з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення
26 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4646/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у цій справі позов задоволено: визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ГУ ПФУ в Харківській області) щодо зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи один місяць служби за три, під час проходження військової служби в особливий період (безпосередня участь в бойових діях) з 03.05.2015 року по 31.08.2015 року, з 09.09.2015 по 05.12.2015, з 31.03.2016 по 27.05.2016, з 06.06.2016 по 28.10.201, з 29.03.2017 по 14.07.2017, з 29.07.2017 по 28.10.2017, з 16.03.2018 по 11.04.2018, з 02.05.2018 по 20.09.2018 та до страхового та пільгового стажу для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб відповідно до заяви про призначення пенсії від 24.01.2022; зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 24.01.2022 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби з 03.05.2015 року по 31.08.2015 року, з 09.09.2015 по 05.12.2015, з 31.03.2016 по 27.05.2016, з 06.06.2016 по 28.10.2016, з 29.03.2017 но 14.07.2017, з 29.07.2017 по 28.10.2017 з 16.03.2018 по 11.04.2018, з 02.05.2018 по 20.09.2018, протягом якою ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, відповідно до заяви про призначення пенсії від 24.01.2022.
11.05.2026 до суду надійшла заява стягувача про зміну способу і порядку виконання судового рішення, а саме із зобов'язання вчинити дії на стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 доплати до пенсії, що забезпечується за рахунок коштів державного бюджету, за період з 24.01.2022 по 31.01.2025 у сумі 187489,70 грн.
Вказана заява мотивована тим, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі №140/4646/24, яке набрало законної сили, відповідач нарахував позивачу доплату пенсії у розмірі, що становить 187489,70 грн. Проте сума вказаної доплати залишається невиплаченою у зв'язку з відсутністю у відповідача необхідних грошових коштів. Оскільки заборгованість з виплати пенсії у сумі 187489,70 грн залишається невиплаченою упродовж тривалого часу, а згадане рішення суду, яке набрало законної сили, - невиконаним, то, на переконання позивача, наявні достатні підстави для застосування чинної редакції статті 378 КАС України та зміни способу і порядку виконання цього рішення у спосіб стягнення з відповідача суми доплати до пенсії у розмірі 187489,70 грн.
Зазначену заяву призначено до судового розгляду на 14:00 26.05.2026.
У письмовому поясненні на вказану заяву ГУ ПФУ в Харківській області повідомило, що на виконання рішення суду у справі №140/4646/24 ОСОБА_1 з 24.01.2022 призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розмір пенсії за період з 24.01.2022 по 31.01.2025 з урахуванням раніше виплачених сум становить 133813,68 грн, яку обліковано в підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. В квітні 2025 року у зв'язку з нововиявленими обставинами донараховано доплату за період з 01.03.2023 по 30.04.2025 у сумі 53676,02 грн, яку обліковано в підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. Станом на 20.05.2026 загальна заборгованість за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі №140/4646/24 становить 186824,65 грн. Фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат на виплату пенсії.
Відповідач (боржник) просив відмовити у задоволенні заяви у зв'язку із відсутністю підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду.
В судове засідання позивач та представник боржника не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви. 26.05.2026 ОСОБА_1 подав заяву про розгляд заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення за його відсутності.
З урахуванням вимог частини четвертої статті 229, частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд вказаної заяви проведено судом в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, судом взято до уваги таке.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В силу приписів частини першої статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання, а у разі відсутності добровільного виконання судових рішень воно забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
З наведеними нормами кореспондуються приписи статті 378 КАС України, відповідно до яких за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (частина перша); заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника (частина друга).
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, слід дійти висновку, що право на звернення до суду з питанням встановлення (зміни) порядку або способу виконання судового рішення надано виключно учасникам виконавчого провадження - стягувачу чи виконавцю. Умовою встановлення (зміни) порядку або способу виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, наявність яких встановлено в межах виконавчого провадження відкритого в порядку, визначеному Законом №1404-VIII.
При цьому, суд звертає увагу на те, що конструкція частини першої статті 378 КАС України містить чітке розмежування за суб'єктним складом осіб, які можуть звернутись до суду в порядку вказаної норми, а саме: сторони із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду; стягувач чи виконавець із заявою про встановлення чи зміну способу або порядку виконання рішення суду.
Разом з тим, абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Вказаною нормою визначено самостійну та достатню фактичну підставу для зміни способу і порядку виконання рішення суду - невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання відповідних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Однак, вказана норма не встановлює іншого ніж визначений приписами наведених вище норм порядку звернення до суду із заявою про встановлення або зміну способу або порядку виконання рішення суду.
Під час розгляду заяви ОСОБА_1 з матеріалів цієї справи встановлено, що рішенням суду від 12.06.2024, яке набрало законної сили 30.10.2024, зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 24.01.2022 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби з 03.05.2015 року по 31.08.2015 року, з 09.09.2015 по 05.12.2015, з 31.03.2016 по 27.05.2016, з 06.06.2016 по 28.10.2016, з 29.03.2017 по 14.07.2017, з 29.07.2017 по 28.10.2017 з 16.03.2018 по 11.04.2018, з 02.05.2018 по 20.09.2018, протягом якою ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, відповідно до заяви про призначення пенсії від 24.01.2022.
Проте, звертаючись до суду, заявником не надано жодних відомостей про наявне відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі.
Суд зауважує, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Натомість порядок виконання судового рішення означає визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
При цьому, суд зазначає, що посилання заявника на постанову Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22 є необґрунтованим з огляду на таке.
Вказаною постановою касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі № 380/7706/22 залишено без змін.
З постанови від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22 вбачається, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2025, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025, задоволено заяву про зміну способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 380/7706/22.
Змінено порядок і спосіб виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 380/7706/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати пенсії за період з грудня 2019 року по листопад 2022 року, що становить 313587,00 грн.
Задовольняючи заяву про зміну порядку і способу виконання судового рішення, суди виснували, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, не було виконане у частині виплати грошових коштів, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов'язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Водночас, при розгляді справи №380/7706/22 судами встановлено наявність відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у цій справі, а отже постанова Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 не є релевантною до застосування у даній справі.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність юридичних підстав для зміни способу та порядку виконання рішення у даній справі.
Керуючись статтями 248, 378 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В. Л. Шепелюк