Справа № 420/13199/26
27 травня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 24.11.2025 у виконавчому провадженні № 79417832 про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн.
У позовній заяві представник позивача заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Ухвалою від 12.05.2026 підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду визнано неповажними та залишено позовну заяву без руху з наданням позивачу десятиденного строку для усунення її недоліків, а саме для надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними причинами пропуску такого строку, наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
25.05.2026 позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку, в якій просить поновити строк звернення з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови від 24.11.2025 у виконавчому провадженні № 79417832 про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. та визнати допущений пропущений строк з об'єктивних та поважних причин.
Умотивовує поважність причин пропуску строку на звернення до суду позивач таким.
- оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору не була надіслана позивачу в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», а в Електронному суді позивача взагалі відсутні відомості про ВП №79417832, при тому що жодним нормативним актом на позивача не покладено обов'язок щоденно моніторити Автоматизовану систему виконавчих проваджень, щоб з'ясувати, чи винесено постанову про стягнення виконавчого збору, тобто позивач не був обізнаний про оскаржувану постанову;
- ХЗВ ВСП входить до структури Збройних Сил України і в умовах воєнного стану в України задіяний до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, які продовжує виконувати дотепер у місті Херсон, яке у встановленому законодавством порядку визнано районом ведення активних бойових дій. Положення про ХЗВ ВСП також покладає у воєнний час завдання щодо організації комендантської служби і забезпечення безпеки населення (зокрема, введення комендантської години). Згідно з бойовими розпорядженнями на представників позивача в поєднанні з представницькими функціями, покладено завдання щодо відбиття нападів, охорони та оборони пункту управління підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_3 ; боротьби з ДРГ і забезпечення патрулювання під час комендантської години; організації комендантської служби на багатьох блокпостах, при цьому служба на блокпостах, участь у безперервному патрулюванні та виконання бойових (спеціальних) завдань в умовах воєнного стану фактично не залишали часу і можливості підготовити і вчасно подати касаційну скаргу;
- представництво інтересів позивача в умовах військового стану здійснюється 100% його особового складу із постійним покладанням додаткових обов'язків, які забезпечують виконання бойових (спеціальних) завдань ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », 30 корпусу морської піхоти та забезпечують виконання постанови КМ України «Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» від 29 грудня 2021 року № 1455;
- першочерговим є виконання Херсонським зональним відділом саме бойових (спеціальних) завдань;
- ХЗВ ВСП виконує завдання під час постійних обстрілів міста Херсон російськими військами, у місті протягом тривалого часу були ураження внаслідок ракетних збройних уражень території, мали місце довготривалі повітряні тривоги, під час яких особовий склад зобов'язаний припиняти роботу в адміністративних приміщеннях та переміщатися до укриттів, що істотно обмежують можливість безперервної роботи з процесуальними документами, у тому числі в електронних системах;
- наслідком масованих російських обстрілів об'єктів енергетики призводить до стабілізаційних відключень світла, що також обмежує можливість роботи з процесуальними документами.
З покликанням на вказане позивач вважає, що причини пропуску строку на звернення з адміністративним позовом є поважним, оскільки пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі ХЗВ ВСП та унеможливили своєчасне звернення до Одеського окружного адміністративного суду.
Оцінюючи поважність наведених позивачем причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Частиною третьої цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини першої, другої статті 287 цього Кодексу, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як уже зазначалось, приписами частини першої та пункту 1 частини другої статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Отже, інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах і стимулює суд та учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому законодавець визнав строк у десять днів достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби (приватним виконавцем) порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Аналіз указаних положень свідчить про те, що повернення позову у зв'язку з пропуском строку звернення до суду може мати місце тільки при встановленні обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду, зокрема, обставин, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та з'ясування причин пропуску цього строку.
При цьому законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Встановлюючи у статті 287 КАС України особливості для проваджень у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, в частині, що стосується строку на оскарження, законодавець передбачив десятиденний термін на оскарження для того, аби з боку сторін виконавчого провадження не відбувалось умисне затягування ходу виконавчого провадження.
Разом з цим порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Під «поважними причинами» варто розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Загалом правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Як і при зверненні з позовною заявою, позивач у заяві про поновлення строку посилається на те, що не отримував постанов про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №79417832, а про оскаржену постанову дізнався лише з отриманого 01.05.2026 повідомлення Державної казначейської служби України у Херсонській області про стягнення коштів від 01.05.2026 №07-01 26/6-06/2836.
При цьому позивач знов не надає доказів на підтвердження цих доводів.
Водночас, судом достеменно встановлено на підставі відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», що Одеський окружний адміністративний суд розглядав справу №420/714/26 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною і скасування прийнятої у виконавчому провадженні №79417832 постанови про накладення штрафу від 18.12.2025.
Під час розгляду згаданої справи Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подано до суду в якості доказів матеріали виконавчого провадження №79417832, у тому числі й постанову від 24.11.2025 про стягнення виконавчого збору.
Згідно з квитанцією № 6090915 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, ці докази, у тому числі й постанова від 24.11.2025 у виконавчому провадженні № 79417832 про стягнення виконавчого збору, доставлені до Електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 в Електронному суді 25.02.2026 о 16:21 год.
Таким чином, позивач дізнався про оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору щонайменше 25.02.2026 о 16:21 год, а відтак саме цей день є тим днем, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів.
Те, що оскаржувана постанова отримана в порядку, визначеному процесуальним законодавством, а не в порядку, установленому Законом України «Про виконавче провадження», не змінює у цьому випадку початку перебігу строку на звернення до суду, оскільки визначальним є те, щоб позивач дізнався про порушення своїх прав, отримавши постанову в будь-який спосіб.
Щодо покликань на запровадження воєнного стану та участь особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 у виконанні завдань щодо організації комендантської служби і забезпечення безпеки населення, бойових (спеціальних) завдань в умовах воєнного стану, то суд зазначає, що позивачем не надано доказів участі у період з 26.02.2026 (початок перебігу строку) по 07.03.2026 (останнього дня строку) та по 07.05.2026 (дата подання позову) військовослужбовців, що входять юридичної групи ХЗВ ВСП та до компетенції яких віднесено підготовку процесуальних документів, у здійсненні відповідних завдань, які б унеможливлювали своєчасні підготовку та подання позову.
Стосовно посилань позивача на здійснення постійних обстрілів міста Херсон російськими військами, пошкоджень енергетичних об'єктів та запровадження стабілізаційних відключень світла, то слід звернути увагу на те, що протягом вищевказаного періоду (з 26.02.2026 по 07.03.2026 та по 07.05.2026) підтверджені наданими позивачем доказами такі обставини, що об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду:
- 02 та 04 березня 2026 року не працював «Електронний суд»;
- 16 квітня 2026 року - екстрене відключення світла у зв'язку з ворожим обстрілом;
- 04 травня - порушення роботи «Електронного суду».
Водночас існування обставин, які б об'єктивно та поза волею позивача перешкоджали підготувати і подати позовну заяву, у період з 26.02.2026 по 01.03.2026 (три дня), 03.03.2026 (один день), з 05.03.2026 по 07.03.2026 (три дня), з 07.03.2026 по 15.04.2026 (сорок днів) та з 17.04.2026 по 03.05.2026 (шістнадцять днів), не підтверджено доказами.
Тому суддя уважає, що повідомлені позивачем обставини не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
Суддею не встановлено обставин, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду в межах строку встановленого законом.
Згідно з положеннями частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, враховуючи те, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду із цим позовом, належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом ним не наведено та не доведено, суддя приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити позивачу в поновленні строку звернення до суду.
Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови - разом з доданими документами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Суддя А.С. Пекний