Справа № 500/104/26
27 травня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Дерех Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
Ухвалою суду від 14.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просить залишити даний позов без розгляду. Мотивує тим, що податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиного соціальному внеску від 05.08.2025 року № Ф-22196-57 на суму 37788,74 грн. ГУ ДПС у Львівській області скеровано 03.09.2025 на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується поштовим повідомленням про відправлення та вручення листа (копія вручення рекомендованим повідомленням про вручення листа та трек номер листа № 0601181744247), та підтверджується відбитком штампу поштового відділення на повідомлені про вручення. Позивачем направлено позовну заяву на адресу суду лише 11.01.2026 року, тобто позивач звернувся до суду з порушенням законодавчо встановленого 10 - денного строку для її подання. За таких обставин, позовна заява не підлягає розгляду судом.
Згідно з пунктом 8 частини першої ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзаци восьмий, дев'ятий частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI).
Отже, за змістом преамбули Закону № 2464-VI цей Закон може, зокрема встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.
Водночас Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.
Так, Верховний Суд у постанові від 05 березня 2021 року у справі № 640/9172/20 від 05 березня 2021 року зазначив про те, що платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону № 2464-VI. Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25 липня 2021 у справі № 580/3469/19. При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у разі, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.
Отже, з урахуванням наведеного вище правового регулювання та висновків Верховного Суду строк на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) становить шість місяців та обчислюється з дня, коли особи дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач оскаржує податкову вимогу від 05.08.2025 року № Ф-83876-57 про сплату боргу (недоїмки) станом на 11.01.2026 року у сумі 37788 грн. 74 коп., нарахована відповідно до статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Як зазначає відповідач, податкова вимога форми № Ф -2219-57 від 05.08.2025 року надсилалась контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою відповідача (податкова адреса: АДРЕСА_1 ) та не була отримана у зв'язку із відсутністю платника податків за вказаною адресою, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.09.2025 року.
При цьому, як вказує контролюючий орган, позивачем не було виконано свій обов'язок щодо інформування податкового органу про зміну своїх персональних даних, сума заявленого до стягнення боргу є узгодженою та може бути стягнута в судовому порядку.
З цим адміністративним позовом, предметом якого є оскарження вказаної вище вимоги відповідача, строк для оскарження якої починається з 03.09.2025, позивач звернувся з позовом до суду 11.01.2026, тобто з дотриманням встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Таким чином, у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 122, 240, 241, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позову без розгляду відмовити повністю.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 27 травня 2026 року.
Головуюча суддя Дерех Н.В.