27 травня 2026 року справа № 580/96/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Янківської В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
установив:
05 січня 2026 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за прийняття ним безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з 16.10.2024 р. по 22.06.2025 р. в розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах
2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за прийняття ним безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з 16.10.2024 р. по 22.06.2025 р. в розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду 12 січня 2026 року відкрито провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що штаб-сержант ОСОБА_1 під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 16.10.2024 р. по 22.06.2025 р приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Курської області російської федерації, відповідно до бойового розпорядження № 183-(гриф) від 16.10.2024 року, БР 9, що дає право позивачу на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000,00 гривень. Однак, відповідачем допущено протиправні дії, які полягають у нарахуванні за вказані періоди додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. замість 100000,00грн., право на яку передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у звязку з чим і звернувся до суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду 17 березня 2026 року клопотання позивача задоволено. Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірених копій журналу бойових дій, довідки про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин за період з 16.10.2024 по 22.06.2025.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду 21 квітня 2026 року зобов'язано адміністрацію Державної прикордонної служби України забезпечити виконання відповідачем у справі № 580/96/26 - Військовою частиною НОМЕР_2 процесуального обов'язку як суб'єкта владних повноважень щодо надання письмових доказів відповідно до вимог ухвали суду від 17.03.2026.
08 травня 2026 на виконання вимог ухвал суду: від 17.03.2026, від 21.04.2026 відповідач надав додаткові пояснення у справі та копії документів, в яких просить у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав виконання позивачу всіх належних виплат..
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Позиція позивача.
Штаб-сержант ОСОБА_1 під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 16.10.2024 р. по 22.06.2025 р приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Курської області російської федерації, відповідно до бойового розпорядження № 183-(гриф) від 16.10.2024 року, БР 9, що дає право Позивачу на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000,00 гривень. Однак, Відповідачем допущено протиправні дії, які полягають у нарахуванні за вказані періоди додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. замість 100000,00грн., право на яку передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»."
Відповідно до відповіді на адвокатський запит № 09/19635-25-Вих від 02.10.2025р., відповідач повідомив, що виплата додаткової винагороди була здійснена відповідно до законодавства. Відповідач надав довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення, згідно яких додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн. на місяць не виплачувалась, в той же час позивач постійно в період з 16.10.2024р. по 22.06.2025р. перебував на лінії зіткнення з противником та виконував бойові завдання, приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі стримуванні збройної агресії на території Курської області російської федерації.
Для виплати винагороди до 100000,00 грн має бути підтверджена документально участь військовослужбовця у бойових діях. Однак, позивач зауважує, що відповідний наказ про виплату винагороди в розмірі100000,00 грн., встановленої п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168, не видано. Водночас відповідач Військова частина НОМЕР_1 зобов'язаний за наявності визначених умов виплатити допомогу та не вправі вирішувати це питання на власний розсуд у випадку наявності підстав для отримання такої виплати
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України). Права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина визначаються виключно законами (пункт 1 частини першої статті 92 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону №2011-XII у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до абзаців першого-другого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 р., № 259/2022 від 18.04.2022 р., № 341/2022 від 17.05.2022 р., № 573/2022 від 12.08.2022 р., № 757/2022 від 07.11.2022 р. та № 58/2023 від 06.02.2023 р., строк дії воєнного часу продовжувався та триває і на даний час.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 було прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168).
Пунктом 1 цієї постанови (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 Верховний Суд констатував, що «текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав».
Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв'язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови; особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту; порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.
Згідно з положеннями п.2-6, 8,12 «Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 01 вересня 2023 року №726, на період воєнного стану виплачуються:
1) додаткова винагорода: у розмірі 100000 гривен військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах; у розмірі 30000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;
До безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в абзаці другому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань:
1) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора: на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження); з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником; з вогневого ураження виявлених повітряних цілей; зведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов'язаних з вогневим ураженням противника; з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням; з усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів угруповань військ, інших складових сил оборони, за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником; з контррозвідувального забезпечення, що здійснюється органами Держприкордонслужби, які виконують бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення з противником, а також проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, негласних слідчих (розшукових) дій в умовах безпосереднього зіткнення з противником;
2) з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника, з бойового чергування та інших завдань екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів у районах здійснення заходів, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій;
3) з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) артилерії;
4) з вогневого ураження противника або вирішення інших бойових (спеціальних) завдань (цілевказання, ведення повітряної розвідки, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби зовнішніми екіпажами безпілотних авіаційних комплексів у складі підрозділу (засобу) експлуатації безпілотних авіаційних комплексів у районах здійснення заходу, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій;
5) з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником на ділянках відповідальності органів Держприкордонслужби (в районах виконання ними завдань) у межах українсько-російської ділянки державного кордону поза районами ведення воєнних (бойових) дій
Військовослужбовцям строкової військової служби, які залучаються до виконання завдань, визначених пунктами 3, 4 цих Особливостей, виплачується додаткова винагорода відповідно в розмірах 100 000 та 30 000 гривень, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
З урахуванням вищенаведеного, вказаними нормативними документами чітко визначено виключний перелік документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах.
Судом встановлено, що позивач призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зарахований наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.02.2023 № 176-ОС у розпорядження начальника НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону, який прибув для подальшого проходження військової служби з прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України 14 лютого 2023 року (витяг з наказу від 14.02.2023 № 8-ОС).
Позивач здійснював бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно яких мав право на отримання щомісяця додаткової винагорода у розмірі 30000 гривень розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань в межах охопленого позовними вимогами часу у наступні періоди:- 01.10.2024 - 23.10.2024 (23 дні);- 01.11.2024 -30.11.2024 (30 днів);- 01.12.2024 - 31.12.2024 (31 днів);- 01.01.2025 -30.01.2025 (30 днів);- 01.02.2025 - 28.02.2025 (28 днів); 01.03.2025 -01.03.2025, 23.03.2025 - 31.03.2025 (10 днів);- 01.04.2025 09.04.2025 (9 днів)
Вказані обставини підтверджуються відповідними витягами з наказів про виплату додаткової винагороди №1560-ОС від 07.11.2024, №1687-ОС від 11.12.2024,№24-ОС від 08.01.2025, №156-ОС від 08.02.2025, №272-ОС від 08.03.2025, 424-ОС від 07.04.2025,№545-ОС від 07.05.2025, з додатками до даних наказів та витягами з рапортів коменданта третьої прикордонної комендатури швидкого реагування
Позивач у вказаний період брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, яка надає право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, у наступні періоди: 24.10.2024 - 31.10.2024 (8днів); 18.03.2025- 22.03.2025 (5 днів);- 10.04.2025- 30.04.2025 (9 днів);
Позивач згідно рапорту коменданта третьої прикордонної комендатури від 07.06.2025 №22.3/42986/25-Вн здійснював бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно яких мав право на отримання щомісяця додаткової винагорода у розмірі 30000 гривень розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань в межах охопленого позовними вимогами часу у такі періоди - 04.05.2025 - 04.05.2025, 13.05.2025 - 13.05.2025, 15.05.2025 - 17.05.2025, 19.05.2025 - 19.05.2025 (6 днів).
Позивач згідно рапорту коменданта третьої прикордонної комендатури від 07.06.2025 №22.3/42987/25-Вн брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, яка надає право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, у наступні періоди - 01.05.2025 - 03.05.2025, 07.05.2025 - 12.05.2025, 14.05.2025 - 14.05.2025, 18.05.2025 - 18.05.2025, 20.05.2025 - 31.05.2025 (23 днів).
Відповідно до Довідок від 29.09.2025 №1225 та від 29.09.2025 №1226 за вказаний вище період позивач отримав додаткової винагороди з розрахунку 30000 грн за місяць на загальну суму 159 967 грн.74 коп., та з розрахунку 100 000 за місяць - 211 935 грн 66 коп.
Далі суд зауважує, що згідно з п. 16 Особливостей виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військово службовцям Державної прикордонної служби України затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 726 винагороди, визначені пунктом 2 цих Особливостей, не виплачуються військовослужбовцям, зазначеним у пунктах 2-6 цих Особливостей, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували або добровільно здалися в полон, у зв'язку із чим військова служба їм призупинена в порядку, визначеному частиною другою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»,- з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинення кримінального правопорушення , поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV.
Наказом НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 24.06.2025 № 3243-АГ призначено службове розслідування щодо факту самовільного залишення місця тимчасової дислокації підрозділу позивачем.
Наказом НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 04.07.2025 № 3426-АГ вирішено направити до Територіального управління ДБР для прийняття правового рішення у звязку із наявністю в діях позивача ознак правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 40 Кримінального кодексу України, а саме: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також незявлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Згідно з наказом начальника НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону від 08.06.2025 №670-ОС позивачу наказано здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди. Надходження грошових коштів для проведення відповідних виплат заплановано до 30.06.2025.
Згідно з наказом начальника НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону від 24.06.2025 №749-ОС позивача в зв'язку з самовільним залишенням військової служби з 22.06.2025 припинено виплату грошового забезпечення. На момент самовільного залишення місця служби позивачем, грошові кошти для проведення виплати додаткової винагороди не надійшли.
На підставі рапорту коменданта третьої прикордонної комендатури швидкого реагування від 23.06.2025 №22.3/46793/25-Вн наказом начальника НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону від 27.06.2025 №765-ОС наказано внести зміни до додатку 1 наказу начальника НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону від 08.06.2025 № 670-ОС «Про виплату додаткової винагороди», а саме: пункти 215, 695, 1055, 1088, 1527, 1698, 1927, 2396 (стосується позивача) додатку 1 вважати недійсними. Внести зміни до додатку 3 наказу начальника НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону від 08.06.2025 № 670-ОС «Про виплату додаткової винагороди», а саме: пункти 416, 543, 770, 1059, 1223, 1437, 1725 (стосується позивача) додатку 3 вважати недійсними. Подання рапорту щодо нарахування додаткової винагороди за службу в червні 2026 року стосовно позивача та видання відповідних наказів начальником НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону не здійснювалось.
В подальшому на підставі повідомлення відповідача було внесено відповідні відомості до ЄРДР за № 62025170040012197 від 10.07.2025 та на даний час проводиться досудове розслідування Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві.
Суд погоджується із позицією відповідача та констатує , що збільшена до 100000 гривень додаткова винагорода підлягає розрахунку відповідно до загальної тривалості участі військово службовця безпосередньо в бойових діях та здійсненні інших заходів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, за умов що військовослужбовець протягом всього місяця брав безпосередню участь в бойових діях та інших заходах, в той час як у разі менш тривалої участі ця сума зменшується прямо пропорційно часу участі у таких діях та заходах протягом місяця.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає, що: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Суд ретельно дослідивши документи, які надані відповідачем (витяги: з рапортів, з наказів, з журналу бойових дій) та які стали підставою для нарахування додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн позивачу за спірний період, висновує, що відповідачем правомірно нараховано та виплачено додаткову винагороду за спірний період, а позивачем у свою чергу не надано до суду в підтвердження своїх позовних вимог належних та допустимих доказів неправомірних дій відповідача при нарахуванні йому додаткової винагороди, обмежившись лише загальними формулюваннями. Крім того, позивач не надав до суду належних та допустимих доказів неправильності вказаних розрахунків про виплату відповідачем додаткової винагороди в спірний період на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022року №168.
Суд зауважує, що додаткова винагорода у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн розмірі підлягає виплаті не за щоденне виконання завдань повсякденної військової служби, а по суті за професійний ризик несення військової служби в умовах існування миттєвої і невідворотної загрози загибелі військовослужбовця у ході бойової дії від дій ворога.
Відповідно до положень частин 1 і 2 статті 77 КАС України у поєднанні з приписами частини 4 статті 9, абзацу 2 частини 2 статті 77, частин 3 і 4 статті 242 КАС України слідує, що суб'єкт владних повноважень повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування «поза будь-яким розумним сумнівом» (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування «баланс вірогідностей» (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).
Разом із тим, суд вважає, що саме лише не спростування суб'єктом владних повноважень задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку частини 2 статті 77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через не спростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту частини 1 статті 77 та частини 2 статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №520/2261/19, де указано, що визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Окрім того, саме таке тлумачення стандартів доказування є цілком релевантним правовому висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач не довів порушення відповідачем його права на виплату винагороди у збільшеному розмірі, а відповідач довів наявністю достовірними, належними та допустимими доказами правомірність своїх дій щодо виплат винагороди, з огляду на що суд вирішує у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 .
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА