Справа №500/659/26
26 травня 2026 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, код ЄДРПОУ 14035769, оформлену листом №7743-8187/Д-02/8-1900/25 від 31.10.2025 у зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , періоду роботи з 17.09.1997 по 30.06.2008 та проведення перерахунку,
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , період роботи з 17.09.1997 по 30.06.2008 та здійснити з 17.10.2025 перерахунок пенсії з урахуванням всього набутого страхового стажу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про зарахування страхового стажу та перерахунку пенсії, вказавши, що його загальний страховий стаж становить 46 років 8 місяців 10 днів та складається з наступних періодів: - з 01.08.1973 по 30.08.1973 - робота в колгоспі з 1966 р.; - з 01.09.1973 по 23.07.1975 - навчання у вищих/середн. НЗ; - з 15.07.1976 по 10.11.1976 - робота в колгоспі з 1966 р.; - з 13.11.1976 по 09.11.1978 - військова строкова служба; - з 01.02.1979 по 31.12.1979 - робота в колгоспі з 1966 р.; з 10.10.1980 по 13.01.1984 - Монастирське об'єднання «Сельхозхімія»; - з 27.01.1984 по 22.07.1986 - Тернопільське управління будівництва будівельно-монтажного управління «Машстрой» Ордену «Знак Почета»; - з 23.07.1986 по 19.05.1997 - Київське управління механізації №428 ТРЕСТ «Електромонтаж-1» м. Київ; - з 20.05.1997 по 21.08.1997 - Тернопільський міський виробничо-технічний вузол електрозв'язку «Тернопільміськтелеком»; - з 17.09.1997 по 30.06.2008 - приватне підприємство «Алекс+», код ЄДРПОУ 31138434; - з 01.01.2011 по 30.06.2011 - ФОП ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; - з 18.10.2011 по 31.12.2020 - Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №16 ім. В. Левицького; - з 01.03.2021 по 16.10.2023 - Тернопільський дошкільний навчальний заклад №6; - з 17.10.2023 по 29.03.2024 - Комунальне підприємство теплових мереж «ТЕРНОПІЛЬСМІСЬКТЕПЛО-КОМУНЕНЕРГО» Тернопільської міської ради; - з 22.04.2024 по 16.05.2025 - Комунальне підприємство теплових мереж «ТЕРНОПІЛЬСМІСЬКТЕПЛО-КОМУНЕНЕРГО» Тернопільської міської ради.
За результатом розгляду заяви від 15.10.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом №7743-8187/Д-02/8-1900/25 від 31.10.2025 відмовило у перерахунку пенсії позивача та зазначило, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 17.09.1997 по 30.06.2008, оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за вказаний період відсутня інформація про сплату страхових внесків.
З вказаним рішенням, оформленим листом №7743-8187/Д-02/8-1900/25 від 31.10.2025 позивач не погоджується, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
У поданому відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області просить у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
В заперечення вказує, що 15.10.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою щодо пенсійного забезпечення. За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення №7743-8187/Д-02/8 1900/25 від 31.10.2025 про відмову у перерахунку пенсії.
З посиланням на норми чинного законодавства зазначає, що стаж за період з 17.09.1997 по 30.06.2008 позивачу не зараховано, оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за вказаний період відсутня інформація про сплату страхових внесків. Враховуючи зазначене, страховий стаж позивача обчислено відповідно наданих документів та даних персоніфікованого обліку, та становить 35 років 03 місяці 12 днів.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
15.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про зарахування страхового стажу та перерахунку пенсії, вказавши, що його загальний страховий стаж становить 46 років 8 місяців 10 днів та складається з наступних періодів: - з 01.08.1973 по 30.08.1973 - робота в колгоспі з 1966 р.; - з 01.09.1973 по 23.07.1975 - навчання у вищих/середн. НЗ; - з 15.07.1976 по 10.11.1976 - робота в колгоспі з 1966 р.; - з 13.11.1976 по 09.11.1978 - військова строкова служба; - з 01.02.1979 по 31.12.1979 - робота в колгоспі з 1966 р.; з 10.10.1980 по 13.01.1984 - Монастирське об'єднання «Сельхозхімія»; - з 27.01.1984 по 22.07.1986 - Тернопільське управління будівництва будівельно-монтажного управління «Машстрой» Ордену «Знак Почета»; - з 23.07.1986 по 19.05.1997 - Київське управління механізації №428 ТРЕСТ «Електромонтаж-1» м. Київ; - з 20.05.1997 по 21.08.1997 - Тернопільський міський виробничо-технічний вузол електрозв'язку «Тернопільміськтелеком»; - з 17.09.1997 по 30.06.2008 - приватне підприємство «Алекс+», код ЄДРПОУ 31138434; - з 01.01.2011 по 30.06.2011 - ФОП ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; - з 18.10.2011 по 31.12.2020 - Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №16 ім. В. Левицького; - з 01.03.2021 по 16.10.2023 - Тернопільський дошкільний навчальний заклад №6; - з 17.10.2023 по 29.03.2024 - Комунальне підприємство теплових мереж «ТЕРНОПІЛЬСМІСЬКТЕПЛО-КОМУНЕНЕРГО» Тернопільської міської ради; - з 22.04.2024 по 16.05.2025 - Комунальне підприємство теплових мереж «ТЕРНОПІЛЬСМІСЬКТЕПЛО-КОМУНЕНЕРГО» Тернопільської міської ради.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області розглянуло звернення ОСОБА_1 від 15.10.2025, яке зареєстровано 17.10.2025 за вх. №8187/К-1900-25 щодо пенсійного забезпечення.
За результатом розгляду заяви від 15.10.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом №7743-8187/Д-02/8-1900/25 від 31.10.2025 повідомило, що підстави для перерахунку пенсії відсутні. Страховий стаж за період з 17.09.1997 по 30.06.2008 позивачу не зараховано, оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за вказаний період відсутня інформація про сплату страхових внесків. Страховий стаж позивача обчислено відповідно наданих документів та даних персоніфікованого обліку, та становить 35 років 03 місяці 12 днів. Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача становить 3758,00 грн. Пенсія перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.
Вважаючи свої права порушеними таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх пенсійних прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (частина третя статті 24 Закону №1058-ІV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За змістом положень статті 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи (за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування), є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати стаж роботи на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає (перераховує) пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.
На підтвердження страхового стажу позивач надав трудову книжку серії НОМЕР_2 від 15.10.1980, яка містить такі записи за спірний період:
№17 - 17.9.1997 прийнятий на посаду водія в Інформаційно-консультативна фірма «Алекс+», (наказ №37 від 17.09.1997)
запис №18 - 30.06.2008 звільнений з роботи за власним бажанням ст. 38 КЗпП України. (наказ №21 від 30.06.2008).
Страховий стаж за період з 17.09.1997 по 30.06.2008 позивачу не зараховано, оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за вказаний період відсутня інформація про сплату страхових внесків.
З 01.01.2004 набрали чинності положення Закону №1058-ІV і саме з цього часу законом передбачено обчислення пенсій за віком за даними, накопиченими на кожну застраховану особу в електронних базах даних системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України відповідно до звітів роботодавців, а саме за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За приписами статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
У розумінні статті 1 названого Закону страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Частинами шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави для висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки (зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення).
Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї страхових внесків, не повинна порушувати законні права та інтереси застрахованої особи, зокрема, право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Така правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а, від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 20.03.2019 та залишається незмінною на даний час.
Суд зазначає, що положення Закону №1058-ІV набрали чинності з 01.01.2004 і саме з цього часу законом передбачено обчислення пенсій за віком за даними, накопиченими на кожну застраховану особу в електронних базах даних системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України відповідно до звітів роботодавців, а саме за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тому період до 01.01.2004 підлягає до зарахування до страхового стажу незалежно від сплати страхових внесків при умові підтвердження трудової діяльності належними та допустимими доказами.
Отже, період роботи позивача до 01.01.2004 підлягає зарахуванню до страхового стажу за законодавством, яке діяло раніше, та основним документом, який підтверджує стаж, є трудова книжка, яка була надана відповідачу. Додаткового підтвердження про сплату страхових внесків до 01.04.2004 пенсійне законодавство не вимагало.
За наявності належних записів трудової книжки про роботу в Інформаційно-консультативній фірмі «Алекс+» з 17.09.1997 по 30.06.2008, які містять посилання на накази про прийняття на роботу та про звільнення з роботи, позивач не має обов'язку зі свого боку надавати будь-які інші документи про роботу для її зарахування до страхового стажу.
Враховуючи наведені положення чинного законодавства України, цей період роботи має бути врахований до страхового стажу ОСОБА_2 та відповідно проведений перерахунок пенсії.
Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб'єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1331,20 грн, сплачений відповідно до квитанції від 09.02.2026.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом №7743-8187/Д-02/8-1900/25 від 31.10.2025 у зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 17.09.1997 по 30.06.2008 та проведення перерахунку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 17.09.1997 по 30.06.2008 та здійснити перерахунок пенсії з 17.10.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 26 травня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Мартиць О.І.