Справа №758/17848/25
Провадження №2-п/377/6/26
25 травня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Кононової Н.О., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Славутицького міського суду Київської області від 13 квітня 2026 року у справі № 758/17848/25, провадження № 2/377/199/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Заочним рішенням Славутицького міського суду Київської області від 13 квітня 2026 року у справі № 758/17848/25, провадження № 2/377/199/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено повністю та стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованість за договором про надання коштів у позику № 2651716843- 591299 від 21.01.2022 в розмірі 17 183,91 гривень, судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 10000 гривень.
11 травня 2026 року засобами поштового зв'язку від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій вона, посилаючись на статті 127, 284, 285, 287, 288 ЦПК України, просить скасувати заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 13 квітня 2026 року у справі № 758/17848/25 та призначити справу до розгляду в позовному провадженні.
Заява обґрунтована тим, що 13 квітня 2026 року Славутицьким міським судом Київської області у цивільній справі № 758/17848/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було винесено заочне рішення, яким позов було задоволено повністю та стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованість за договором про надання коштів у позику № 2651716843- 591299 від 21.01.2022 в розмірі 17 183,91 гривень, судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 10000 гривень. ОСОБА_1 з поважних причин не з'явилася в судові засідання, оскільки вона не проживає за зареєстрованим місцем проживання, а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Кошельок» посилалося на те, що через неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 2651716843- 591299 від 21.01.2022, утворилась заборгованість в розмірі 17183,91 гривень, яка складається із заборгованості за сумою кредиту в розмірі 6226 гривні та заборгованості за процентами за користування позикою в розмірі 10957,91 гривень. Відповідачем не заперечується факт укладення кредитного договору № 2651716843- 591299 від 21.01.2022 та отримання кредитних коштів в розмірі 7500 гривень, який частково був нею погашений. Проте, відповідач не погоджується із розміром процентів за користування кредитом в розмірі 10957,91 гривень. Так, відповідно до пункту 2.1 кредитного договору № 2651716843- 591299 від 21.01.2022 встановлено, що кредит надається на 22 дні від дати отримання кредиту позичальником. Процента ставка 0,01 % в день від суми кредиту за час користування ним. Згідно з пунктом 2.2 кредитного договору № 2651716843- 591299 від 21.01.2022 сторони погодили, що встановлений в пункті 2.1 договору строк лояльного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом лояльного періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів. Згідно з пунктом 3.6 кредитного договору № 2651716843- 591299 від 21.01.2022 сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні статті 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії(продовження загального строку дії договору). Водночас в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про вчинення відповідачем дій, передбачених пунктом 2.2 договору ( оплати протягом «Лояльного періоду» (14-денного ) всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом), тобто нею не вчинялися дії, які свідчили б про продовження строку кредитування з позикодавцем. Як вбачається із розрахунку заборгованості, поданого позивачем, проценти нараховані після спливу 22 днів, і майже в два рази перевищили заборгованість за наданим кредитом. Виходячи із змісту статей 625, 1048, 1050 ЦК України, постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, починаючи з 12.02.2022 в ТОВ «КОШЕЛЬОК», як кредитодавця, відсутнє право нараховувати проценти за кредитним договором № 2651716843- 591299 від 21.01.2022. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення проценти за користування кредитом виключно у період з 21.01.2022 по 12.02.2022 за ставкою 0,01 % в день від суми кредиту, що становить 16,50 гривень (7500 х 0,01%=0,75 гривень х 22 дня). Загальна сума до повернення становить 7516,50 гривень. З урахуванням даних про фактичне погашення заборгованості в сумі 3976 гривень, остаточна сума до стягнення становить 3540,50 гривень ( 7516,50 гривень - 3976 гривень). Крім того, розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, надуманим, недоведеним жодним доказом, та таким, що не відповідає складності справи, а тому підлягає зменшенню до 1000 гривень. Зазначені обставини є підставою для перегляду заочного рішення суду.
Ухвалою судді від 12 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Славутицького міського суду Київської області від 13 квітня 2026 року у справі № 758/17848/25, провадження № 2/377/199/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято та призначено до розгляду на 25 травня 2026 року.
25 травня 2026 року позивачем ТОВ «КОШЕЛЬОК», від імені якого діє представник Гурський Г.Ю., до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшли письмові пояснення на заяву відповідача про перегляд заочного рішення, в яких він просить відмовити відповідачу у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Славутицького міського суду Київської області від 13 квітня 2026 року у справі № 758/17848/25 з тих підстав, що доводи відповідача зводяться виключно до оцінки умов договору як несправедливих та непропорційних, а також до заперечення розміру нарахованих процентів, проте не містять належних і допустимих доказів відсутності самого зобов'язання або повного виконання ним обов'язку щодо повернення кредитних коштів. Слід зазначити, що проценти, визначені у договорі, жодним чином не суперечать вимогам законодавства. Відповідач була ознайомлений з усіма умовами договору та погодилася із ними. Нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснено в межах строку дії договору та за процентними ставками, передбаченими п. п. 1.3.2., 1.3.3., 1.3.3.1., 3.8 кредитного договору № 2651716843- 591299 від 21.01.2022. Таким чином, відсутні підстави вважати, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Заявник ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання з розгляду даної заяви повідомлялася за адресою зареєстрованого місця проживання, але конверт із судовою повісткою повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_1 , якій адресовано судову повістку разом з іншими документами, за зареєстрованим місцем проживання, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України.
Позивач в призначене судове засідання свого представника не направив, про дату, час і місце розгляду даної заяви повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету ТОВ «КОШЕЛЬОК».
За правилом частини першої статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Славутицького міського суду Київської області від 13 квітня 2026 року у справі № 758/17848/25, провадження № 2/377/199/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Крім того, для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення.
Лише за сукупності цих двох умов може бути встановлено наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання, а також причини неподання відзиву, і докази про це.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Як зазначено у пункті 2 частини сьомої статті 128 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з пунктами 2, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З матеріалів справи вбачається, що до суду за підсудністю з Подільського районного суду міста Києва надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якого діє представник - адвокат Гурський Г.Ю., просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором № 2651716843-591299 від 21.01.2022 в розмірі 17 183,91 гривень, що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 6 226 гривень, заборгованості за процентами в розмірі 10 957,91 гривень, а також судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень.
Ухвалою судді від 23 лютого 2026 року, після виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд справи на 19.03.2026.
Копія ухвали судді від 23 лютого 2026 року разом із судовою повісткою були направлені відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання, але конверт із судовою повісткою повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку відповідач, якій адресовано судову повістку разом із доданими документами, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України.
Ухвалою суду від 19 березня 2026 року судовий розгляд справи було відкладено на підставі пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України на 13 квітня 2026 року.
Копія ухвали судді від 23 лютого 2026 року, копія ухвали суду від 19 березня 2026 року разом із судовою повісткою були направлені відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання, але конверт із судовою повісткою повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку відповідач, якій адресовано судову повістку разом із доданими документами, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Крім того, відповідач про дату, час та місце судового засідання була повідомлена на офіційному веб-сайті судової влади України.
Враховуючи, що відповідач повторно в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України, відзив на позовну заяву до суду не надіслала, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не направила, причини неявки суд не повідомила, то суд 13 квітня 2026 року ухвалив заочне рішення у справі.
У заяві про перегляд заочного рішення суду відповідач вказала, що не з'явилася в судові засідання та не подала відзив на позовну заяву, оскільки не отримувала судові повістки і копію ухвали про відкриття провадження у справі, тому що вона не проживає за зареєстрованим місцем проживання, а проживає та працює в місті Києві.
Разом з тим, лише з'ясування причин неявки та неподання відзиву на позовну заяву не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має надати докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть призвести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, що є обов'язковою умовою скасування заочного рішення згідно із статтею 288 ЦПК України.
В заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом при ухваленні заочного рішення від 13 квітня 2026 року. Доводи ОСОБА_1 в поданій заяві зводяться до її незгоди з встановленими судом обставинами та наданою їм судом оцінкою, зокрема оцінкою умов договору по надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 2651716843-591299 від 21.01.2022.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, оскільки сукупність підстав, наведених для скасування заочного рішення, судом не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись статтями 280-288 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Славутицького міського суду Київської області від 13 квітня 2026 року у справі № 758/17848/25, провадження № 2/377/199/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзалишити без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підписана 25 травня 2026 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька