про повернення позовної заяви
04.02.11 Справа №5021/254/2011.
Суддя господарського суду Сумської області Лущик М.С. розглянувши матеріали
за позовом Приватного підприємства «Клондайк» в особі ліквідатора
Савочки А.А., м. Суми
до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Суми
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми», м. Суми
про витребування майна та визнання права власності
Приватне підприємство «Клондайк» в особі ліквідатора Савочки А.А. звернулось до суду з позовною заявою (вх. 263 від 03.02.2011 року), в якій просить суд витребувати все набуте ФОП ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 04.10.2010 року майно на користь ПП «Клондайк», а саме: нежитлове приміщення 4-х поверхову залізобетонну будівлю під літ. А-4 загальною площею 3235,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська область,м. Тростянець, вул.. Б.Хмельницького, буд. 39в; та визнати право власності ПП «Клондайк» на вищевказане майно.
Згідно ч. 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
У відповідності до п.п. «а» п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із змінами та доповненнями, із заяв майнового характеру, державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 6 (шести) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн. 00 коп.) і не більше 1 500 (тисячі пять сот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25 500 грн. 00 коп.). У відповідності до пп. “а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” зі змінами та доповненнями, державне мито по вимогам немайнового характеру сплачується у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 грн. 00 коп.). Державне мито сплачується окремо по кожній з вимог.
Розглянувши матеріали позовної заяви судом встановлено, що позивачем не подано належних доказів сплати державного мита у встановленому законом розмірі, а саме щодо вимоги про визнання права власності на майно.
В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 21.04.2008 р. N 01-8/241 Про внесення зміни до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" викладено правову позицію, за якою державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15.
Згідно з пунктом 32 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15, з позовних заяв про право власності на майно, про визнання недійсними договорів відчуження майна, про визнання права на частку в майні, про виділення частки із загального майна і про витребування спадкоємцями належної їм частки майна державне мито сплачується виходячи із вартості розшукуваного майна або його частки.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, зокрема іпотечного договору від 15.02.2006 року, оціночна вартість приміщення, згідно звіту про оцінку вартості об'єкта від 31.08.2005р., виконаного експертами Експертно-консультаційного центру «Альянс-2000», становить 3 804 270 (три мільйони вісімсот чотири тисячі двісті сімдесят) грн.
Доказів сплати державного мита з урахуванням вартості спірного майна у розмірі, встановленому законодавством України, позивачем не подано.
Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.
За таких обставин позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду.
Позивачу доводиться, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Керуючись п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовні матеріали повернути позивачу.
Додаток: позовна заява на 3 аркушах з додатками на 45 аркушах, в т.ч.: фіскальні чеки №№ 2772,2773 від 02.02.2011р. на 1-му аркуші, квитанція № NOGMA56354 від 14.10.2010 р., платіжне доручення № 22 від 31.01.2011 р., платіжне доручення № 12/02 від 31.01.2011р.;клопотання б/н від 03.02.2011р. на 1-му аркуші.
Суддя М.С. Лущик
Суддя Лущик Марія Сергіївна