Справа № 500/1842/26
27 травня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавайс-1» про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавайс-1» (далі ТОВ «Лавайс-1», відповідач) про стягнення з рахунків ТОВ «Лавайс-1» у банках, обслуговуючих відповідача, та за рахунок готівки, що належить відповідачу, податкового боргу у розмірі 244 687,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку, встановленого Податковим кодексом України (далі ПК України), не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у розмірі 244 687,50 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, відтак підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Копію зазначеної ухвали направлено на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.13-15, 71). Однак рекомендоване відправлення повернулося на адресу суду відділенням поштового зв'язку без вручення із відміткою “за закінченням терміну зберігання», з проставленням календарного штемпеля 21.04.2026 (а.с.82).
Згідно з пунктами 83, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою “Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за закінченням терміну зберігання», “адресат вибув», “адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі № 0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі № 520/1066/2020, у постанові від 23.11.2023 у справі №215/7312/20.
Отже, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак у силу вимог пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином 21.04.2026.
Додатково 01.04.2026 відповідача повідомлено про відкриття провадження у справі та про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с.74). З моменту оприлюднення оголошення відповідач вважається повідомленим про розгляд справи.
Суд здійснив всі, передбачені КАС України, заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався, про причини неподання суд не повідомив, з клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву не звертався.
У зв'язку з вищенаведеним та враховуючи положення частини шостої статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавайс-1» (реєстраційний номер облікової картки платника податків 45568547) зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 17.05.2024 та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області. 30.10.2025 відбулась державна реєстрація зміни найменування юридичної особи (повного та/або скороченого) з Товариство з обмеженою відповідальністю «Захар інтерпрайз» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавайс-1».
Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Тернопільській області за відповідачем рахується податковий борг розмірі 244 687,50 грн (штрафні санкції), а саме:
по платежу штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 236 527,50 грн;
по платежу адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 8 160,00 грн (а.с.17).
Заборгованість по платежу штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг виникла у зв'язку з несплатою узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень:
від 08.10.2024 №0627190708 у сумі 122 827,50 грн (а.с.34), винесеного на підставі акта перевірки від 29.08.2024 №2441/04/36/07/08/РРО/45568547 (а.с. 38-41);
від 08.10.2024 №0627120708 у сумі 113 700,00 грн (а.с.23), винесеного на підставі акта перевірки від 29.08.2024 №2440/04/36/07/08/РРО/45568547 від 23.03.2026 (а.с.27-30).
Заборгованість по платежу адміністративні штрафи та інші санкції виникла у зв'язку з несплатою узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень:
від 08.10.2024 №0627160708 у сумі 2040,00 грн (а.с.24), винесеного на підставі акта перевірки від 29.08.2024 №2440/04/36/07/08/РРО/45568547;
від 08.10.2024 №0627200708 у сумі 040,00 грн (а.с.35), винесеного на підставі акта перевірки від 29.08.2024 №2441/04/36/07/08/РРО/45568547;
від 19.12.2024 № 0765760902 у сумі 2040,00 грн (а.с.45), винесеного на підставі акта перевірки від 13.11.2024 № 3535/04-36-09- 04/45568547 (а.с.49-51);
від 31.12.2024 №78139/0904 у сумі 2040,00 грн (а.с.53-54), винесеного на підставі акта перевірки від 25.11.2024 №3720/04-36-09-04/45568547 (а.с.57-59).
Податкові повідомлення-рішення від 08.10.2024 №0627190708, №0627120708, №0627160708, №0627200708, від 19.12.2024 № 0765760902 та від 31.12.2024 №78139/0904 направлені відповідачу поштовим зв'язком рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте не вручені платнику податків та повернуті відправнику (а.с.25-26, 36-37, 47, 56).
При цьому в силу вимог положень пункту 42.5 статті 42, пункту 58.3 статті 58 ПК України слід вважати їх врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. З цього часу обчислюється строк сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у цих податкових повідомленнях-рішеннях.
Вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувались, доказів іншого відповідачем не надано.
Наявність у ТОВ «Лавайс-1» податкового боргу підтверджується також розрахунками суми податкового боргу (а.с.16, 18), розрахунком штрафних (фінансових) санкцій (а.с.33, 42, 55), борг відображений в інтегрованій картці платника податків (а.с.64-68). Сума боргу не змінилася станом на 30.04.2026, що додатково підтверджено відомостями позивача (а.с.84).
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За змістом пунктів 1, 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції, зокрема, у разі встановлення в ході перевірки факта: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.
Пункт 11 розділу II “Прикінцеві положення» Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються, зокрема, в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.
Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати ним сум штрафних санкцій, нарахованих за результатами перевірки податковим органом за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які є узгодженими та підлягали сплаті у відповідні строки, встановлені ПК України.
У зазначені строки податкове зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вважається сумою податкового боргу.
Суд зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями. Предмет спору не стосується правомірності прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень, тому суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.02.2022 у справі №560/4343/19, від 14.02.2022 у справі №826/9711/17, що враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин в силу частини п'ятої статті 242 КАС України.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У зазначені строки грошове зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вважається сумою податкового боргу.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум грошових зобов'язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Так, на адресу відповідача засобами поштового зв'язку була надіслана податкова вимога форми “Ф» від 22.01.2025 № 0002700-1309-0436 на суму податкового боргу 130050,00 грн (а.с.19), проте не вручена платнику податків та повернута відправнику (а.с.21-22).
Доказів того, що вказана вище вимога оскаржувалась та/або відкликалась сторонами суду не надано.
Водночас у силу положень ПК України слід вважати, що податкова вимога вручена платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Податковий борг з часу надіслання податкової вимогу у відповідача не переривався. Вказана вимога в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалась, доказів іншого відповідачем не надано.
Згідно пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. Пунктом 87.2 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.
Позивач дотримався визначеного податковим законодавством порядку (процедури) стягнення податкового боргу з відповідача та за наявності достатніх підстав звернувся до суду.
Виходячи з наведених положень ПК України та встановлених обставин справи, враховуючи, що грошові зобов'язання у сумі 244 687,50 грн є узгодженими та не сплачені відповідачем у встановлений строк, щодо їх розміру не подано відзиву на позов і не надано доказів сплати заборгованості, тому суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавайс-1» у дохід бюджету вказаної суми боргу.
Керуючись статтями 72-77, 90, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавайс-1» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавайс-1» у банках, що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лавайс-1», податковий борг у розмірі 244 687,50 грн (двісті сорок чотири тисячі шістсот вісімдесят сім грн 50 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код структурного підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 44143637).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавайс-1» (вулиця Медова, 2, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46008, реєстраційний номер облікової картки платника податків 45568547).
Повне судове рішення складено 27 травня 2026 року.
Суддя Чепенюк О.В.