Справа № 365/438/26
Номер провадження: 2-о/365/22/26
27 травня 2026 року селище Згурівка
Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М., перевіривши заяву заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Згурівської селищної ради, заінтересована особа: Фермерське господарство «АРАТТА», про визнання спадщини відумерлою,
Заступник керівника Броварської окружної прокуратури Євген Комаровський звернувся до суду із вищезазначеною заявою, яка підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення до суду, суддя дійшла наступного висновку.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зокрема, чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження. Тому при вирішенні питання щодо залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позову.
Так, після отримання заяви, суд перед відкриттям провадження у справі з'ясовує, чи є підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, передбачені ст. 185, 186 ЦПК України.
Відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 5 3акону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Так, відповідно п. п. 15-1 п. 1 ст. 5 3акону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою.
Разом з тим, до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою звернувся прокурор в інтересах держави в особі Згурівської селищної ради.
У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина четверта статті 42 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною першою статті 57 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу (частина четверта статті 56 ЦПК України).
Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України).
Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом (частина друга статті 131-1 Конституції України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», у частині першій якої зазначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює компетентний орган; у разі відсутності такого органу.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 та від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20.
Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб'єктом звернення.
Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 923/199/21 (провадження № 12-1гс22).
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачена можливість звільнення від сплати судового збору окремим категоріям сторін, однак до переліку таких категорій сторін органи прокуратури не відносяться.
На необхідність сплати судового збору у передбачених законом розмірах у аналогічній справі звернуто увагу в ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2018 року (справа № 2-о-14/11, провадження № 61-17452ск18).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини - вимога щодо сплати збору цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (наприклад у рішенні від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
В даному випадку прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Аналогічні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2024 року у справі № 642/3048/23 (провадження № 61-1077св24).
Зважаючи на вище викладене, заявнику необхідно виправити вище вказані недоліки.
Так, згідно п. 4 ч. 2 ст. 4 3акону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана юридичною особою, складає 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні станом на 01 січня 2026 року становить 3328 грн. Отже, розмір судового збору за подання заяви у справах окремого провадження становить 1664,00 гривень.
Отже, враховуючи те, що органи прокуратури не відносяться до переліку категорій сторін, які можуть бути звільнені від сплати судового збору, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1664,00 гривень.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Згурівська сел/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA908999980313121206000010808
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Згурівський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).
За таких обставин, в силу ч. 1 ст. 185 ЦПК України, вважаю за необхідне заяву залишити без руху, надавши строк десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 56, 58, 175,177, 182, 185, 186, 261, 293, 294 ЦПК України,
Заяву заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Згурівської селищної ради, заінтересована особа: Фермерське господарство «АРАТТА», про визнання спадщини відумерлою залишити без руху, про що повідомити заявника.
Встановити заступнику керівника Броварської окружної прокуратури строк для усунення недоліків тривалістю 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали, та роз'яснити, що в разі, якщо вказані недоліки у зазначений строк не будуть усунені, заява буде йому повернута.
Копію ухвали направити для відома та виконання заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Кучерява