26 травня 2026 року м. Дніпросправа № 340/4845/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 в адміністративній справі №340/4845/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №183450036656 від 10.06.2025 у частині визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2102 грн. та не зарахування до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 02 роки 04 місяці 24 дні, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 03 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (крім часу роботи на посаді судді 20 років 04 місяці 25 днів) половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 02 роки 04 місяці 24 дні, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 03 роки і здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 21.05.2025 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року - 3 028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що рішенням ВРП від 20.05.2025 № 1050/0/15-25 її звільнено з посади судді Ковпаківського районного суду м. Суми у зв'язку з поданням заяви про відставку та визначено загальний стаж роботи судді, що дає право на відставку, у який включено, крім стажу роботи на посаді судді, половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі на денній формі навчання, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді. Наказом голови Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.05.2025 № 4-ОС відраховано зі штату Ковпаківського районного суду м. Суми у зв'язку з прийняттям ВРП відповідного рішення. 02.06.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для призначення щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці відповідно до статті 142 Закону № 1402-VIII, надавши відповідний пакет документів. Вказує, що рішенням ПФУ №183450036656 від 10.06.2025 їй призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 50 відсотків від розміру суддівської винагороди довічно. При визначенні розміру довічного грошового отримання ПФУ виходив виключно зі стажу моєї роботи на посаді судді 20 років 04 місяці 25 днів. Вважає, що ПФУ при призначенні їй щомісячного довічного грошового утримання протиправно не зараховано до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, й інший стаж, установлений чинним законодавством та підтверджений поданими нею відповідно до Порядку № 3-1 документами, а саме не зараховано половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі (02 роки 04 місяці 24 дні), стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді (03 роки). На думку позивача, станом на 20.05.2025 загальний стаж роботи на посаді судді, який дає їй право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 25 років 09 місяців 19 днів, а тому стверджує, що має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 60 відсотків грошового утримання судді.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №183450036656 від 10.06.2025 в частині не зарахування до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - 02 роки 04 місяці 24 дні, періоду роботи на посадах юрисконсульта - 03 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - 02 роки 04 місяці 24 дні, періоду роботи на посадах юрисконсульта - 03 роки.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування своїх вимог, апелянт вказував, що 02.06.2025 ОСОБА_1 , звернулася із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. До заяви позивачем надана довідка про судівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці видана територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Сумській області, де чітко зазначено сума, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. У Головного управління відсутнє повноваження самостійно визначати розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. У зв'язку з чим Головне управління є неналежним відповідачем по даній справі.
Зазначає, що застосування норм статті 137 Закону № 1402 при обчисленні збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів за наведених обставин, половина строку навчання у вищих навчальних закладах, на підставі частини другої статті 137 Закону № 1402, не дають права на збільшення відсотку довічного грошового утримання, а можуть бути враховані лише до стажу, який дає право на відставку.
Таким чином, Головне управління діяло в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що Головним управління вчинено будь-яку протиправну дію справи.
Також не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що при ухваленні рішення суд безпідставно не взяв до уваги норми ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та відмовив в задоволенні вимоги щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу з 21.05.2025р. щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 60% грошового утримання судді з урахуванням раніше виплачених сум. Тому захист порушеного права є неефективним без зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок з 21.05.2025р.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_1 Указом Президента України «Про призначення суддів» від 25.12.2004 року № 1540/2004 призначена строком на п'ять років на посаду судді Ковпаківського районного суду м. Суми.
Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 13.05.2010 року №2195-УІ позивачку обрано безстроково на посаду судді Ковпаківського районного суду м. Суми.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 20.05.2025 № 1050/0/15-25 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Ковпаківського районного суду м. Суми у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Наказом голови Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.05.2025 № 4-ОС позивачку відраховано зі штату Ковпаківського районного суду м. Суми у зв'язку із звільненням з посади у відставку.
02.06.2025 ОСОБА_1 подано заяву про призначення/перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
10.06.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення №83450036656 від 10.06.2025 про призначення з 02.06.2025 позивачці щомісячного довічного грошове утримання в розмірі 50 % від розміру суддівської винагороди довічно. (а.с.28) Відповідачем-1 розраховано стаж на посаді судді - 20 років 2 місяці 27 днів.
В подальшому згідно з рішенням від 02.07.2025 року здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачці з 21.05.2025 року.
За матеріалами пенсійної справи страховий стаж позивачки складає 38 років 5 місяців 20 днів, з яких 20 років 2 місяці 27 днів - на посаді судді. (а.с.68) Розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці з 21.05.2025 складає 55492,80 грн (110985,60 грн х 50%, де 110985,60 грн - щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці; 50% - загальний відсоток розрахунку пенсії від заробітку).
Позивачка вважає, що при розрахунку стажу на посаді судді під час призначення довічного грошового утримання територіальним органом Пенсійного фонду України безпідставно не враховано половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі в Київському університеті імені Тараса Шевченка - 02 роки 04 місяці 24 дні, а також стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) на посаді юрисконсульта в юридичному відділі Сумського ВО «Хімпром» - 03 роки.
Позивач, вважаючи, рішення відповідача-1 в частині визначення стажу, протиправним, звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною 2 ст.19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Абзацом 4 пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
За приписами ч.1 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. за №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року №2862-XII у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді, (далі - Закон № 2862-XII) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 (далі - Закон № 2453-VI), який діяв на час роботи позивача суддею, також містить бланкетну норму стосовно визначення стажу роботи на посаді судді.
Відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону №2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», яка діяла до 01.12.2012 р., до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI, передбачено зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу .
Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить 20 роки 02 місяці 3 дні, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також половина строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі 2 роки 4 місяці 24 дні).
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (адміністративне провадження № П/9901/382/18) та у постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №541/503/17.
Отже суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується половина строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі (2 роки 4 місяці 24 дні).
Відповідно до записів №№4, 5 у трудовій книжці серії, у період з 01.09.1987 по 30.06.1992 позивач навчалася Київському університеті імені Тараса Шевченка на юридичному факультеті денної форми навчання; записів №№6-14 обіймала посади: юрисконсульта в юридичному відділі Сумського ВО «Хімпром», в.о. начальника юридичного відділу ВАТ «Сумихімпром», заступника начальника юридичного відділу ВАТ «Сумихімпром».
При обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. При цьому при обчисленні стажу, який дає право на відставку окремо слід застосовувати положення частини першої статті 137 Закону №1402 та положення частини другої цієї статті, як стаж, який зараховується додатково.
Стосовно вимог позивача про здійснення перерахунку та виплату з 21.05.2025 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року - 3 028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки не вбачається порушених прав позивача в цій частині.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 в адміністративній справі №340/4845/25 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 в адміністративній справі №340/4845/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Сафронова