27 травня 2026 року м. Дніпросправа № 211/9327/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 лютого 2026 року в адміністративній справі №211/9327/25 (головуючий суддя першої інстанції - Феняк О.Р.) за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського 2 взводу 1 роти 2 батальйону ППП м.Кривий Ріг капрала поліції Суворова Руслана Івановича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач 15.08.2025 року звернувся до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до поліцейського 2 взводу 1 роти 2 батальйону ППП м.Кривий Ріг капрала поліції Суворова Р.І., Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5367210 від 01.08.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 425 грн..
Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5367210 від 01.08.2025 року відносно ОСОБА_1 , винесену поліцейським 2 взводу 1 роти 2 батальйону ППП м.Кривий Ріг капралом поліції Суворовим Р.І. за частиною першою статті 126 КУпАП, та закрито справу про адміністративне правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що на відеозапису з нагрудного відеореєстратора зафіксовано інкриміноване позивачу правопорушення, а саме відмова пред'явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб.
Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5367210 від 01.08.2025 року, прийнятою поліцейським 2 взводу 1 роти 2 батальйону ППП м.Кривий Ріг капралом поліції Суворовим Р.І., позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн..
Зі змісту постанови вбачається, що 01.08.2025 року о 12:12:55 під час несення служби в Довгинцівському районі міста Кривого Рогу по вул.Ярослава Мудрого біля будинку 93 поліцейським Суворовим Р.І. зупинено транспортний засіб ВАЗ 211040 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з непрацюючим правим стоп сигналом, під час перевірки документів позивач не пред'явив до повного ознайомлення посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.2.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП. Пункт 6 вказаної постанови містить посилання на нагрудні відео-реєстратори патрульних за номерами 474741, 475859.
Не погодившись з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач оскаржив таку постанову до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Порядок дорожнього руху на території України регулюється Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України та іншими нормативними актами.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно зі статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно із пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Поліцейський 2 взводу 1 роти 2 батальйону ППП м.Кривий Ріг Суворов Р.І. має спеціальне звання «капрал поліції» та має право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення на території Дніпропетровській області.
Згідно із п.2.4 а ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Підпунктами 2.1.а, 2.1.ґ ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтверджуючі документи (посвідчення).
Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно із частиною другою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Згідно тексту позову, позивач не спростовує факту відсутності вказаних вище документів під час керування транспортним засобом в день, час та місці, вказаних у спірній постанові, та не пред'явлення таких документів для перевірки працівникам поліції. Позивач заперечує наявність порушення ним правил дорожнього руху, а тому зупинка його транспортного засобу поліцейським була неправомірною, як і перевірка наявності вказаних вище документів.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача, з якими погодився суд першої інстанції, що він не вчиняв порушень правил дорожнього руху, а тому правових підстав для здійснення зупинки його транспортного засобу у працівників поліції не було, оскільки п.2.4 «а» ПДР України не має застереження щодо зупинки поліцейським транспорту лише за наявності порушення водієм правил дорожнього руху, а частина перша статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність коли водій не має при собі або не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Як зазначалось вище, згідно тексту позову ОСОБА_1 не заперечує того факту, що на вимогу поліцейського не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вказане у відповідності до вимог частини 1 статті 78 КАС України виключає необхідність наявності інших доказів на підтвердження такого факту.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що працівник поліції діяв у межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства, а в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, розмір штрафу призначений у межах санкції вказаної статті.
Зазначене дає підстави для висновку, що висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування постанови серії ЕНА №5367210 від 01.08.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП, а також закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності є помилковим, оскільки не відповідає встановленим вимогам законодавства при з'ясуванні обставин скоєного адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 272, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 лютого 2026 року в адміністративній справі №211/9327/25 задовольнити.
Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 лютого 2026 року в адміністративній справі №211/9327/25 скасувати.
У задоволені позову ОСОБА_1 до Поліцейського 2 взводу 1 роти 2 батальйону ППП м.Кривий Ріг капрала поліції Суворова Руслана Івановича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко