27 травня 2026 року справа № 580/2306/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
10 березня 2026 року Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради подав позов до ОСОБА_1 , в якому просить зобов'язати ОСОБА_1 привести об'єкт самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 у первинний стан шляхом:
- демонтажу стіни із газоблоків товщиною 200мм, яка зведена в напрямку вхідних дверей сусідньої квартири АДРЕСА_2 ;
- відновлення самовільно демонтованої запроектованої стіни, відповідно викопіювання з проектної документації та технічного паспорту від 12.04.2023 реєстраційний номер ТІ01:9322-5067-6343-7195.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після проведення перевірки і винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідач не вжив заходів для отримання дозвільних документів чи відновлення квартири АДРЕСА_3 відповідно проектній документації, а лише сплатив накладений на нього штраф за вчинене адміністративне правопорушення. Таке звернення до суду є своєрідним превентивним заходом, який забезпечує усунення можливих негативних наслідків для багатоповерхового будинку, ще до їх появи.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Рекомендоване поштове відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 . Поштове відправлення повернуто до суду 20.04.2026.
Приписами Кодексу адміністративного судочинства України не врегульовано наслідки повернення рекомендованого поштового відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі.
При цьому, згідно з частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на зазначені приписи суд застосовує частину 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Беручи до уваги, що відповідач не отримав копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 30.03.2026 з незалежних від суду причин, вважається що копія ухвали отримана відповідачем належним чином.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
На підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 24.02.2025 № 1825-2 та наказу Міністерства розвитку громад та територій України від №1383 від 12.09.2025 «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно будівельного контролю» головним спеціалістом Управління державного архітектурно будівельного контролю Черкаської міської ради (далі - Управління) здійснювалась перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкт містобудування - ОСОБА_1 (з перевіркою ознайомлений, копію направлення отримав особисто 25.09.2025).
Під час проведення позапланової перевірки на об'єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 » встановлена невідповідність квартири технічному паспорту вказаної квартири, а саме - встановлення стіни із газоблоків товщиною 200мм в напрямку вхідних дверей сусідньої квартири АДРЕСА_2 спричинене самовільним демонтажем запроектованої стіни та встановлення нової стіни за рахунок місць загального користування. Цим самим власник квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_1 виконав будівельні роботи із розширення ванної кімнати за рахунок самозахопленої частини коридору загального користування. Нова стіна зміщена на 450мм в бік коридору.
Гр. ОСОБА_1 здійснив будівельні роботи з реконструкції без оформлення документів дозвільного характеру: без проектної документації, без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено п.1 ч.1 ст. 34 та ч.7 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, п. 7.2 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». За ознаками об'єкт реконструкції відноситься до об'єктів за класом наслідків (відповідальності) - СС1.
На момент проведення перевірки будівельні роботи не проводились.
Відповідно інформації, що зазначена у технічному паспорті квартири АДРЕСА_3 від 12.04.2023р. дана квартира складається з 2 кімнат, у тому числі: 1-а кімната -16,1 кв.м., 2-а кімната - 14,1 кв.м., кухня площею - 20,3 кв.м., санвузол - 3,9 кв.м., коридор - 7,3 кв.
Згідно копії Акту обстеження багатоквартирного будинку ОСББ «ЛАГУНА ЧЕРКАСИ» за адресою: АДРЕСА_6 від 06.03.2025 року виявлено невідповідність проектній документації - відстань від входу в квартиру АДРЕСА_5 до стіни, яка оглядалася. Згідно проекту відстань має бути 780мм, але по факту дана відповідь становить 300мм. На думку комісії дана ситуація спричинена самовільним демонтажем запроектованої стіни власником квартири АДРЕСА_5 та встановлення нової стіни ближче до входу в квартиру АДРЕСА_5 , що призвело до збільшення площі квартири АДРЕСА_5 та зменшення площі місць загального користування.
За результатами перевірки складено:
1) акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 2 від 08.10.2025р.;
2) протокол про адміністративне правопорушення № 2 від 08.10.2025р.;
3) припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 2 від 08.10.2025, яким зобов'язано гр. ОСОБА_1 усунути вищезазначене порушення та привести об'єкт перевірки до вимог чинного законодавства у сфері містобудівного законодавства до 09.12.2025р .
14.10.2025р. розглянута справа про адміністративне правопорушення, гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення від 14.10.2025р. № 2 та накладе адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення від 14.10.2025р. № 2 гр. ОСОБА_1 виконана, штраф сплачено (копія платіжного доручення від 24.10.2025 додається). Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 2 від 08.10.2025 не оскаржувався.
Термін, встановлений приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.10.2025 №2, яким ОСОБА_1 зобов'язано на об'єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 » усунути вищезазначене порушення та привести об'єкт перевірки до вимог чинного законодавства у сфері містобудівного законодавства закінчився 09.12.2025. ОСОБА_1 проінформовано 05.01.2026 про необхідність присутності особисто або його представника на об'єкті перевірки 09.01.2026 о 10 годині. Повідомленням про проведення заходів державного архітектурно - будівельного контролю від 05.01.2026 №1 ОСОБА_1 отримав особисто 05.01.2026 про що свідчить його підпис на повідомленні.
09.01.2026р. на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від №1861 від 25.12.2025 «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно - будівельного контролю» та направлення від 09.01.2026 №1 головним спеціалістом Управління розпочата перевірка виконання припису №2 від 08.10.2025 р. за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкт містобудування - ОСОБА_1 .
Під час перевірки було встановлено:
- припис № 2 від 08.10.2025 Управління державного архітектурно будівельного контролю Черкаської міської ради, виданого суб'єкту містобудування гр. ОСОБА_1 щодо приведення до вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з проведених будівельних робіт з реконструкції у кв. АДРЕСА_5 багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_6 ОСОБА_1 не виконано, чим порушено пп. 4 п.1 та пп. 2 п. 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 6 п. 7 та пп. 2 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 22.05.2011 № 553;
- дозвільних документів, що дають право проводити будівельні роботи з реконструкції в кв. АДРЕСА_3 не надано;- об'єкт перевірки перебуває в стані, що відповідає стану на час видачі припису №2 від 08.10.2025.
Об'єкт відноситься до класу наслідків (відповідності) СС1.
За результатами перевірки складено:
1) акт складений за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 1 від 22.01.2026р.;
2) протокол про адміністративне правопорушення № 1 від 22.01.2026р.
Оскільки ОСОБА_1 на складання матеріалів перевірки не з'явився, матеріали перевірки були надіслані 23.01.2026, поштою рекомендованим листом з повідомленням з інформацією про дату і час розгляду справи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення лист вручено одержувачу 01.02.2026, що засвідчено підписом ОСОБА_1
02.02.2026р. розглянута справа про адміністративне правопорушення, гр. ОСОБА_1 визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 18842 КУпАП, винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення від 02.02.2026р. № 1 та накладе адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Постанову № 1 у справі про адміністративне правопорушення від 02.02.2026 надіслано рекомендованим листом з повідомлення 02.02.2026, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1800100426374 ОСОБА_1 08.02.2026 отримав особисто постанову №1 від 02.02.2026, про що свідчить його підпис на повідомленні.
На дату подання позовної заяви в Управлінні відсутня інформація про сплату штрафу по постанові № 1 у справі про адміністративне правопорушення від 02.02.2026 та виконання припису №2 від 08.10.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.
Після проведення перевірки і винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідач не вжив заходів для отримання дозвільних документів чи відновлення квартири АДРЕСА_3 відповідно проектній документації, а лише сплатив накладений на нього штраф за вчинене адміністративне правопорушення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок). Відповідно до п.7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи.
Згідно з вимогами ч. 9 Порядку визначено, що Державний архітектурно будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:
1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;
3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил…
17.03.2022р. набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2022р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», якою припиняється проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» передбачено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері містобудування, є Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснив будівельні роботи з реконструкції без оформлення документів дозвільного характеру: без проектної документації, без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено п.1 ч.1 ст. 34 та ч.7 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, п. 7.2 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». За ознаками об'єкт реконструкції відноситься до об'єктів за класом наслідків (відповідальності) - СС1.
На момент проведення перевірки будівельні роботи не проводились.
Відповідно інформації, що зазначена у технічному паспорті квартири АДРЕСА_3 від 12.04.2023р. дана квартира складається з 2 кімнат, у тому числі: 1-а кімната -16,1 кв.м., 2-а кімната - 14,1 кв.м., кухня площею - 20,3 кв.м., санвузол - 3,9 кв.м., коридор - 7,3 кв.
Пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 7 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Частина 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт визначає, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Пунктом 7.2 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» передбачено, що будівельні роботи на об'єкті будівництва мають здійснюватися на підставі декларативно-дозвільних документів на їх виконання у відповідності з вимогами законодавства. Законами може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень містобудівного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону , її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно з п.п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Згідно з частиною 2 статті 319 Цивільного кодексу України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до пунктів 1.4.1, 1.4.2, 1.4.3, 1.4.4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №927/11207 (далі Правила) переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.
Згідно з пунктом 1.4.5 вказаних Правил для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.
Відповідно до пункту 1.4.6 Правил власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
Згідно пункту 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/ або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
Таким чином втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, переобладнання і перепланування жилих приміщень у жилих будинках, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, без отримання дозвільних документів заборонено.
Під час проведення перевірки (акт від 08.10.2025) встановлена невідповідність квартири технічному паспорту вказаної квартири, а саме - встановлення стіни із газоблоків товщиною 200мм в напрямку вхідних дверей сусідньої квартири АДРЕСА_2 спричинене самовільним демонтажем запроектованої стіни та встановлення нової стіни за рахунок місць загального користування. Цим самим власник квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_1 виконав будівельні роботи із розширення ванної кімнати за рахунок самозахопленої частини коридору загального користування. Нова стіна зміщена на 450мм в бік коридору. Відповідач не заперечував вчинення вищенаведених перепланувань та реконструкції, акт складений за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 2 від 08.10.2025р. та протокол про адміністративне правопорушення № 2 від 08.10.2025р. підписано ОСОБА_1 без зауважень особисто.
Під час розгляду цієї справи проблемним є питання застосування норм права, що стосуються правового регулювання спорів за зверненням до суду з позовом про знесення самовільно збудованих будівель і споруд чи приведення їх до попереднього стану органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Зазначене питання неодноразово було предметом судового розгляду Верховним Судом. Зокрема судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.01.2020 у справі №822/2149/18 висловлено таку правову позицію:
«Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об'єкта самочинного будівництва.
За змістом частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.
У цих випадках з позовом про зобов'язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.
У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.».
З урахуванням вказаної правової позиції у спірних правовідносинах суд зауважує, що позивачем самочинність будівництва обумовлювалась здійсненням будівництва (реконструкції) без наявності дозволу на виконання будівельних робіт.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2025 у справі № 560/10290/24.
Судом встановлено, що 02.02.2026р. розглянута справа про адміністративне правопорушення, гр. ОСОБА_1 визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 18842 КУпАП, винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення від 02.02.2026р. № 1 та накладе адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Постанову № 1 у справі про адміністративне правопорушення від 02.02.2026 надіслано рекомендованим листом з повідомлення 02.02.2026, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1800100426374 ОСОБА_1 08.02.2026 отримав особисто постанову №1 від 02.02.2026, про що свідчить його підпис на повідомленні.
На дату подання позовної заяви в Управлінні відсутня інформація про сплату штрафу по постанові № 1 у справі про адміністративне правопорушення від 02.02.2026 та виконання припису №2 від 08.10.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.
Після проведення перевірки і винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідач не вжив заходів для отримання дозвільних документів чи відновлення квартири АДРЕСА_3 відповідно проектній документації, а лише сплатив накладений на нього штраф за вчинене адміністративне правопорушення Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому даний позов необхідно задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_1 привести об'єкт самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 у первинний стан шляхом:
- демонтажу стіни із газоблоків товщиною 200мм, яка зведена в напрямку вхідних дверей сусідньої квартири АДРЕСА_2 ;
- відновлення самовільно демонтованої запроектованої стіни, відповідно викопіювання з проектної документації та технічного паспорту від 12.04.2023 реєстраційний номер ТІ01:9322-5067-6343-7195.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА