Справа № 420/33888/25
26 травня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відомостей про розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відомостей про розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії документів, які стали підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . У мобільному застосунку «Резерв+» щодо Позивача відображаються записи: « 31.01.2025 - дата уточнення даних»; « 20.03.2025 - Розшукує ТЦК ». Підставою внесення статусу «Розшукує ТЦК» від 20.03.2025 зазначено «не уточнили персональні дані вчасно». Позивач зазначає, що відповідач у відповіді на адвокатський запит зазначив що Позивач не з'явився за повісткою для оновлення персональних даних, однак повісток позивач не отримував. Протокол про адміністративне правопорушення і постанова про накладення адміністративного стягнення відсутні, що, на думку позивача, підтверджує відсутність законних підстав для внесення таких відміток. Позивач зауважує, що статус «Розшукує ТЦК» не передбачений Законом №1951-VIII, не належить ні до категорії персональних, ні до службових даних, а отже внесення його до Реєстру є поза межами закону (ultra vires) та порушує ст. 19 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади діяти виключно на підставі й у спосіб, передбачені законом.» Також позивач зазначає, що відповідно до частини 9 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі вчинення правопорушення в особливий період, зокрема передбаченого статтями 210 або 210-1 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше трьох місяців з дня його виявлення, але у будь-якому разі не пізніше одного року з дня вчинення правопорушення. Таким чином, навіть за умов особливого періоду законодавством встановлено обмежений строк притягнення до адміністративної відповідальності, який має переможне значення у правовому регулюванні таких справ. Станом на дату подання позовної заяви з моменту виявлення порушення (31.01.2025 року) минуло понад вісім місяців, що свідчить про очевидне завершення встановленого законом тримісячного строку.
22.10.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що позивач, ігноруючи вимоги чинного законодавства щодо своєчасного оновлення персональних даних (не вчасно їх оновив), щодо прибуття за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повісткою (не прибув), щодо обов'язку особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік (прибувши на інше місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 - не прибув до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки та не став на військовий облік). Вказані порушення підтверджуються Рапортом начальника групи військового обліку солдатів і сержантів запасу ІНФОРМАЦІЯ_4 майора ОСОБА_2 (копія додається), повісткою №3993923 від 19.06.2025 року про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 (копія додається) а також власноруч наданим позивачем витягом з мобільного застосунку «Резерв+», де зазначається нова адреса проживання позивача.
Так, в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 ОСОБА_1 не уточнив персональні дані призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема і щодо яких у ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому ОСОБА_1 перебуває на обліку, відсутня можливість отримання шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Такі дії свідчать про порушення військовозобов'язаним ОСОБА_1 вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав законної сили 18.05.2024 року в ст. 1 Прикінцевих та перехідних положень, згідно якого громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста. Останнім днем, в який громадянин ОСОБА_1 повинен був уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані є 16.07.2024. Поважних причин не уточнення у встановлений Законом строк персональних даних ОСОБА_1 не вказав. 23.06.2025 військовозобов'язаному ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_2 була відправлена повістка №3993923 через національного оператора «Укрпошта» (номер відправлення №0610261957054) про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09.00 29.06.2025. Військовозобов'язаний ОСОБА_1 на зазначений час до ІНФОРМАЦІЯ_4 не прибув. Документів, що підтверджують поважну причину неприбуття ОСОБА_1 не надав. Такі дії свідчать про порушення військовозобов'язаним ОСОБА_1 вимоги ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідач зауважує, що міркування позивача щодо відсутності законодавчого регулювання «адміністративного розшуку» не відображають суть застосованих заходів щодо забезпечення притягнення порушника до адміністративної відповідальності в разі порушення ним норм чинного законодавства. Одним з видів таких заходів є привід органами внутрішніх справ (Національною поліцією) особи (призовника, військовозобов'язаного, резервіста), яка вчинила порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, до певного місця для складання протоколу та/або проведення інших процесуальних дій (ст. 262 КУпАП). Це законний захід, який може застосовуватися, якщо особа ухиляється від явки на виклик, а також у разі певних порушень, зокрема, правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Крім того, міркування позивача про незаконність притягнення до відповідальності після спливу строків давності передчасні, оскільки розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_5 про порушення позивачем норм правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію ще не відбулося та відповідні стягнення на позивача не накладалися. Натомість вимоги статті 247 КУпАП щодо закриття провадження за обставини закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, може мати місце лише на етапі розгляду справи, на який неможливо перейти не розпочавши провадження по справі - оформленням протоколу, що в свою чергу вимагає присутності особи правопорушника.
18.05.2026 представником позивача подано додаткові пояснення у яких зазначено, що тривале збереження спірних відомостей має реальні правові наслідки для позивача, оскільки створює для нього статус особи, яка нібито порушила правила військового обліку, нібито перебуває у розшуку територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також створює ризик доставлення до ТЦК та СП, обмеження свободи пересування, втручання у приватне життя, перешкоджання реалізації інших прав та законних інтересів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується скріншотом із застосунку «Резерв+».
В 2025 році позивачу стало відомо про те, що в електронному військово-обліковому документі позивача міститься запис: «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку», «Дата початку розшуку: 20.03.2025», Причина розшуку: «Не уточнили персональні дані вчасно)», Дата уточнення даних: "31.01.2025". На початковій сторінці застосунку «Резерв+» міститься інформація наступного змісту: «ТЦК та СП 20.03.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: Не уточнили персональні дані вчасно».
За результатами розгляду адвокатського запиту, ІНФОРМАЦІЯ_5 листом №1/6045 повідомив, що постанова про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 не складалася. Разом з тим, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", встановлено порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , а саме: не оновлення персональних даних, не прибуття за повісткою. Відповідно до статті 38 Закону України"Про військовий обов'язок і військову службу" та статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил військового обліку може тягнути за собою адміністративну відповідальність. У зв'язку з вищезазначеним, ІНФОРМАЦІЯ_5 рекомендовано ОСОБА_1 особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 для актуалізації облікових даних та усунення виявлених порушень.
Позивач вважає, що оскільки він не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, то відомості до Реєстру про порушення правил військового обліку внесені безпідставно.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан, згодом строк дії воєнного стану в Україні продовжений.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною 2 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з частиною 3 статті 1 Закону України № 2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами частини 1 статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Згідно із п. 2 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням вищезазначеного, ІНФОРМАЦІЯ_3 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Частиною 3 статті 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
05.01.2023 року набув чинності Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок №1487).
Згідно пункту 2 Порядку №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 3 Порядку №1487 визначено, що військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 23 Порядку №1487 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);
- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;
- повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 2 розділу ІІ Закону України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Отже, суд зауважує, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані були протягом 60 днів (до 18.07.2024) з дня набрання чинності цим Законом (18.05.2024) уточнити свої персональні дані, шляхом:
- самостійно прибути до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;
- звернутись до центру надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Таким чином, відповідно до Порядку № 1487, на позивача як військовозобов'язаного покладені обов'язки щодо того, аби він став на військовий облік, повідомляв про зміну місце проживання та уточняв свої персональні дані у строк, визначений законом.
Водночас, з наявних матеріалів справи, а саме з скріншоту з «Резерв+» на ім'я позивача вбачається, що ним уточненні дані лише 31.01.2025, а не у період до 18.07.2024, як того вимагає закон.
Щодо відмітки «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку» та «Причина розшуку: не уточнили персональні дані вчасно», то суд зауважує, що факт пропущення встановленого законом строку на уточнення персональних даних не заперечується позивачем в позовній заяві
У контексті цього суд зазначає, що відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, згідно з пунктом 56 Порядку №1487, національна поліція: за повідомленнями районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 19) здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу України; за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі; за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подає у десятиденний строк відомості стосовно відсутності (наявності) судимості у призовників.
З наведеного слідує, що органи Національної поліції за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суд зауважує, що норми пункту 56 Порядку №1487 містять поняття «адміністративне затримання та доставлення призовників»; норми пункту 9 Положення №154 містять поняття «доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення», а за статтею 259 КУпАП «Доставлення порушника», з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.
Своєю чергою, за правилами статті 262 КУпАП, органи (посадові особи) Національної поліції правомочні здійснювати адміністративне затримання, зокрема, при порушенні призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Доставлення військовозобов'язаного до органу ТЦК та СП в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим. Тобто, у такому випадку, в першу чергу здійснюється доставлення особи до органу ТЦК та СП, та, в другу чергу, складання протоколу про адміністративне правопорушення за правопорушення, визначені статтями 210 та 210-1 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що сама по собі наявність у застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210 КУпАП. Вказана примітка свідчить лише про те, що у зв'язку з порушенням вимог закону, позивач підлягає примусовому приводу до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас, позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно до частини 9 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі вчинення правопорушення в особливий період, зокрема передбаченого статтями 210 або 210-1 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше трьох місяців з дня його виявлення, але у будь-якому разі не пізніше одного року з дня вчинення правопорушення, однак станом на дату подання позовної заяви з моменту виявлення порушення (31.01.2025) минуло понад вісім місяців, що свідчить про очевидне завершення встановленого законом тримісячного строку. Відтак, на думку позивача формальне посилання Відповідача на «порушення правил військового обліку» не може бути легітимною підставою для внесення відомостей у Реєстр, оскільки строки притягнення до відповідальності спливли.
Суд зауважує, що відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а також порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначено приписами статтями 210, 210-1 КУпАП. Відтак, питання правомірності дій щодо проведення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, має вирішуватись під час притягнення особи до відповідальності по КУпАП.
В той же час, частиною 3 статті 38 Закону №2232-ХІІ визначено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд зазначає, що вищенаведені положення не підпадають під визначення «розшук», незважаючи на те, що окремого порядку доставки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення не існує, а тому відомості в «Резерв +» такого змісту «Розшукує ТЦК та СП», на переконання суду, мають суто інформативний характер, як це і передбачено статтею 2 Закону №1951-VIII.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Системний аналіз Закону №2232-ХІІ, Закону №1951-VIII, КУпАП та Порядку №1487 дає підстави для висновку, що вказані закони та постанова взагалі не містять такого поняття як розшук призовника, військовозобов'язаного та резервіста, а відтак у ТЦК та СП відсутній механізм оголошення розшуку військовозобов'язаних та резервістів.
За таких обставин, відповідач, використовуючи інформаційно-комунікаційну систему, вніс відомості щодо позивача «Розшукує ТЦК та СП» як спосіб інформування позивача про необхідність прибуття до установи для оновлення чи уточнення даних, що не є ідентичним поняттю «розшук» чи «порушенню правил військового обліку».
Також варто зауважити, що сама по собі наявність в застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» свідчить лише про те, що у зв'язку із порушенням позивачем строку на уточнення персональних даних, відповідачем, шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС було автоматично сформовано звернення до поліції щодо доставки позивача у зв'язку із ймовірним фактичним вчиненням ним адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Окремо слід також зауважити, що управління відомостями в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, зокрема, повідомлення про зміни відбувається в основному через органи державної влади та місцеві органи влади, а не через суд, адже судове рішення не може слугувати механізмом для автоматичного внесення змін в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оскільки будь-які повідомлення про зміни в статусі або персональних даних надаються іншими органами або особами безпосередньо, з огляду на необхідність перевірки відповідних відомостей, а тому обраний апелянтом спосіб захисту порушеного права у вигляді зобов'язання відповідача виключити інформацію з реєстрів та інформаційних систем, на думку суду, втручатиметься в дискреційні повноваження, покладені на органі територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Отже, судом встановлено, що вказані відповідачем порушення позивачем правил військового обліку підтверджуються обставинами справи, а відтак суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову, суд зазначає про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.
.