27 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/10795/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 в адміністративній справі №160/10795/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ЄДРПОУ: 13844159) про відмову в перерахунку від 24.03.2025 № 7131/03-16, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до заяви від 17.03.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1996 року на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.07.2020 № 19/07/2020, що видана Публічним акціонерним товариством «Дніпростальконструкція» (код ЄДРПОУ: 01413490) починаючи з дати подання заяви про призначення пенсії разом із вказаною довідкою, а саме з 14.07.2022, та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування свого позову посилається на те, що дії пенсійного органу щодо не включення для обчислення його пенсії за віком з 14.07.2022 заробітної плати за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996, згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.07.2020 №19/07/2020 виданої ПАТ «Дніпростальконструкція» є незаконними, що і стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_1 досягнувши пенсійного віку, 14.07.2022 подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про призначення пенсії разом із довідкою про заробітну плату від 07.07.2020 №19/07/2020 за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996, яку видано ПАТ «Дніпростальконструкція». Після призначення пенсії позивач з'ясував, що її призначено без врахування визевказаної довідки.
08.02.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про приведення у відповідність розміру його пенсії шляхом врахування заробітної плати згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.07.2020 №19/07/2020 виданої ПАТ «Дніпростальконструкція».
У відповідь на вищевказану заяву, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направило позивачу лист від 03.03.2025 №10568-5468/А-01/8-0400/25, яким повідомлено, що пенсія призначена без урахування довідки про заробітну плату від 07.07.2020 №19/07/2020 видану ПАТ «Дніпростальконструкція» з огляду на наступне. У вказаній довідці про заробітну плату зазначено адресу зберігання документів: 49000, м. Дніпро, пров. Самаркандський, буд. 2А. Виходом за цією адресою встановлено, що приміщення, в якому зберігалися документи, зачинено, посадові особи відсутні. Враховуючи зазначене, провести перевірку первинних документів про нарахування заробітної плати немає можливості, та розрахунок пенсії проводиться без урахування зазначеної вище довідки про заробітну плату.
17.03.2025 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 07.07.2020 №19/07/2020 видану ПАТ «Дніпростальконструкція». 24.03.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення №045550015969 про відмову в проведенні перерахунку пенсії за віком у зв'язку з тим, що після проведення перевірки первинних документів, а саме довідки про заробітну плату від 07.07.2020 №19/07/2020 за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996, яку видано ПАТ «Дніпростальконструкція», встановлено, що встановити зв'язок з посадовими особами ПАТ «Дніпростальконструкція» не вдалося, тому перевірка вказаної довідки не можлива.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-ХІІ), від 09 липня 2003 року № 1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058- IV).
Відповідно до абзаців 1, 2 частини 1 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Статтею 66 Закону №1788-XII передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (далі - Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку до заяви про призначення пенсії за віком надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з пунктом 2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець або архівна установа мають право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період.
При цьому, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №361/7431/15-а, від 09.11.2020 у справі №202/9474/15-а, від 24.06.2021 у справі №233/179/17.
Як встановлено судом, позивачем до заяви про перерахунок пенсії долучалась довідка про заробітну плату від 07.07.2020 №19/07/2020 за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996, яку видано ПАТ «Дніпростальконструкція».
Зміст зазначених довідок підтверджує їх відповідність вимогам законодавства, які видані з посиланням на первинні документи, а саме на особові рахунки, на підставі яких надано інформацію, та у відповідності до норм чинного законодавства.
Доводи відповідача про неможливість врахування заробітної плати, в зв'язку з відсутністю первинних документів та акту перевірки про заробітну плату, є необґрунтованими оскільки у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов висновку, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Разом з тим, всупереч вказаним обставинам відповідачем прийнято протиправне та безпідставне рішення про відмову в перерахунку пенсії.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно зі ст. 101 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Виходячи з викладеного, відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів.
Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо.
Разом з тим, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при перерахунку позивачу пенсії.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17, від 04 липня 2023 року №560/123/21.
Отже, позивачем надано пенсійному органу належні та достатні докази про заробітну плату для проведення перерахунку пенсії відповідно до вимог Закону № 1058-IV.
При цьому, відповідачем не надано жодного доказу про скасування поданих довідок або того, що записи в них є такими, що не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням закону.
Враховуючи наведене, відповідач безпідставно не врахував вказані довідки при перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 в адміністративній справі №160/10795/25 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 в адміністративній справі №160/10795/25- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Сафронова