Іменем України
25 січня 2011 року справа № 5020-3/166
За позовом Прокурора Гагарінського району м. Севастополя
(вул. Корчагіна, 16, м. Севастополь, 99014)
в інтересах Державного професійно-технічного навчального закладу
держави „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та
в особі: інформаційних технологій”,
ідентифікаційний код 05536863
(вул. Вакуленчука, 29, м. Севастополь, 99053)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
ідентифікаційний номер НОМЕР_1
(АДРЕСА_1, 99058)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та
м. Севастополі, ідентифікаційний код 20677058
(пл. Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008)
про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 2092,38 грн., пені в сумі 834,84 грн., штрафу в сумі 209,24 грн., розірвання договору оренди та зобов'язання повернути майно,
За зустрічним фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
позовом
до Державного професійно-технічного навчального закладу
„Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та
інформаційних технологій”
про стягнення надмірно сплачених грошових коштів, безпідставно отриманих відповідачем за договором оренди, в сумі 672,50 грн.,
Суддя Головко В.О.,
Представники учасників судового процесу:
прокурор (Прокурор Гагарінського району міста Севастополя) -Ковалевич О.М., прокурор відділу, посвідчення № 631 від 01.02.2010;
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) (Державний професійно-технічний навчальний заклад „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій”) -Артем'єв О.О., представник, довіреність № 1 (366) від 14.09.2010, дійсна до 31.12.2010;
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) (ФОП ОСОБА_1) - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 24.11.2010;
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) (ФОП ОСОБА_1) - ОСОБА_5, представник, довіреність ВРД № 472405 (реєстровий № 2109) від 02.12.2010, дійсна до 02.12.2013;
третя особа (Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі) -явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила.
Обставини справи:
19.10.2010 Прокурор Гагарінського району м. Севастополя звернувся до господарського суду м. Севастополя в інтересах держави в особі Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 2092,38 грн., пені в сумі 834,84 грн., штрафу в сумі 209,24 грн., розірвання договору оренди та зобов'язання повернути майно.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної і в повному обсязі сплати орендної плати за Договором оренди № 781 від 28.01.2009.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 22.10.2010 порушено провадження у справі № 5020-3/166, до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Ухвалою від 03.12.2010 для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 5020-3/166 прийнято зустрічну позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” про стягнення надмірно сплачених грошових коштів, безпідставно отриманих відповідачем за договором оренди № 781 від 28.01.2009, в сумі 672,50 грн.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за первісним позовом при щомісячному нарахуванні орендної плати безпідставно не приймає до уваги додаткову угоду № 1 від 01.10.2009, якою зменшено площу об'єкта оренди та, відповідно, -розмір орендної плати. У зв'язку з цим у позивача за зустрічним позовом перед відповідачем за зустрічним позовом утворилась переплата.
Прокурор та представник позивача за первісним позовом на задоволенні позовних вимог наполягали, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору оренди нерухомого майна; проти вимог зустрічного позову заперечували та просили відмовити в їх задоволенні, проте письмового відзиву на зустрічну позовну заяву не надали.
Відповідач за первісним позовом та його представник проти вимог первісного позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позов /том 1, арк. с. 41-42/, які відповідають підставам зустрічного позову; просили задовольнити вимоги зустрічної позовної заяви, а саме: стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму переплати за договором в розмірі 672,50 грн. /том 1, арк. с. 65-66/.
Третя особа надала письмові пояснення по суті спору, в яких зазначила, що позивач за первісним позовом вправі здійснювати дії щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати. В свою чергу зауважила, що заборгованості перед державним бюджетом відповідач за первісним позовом не має /том 1, арк. с. 52/.
В судовому засіданні 18.11.2010 в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 02.12.2010, 14.12.2010 -до 20.12.2010, 10.01.2011 -до 20.01.2011, а 20.01.2011 -до 25.01.2011.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд -
28.01.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладений договір № 781 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що перебуває у державній власності, а саме: нежитлових приміщень, загальною площею 149 м2, розташованих на І та ІІ поверхах навчально-побутового корпусу Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” (далі -Договір) /том 1, арк. с. 7-10/.
Як вбачається з пункту 1.1 Договору, Державний професійно-технічний навчальний заклад „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” є балансоутримувачем зазначених приміщень, вартість яких станом на 31.08.2008 склала 199 625,00 грн.
За умовами пункту 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (далі -Методика Розрахунку).
Згідно з пунктом 3.6 Договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% на 50%, щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3.7 Договору орендна плата, перерахована невчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується в бюджет та балансоутримувачу в установленому пунктом 3.6 Договору співвідношенні з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Пунктом 3.8 Договору передбачено, що у випадку, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість по ній складає в цілому не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф в розмірі 10% від суми заборгованості Балансоутримувачу та Орендарю в процентному співвідношенні, передбаченому пунктом 3.6 Договору.
Розділом 5 Договору визначені обов'язки Орендаря, а саме у пункті 5.3 Договору зазначено, що Орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі оплачувати орендну плату.
Згідно з пунктом 5.10 Договору Орендар зобов'язаний у випадку розірвання або припинення Договору повернути Балансоутримувачу орендоване майно в стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки у разі погіршення стану орендованого майна.
Строк дії Договору визначений у пункті 10.1 Договору -до 28.12.2011.
Водночас, сторони домовились, що умови цього Договору в частині встановлення орендної плати та обов'язків Орендаря щодо її сплати розповсюджується на період з 01.10.2008 по дату укладення Договору.
На думку позивача, Орендар порушив умови Договору, що стало причиною звернення прокурора Гагарінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” до суду з даним позовом.
Оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає первісні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.
Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах держави.
У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Також вказаним рішенням Конституційного Суду України встановлено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно формулює, у чому саме полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Позивач, Державний професійно-технічний навчальний заклад „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” є державною установою, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АА № 337454 /том 1, арк. с. 12/ та Статутом навчального закладу /том 1, арк. с. 28-40/.
Водночас, Державний професійно-технічний навчальний заклад „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” є балансоутримувачем вбудованих нежитлових приміщень, розташованих на І та ІІ поверхах навчального закладу по вул. Вакуленчука, 29 у м. Севастополі, які на підставі спірного Договору були передані Регіональним відділенням Фонду державного майна в АР Крим та м. Севастополі в оренду Орендарю -фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. Цей факт підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 28.01.2009 /том 1, арк. с. 11/.
Статтею 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” унормовано, що даний Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Враховуючи, що об'єктом оренди є державне майно, застосуванню до спірних відносин сторін підлягають норми Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також норми спеціального законодавства в сфері оренди державного майна, яким є Закон України „Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Статтями 10, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.
Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною третьою статті 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За умовами Договору № 781 від 28.01.2009, внесення орендної плати здійснюється до Державного бюджету та Балансоутримувачу не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.6 Договору).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, на відповідача за первісним позовом покладений обов'язок щодо внесення орендної плати у встановлений строк і відповідним чином.
За твердженням позивача за первісним позовом, відповідач за первісним позовом не виконав своїх зобов'язань перед Балансоутримувачем, у зв'язку з чим має погасити існуючу заборгованість.
За первісними розрахунками Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” сума заборгованості з орендної плати становила 2092,38 грн. з ПДВ /том 1, арк. с. 4 -зворотний бік, арк. с. 15/, в тому числі:
за лютий 2010 року -260,06 грн.,
за березень 2010 року -262,40 грн.,
за квітень 2010 року -261,62 грн.,
за травень 2010 року -260,05 грн.,
за червень 2010 року -259,00 грн.,
за липень 2010 року -258,48 грн.,
за серпень 2010 року -261,59 грн.,
за вересень 2010 року -269,18 грн.
Натомість, за розрахунками фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у нього перед Балансоутримувачем існує переплата по орендних платежах в сумі 672,57 грн. (з урахуванням нарахованої орендної плати за жовтень 2010 року в сумі 202,94 грн. з ПДВ, або 469,63 грн. без такого урахування) /том 1, арк. с. 70/.
Під час розгляду спору сторони на вимогу суду здійснили звірення взаємних розрахунків, про що склали двосторонній акт, який долучено до матеріалів справи /том 2, арк. с. 11-13/.
Згідно з актом:
- за даними позивача за первісним позовом: сальдо на користь Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” -358,17 грн.;
- за даними позивача за зустрічним позовом: сальдо на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -911,04 грн.
Зіставивши розрахунки сторін з даними, внесеними до Акту звірення взаємних розрахунків, а також дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що і розрахунки позивача за первісним позовом, і розрахунки позивача за зустрічним позовом здійснені з певними помилками та без урахування відповідних положень Договору № 781 від 28.01.2009, додаткової угоди до нього № 1 від 01.10.2009, наявних в матеріалах справи доказів та вимог чинного законодавства.
Так, позивач за зустрічним позовом вважає, що за жовтень і листопад 2008 року орендна плата має бути нарахована в розмірі 342,09 грн. без ПДВ та 347,22 грн. без ПДВ відповідно.
Суд не може погодитись із наведеними даними, зважаючи на таке.
Як зазначено вище, розмір орендної плати встановлений пунктом 3.1 Договору і становить без ПДВ за перший базовий місяць оренди -грудень 2008 року -708,67 грн.
Водночас, сторони домовились, що умови Договору в частині встановлення орендної плати і обов'язків Орендаря щодо її сплати розповсюджуються на період з 01.10.2008 по дату укладення Договору (пункт 10.1 Договору).
Таким чином, суд вважає орендну плату за жовтень і листопад 2008 року встановленою в розмірі 708,67 грн., або 354,34 грн. без ПДВ (50% Балансоутримувачу).
За викладених обставин суд приймає до уваги за вказаний період розрахунки позивача за первісним позовом.
Крім того, за травень 2009 року позивач за первісним позовом нарахував відповідачеві орендну плату в розмірі 179,61 грн. без ПДВ. Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) вважає, що за цей період (травень 2009 року) орендна плата має бути 170,53 грн. без ПДВ.
Суд не погоджується ані з позивачем за первісним позовом, ані з позивачем за зустрічним позовом, виходячи з наступного.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009 „Деякі питання оплати оренди державного майна”, яка набрала чинності 14.04.2009, орендна плата сплачується в розмірі 45% від встановленого обсягу.
Отже, з 01.05.2009 розмір орендної плати становить 171,24 грн. без ПДВ, а саме:
378,64*100,5%*45%=171,24, де:
378,64 грн. -розмір орендної плати за квітень 2009 року (однаковий в розрахунках обох сторін);
100,5% -індекс інфляції за травень 2009 року.
Також, у визначенні розміру орендної плати за вересень 2009 року позивач за зустрічним позовом безпідставно зазначив таку ж саме орендну плату, що й за серпень 2009 року -171,89 грн.
Тобто позивачем за зустрічним позовом не враховані положення Додаткової угоди № 1 від 01.10.2009 /том 1, арк. с. 80/, укладеної між РВ Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі та ФОП ОСОБА_1, згідно з якою розмір орендної плати за базовий місяць оренди -вересень 2009 року -становить 263,41 грн. /том 1, арк. с. 82/: 585,35 грн. (орендна плата за базовий місяць, пункт 3.1 Договору)*50% (пункт 3.3 Договору) *45% (згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009).
Натомість, позивач за первісним позовом обрахував орендну плату за цей період правильно: 131,71 грн. без ПДВ.
Таким чином, загальний розмір орендної плати за період з 01.10.2008 по 30.11.2010 за розрахунком суду становить 5338,43 грн. без ПДВ, ПДВ -2135,37 грн., разом -7473,80 грн., а саме:
жовтень 2008 року -354,34 грн. без ПВД, ПДВ -141,73 грн., разом -496,07 грн.;
листопад 2008 року -354,34 грн. без ПВД, ПДВ -141,73 грн., разом -496,07 грн.;
грудень 2008 року -354,34 грн. без ПВД, ПДВ -141,73 грн., разом -496,07 грн.;
січень 2009 року -364,61 грн. без ПДВ, ПДВ -145,84 грн., разом -510,45 грн.;
лютий 2009 року -370,08 грн. без ПВД, ПДВ -148,03 грн., разом -518,11 грн.,
березень 2009 року -375,26 грн. без ПДВ, ПДВ -150,10 грн. разом -525,36 грн.,
квітень 2009 року -378,64 грн. без ПДВ, ПДВ -151,46 грн., разом -530,10 грн.,
травень 2009 року -171,24 грн. без ПДВ, ПДВ -68,50 грн., разом -239,74 грн.,
червень 2009 року -173,12 грн. без ПДВ, ПДВ -69,25 грн., разом -242,37 грн.,
липень 2009 року -172,95 грн. без ПДВ, ПДВ -69,18 грн., разом -242,13 грн.,
серпень 2009 року -172,60 грн. без ПДВ, ПДВ -69,04 грн., разом -241,64 грн.,
вересень 2009 року -131,71 грн. без ПДВ, ПДВ -52,68 грн., разом -184,39 грн.
жовтень 2009 року -132,89 грн. без ПДВ, ПДВ -53,16 грн., разом 186,05 грн.,
листопад 2009 року -134,35 грн. без ПДВ, ПДВ -53,74 грн., разом -188,09 грн.,
грудень 2009 року -135,56 грн. без ПДВ, ПДВ -42,22 грн., разом -189,78 грн.,
січень 2010 року -138,00 грн. без ПДВ, ПДВ -55,20 грн., разом -193,20 грн.;
лютий 2010 року -140,62 грн. без ПВД, ПДВ -56,25 грн., разом -196,87 грн.,
березень 2010 року -141,89 грн. без ПДВ, ПДВ -56,76 грн. разом -198,65 грн.,
квітень 2010 року -141,46 грн. без ПДВ, ПДВ -56,59 грн., разом -198,05 грн.,
травень 2010 року -140,61 грн. без ПДВ, ПДВ -56,25 грн., разом -196,86 грн.,
червень 2010 року -140,05 грн. без ПДВ, ПДВ -56,02 грн., разом -196,07 грн.,
липень 2010 року -139,77 грн. без ПДВ, ПДВ -55,91 грн., разом -195,68 грн.,
серпень 2010 року -141,45 грн. без ПДВ, ПДВ -56,58 грн., разом -198,03 грн.,
вересень 2010 року -145,55 грн. без ПДВ, ПДВ -58,22 грн., разом -203,77 грн.
жовтень 2010 року -146,28 грн. без ПДВ, ПДВ -58,51 грн., разом 204,79 грн.,
листопад 2010 року -146,72 грн. без ПДВ, ПДВ -58,69 грн., разом -205,41 грн.
За цей період відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) сплатив Балансоутримувачу 8354,21 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями /том 1, арк. с. 84-91/, банківськими виписками з рахунку відповідача за зустрічним позовом /том 1, арк. с. 93-97/, а також квитанцією до прибуткового касового ордера від 29.10.2009 /том 1, арк. с. 92/.
Таким чином, фізичною особою-підприємцем сплачено більше, ніж мало бути, на 880,41 грн. (8354,21-7374,80).
При цьому судом прийнято до уваги, що відповідач за первісним позовом вніс до каси позивача за первісним позовом 1838,54 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру б/н від 25.10.2009 /том 1, арк. с. 92/, а не 647,63 грн. як зараховано Балансоутримувачем.
Правовідносини, які виникають з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, регулюються положеннями Глави 83 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Враховуючи те, що гроші (грошові кошти) в контексті положень глави 13 Цивільного кодексу України є майном як особливим об'єктом цивільних прав, суд приходить до висновку, що відповідач за зустрічним позовом безпідставно отримав від позивача за зустрічним позовом майно -кошти в сумі 880,41 грн., які підлягають поверненню фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.
За викладених обставин первісні позовні вимоги щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати в сумі 2092,38 грн. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Зважаючи на відсутність такого клопотання, зустрічні позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” підлягають задоволенню повністю, -в сумі 672,50 грн.
Стосовно стягнення з відповідача за первісним позовом пені в сумі 834,84 грн. та штрафу в сумі 209,24 грн. суд зазначає наступне.
Пеня та штраф в розумінні статей 20, 216, 217, 230 Господарського кодексу України є мірами відповідальності господарюючих суб'єктів за правопорушення у сфері господарювання.
Зокрема, частиною другою статті 217 Господарського кодексу України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
В свою чергу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Також, з огляду на двояку правову природу неустойки, штраф і пеня є способами забезпечення виконання основного зобов'язання.
Позивач за первісним позовом обґрунтовує необхідність застосування штрафних санкцій (штрафу, пені) порушенням відповідачем за первісним позовом умов Договору оренди № 781 від 28.01.2009 в частині строків внесення орендної плати.
Оскільки судом встановлено відсутність заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед Державним професійно-технічним навчальним закладом „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій”, немає і порушення зобов'язання.
За викладених обставин, первісні позовні вимоги щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пені в сумі 834,84 грн. та штрафу в сумі 209,24 грн. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про розірвання Договору № 781 від 28.01.2009 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що перебуває у державній власності, та зобов'язання відповідача за первісним позовом повернути об'єкт оренди Балансоутримувачу, суд зазначає наступне.
Під час розгляду спору, а саме 25.01.2011 сторонами досягнуто домовленості і підписано Угоду про розірвання зазначеного договору з 01.01.2011 /том 2, арк. с. 16/.
Крім того, як убачається з Акту приймання-передачі орендованого майна від 01.01.2011, вбудовані приміщення загальною площею 112,8 м2, розташовані на І та ІІ поверхах двоповерхового навчально-побутового корпусу Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, повернуті Балансоутримувачу /том 2, арк. с. 17/.
Таким чином, спір в частині розірвання Договору та зобов'язання відповідача за первісним позовом повернути орендоване майно Балансоутримувачу врегульовано самими сторонами в позасудовому порядку.
Пунктом 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що у даній справі у відповідній частині первісних позовних вимог відсутній предмет спору.
Зважаючи на вищевикладене, провадження у справі в частині розірвання договору оренди № 781 від 28.01.2009 та звільнення (повернення) нерухомого майна -вбудованих приміщень, розташованих на І та ІІ поверхах будівлі Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, -підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Підсумовуючи вищевикладене, вимоги первісного позову задоволенню не підлягають, а зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі: в заявленій сумі.
За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладається на відповідача; у разі відмови у позові -на позивача.
Отже, судові витрати позивача за зустрічним позовом -державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. -підлягають стягненню з відповідача за зустрічним позовом.
Керуючись статтями 49, пунктом 11 частини першої статті 80, статтями 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В частині розірвання договору оренди № 781 від 28.01.2009 та зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звільнити (повернути) нерухоме майно Балансоутримувачу -провадження у справі за первісним позовом припинити.
2. В частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 2092,38 грн., пені в сумі 834,84 грн. та штрафу в сумі 209,24 грн. - у первісному позові відмовити.
3. Зустрічний позов задовольнити повністю.
4. Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” (ідентифікаційний код 05536863; вул. Вакуленчука, 29, м. Севастополь, 99053, п/р 335226001000060 в банку ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 99058, п/р 26053947585071 в КРФ ПАТ „Укрсоцбанк”, м. Сімферополь, МФО 324010, або на інші рахунки) надміру сплачені кошти в сумі 672,50 грн. (шістсот сімдесят дві грн. 50 коп.), а також державне мито в сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис В.О. Головко
Повне рішення в порядку
статті 84 ГПК України
оформлено і підписано
05.02.2011.