79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
03.02.11 Справа № 1/102-44
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузя В.Л.
суддів Юркевича М.В.
Желік М.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг» б/н від 25.11.2010 р.
на рішення Господарського суду Волинської області від 03.11.2010 р.
у справі № 1/102-44
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг», м. Київ
до відповідача Підприємця ОСОБА_3, м. Луцьк
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експорний банк», м. Луцьк
про стягнення 42 811,75 грн.
за участю представників:
від позивача -Проскуровський В.В. -представник;
від відповідача -не з'явився;
від третьої особи -не з'явився.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило
Рішенням Господарського суду Волинської області від 03.11.2010 р. у справі № 1/102-44 (суддя Гончар М.М.) відмовлено у позові ТОВ «АУЗ Факторинг»до підприємця ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -ПАТ «Індустріально-експорний банк»про стягнення 42 811,75 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту надсилання на адресу відповідача повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові (позивачу).
ТОВ «АУЗ Факторинг», не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, подало апеляційну скаргу та додаткові пояснення, в яких просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 03.11.2010 р. у справі № 1/102-44. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги наявне у справі поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було надіслано на службову адресу відповідача, тобто ПП «Фортес»та отримано боржником -підприємцем ОСОБА_3 Також, скаржник вказує на те, що адреса, на яку було надіслане повідомлення, була зазначена самим відповідачем у анкеті-заявці на отримання послуг фінансового лізингу.
Представник позивача у судовому засіданні навів свої доводи та міркування, просить суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.
Відповідач участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду апеляційної інстанції надсилались відповідачу на адресу -43001, АДРЕСА_1. Факт перебування відповідача за вказаною адресою підтверджується належним чином засвідченою копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 40).
Пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України №75 від 10.12.02р., передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення.
Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові долучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та долучення до справи. Судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду справи.
Як вбачається з поштового конверту та повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 09.12.2010 р.), остання була повернута на адресу суду з відмітками «адресат відсутній», «за закінченням терміну зберігання».
Інших доказів про місцезнаходження відповідача сторонами не подано, а судом не встановлено, а тому суд вважає за можливе розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Волинської області від 03.11.2010 р. у справі № 1/102-44 відсутні з огляду на наступне:
ТОВ «АУЗ Факторинг»звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до підприємця ОСОБА_3 про стягнення 42 811,75 грн. заборгованості, в.т. пені, 3 % річних та інфляційних втрат, за договором фінансового лізингу № 12/07-л від 11.10.2007 р. та судових витрат.
Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 11.10.2007 р. між Акціонерним товариством «Індустріально-експорний банк»(лізингодавець) та підприємцем ОСОБА_3 (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № 12/07-л, відповідно до умов якого лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця у платне користування на умовах фінансового лізингу майно: видувна установка з утепленням KRENDL 450А вартістю 64 536,76 грн. на строк до 01.09.2010 р. (а.с.12-15).
26 вересня 2009 року між ТОВ «АУЗ Факторинг»(фактор) та Акціонерним товариством «Індустріально-експорний банк»(клієнт) був укладений договір факторингу № 03/09, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за договором фінансового лізингу № 12/07-л від 11.10.2007 р., і ТОВ «АУЗ Факторинг»набуло прав кредитора до підприємця ОСОБА_3
26 вересня 2009 року між ТОВ «АУЗ Факторинг»та ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю»був укладений договір доручення № 26/09/09-1, відповідно до умов якого ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю»за дорученням ТОВ «АУЗ Факторинг»приймає на себе зобов'язання від свого імені або від імені ТОВ «АУЗ Факторинг»здійснювати дії по стягненню заборгованості фізичних та/або юридичних осіб -боржників ТОВ «АУЗ Факторинг».
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.
Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. (ст. 1080 ЦК України).
Стаття 1082 ЦК України передбачає обов'язок боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до п. 5.1. договору фінансового лізингу після підписання акта прийому-передачі предмета лізингу, предмет лізингу залишається у лізингодавця, лізингоодержувач набуває права власника після закінчення терміну дії цього договору та сплати всієї обумовленої цим договором суми.
Як встановлено судом першої інстанції, лізингоодержувач (відповідач) обумовленої договором фінансового лізингу суми не сплатив, що стало підставою для виникнення у банку права вимоги та для звернення ТОВ «АУЗ Факторинг»з позовом до суду (з урахуванням укладеного між банком та позивачем договору факторингу № 03/09).
Пунктом 11.1 договору фінансового лізингу обумовлено, що будь-які повідомлення, що направляються сторонами одна одній, повинні бути здійснені у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони доставлені адресату спецпоштою, посильним, цінним листом, телексом чи телефаксом за адресою, вказаною в даному договорі.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви було долучено належним чином засвідчену копію повідомлення від 28.09.2009 р., в якому зазначено про відступлення банком права вимоги за кредитним договором № 12/07 від 16.10.2007 р., а не за договором фінансового лізингу № 12/07-л від 11.10.2007 р., а також зазначалося про обов'язок відповідача перерахувати на виконання умов договору факторингу 164 грн. (а.с. 28). Крім того, в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення № 6637729 (а.с. 42), з якого вбачається, що відправником є ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю»та вказана адреса одержувача -підприємця ОСОБА_3 (ПП «Фортес») -43020, АДРЕСА_2.
Судом першої інстанції підставно не було взято до уваги зазначені докази, з огляду на наступне: - в матеріалах справи відсутні та позивачем не подано доказів надіслання на адресу відповідача повідомлення від 28.09.2009 р., оскільки додане позивачем поштове повідомлення про вручення № 6637729 датоване 09.11.2009 р., а повідомлення про відступлення банком права вимоги датоване 28.09.2009 р.; - повідомлення про вручення № 6637729 надіслане не на адресу відповідача, зазначену у договорі фінансового лізингу та свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (43001, АДРЕСА_1), а на адресу - 43020, АДРЕСА_2, при цьому позивачем та банком не надано доказів місцезнаходження боржника за цією адресою (а.с. 15,40); до повідомлення про вручення № 6637729 не долучено жодних супровідних листів.
Також, слід зазначити, що представником позивача у судовому засіданні було подано для огляду належним чином засвідчену копію повідомлення від 28.09.2009 р., яке є ідентичне за змістом повідомленню, долученому до справи, яка розглядалася в суді першої інстанції, проте у ньому уже зазначається інша сума вимоги коштів (36 161,92 грн.), яку відповідач повинен перерахувати на виконання умов договору факторингу. Доказів надіслання зазначеного повідомлення на адресу відповідача позивачем суду подано не було.
Посилання скаржника на те, що повідомлення про вимогу банку надсилалося позивачем на адресу відповідача, вказану ним у анкеті-заявці, тобто на адресу - 43020, АДРЕСА_2, судовою колегією до уваги не беруться, оскільки спростовуються умовами, укладеного між сторонами договору фінансового лізингу, а саме п. 11.1., яким передбачено обов'язок сторін надсилати будь-які повідомлення за адресами, вказаними у даному договорі.
За таких обставин, місцевий господарський суд повно та всебічно з'ясував обставини, що мають значення для справи, надав їм належну правову оцінку та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
Судом апеляційної інстанції, разом з цим, встановлено, що, позовна заява була подана до господарського суду від імені позивача -ТОВ «АУЗ Факторинг»та підписана його представником - ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю», яке діє на підставі довіреності № ДІ1 від 26.09.2009 р. З огляду на наведене, суд першої інстанції безпідставно зазначив у вступній частині рішення від 03.11.2010 р. про те, що позивачем у даній справі виступає ТОВ «АУЗ Факторинг»в особі представника ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю», яке є окремою юридичною особою. Проте, зазначена обставина не впливає на правильність вирішення спору по суті.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Волинської області від 03.11.2010 р. у справі № 1/102-44 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Судові витрати покласти на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
Суддя Юркевич М.В.
Суддя Желік М.Б.