Справа № 420/10750/24
26 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 420/10750/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/10750/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року у справі № 420/10750/24 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_2 грошового забезпечення з 07.05.2021 року по 03.08.2022 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2021-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення з 07.05.2021 року по 31.12.2021 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення з 01.01.2022 року по 03.08.2022 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року у справі № 420/10750/24 залишено без змін.
13.05.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 420/10750/24, в якій заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року у справі № 420/10750/24 шляхом стягнення з військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) суми перерахованого грошового забезпечення в розмірі 94257,21 грн
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що військовою частиною 05.01.2025 року надано розрахунки на виконання рішення суду щодо виплати заявнику 94257,21 грн. Виплата нарахованої на виконання судового рішення по даній справі в сумі 94257,21 грн військовою частиною НОМЕР_1 не здійснена внаслідок відсутності виділення відповідних коштів.
Ухвалою від 15.05.2026 року призначив розгляд заяви ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 420/10750/24 у судовому засіданні на 26.05.2026 року.
18.05.2026 року до суду від військової частини НОМЕР_1 надійшли пояснення, в яких зазначено, що заявником не наведено належних та допустимих доказів існування обставин, які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення суду у визначений ним спосіб. Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що: рішення суду виконується у порядку та спосіб, визначений чинним законодавством України (вживаються всі необхідні заходи щодо його належного та своєчасного виконання). Підстави, передбачені статтею 378 КАС України для зміни способу та порядку виконання судового рішення, відсутні. Зміна способу виконання рішення фактично призведе до зміни змісту резолютивної частини рішення суду, що суперечить принципу обов'язковості судового рішення та виходить за межі процедури, передбаченої статтею 378 КАС України. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що зміна способу виконання рішення не може підміняти собою перегляд судового рішення по суті або змінювати його зміст. Таким чином, заява позивача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №420/10750/24.
В судове засідання, призначене на 26.05.2026 року, учасники справи не з'явилися про день час та місце розгляду справи повідомленні належним чином та завчасно.
Від представника військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Керуючись приписами ч. 9 ст. 205, ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 420/10750/24, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, стаття 14 КАС України, що узгоджується з приписами статті 129-1 Конституції України, встановлює, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Таким чином, ч.3 ст.378 КАС України встановлює додаткову самостійну підставу для зміни способу і порядку виконання судових рішень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень такого судового рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, а також і встановлює конкретний спосіб виконання такого рішення - стягнення відповідних виплат з такого суб'єкта владних повноважень.
При цьому, абз.2 ч.3 ст.378 КАС України у редакції Закону №4094-IX не передбачає ймовірності жодного розсуду суду та виключає правомірність установлення будь-яких обставин, окрім: категорії спору; набрання судовим актом законної сили; тривалості існування боргу.
Спір у даній справі не стосується питання обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, отже положення ч.3 ст. 378 КАС України не застосовуються до даних правовідносин.
Суд наголошує, що для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення необхідним є встановлення наявності/відсутності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішення відповідного питання є правом суду за умови, що відповідний висновок суду належним чином обґрунтований.
Відповідно до статті 1 Закону України 1404-VІІІ Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону №1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд доходить висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом.
Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.
Як встановлено судом, на виконання рішення суду військовою частиною перераховано грошове забезпечення за спірний період та нараховано доплату.
Резолютивна частина рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року у цій справі має зобов'язальний характер, однак судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості.
Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості судом не здійснювався, змінивши спосіб виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року у цій справі із зобов'язання здійснити виплату заборгованості на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, фактично змінить рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішить питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
У постанові від 24 грудня 2014 року у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі №130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі №295/16238/14-а.
Окрім того, Верховним Судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а визначено, що змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті. Подібний висновок підтримано Верховним Судом у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а.
Таким чином, оскільки способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченого грошового забезпечення не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, суд погоджується з доводами військової частина щодо неможливості зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просив заявник, оскільки запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у цій справі.
При цьому суд зазначає, що грошові кошти у виді заборгованості перед стягувачем, не є власністю військової частини і не знаходяться на її рахунках.
Фактичне, у повному обсязі, виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань за рахунок Державного бюджету України.
У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості позивачу.
Відсутність коштів для фінансування не є обставиною, яка свідчить про наявність підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 378 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум буде здійснена відповідачем після надходження відповідних сум із державного бюджету.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 420/10750/24.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 420/10750/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 256 КАС України та оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст. 293-297 КАС України.
Суддя Г. В. Лебедєва