33001 , м. Рівне, вул. Яворницького 59
"25" січня 2011 р. Справа № 2/71
Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Рівненської районної ради
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської районної ради
про визнання недійсним у частині рішення суб'єкта владних повноважень
Секретар судового засідання: Бренчук Г.В.
Представники:
Від позивача: підприємець ОСОБА_1
Від відповідача: Скоробот Н.М. дов. у справі
Від третьої особи: Кученець О.М.дов. у справі.
Позивач підприємець - ОСОБА_1 просить на підставі ст.ст.11, 526, 626, 627, 651-654 ЦК України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування":
Визнати недійсним пункт 1 рішення сесії Рівненської районної ради № 1047 від 25 лютого 2010 року "Про внесення змін до договору №41 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад району".
"Внести зміни до Договору №41 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад Рівненського району 28 липня 2008 року, укладеного комунальним підприємством "Управління майновим комплексом" Рівненської районної ради з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а саме виключити:
- пункту 1.1. договору оренди слова "з правом викупу";
- з договору оренди пункти 6.2. та 6.4.;
- з пункту 10.6 договору оренди слова "приватизації орендованого майна орендарем" як такий, що не грунтується на нормах чинного законодавства України".
Зокрема, позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень. Фактично рішенням внесено зміни до договору оренди не стороною по договору та всупереч порядку внесення змін до договору.
Зазначає, що керуючись статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і спосіб відповідно до законів України.
Згідно до статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено питання, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях.
В частині розмежування повноважень Рівненської районної ради та КП "Управління майновим комплексом" щодо укладення договорів оренди майна, що власністю територіальної громади Рівненського району, то ці питання врегульовані Статутом комунального підприємства. Відповідно до пункту 5.4. Статуту директор КП ''Управління майновим комплексом" має право укладати договори, у тому числі договори оренди, які на підставі пункту 5.2. Статуту підлягають погодженню Рівненською районною радою.
Отже, для внесення змін до договору оренди з ПП ОСОБА_1 для КП "Управління майновим комплексом" не потрібно рішення Рівненської районної ради, а укладені договори підлягають лише погодженню радою.
До повноважень Рівненської районної ради, ні як органу місцевого самоврядування, ні як Органу управління комунальним підприємством не належить зокрема вирішення питань щодо господарської діяльності створюваних нею підприємств. Тому приймаючи рішення №1047 від 19 травня 2010 року Рівненська районна рада не здійснювала владних управлінських функцій.
Оскаржуване рішення зачіпає інтереси ПП ОСОБА_1, як учасника господарських правовідносин, що виникли у Позивача з КП "Управління майновим комплексом" на підставі договору оренди №41 від 28.07.2008 року.
У своїх відзивах на позовну заяву і Рівненська районна рада, і КП "Управління майновим комплексом" зазначають про обов'язковість виконання рішень органу місцевого самоврядування особами, яких воно стосується.
Водночас, з моменту прийняття оскаржуваного рішення, протягом 9 місяців, КП "Управління майновим комплексом", не вчинило жодних дій щодо виконання рішення Рівненської районної ради №1047 від 19 травня 2010 року та внесення змін до договору оренди з ПП ОСОБА_1.
На її думку, вказане свідчить про відсутність дійсного наміру Відповідача та Третьої особи вносити зміни до договору оренди з Позивачем.
В той же час, прийняте рішення №1047 від 19 травня 2010 року є перешкодою у реалізації передбаченого договором оренди права позивача на приватизацію орендованого приміщення. Оскільки питання приватизації орендованого майна ПП ОСОБА_1 не може бути винесено на розгляд сесії Рівненської районної ради у зв'язку з наявністю обов'язкового для виконання рішення ради про внесення змін до договору оренди та виключення пункту, що передбачає "право на приватизацію".
Відповідач Рівненська районна рада просить припинити провадження у справі, посилаючись на таке.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення є лист КП «Управління майновим комплексом»Рівненської районної ради від 22 лютого 2010 року №58, рішення Рівненської районної ради від 20 листопада 2009 року №960 «Про перелік об'єктів спільної власності територіальних громад району (комунальної власності), які не підлягають приватизації», статі 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закон України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти ради, прийняті в межах наданих їй повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Керуючись статтею 78 Господарського кодексу України Рівненською районною радою було створено комунальне підприємство «Управління майновим комплексом»Рівненської районної ради, управління яким, відповідно до Статуту здійснює Орган управління майном, Рівненська районна рада ( частина 5 Статуту). Так, відповідно до пункту 5.1. частини 5 Статуту комунального підприємства Орган управління майном погоджує передачу в оренду та умови договорів оренди майна, що перебувають у повному господарському віданні Підприємства, згідно Положення, затвердженого, Органом управління майном.
Відповідно до пункту 14 Порядку проведення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад району (додається), затвердженого рішенням районної ради від 8 червня 2007 року № 236 (із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями районної ради від 21 серпня 2009 року №886 та від 20 листопада 2009 року №957) у разі, якщо об'єкт оренди знаходиться на території міста Рівне, договір оренди погоджується районною радою. Тому, договір оренди № 41 від 28 липня 2008 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та комунальним підприємством був погоджений рішенням районної ради від 15 серпня 2008 року № 569 «Про погодження договорів оренди, укладених між комунальним підприємством «Управління майновим комплексом»Рівненської районної ради».
У зв'язку з тим, що районна рада погодила договір оренди від 28 липня 2008 року № 41, то в пункті 1 рішення, що оскаржується визначила, які зміни необхідно внести до договору та доручила комунальному підприємству, пункт 2 рішення №1047, подати зміни до укладеного договору № 41 від 28.07.08 орендарю для їх узгодження та підписання, а у випадку відмови орендаря підписати зміни до вказаного договору - розпочати процедуру розірвання договору відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, рішення районної ради від 25 лютого 2010 року № 1047 є обов'язковим для виконання третьою особою в справі (комунальним підприємством) вчинити відповідний правочин у встановленому законом порядку відповідно до частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Районна рада вважає, що даний спір не виходить з цивільних та господарських правовідносин, а коло осіб зобов'язаних виконати це рішення не пов'язані між собою цивільними та господарськими правовідносинами.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно вимог статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Відповідно до рекомендацій президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»від 27.06.2007 № 04-5/120 у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Рівненська районна рада та приватний підприємець ОСОБА_1 не перебувають у цивільно-правових або господарських відносинах. Цей факт підтверджує позивач у своїй позовній заяви, посилаючи на те, що між Позивачем та третьою особою укладено договір оренди № 41 від 28.07.2008 року. Таким чином, між ПП ОСОБА_1 та КГІ «Управління майновим комплексом»Рівненської районної ради існують цивільно-правові відносини, а не з Рівненською районною радою.
Тому, рішення районної ради від 25 лютого 2010 року №1047 «Про внесення змін до договору № 41 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад району»є обов'язковим для комунального підприємства та не є обов'язковим для виконання позивачу.
Рішенням, що оскаржується, позивач (ОСОБА_1) безпосередньо не зобов'язаний внести зміни до договору, укладеного з третьою особою, а Рівненська районна рада не є стороною цього договору №41.
Третя особа КП «Управління майновим комплексом»Рівненської районної ради провадження у справі просить припинити посилаючись на таке.
Власником комунального підприємства «Управління майновим комплексом»Рівненської районної ради відповідно до рішення від 05 жовтня 2007 року № 326 «Про комунальне підприємство «Управління майновим комплексом»Рівненської районної ради»є Рівненська районна рада, яка утворила це підприємство. Вказана будівля, частину якої орендує позивач, належить Рівненській районній раді, перебуває на балансі КП «Управління майновим комплексом»та закріплена за ним на праві господарського відання. Так як, власником цього підприємства та майна, яке перебуває на балансі КП «Управління майновим комплексом»є Рівненська районна рада, то майно підприємства, яке є спільною власністю територіальних громад району і закріплюється за ним на праві господарського відання, яким є орендоване позивачем майно, підприємство користується та розпоряджається з обмеженням правомочності за згодою власника без права самостійної застави, відчуження, ліквідації (пункт 3.3 статуту).
Відповідно до частини 1 статті 135 Господарського кодексу України власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на основі належного йому (їм) майна засновувати господарські організації або здійснювати господарську діяльність в інших організаційно-правових формах господарювання, не заборонених законом, на свій розсуд визначаючи мету і предмет господарської діяльності, структуру утвореного ним суб'єкта господарювання, склад і компетенцію його органів управління, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб'єкта господарювання, а також приймати рішення про припинення господарської діяльності заснованих ним суб'єктів господарювання відповідно до законодавства.
Згідно частини 2 статті 135 Господарського кодексу України власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Стаття 136 Господарського кодексу України передбачає, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (частина 2 ст. 136 Господарського кодексу України).
Рівненська районна рада як власник даного майна має право здійснювати контроль за використання даного майна, має право визначати порядок використання майна. Відповідно до пункту 5.1. Статуту підприємства вищим органом управління підприємством є Рівненська районна рада, яка має виключні повноваження щодо вирішення питання відчуження майна, що перебуває у господарському віданні Підприємства.
Крім цього, вважає, що між позивачем та відповідачем відсутні в даному випадку господарські та цивільні відносини, а Позивачем не вірно вказано в позовній заяві, що договір оренди № 41 від 28.07.2008 р. укладений між позивачем та відповідачем, так як вищезгаданий договір укладений між позивачем та третьою особою, тобто між позивачем та відповідачем відсутні господарські або цивільні відносини. Вважає, що даний спір не підвідомчий господарським судам та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає припиненню з огляду на таке.
28.07.08 між Комунальним підприємством Управління майновим комплексом" Рівненсь кої районної ради (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір №41 оренди приміщення загальною площею 47 м2 в АДРЕСА_1 на 1-му поверсі адмінприміщення.
25 лютого 2010 р. Рівненською районною радою прийнято рішення №1047 "Про внесення змін до договору №41 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад району".
Рада вирішила:
1.Внести зміни до договору № 41 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад Рівненського району від 28 липня 2008 року, укладеного комунальним підприємством «Управління майновим комплексом»Рівненської районної ради з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а саме виключити :
з пункту 1.1. договору оренди слова «з правом викупу»;
- з договору оренди пункти 6.2. та 6.4.;
- з пункту 10.6 договору оренди слова «приватизації орендованого майна Орендарем».
2. Комунальному підприємству «Управління майновим комплексом»Рівненської районної ради подати зміни до договору №41 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад Рівненського району від 28 липня 2008 року, укладеного із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
У випадку відмови орендаря підписати зміни до договору № 41 оренди майна комунальному підприємству «Управління майновим комплексом»Рівненської районної ради розпочати процедуру розірваним договору відповідно до чинного законодавства.
3.Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію районної ради з питань економічного розвитку галузей народним господарства та комунальної власності (ОСОБА_2), директора комунального підприємства «Управління майновим комплексом»Рівненської районної ради Стахурського М.О. та заступника голови районної ради Мельника М.В.
Як вказано у самому рішенні, воно прийнято:
Відповідно до листа КП «Управління майновим комплексом»Рівненської районної ради від 22 лютого 2010 року № 58, рішення районної ради від 20 листопада 2009 року № 960 «Про перелік об'єктів спільної власності територіальних громад району (комунальної власності), які не підлягають приватизації»та з метою раціонального збереження майна спільної власності територіальних громад району, керуючись Законами України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про оренду державного та комунального майна»та «Про місцеве самоврядування в Україні», за погодженням з постійними комісіями районної ради, районна рада.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про визнання недійсним п. 1 вказаного рішення ради №1047 про внесення змін до договору оренди №4І, вважаючи свої права порушеними, оскільки цим рішенням відповідач незаконно втрутився у господарську діяльність і договірні відносини між двома суб'єктами господарювання.
Згідно ст.ст. 1-3 ГК України та ч. 2 ст. 1 ЦК України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бю джетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Виходячи з предмету спору, при розгляді даної справи для правильного визначення юрисдикції спору слід дослідити зміст оспорюваного рі шення щодо наявності чи відсутності врегулювання ним цивільних та госпо дарських правовідносин, а також коло осіб, зобов'язаних виконати це рішен ня, у тому числі обов'язковість його для позивача.
З цього приводу суд зазначає таке.
Згідно п.2 оспорюваного рішення №1047, визначено третій особі подати зміни до укладе ного із позивачем договору №41 від 28.07.08 орендарю для їх узгодження та підписання, а у випадку відмови орендаря підписати зміни до вказаного до говору - розпочати процедуру розірвання договору відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Регламент Рівненської районної ради, затвердженим рішенням районної ради від 26 травня 2006 року №3, є документом, обов'язковим для виконання районною радою, який встановлює порядок скликання і проведення сесій районної ради, прийняття рішень.
Процедура розгляду рішення районної ради від 25 лютого 2010 року № 1047 «Про внесення змін до договору №41 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад району» відповідає вимогам статей 47 та 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та Регламенту Рівненської районної ради. Зокрема, питання було включено до порядку денного тридцять п'ятої сесії районної ради п'ятого скликання, попередньо розглянуто на засіданнях постійних комісій районної ради, про що зазначено у преамбулі рішення, та за нього проголосувало більшість депутатів від загального складу ради.
Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, прийняті в межах наданих їй повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Керуючись статтею 78 Господарського кодексу України Рівненською районною радою було створено комунальне підприємство «Управління майновим комплексом»Рівненської районної ради, управління яким, відповідно до Статуту здійснює Орган управління майном, Рівненська районна рада ( частина 5 Статуту). Зокрема, відповідно до пункту 5.2. частини 5 Статуту комунального підприємства Орган управління майном погоджує передачу в оренду та умови договорів оренди майна, що перебувають у повному господарському віданні Підприємства, згідно Положення, затвердженого, Органом управління майном.
Відповідно до пункту 14 Порядку проведення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад району, затвердженого рішенням районної ради від 8 червня 2007 року № 236 (із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями районної ради від 21 серпня 2009 року №886 та від 20 листопада 2009 року №957) у разі, якщо об'єкт оренди знаходиться на території міста Рівне, договір оренди погоджується районною радою. Тому, договір оренди № 41 від 28 липня 2008 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та комунальним підприємством був погоджений рішенням районної ради від 15 серпня 2008 року № 569 «Про погодження договорів оренди, укладених між комунальним підприємством «Управління майновим комплексом»Рівненської районної ради».
У зв'язку з тим, що районна рада погодила договір оренди від 28 липня 2008 року № 41, то в пункті 1 рішення, що оскаржується визначила, які зміни необхідно внести до договору та доручила комунальному підприємству, пункт 2 рішення №1047, подати зміни до укладеного договору № 41 від 28.07.08 орендарю для їх узгодження та підписання, а у випадку відмови орендаря підписати зміни до вказаного договору - розпочати процедуру розірвання договору відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, рішення районної ради від 25 лютого 2010 року № 1047 є обов'язковим для виконання третьою особою в справі (комунальним підприємством) вчинити відповідний правочин у встановленому законом порядку відповідно до частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Даний спір не виходить з цивільних та господарських правовідносин, а коло осіб зобов'язаних виконати це рішення не пов'язані між собою цивільними та господарськими правовідносинами.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно вимог статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Відповідно до рекомендацій президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»від 27.06.2007 № 04-5/120 у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з:
- утворенням суб'єктів господарювання, їх реорганізацією і ліквідацією, включаючи спори про визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи та скасування її державної реєстрації, крім відповідних спорів за позовами суб'єктів владних повноважень;
- приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації;
- захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права;
- з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності, включаючи спори за позовами суб'єктів господарювання до органів державної влади про визнання недійсними актів про видачу документів, що посвідчують право інтелектуальної власності.
Пунктом 5.3 вищезгаданих рекомендацій визначено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:
а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов'язковим до виконання;
б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;
в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;
г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.
Рівненська районна рада та приватний підприємець ОСОБА_1 не перебувають у цивільно-правових або господарських відносинах. Цей факт підтверджує позивач у своїй позовній заяви, посилаючись на те, що між Позивачем та третьою особою укладено договір оренди № 41 від 28.07.2008 року. Таким чином, між ПП ОСОБА_1 та КП «Управління майновим комплексом»Рівненської районної ради існують цивільно-правові відносини, а не з Рівненською районною радою.
Тому, рішення районної ради від 25 лютого 2010 року №1047 «Про внесення змін до договору № 41 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад району»є обов'язковим для комунального підприємства.
Рішенням, що оскаржується, позивач (ОСОБА_1) безпосередньо не зобов'язаний внести зміни до договору, укладеного з третьою особою, а Рівненська районна рада не є стороною цього договору № 41.
Відповідно до статей 17, 18 КАС України порядок вирішення таких спорів законодавчо віднесено до юрисдикції адміністративних судів (окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів як адміністративних судів). Тому, дана справа непідвідомча Господарським судам.
Обов'язковість ухвали Рівненського міського суду від 23.03.2010 року №1585/10 відповідно до вимог ст. 4 ГПК України не може бути підставою для здійснення провадження у справі у господарському суді, якщо за процесуальним законодавством цей спір не підвідомчий господарським судам і позивач не скористався правом захисту шляхом звернення до відповідного суду якому підвідомчий спір згідно з чинним законодавством.
Окремо суд зазначає, що відношення між Рівненською районною радою та КП “Управління майновим комплексом Рівненської районної ради” урегульовані і визначаються статутом комунального підприємства.
Згідно п.5.1 згаданого Статуту Вищим органом управління підприємством є Рівненська районна рада.
Відтак, посилання позивача, що відповідач лише погоджує передачу в оренду майна не заслуговують уваги.
На підставі указаної вище норми відповідач приймає будь-яке обов'язкове для комунального підприємства рішення щодо майна без обмеження його повноважень, установлених правом власності.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: - письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; - поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.80 ГПК України, суд -
Припинити провадження у справі.
Суддя Войтюк В.Р.