"26" травня 2026 р. Справа № 363/235/26
26 травня 2026 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Дьоміної О.П., за участю секретаря Підопригори Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
14.01.2026 року представник позивача звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила суд стягнути з відповідачки на користь позивача загальну суму заборгованості за кредитним договором за №1458-3630 від 11.10.2024 року у загальному в розмірі 55 904,8 грн., а також витрати по сплаті судового збору. Так, в обґрунтування позову представник позивача зазначала, що на офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: договір кредиту (примірний договір на момент укладення); правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); згода на обробку персональних даних; публічна інформація; положення про конфіденційність. Крім того, на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. Так, 11.10.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачкою, за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про надання кредиту за №1458-3630. Позичальниці надано одноразовий ідентифікатор - A4139, для підписання кредитного договору за №1458-3630 від 11.10.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов договору - кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 12 800 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 28 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; промо-ставка - 0,90 % в день; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка:- 1.00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору - 0.75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти, відповідно до умов укладеного договору. Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір за №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019 року) видав відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачкою в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору за №4010 від 02.12.2019 року на карту отримувача (відповідачки), чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі. Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме: отримавши кредитні кошти, відповідачка не скористалась своїм правом, протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі і в разі отримання нею грошових коштів. Крім того, позивач звертає увагу на той факт, що відповідачка в загальній кількості 2 рази оформлювала кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить її обізнаність з процедурою оформлення та виконання договору. В подальшому відповідачка, всупереч умовам договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст. ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушила вищезазначені умови договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за договором.
Так, станом на 26.11.2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки за цим договором становить: 55 904,80 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 12 800 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 40 204,80 грн., заборгованість по комісії - 1 920 грн., заборгованість по штрафам - 980 грн.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28.01.2026 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, разом із позовною заявою подала до суду клопотання, в якому просила розгляд справи проводити за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, крім того повідомлялась через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі, а тому суд, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідачки.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
26.05.2026 року відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку:
Судом встановлено, що 11.10.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії за №1458-3630. (а.с. 12-23)
Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», затверджених наказом за №83-П від 12.08.2024 року. (а.с. 24-31)
Вказаний кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з якими позичальник попередньо ознайомлений.
Так, відповідно до п.п. 2.1.-2.2. вказаного договору - кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому цим договором.
Згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.6-4.10, 4.13-4.17. договору - розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту: 12 800 грн. Дата надання/видачі кредиту: 11.10.2024 року.
Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику (оригіналу) договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. При наданні кредитодавцем позичальнику в кредит додаткових грошових коштів на підставі додаткової угоди, ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами відповідної додаткової угоди та надіслання її примірника (оригіналу) позичальнику у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентні ставки за користуванням кредитом, зазначені у пункті 4.10 договору, застосовуються у відповідні періоди дії договору і не можуть бути збільшені кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди позичальника. Однак, позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту).
Базовий період складає 28 (двадцять вісім цілих, нуль сотих ) календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду крім наступного випадку: якщо у поточному базовому періоді позичальник не має заборгованості зі сплати процентів, комісії та суми кредиту (тобто позичальником здійснено дострокове повернення кредиту) перебіг базового періоду припиняється в дату повного виконання грошових зобов'язань позичальника за дговором. Якщо у позичальника відсутня будь-яка заборгованість за договором, то в дату отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит у порядку, передбаченому п. 4.5. цього договору, починається перебіг нового бзового періоду, за виключенням випадку якщо у позичальника наявна заборгованість зі сплати процентів, комісії або суми кредиту, у такому разі перебіг базового періоду продовжується відповідно до умов договору. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.
Сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює обов'язковому платежу, на банківський рахунок кредитодавця. У разі несплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду у розмірі обов'язкового платежу, до такого обов'язкового платежу починаючи із наступного календарного дня додаються проценти за користування кредитом за кожен календарний день користування кредитом у межах строку кредитування, які позичальник зобов'язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі обов'язкового платежу. У випадку оплати обов'язкового платежу у повному обсязі в певному базовому періоді, в подальшому сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного наступного базового періоду у складі наступних обов'язкових платежів.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою:- 1.00% (одна ціла, нуль сотих процентів) за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою - 0.75% (нуль цілих, сімдесят п'ять сотих процентів) за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).
Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 (триста шістдесят п'ять) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 10.10.2025 року. Продовження строку кредитування або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору. У такому випадку актуальний строк кредитування зазначається в останній укладеній сторонами додатковій угоді до цього договору, якою змінювався строк кредитування.
Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 3238.08 (три тисячі двісті тридцять вісім цілих, вісім сотих ) процентів.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає: 55 520.00 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та проценти за користування кредитом.
Денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає: 0.914%.
Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього договору складають: 42 720.00 грн. та включають у себе проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту).
Відповідно до п.п. 5.1., 8.4-8.5. договору - позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) не пізніше ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.8. цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.
У разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.13 цього договору.
У разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту), кредитодавець має право розірвати цей договір за своєї ініціативою, проінформувавши про це позичальника письмово за 30 (тридцять) календарних днів.
З довідки про перерахування суми кредиту за №1458-3630 від 11.10.2024 року, вбачається, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» здійснив видачу відповідачці коштів за кредитним договором за №1458-3630 від 11.10.2024 року в сумі 12 800 грн., за допомогою системи LIQPAY платіж за №2530776656, дата 11.10.2024 року; № платіжної картки НОМЕР_1 (а.с. 34)
Таким чином позивач - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе перед відповідачкою зобов'язання у повному обсязі, надавши їй кредит, відповідно до умов укладеного договору. А відповідачка, в свою чергу зобов'язання за користування кредитними коштами належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Так, згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором за №1458-3630 від 11.10.2024 року, станом на 26.11.2025 року у відповідачки, перед позивачем наявна заборгованість в загальному розмірі 55 904,80 грн., з яких: основний борг - 12 800 грн., залишок відсотків - 40 204,80 грн., залишок комісій - 1 920, залишок штрафів - 980 грн. (а.с. 35-40)
Надавши оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами та наявним у справі доказам, суд дійшов таких висновків:
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України - правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі за №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі за №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі за №127/33824/19.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , уклавши договір в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодилась з умовами, які вважала зручними для себе та підтвердила умови отримання кредиту, відтак укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки, а тому на думку суду, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Щодо факту укладення кредитного договору, його підписання та отримання кредитних коштів:
З матеріалів справи встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії за №1458-3630 від 11.10.2024 року містить усі реквізити відповідачки, в тому числі паспортні дані, ідентифікаційний код, місце проживання, рахунку позичальниці, а також інформацію щодо умов кредитування, містить електронний підпис із одноразовими ідентифікаторами А4139, який, відповідно до вимог чинного законодавства, власноручно введений відповідачкою для електронного підпису.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Оскільки кредитний договір укладений шляхом накладення електронного підпису відповідачки, який ідентифікує її особу, тому договір вважається укладеним.
Поряд з цим, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 07.10.2020 року у справі за №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі за №404/502/18, від 09.09.2020 року у справі за №732/670/19, від 10.06.2021 року у справі за №234/7159/20, від 12.08.2022 року у справі за №234/7297/20, від 09.02.2023 року у справі за №640/7029/19.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
При цьому вказаний договір, укладений між відповідачкою та позивачем в судовому порядку не оскаржувався, не визнавався недійсним, тобто, в силу положень ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.
Отже, на підтвердження укладання договору про відкриття кредитної лінії за №1458-3630 від 11.10.2024 року з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», позивачем надано електронний доказ в паперовій формі, який підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора А4139, який, відповідно до вимог чинного законодавства, власноручно введений відповідачкою для електронного підпису, у відповідності до вимог ч. 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а це свідчить про те, що відповідачка ознайомилась та погодилась з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми позики, строку позики, сплати відсотків за користування позикою та уклали в належній формі договір.
Підписавши договір саме такого змісту, відповідачка погодилась з його умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 12.01.2021 року справі за №524/5556/19, крім того, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 року у справі за №732/670/19.
У відповідності до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачка взяті на себе зобов'язання своєчасно та в порядку, передбаченому договором про відкриття кредитної лінії за №1458-3630 від 11.10.2024 року, належним чином не виконала та кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість. При цьому, відповідачкою не було подано до суду жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості, долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі за №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості (в даному випадку - заборгованості за нарахованими процентами) є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку, оскільки спростування доказів позивача є процесуальним обов'язком саме відповідача (а не суду).
Водночас, вимога щодо стягнення з відповідачки штрафу у розмірі 980 грн. не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, у період дії в Україні воєнного стану, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Відповідно до Указу Президента за №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні запроваджено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Таким чином, відповідачка є такою, що звільнена від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань за даним договором під час дії воєнного стану та стягнення з останньої штрафу суперечитиме нормам чинного Законодавства.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (ст. 12 ЦПК України). Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору або отримання права вимоги за цим договором та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов?язань, а на відповідача - обов'язок спростувати розмір існуючої заборгованості.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі за №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі за №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі за №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі за №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі за №129/1033/13-ц.
Такий підхід також узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" суд наголошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом». Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором у загальному розмірі 54 924,80 грн., з яких: 12 800 грн. - заборгованість за кредитом, 40 204,80 грн. - заборгованість за відсотками та 1 920 грн. - заборгованість по комісії.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Так, з позовної заяви вбачається, що судові витрата позивача по справі складаються з: витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 662 грн. 40 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки позов задоволено частково, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 615,72 грн., виходячи з розрахунку: розмір задоволених позовних вимог 54 924,80 грн. * 2 662,40 грн. сума сплаченого судового збору / 55 904,80 грн. розмір заявлених позовних вимог = 2 615,72 грн.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 11, 207, 509, 526, 610, 625-629, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-89, 128, 141, 174, 258, 259, 263-265, 274, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії за №1458-3630 від 11.10.2024 року у загальному розмірі 54 924 (п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот двадцять чотири) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 615 (дві тисячі шістсот п'ятнадцять) грн. 72 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598, юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуюча суддя О.П. Дьоміна