Справа № 293/367/26
Провадження № 2/293/466/2026
13 травня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів цивільну справу за позовом органу опіки та піклування в особі Черняхівської селищної ради в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Служби в справах дітей Черняхівської селищної ради
про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
І. Короткий зміст позовних вимог
19.03.2026 орган опіки та піклування в особі Черняхівської селищної ради звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що ОСОБА_2 є матір'ю малолітньої дитини - сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Батько дитини відповідно до ч.1 ст.135 СК України записаний за вказівкою матері.
Сім'я ОСОБА_2 перебуває під соціальним супроводом в КУ «Центр соціальних служб» Черняхівської селищної ради.
ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітньої дитини ОСОБА_1 , не піклується про його фізичний і духовних розвиток.
Малолітній ОСОБА_1 перебуває на обліку служби в справах дітей Черняхівської селищної ради, яки такий, що опинився у складних життєвих обставинах по причині ухилення матері від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини.
04.11.2025 близько 17 год. до Служби у справах дітей надійшов анонімний дзвінок, у якому повідомлено, що на території АДРЕСА_1 перебуває ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп'яніння з своїм малолітнім сином, який плаче. Працівниками Сдужби спільно з керуючим справами (секретарем) виконавчого комітету Черняхівської селищної ради відразу здійснено виїзд на місце події. З'ясовано, що в АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_2 разом з малолітнім сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент обстеження умови проживання в будинку незадовільні, повна антисанітарія, розвидані речі, на підлозі сміття, в будинку холодно, відсутні продукти харчування, паливо. Мати з дитиною вибігли на вулицю без теплого одягу та заховались. Був здійснений виклик працівників поліції. Згодом жінка повернулась до своо помешкання, сказавши що дитина змерзла. ОСОБА_2 разом з дитиною були тимчасово поміщені до Черняхівського ТМО, оскільки умови проживання в будинку не відповідали санітарно-гігієнічним нормам. У лікарні ОСОБА_2 проведено освідування на стан алкогольного сп'яніння та встановлено стан сп'яніння (1,666 проміле).
За заявою матері малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 11.11.2025 тимчасово влаштовано до Обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сонячний дім» на час подолання матір'ю складних життєвих обставин.
17.11.2025 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП за невиконання обов'язків щодо виховання дитини.
Станом на 11.02.2026 мати відвідувала дитину лише один раз.
На даний час ОСОБА_2 не має змоги фінансово утримувати дитину, оскільки постійного місця роботи та житла не має. Житло, в якому вона проживала раніше не придатне для проживання, оскільки зазнало пожежі.
У зв'язку з цим позивач просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з неї аліменти на утримання дитини в розмірі частки від заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до повноліття дитини.
ІІ. Процесуальні дії по справі та позиції сторін
Ухвалою від 24.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання суд призначив на 10:30 год. 21.04.2026 (а.с.30).
Ухвалою від 26.03.2026 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Службу в справах дітей Черняхівської селищної ради (а.с.31).
21.04.2026 представник позивача ОСОБА_3 та представник третьої особи - Іщенко Р.І. в підготовчому судовому засіданні позов підтримали та просили призначити справу до судового розгляду по суті(а.с.38-39).
Відповідач в судове засідання не з'явилась, причини неявки до суду не повідомила. Відзив на позов не подала. Про день та час розгляду справи в суді повідомлена належним чином. Однак, поштовий конверт надісланий на адресу місця її реєстрації, повернувся до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення "адресат відсутній " (а.с.35).
21.04.2025 суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11:00 год. 13.05.2026 (а.с.40).
13.05.2026 сторони в судове засідання не з'явились. Представник органу опіки та піклування Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області Чечко В.В. та начальник служби у справах дітей Іщенко Р.С. подали до суду заяви про розгяд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують, просять задовольнити (а.с.42,43).
Відповідач ОСОБА_2 також подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Вказала, що позов визнає, оскільки має незадовільне матеріальне становище, не працює (а.с.44).
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її малолітній син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7,8, 9,10).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстирацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України відомості про батьа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.11).
Згідно характеристики, виданої селищним головою Черняхівської селищної ради на ОСОБА_2 , вбачається, що остання має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, вживає спиртні напої, палить, неналежно виконує батьківські обов'язки, не забезпечує нормальні умови для повноцінного проживання, фізичного, морального та духовного розвитку дитини. Характеризується з негативної сторони, схильна до бродяжництва (а.с.12).
Акти обстеження умов проживання ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 01.11.2025 та від 11.12.2025 свідчать про те, що в АДРЕСА_1 не створено умов для проживання, виховання та розвитку дитини. В будинку холодно, продуктами харчування та паливом не забезпечені (а.с.13, 14).
На засіданнях з питань захисту прав дитини від 19.11.2025 та 18.02.2026 ОСОБА_2 рекомендовано влаштуватися на роботиу, навести лад в будинку або винайняти інше житло (а.с.15-16, 17-18).
Відповідно до постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 17.11.2025, справа №293/1358/25 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП (а.с.19-20).
Із повідомлення КУ «Центр соціальних служб» Черняхівської селищної ради від 04.02.2026 вбачається, що сім'я ОСОБА_2 перебуває у складних життєвих обставинах у зв'язку із соціально-економічними проблемами: неналежні соціально-побутові та санітарно-гігієнічні умови проживання. На даний час ОСОБА_2 не вжила всіх заходів щодо покращення соціально-побутових та санітарно-гігієнічних умов проживання. Під час неодноразових візитів за місцем проживання сім'ї встановлено, що будинок зачинений, на телефонні дзвінки ОСОБА_2 не відповідає, на зв'язок не виходить (а.с.21).
Згідно довідки Обласного центру соціально-психологічної реабалатації дітей «Сонячний дім» Житомтирської обласної ради з 11.11.2025 по даний час (11.02.2026) перебуває дитина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час перебування в закладі дитину відвідували - 16.11.2025 мати ОСОБА_2 та тітка ОСОБА_4 (а.с.22).
Із характеристики ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - вихованця Селянщинського закладу дошкільної освіти Черняхівської селищної ради вбачається, що ОСОБА_5 відвідував заклад та виховувався в різновіковій групі з 15.09.2025. За цей час зарекомендував себе як добра, життєрадісна, дуже активна та допитлива дитина. Дошкільний заклад без поважних причин не пропускав. ОСОБА_5 виховується в неповній сім'ї. ОСОБА_6 дитини до шкільного автобуса для руху до садочка переважно здійснювала мати, тоді як поверненням дитини додому займалася бабуся. Протягом дня зворотній зв'язок із мамою часто був ускладений, що потребував залучення інших членів родини для вирішення нагальних питань (а.с.23).
Згідно результатів обстеження на апараті «Алкофор 505» приймального відділення КНП «Черняхівське ТМО» 04.11.2025 ОСОБА_2 - проба на наявність концентратів парів етилового спирту у видихненому повітрі становить 1,666 проміле (а.с.24).
Рішенням виконавчого комітету Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області №19 від 26.02.2026 затверджено висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.25).
Згідно вказаного висновку ОСОБА_2 ніде не працює, житло, в якому вона проживала, не придатне для проживання, оскільки зазнало пожежі. На даний час вона не має змоги утримувати дитину, оскільки постійного місця роботи та житла не має. Проживання разом з матір'ю ставить під загрозу майбутнє дитини, якій необхідно, крім забезпечення базових життєвих потреб, позитивний приклад від матері (а.с.26).
ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи та висновки суду.
Спір між сторонами у справі виник з приводу не виконання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських обов'язків відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ці правовідносини регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України (надалі - СК України), Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Згідно із ст.48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
У відповідності до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН "Про права дитини" 1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.1-4 ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Згідно із ч.1 ст.152 СК України право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частинами 4 та 5 статті 155 СК України передбачено, що відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
У відповідності до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.
У п.п. 47-49 справи «Савіни проти України» (№ 39948/06 від 18 грудня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Крім того, у даному рішенні Судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов'язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.
Водночас, Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п. 54).
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно ст.71 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Суд зазначає, що у відповідності до ч.1 ст.169 СК України мати, батько позбавлений батьківських прав, має право звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину (реч.1 ч.3 ст.166 СК України).
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180 СК України, реч. 1 ч.2 ст. 51 Конституції України).
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (абз.1 ч.3 ст.181 СК України).
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.182 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч.2 ст.182 СК України).
Відповідно до ч.1 та 2 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заявипро видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч.1 ст.191 СК України).
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до норм закріплених у ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
В судовому засіданні встановлено та доведено матеріалами справи факт свідомого ухилення відповідачки ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню малолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спеціалісти служби в спрвах дітей Черняхівської селищної ради спільно з іншими суб'єктами соціального захисту здійснювався постійний контроль сім'ї ОСОБА_2 . Матері надавались рекомендації для покращення матеріально-побутових та гігієнічних умов проживання сім'я та облаштування будинку, створення умов для проживання дитини. Однак, бажаних результатів вказані дій не дали.
З 11.11.2025, а саме з часу перебування дитини у центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Сонячний дім» Житомирської обласної ради, мати не покращили умиви для проживання та повернення дитини у сім'ю. Вона не намагається задовольняти потреби дитини, ніде не працює, постійного місця проживання не має. Будинок, в якому вона раніше проживала з дитиною непридатний для житла.
Тобто матеріально-побутові та санітарно-гігієнічні умови проживання ОСОБА_2 для проживання дитин не створені. Іншого житла вона не винайняла.
За даних обставин, суд, враховуючи встановлені обставини справи, як найкращі інтереси дитини та визнання позову відповідачем, вважає позовні вимоги органу опіки та піклування про позбавлення відповідачки батьківських прав та стягнення аліментів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги ч.1 ст.191 СК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду 19.03.2026 і до повноліття дитини.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.
V.Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.
У зв'язку з вище викладеним, суд стягує з відповідачки на користь держави судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.
Керуючись статтями ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 258, 259, 263-265, 273, 268, 352, 354ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передати під опіку держави.
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду 19.03.2026 і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про сторін у справі:
Позивач:
Орган опіки та піклування в особі Черняхівської селищної ради, код ЄДРПОУ 04344156
Місце знаходження: майдан Рад, 1, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301.
Позов пред'явлено в інтересах малолітньої дитини:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
Служба в справах дітей Черняхівської селищної ради, код ЄДРПОУ 43950255;
місце знаходження: Майдан Рад, 1, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область.
Відповідач:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено та підписано: 27.05.2026.
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО