Справа № 375/2953/25
Провадження № 2/375/269/26
27 травня 2026 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Смик М.М.,
за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,
розглянувши в приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (далі - ТОВ «ФК «Сіті Колект») - Варшавський К.А. за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову представник вказував, що 1 лютого 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3429243 (далі - кредитний договір), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку визначеному статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до розділу 1 кредитного договору, позичальнику надано кредит на засадах строковості, повторності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених договором.
Згідно з умовами договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, кредит надається в сумі 13 000 грн строком на 349 днів, стандартна процентна ставка - 1,99 % на день.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .
Відповідач здійснював часткові платежі в рахунок погашення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3429243 від 1 лютого 2023 року; останній платіж відповідач здійснив 5 травня 2023 року в сумі 10 грн.
26 жовтня 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Профіт» уклали договір факторингу № 26102023, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Профіт» право вимоги за кредитним договором№ 3429243, укладений 1 лютого 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 .
У подальшому ТОВ «ФК «Профіт» відступило право вимоги за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3429243 від 1 лютого 2023 року ТОВ «ФК «Сіті Колект» на підставі до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 9 вересня 2025 року. З умовами цього договору ТОВ «ФК «Профіт» відступає (передає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги кредитора за визначеними кредитними договорами, сплативши ТОВ «ФК «Профіт» грошові кошти в розмірі ціни відступлення, у порядку та строки, встановлені договором. Згідно з додатком (реєстр боржників) до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 9 вересня 2025 року, заборгованість відповідача за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3429243 від 1 лютого 2023 року становить 74 810 грн.
Станом на дату подання позову заборгованість відповідача за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3429243 від 1 лютого 2023 року становить 74 810 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 13 000 грн та заборгованості за нарахованими процентами в сумі 61 810 грн.
З урахуванням зазначеного представник просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та відшкодувати за рахунок останнього судові витрати.
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 2 грудня 2025 року дану справу розподілено судді Смик М.М., як судді-доповідачу.
Відповідно до довідки Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 13 січня 2026 року № 03-12-99 ОСОБА_1 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 18 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області.
Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі на адресу зареєстрованого його місця проживання, проте судова кореспонденція повернулась до суду не врученою.
Суд враховує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 серпня 2020 року у справі № 904/2584/19).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18).
4 та 10 березня 2026 року селищний голова Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області - Юрій Богданов направив довідки, в яких зазначив, що з 29 січня 2026 року ОСОБА_1 знятий з реєстрації за адресою: на АДРЕСА_2 .
Разом з цим, необхідно зазначити, що 5 травня 2026 року адвокат Грабовий В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
5 травня 2026 року адвокат Грабовий В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується розпискою від 5 травня 2026 року, яка міститься в матеріалах справи.
Згідно з вимогами частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Стислий виклад позиції інших учасників справи
Відзив на позовну заяву та заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до суду не надходили.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 1 лютого 2023 року ТОВ «ФК «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3429243 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора Р388.
Пунктом 1.2 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту передбачено, що на умовах, встановлених договором, товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 13 000 грн.
У пункті 1.3 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту зазначено, що строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - графік платежів), що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Пунктом 1.4.1 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту встановлено, що стандартна процента ставка становить 2,00 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в пункті1.3 цього договору.
Відповідно до пункту 1.4.2 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту знижена процентна ставка становить 1,10% в день та застосовується на таких умовах. Якщо клієнт до 26 лютого 2023 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку ї обчислення та порядку сплати у бік погіршення для клієнта, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Якщо до клієнта не застосовується знижена процента ставка відповідно до програми лояльності, то цей пункт договору не діє по відношенню до клієнта.
Відповідно до пункту 2.1 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту у випадку не можливості зарахування платежу на зазначену платіжну карту з будь-яких причин, які не залежать від товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки). Згідно з пунктом 2.1.1.5 кредитного договору у разі продовження сторонами строку надання кредиту та строку дії договору, за згодою позичальника змінити розмір процентної ставки за користування кредитом на період продовження.
Пунктом 2.2 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту передбачено, що суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 1 лютого 2023 року або 2 лютого 2023 року. У випадку, якщо товариство здійснює перерахування коштів не в день укладання договору, а у наступні календарні дні, графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), заначений в пункті 1.3 договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий графік платежів розміщується товариством в особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу клієнта.
Розмір процентної ставки, встановлений в пункті 1.4 договору, залежить від умов ї встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку. Клієнт розуміє та надає згоду товариству, що застосування зниженої процентної ставки відповідно до пункту 1.4.2. договору залежить від того, чи отримає клієнт індивідуальну знижку від товариства на стандартну процентну ставку та скористається своїм правом на її використання (виконає умови для отримання знижки) на стандартну процентну ставку, та у випадку такого отримання клієнт погоджується, що застосування зниженої ставки є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов договору, оскільки, умови про застосування знижки на стандартну процентну ставку за цим договором чітко визначені домовленістю сторін. Усі умови застосування зниженої процентної ставки визначені цим договором та не вимагають підписання сторонами будь-яких інших додаткових документів. (пункт 3.4 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту).
У разі затримання клієнтом сплати процентів та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачено Графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу клієнта, зазначену в договорі (або окремо надану клієнтом товариству) та/або шляхом направлення повідомлення на додаткові контакті дані клієнта, вказані в цьому договорі (або окремо повідомлені клієнтом), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо). Моментом отримання клієнтом повідомлення є момент отримання товариством електронного підтвердження про таке направлення. В даному випадку клієнт повинен здійснити повне дострокове повернення (виплату) кредиту та процентів протягом 30 календарних днів, з дня одержання від товариства повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду клієнт усуне порушення умов цього договору, така вимога товариства втрачає чинність. При цьому, в даному випадку вважається, що клієнт усунув порушення умов договору, якщо на 31-й день, з дня одержання від товариства вищезазначеної вимоги, у клієнта буде відсутня будь яка прострочена заборгованість за договором, в тому числі заборгованість, що зумовила направлення клієнту вимоги та/або заборгованість, що виникла після направлення такої вимоги. В іншому разі, вимога залишається дійсною, а клієнт зобов'язаний не пізніше 30-го дня, з дня одержання вимоги, повернути в повному обсязі кредит, сплатити проценти та інші платежі передбачені договором. (пункт 4.4 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту).
З довідки про підтвердження платежу, виданої ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» 28 лютого 2024 року вих. № 652-2802, вбачається, що 1 лютого 2023 року о 11 год 05 хв на картковий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 на виконання умов договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3429243 від 1 лютого 2023 року зараховано кошти в сумі 13 000 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту становить 74 810 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 13 000 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом - 61 810 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша та друга статті 638 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частинами першою-четвертою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
За змістом статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 7 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
У справі, яка розглядається, суд встановив що:
- за укладеним сторонами договором ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 13 000 грн та зобов'язувався його повернути і сплатити проценти за користування кредитом;
- відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість;
- матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечував наявність кредитних зобов'язань;
- надані позивачем докази підтверджують факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів;
- у ОСОБА_1 існує заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3429243 від 1 лютого 2023 року у розмірі 74 810 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 13 000 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом - 61 810 грн;
- право вимоги за кредитним за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3429243 від 1 лютого 2023 року набуло ТОВ «ФК «Сіті Колект»;
- ОСОБА_1 не спростував належними і допустимими доказами розмір заборгованості та правильність розрахунку.
З урахуванням викладеного, позивачем доведено існування між сторонами кредитних прав та зобов'язань, тобто підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі, незважаючи про обізнаність відповідача про розгляд цієї справи, ним не наведені.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу за кредитом, заборгованості за процентами за користування кредитом.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» підлягають стягненню 2 422,40 грн у відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за пред'явлення позову.
Разом з тим, у позові також містилось прохання про стягнення з відповідача кошти у відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) виклала висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничою допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничної допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частинах четвертій-шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за доцільне врахувати практику ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у пункті 77 рішення від 18 лютого 2022 року у справі «Чоліч проти Хорватії» (заява № 49083/18) ЄСПЛ зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі. Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 9 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).
Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується:
- договором про надання правової допомоги № 25 від 17 жовтня 2025 року;
- витягом акту № 166 про надання правової допомоги від 24 жовтня 2025 року;
- заявкою про надання правової допомоги № 166 від 23 жовтня 2025 року.
За відсутності клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у суду відсутні правові підстави для зменшення належно підтвердженого розміру таких витрат з власної ініціативи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 грудня 2020 року у справі № 676/5537/19).
За таких обставин суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» 15 000 грн на відшкодування цих витрат.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3429243 від 1 лютого 2023 року у сумі 74 810 грн (сімдесят чотири тисячі вісімсот десять гривень), яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 13 000 грн (тринадцять тисяч гривень) та заборгованості за процентами за користування кредитом - 61 810 грн (шістдесят одна тисяча вісімсот десять гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на правову допомогу в розмірі 15 000 грн (п'ятнадцять тисяч гривень), а разом 17 422,40 грн (сімнадцять тисяч чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 27 травня 2026 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: місцезнаходження: 01034, місто Київ, вул. Прорізна 11, офіс 1.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 .
Суддя Марина СМИК