вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" січня 2026 р. м. Київ Справа № 902/157/25
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Костюк А.С., розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелі - Флай»
21034, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Гетьмана Мазепи, будинок 6
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «СОТИ»
08141, Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівське, вулиця Господарська, будинок 7-А
про стягнення попередньої оплати
за участі представників сторін:
позивача: Желіховський В.М., дані КЕП ЕЦП; Драчук Т.М., дані КЕП ЕЦП;
відповідача: Буняк Ю.І., посвідчення №000238 від 04.10.2017;
Обставини справи:
Відповідно до ухвали Господарського суду Вінницької області від 17.02.2025 до Господарського суду Київської області передано за територіальною підсудністю позовну заяву (вх.№164/25 від 11.02.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" про стягнення 6792221,59 грн, з яких: 5949771,65 грн - сума попередньої оплати; 481520,11 грн - пеня; 54381,49 грн - 3% річних; 306548,34 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 15/05/2024-ГФ від 15.05.2024 зі своєчасної поставки позивачу обумовленого договором товару.
Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.03.2025 позовну заяву (вх.№164/25 від 11.02.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" про стягнення 6792221,59 грн залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 31.03.2025 у справі №902/157/25 (вх.№4649/25 від 07.04.2025).
Разом з тим, у підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на клопотання (заяву) (вх.№4708/25 від 08.04.2025), які обгрунтовані тим, що заява про усунення недоліків подана адвокатом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелі - Флай» за відсутності документів, що пітверджують повноваження представляти позивача саме в Господарському суді Київської області, при цьому, до позовної заяви також не додано документів, що пітверджують повноваження адвоката представляти позивача саме в Господарському суді Київської області, а тому згідно з частиною 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України позовна заява підлягає залишенню без розгляду, у зв'язку з тим, що позивач не усунув її недоліки, що встановлені судом.
11.04.2025 у підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшла заява (вх.№4844/25 від 11.04.2025) про долучення до матеріалів справи ордеру на надання правничої допомоги адвокатом Драчук Т.М. Товариству з обмеженою відповідальністю «Гелі - Флай» у Господарському суді Київської області.
11.04.2025 у підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення (вх.№4946/25 від 11.04.2025) на заяву позивача (вх.№4844/25 від 11.04.2025), що обгрунтовані порушенням позивачем строку усунення недоліків позову, у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 31.03.2025 про залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" про стягнення 6792221,59 грн, якою встановлений позивачу строк усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали, отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" 01.04.2025, що підтверджується складеною до матеріалів справи довідкою про доставку ухвали до електронного кабінету позивача в підсистемі ЄСІТС “Електронний суд», отже, позивач мав усунути недоліки позовної заяви строк до 11.04.2025.
З огляду на такий строк усунення недоліків позовної заяви, заяви позивача про виконання вимог ухвали суду від 31.03.2025 у справі №902/157/25 (вх.№4649/25 від 07.04.2025) та (вх.№4844/25 від 11.04.2025) подані у строк, що встановлений судом, відповідно до цих заяв позивач усунув недоліки позовної заяви.
При цьому, Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обмежень щодо кількості заяв, якими позивач усуває недоліки позову, якщо такі заяви подані у межах відповідного строку, з огляду на що заперечення відповідача щодо підписання ордеру представником позивача стосовно повноважень на представлення інтересів позивача саме в Господарському суді Київської області після подання його попередньої заяви з доказом сплати судового збору, не можуть братись до уваги як підстава для висновків про порушення строків усунення недоліків позову, оскільки документи про усунення недоліків підписані до закінчення строку - 11.04.2025 та разом свідчать про таке усунення, ордер щодо повноважень на представлення інтересів позивача в Господарському суді Київської області підтверджує право представника подавати документи у певний суд, тоді як вчинення відповідних дій в інтересах позивача, таких як, зокрема, сплата судового збору на вимогу ухвали суду, стосується виключно відносин між адвокатом і клієнтом (позивачем), а також наявність таких повноважень у представника підтверджується і попереднім ордером адвоката щодо повноважень у Господарському суді Вінницької області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.04.2025 позовну заяву (вх.№164/25 від 11.02.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" про стягнення 6792221,59 грн прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/157/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання суду призначено на 08.05.2025 о 10:00, встановлені сторонам процесуальні строки.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшов відзив (вх.№5865/25 від 01.05.2025).
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшла заява про збільшення розміру позивних вимог (вх.№6117/25 від 06.05.2025).
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№6158/25 від 07.05.2025).
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про огляд електронного доказу за його місцезнаходженням (вх.№6211/25 від 08.05.2025).
У підготовче засідання 08.05.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З метою надання сторонам можливості для повної реалізації своїх процесуальних прав та неможливістю вчинення всіх дій, визначених частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.05.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №902/157/25 на 30 календарних днів, відкладено підготовче засідання у справі №902/157/25 до 19.06.2025 о 10:00, відкладено розгляд клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог на наступне судове засідання.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№6966/25 від 21.05.2025).
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання (вх.№7151/25 від 26.05.2025) про залишення заяви без розгляду.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№8302/25 від 16.06.2025).
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (вх.№8272/25 від 16.06.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2025 заяву представника позивача задоволено, призначено провести судове засідання у справі №902/157/25, що призначене на 19.06.2025 о 10:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшла заява про врегулювання спору за участі судді (вх.№8425/25 від 18.06.2025).
У підготовче засідання 19.06.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
19.06.2025 суд, із занесенням до протоколу судового засідання, за результатом розгляду заяви відповідача про проведення врегулювання спору за участі судді, з урахуванням заперечень позивача, постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви у зв'язку із невідповідністю статті 186 Господарського кодексу України - немає згоди обох сторін у справі.
Також у підготовчому засіданні суд, із занесенням до протоколу судового засідання, за результатом розгляду заяви позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду (вх. №7151/25 від 26.05.2025) ухвалив: 1. Заяву позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду (вх. №7151/25 від 26.05.2025) - задовольнити 2. Залишити без розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог. 3. Позовну заяву, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «СОТИ» 481520,11 грн пені, 54381,49 грн 3% річних, 306548,34 грн - інфляційних втрат - залишити без розгляду. 4. Остаточний розгляд справи здійснювати з такими позовними вимогами: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «СОТИ» (08141, Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівське, вулиця Господарська, будинок 7-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелі - Флай» (21034, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Гетьмана Мазепи, будинок 6) суми попередньої оплати у розмірі 5949771,65 грн (п'ять мільйонів дев'ятсот сорок дев'ять тисяч сімсот сімдесят одна гривня шістдесят п'ять копійок).
У підготовчому засіданні 19.06.2025 судом, відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок з'ясування обставин та дослідження доказів при розгляді справи по суті, вчинено інші дії, передбачені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, відповідно до обставин справи, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви, сторонами не вказано про бажання реалізувати будь-які процесуальні права на цій стадії процесу, не заявлено клопотань про відкладення підготовчого засідання.
Згідно з частинами 2, 5 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У підготовчому засіданні представники позивача підтримали клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що були подані раніше.
У зв'язку із наявністю у Господарського суду Київської області технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відповідністю клопотань вимогам статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення вказаних клопотань.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2025 закрито підготовче провадження у справі №902/157/25, призначено справу до розгляду по суті на 24.07.2025 о 10:00, заяви представників позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 24.07.2025 з'явились представники позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений судом.
З огляду на вказане та відповідну неможливість завершення розгляду справи, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 11.09.2025 об 11:00.
Також суд врахував заяви представників позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що було подані раніше.
У зв'язку із наявністю у Господарського суду Київської області технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відповідністю заяв вимогам статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення вказаних заяв.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.07.2025 повідомлено учасників справи про судове засідання з розгляду справи по суті, призначено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 11.09.2025 з'явились представники позивача та представник відповідача.
З огляду на неможливість завершення розгляду справи, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 09.10.2025 о 10:00.
Також суд врахував заяви представників позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що було подані раніше.
У зв'язку із наявністю у Господарського суду Київської області технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відповідністю заяв вимогам статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення вказаних заяв.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.09.2025 усні клопотання обох представників позивача про перегляд їх заяв про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції задоволено, призначено провести судове засідання у справі №902/157/25, що призначене на 09.10.2025 о 10:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 09.10.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
З огляду на неможливість завершення розгляду справи, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 06.11.2025 о 10:00.
У судовому засіданні 09.10.2025 заявлені усні клопотання представниками позивача про перегляд їх заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що були подані раніше.
У зв'язку із наявністю у Господарського суду Київської області технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відповідністю заяв вимогам статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення вказаних заяв.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.10.2025 усні клопотання обох представників позивача про перегляд їх заяв про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції задоволено, призначено провести судове засідання у справі №902/157/25, що призначене на 06.11.2025 о 10:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелі - Флай» надійшла заява про повернення судового збору (вх.№9822/25 від 05.11.2025).
У судове засідання 06.11.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 06.11.2025 суд, без оформлення окремим документом, із занесенням до протоколу судового засідання, ухвалив: 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелі - Флай» про повернення судового збору (вх.№9822/25 від 05.11.2025) задовольнити. 2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Гелі - Флай» з державного бюджету надмірно сплачений судовий збір у розмірі 10109,39 грн судового збору, що сплачений за платіжною інструкцією №689 від 07.04.2025.
З огляду на неможливість завершення розгляду справи, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 11.12.2025 о 10:00.
У судовому засіданні 06.11.2025 суд переглянув заяви представників позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що були подані раніше.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2025 заяви представників позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено, призначено провести судове засідання у справі №902/157/25, що призначене на 11.12.2025 о 10:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «СОТИ» надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№ 16570/25 від 26.11.2025).
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелі - Флай» надійшло заперечення проти клопотання про долучення доказів (вх.№ 16857/25 від 02.12.2025).
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№ 17036/25 від 04.12.2025).
Відповідно до частин 1-5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідне клопотання.
У зв'язку із наявністю у Господарського суду Київської області технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відповідністю заяви вимогам статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення вказаної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2025 заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.
У судове засідання 11.12.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 11.12.2025 суд, за результатом розгляду клопотання відповідача про залучення доказів, з урахуванням заперечень представників позивача про таке залучення, без оформлення окремим документом, із занесенням до протоколу судового засідання, ухвалив: з урахуванням пояснень відповідача, визнати поважними причини пропуску процесуального строку, зважаючи на те, що Господарський процесуальний кодекс України дозволяє подання доказів на стадії розгляду справи по суті, якщо обгрунтована неможливість їх подання вчасно, одночасно судом враховується частина 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України про те, що, якщо подано копію доказу, який заперечується, суд має витребувати оригінал такого доказу у того, хто його подав, при цьому, суд враховував пояснення відповідача про те, що в нього немає оригіналу, відтак, відсутні підстави витребовувати оригінал цього доказу у відповідача, отже, суд дійшов висновку - доказ прийняти до матеріалів справи, оцінка буде здійснюватись з урахуванням обставин справи, а також підтвердження його оригінальності, в разі непідтвердження такої оригінальності доказ може не братися судом до уваги.
Згідно з частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
З огляду на долучений відповідачем доказ, про який ним надано пояснення, що він складений власноручно керівником позивача і є погодженням між сторонами порядку виконання сторонами взаємних зобов'язань, суд дійшов висновку про витребування у керівника позивача, в порядку частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, письмових пояснень, за власним підписом, про те, чи складався ним письмовий доказ - документ, який долучений відповідачем разом з клопотанням (вх.№16570/25 від 26.11.2025) та чи складався він під час обставин погодження між сторонами послідовності взаємних розрахунків.
Суд, із занесенням до протоколу судового засідання, ухвалив: витребувати у керівника позивача письмові пояснення, за власним підписом, про те, чи складався ним письмовий доказ - документ, який долучений відповідачем разом з клопотанням (вх.№16570/25 від 26.11.2025) та чи складався він під час обставин погодження між сторонами послідовності взаємних розрахунків, витребувані пояснення зобов'язано надати суду до 23.01.2026.
З огляду на неможливість завершення розгляду справи, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 29.01.2026 об 11:00.
У судовому засіданні 11.12.2025 суд переглянув заяви представників позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що були подані раніше.
Відповідно до частин 1-5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідне клопотання.
У зв'язку із наявністю у Господарського суду Київської області технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відповідністю заяв вимогам статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення вказаних заяв.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.12.2025 витребувано у керівника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелі - Флай» письмові пояснення, за власним підписом, про те, чи складався ним письмовий доказ - документ, який долучений відповідачем разом з клопотанням (вх.№16570/25 від 26.11.2025) та чи складався він під час обставин погодження між сторонами послідовності взаємних розрахунків, призначено провести судове засідання у справі №902/157/25, що призначене на 29.01.2026 об 11:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" надійшли письмові пояснення (вх. № 1072/2026 від 21.01.2026).
У судове засідання 29.01.2026 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 29.01.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
За результатами дослідження матеріалів справи, всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
1. Правовідносини сторін
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гелі-Флай» як покупцем (далі - покупець / позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «СОТИ» як продавцем (далі - продавець / відповідач) укладено договір купівлі-продажу №15/05/2024-ГФ від 15.05.2024 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору продавець зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього визначену відповідно до умов договору вартість.
Найменування (асортимент) товару, кількість, характеристики (в т.ч. технічні), ціна та вимоги щодо комплектності товару, який підлягає поставці за цим договором узгоджується сторонами в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору (Додаток №1 до цього договору) (пункт 1.2. договору).
Загальна вартість (ціна) товару (ціна договору) становить 20111846,40 грн, у тому числі ПДВ 3351974,40 грн (пункт 2.1. договору).
Ціна товару за цим договором зазначається в погоджених сторонами специфікаціях до договору (пункт 2.2. договору).
Ціна товару включає в себе вартість товару, тари (упаковки) товару, вартість доставки товару до місяця поставки та відвантаження (пункт 2.3. договору).
Оплата ціни товару за договором здійснюється покупцем на підставі наданого продавцем рахунку у термін до 10 (десяти) банківських днів з дати відвантаження товару, якщо інше не зазначено в специфікаціях (пункт 2.5. договору).
Продавець поставляє покупцю товар на умовах: DDP, 21034, Вінницька область, місто Вінниця, термін постачання зазначається у відповідній специфікації (пункт 3.1. договору).
Постачання товару розпочинається після письмової заявки покупця в якій зазначається кількість продукції та необхідний термін постачання та підтвердження зі сторони продавця постачання необхідного обсягу та в терміни передбачені заявкою (пункт 3.5. договору).
Продавець має право: своєчасно та в повному обсязі одержати оплату за поставлений товар в порядку і на умовах визначених договором: достроково поставити товар, незалежно від наявності заявки покупця, достроково розірвати договір, повідомивши про це покупця у десятиденний строк (пункт 6.4. договору).
Цей договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2024 року, але, в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором в частині виконання гарантійних зобов'язань та оплати (пункт 9.1. договору).
До матеріалів справи надано копію договору, який підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений відбитками їх печаток.
2. Позиція позивача
Позивач вказує, що між ним та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №15/05/2024-ГФ від 15.05.2024, відповідно до якого відповідач (продавець) зобов'язався поставити товар у встановлений строк, а позивач (покупець) здійснити оплату.
На виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату у розмірі 50% вартості товару, що підтверджується платіжними інструкціями, всього на суму 10055923,20 грн.
Водночас відповідач свої зобов'язання з поставки товару, у визначений договором строк (до 90 календарних днів, тобто - до 14.11.2024) не виконав.
У зв'язку з порушенням умов договору позивач неодноразово звертався до відповідача з листами та вимогами щодо повідомлення про місцезнаходження товару, виконання поставки або повернення отриманої передоплати.
Позивач зазначає, що, станом на липень 2024 року, у відповідача фактично був відсутній товар для виконання договору, податкова накладна не була розблокована через відсутність підтверджуючих документів щодо наявності товару.
Позивач направив відповідачу претензію від 18.11.2024, яка була частково задоволена: відповідач повернув частину коштів у сумі 4106151,55 грн.
Однак, залишок неповернутої передоплати становить 5949771,65 грн, який відповідач добровільно не повернув.
У зв'язку із чим позивач звернувся з цим позовом до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
3. Позиція відповідача
Відповідач проти позову заперечує , вважає його необґрунтованим з огляду на таке: строк поставки товару не настав, оскільки позивач не надав належної заявки на поставку, тому відсутнє порушення зобов'язання, договір було розірвано 11.11.2024, у зв'язку з чим зобов'язання сторін припинилися, позивач допустив прострочення кредитора, оскільки не надав актуальних банківських реквізитів для повернення коштів, часткове утримання коштів є правомірним як спосіб самозахисту у зв'язку з порушеннями позивача (зокрема неповернення майна в інших правовідносинах сторін), позов ґрунтується на неналежних правових підставах, оскільки після розірвання договору правовідносини є позадоговірними.
У зв'язку з викладеним, відповідач заявляє суду про відмову в задоволенні позову повністю.
4. Норми права, що підлягають застосуванню
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати товар у власність другій стороні (покупцеві), а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання або не виконав його у строк.
5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, умови поставки, факт поставки, загальна вартість поставленого товару, наявність прострочення поставки та/або недопоставки товару.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гелі-Флай» як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «СОТИ» як продавцем укладено договір купівлі-продажу №15/05/2024-ГФ від 15.05.2024, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити товар, а покупець - прийняти та оплатити його.
На виконання умов договору позивачем сплачена попередня оплата у розмірі 10055923,20 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями, які судом приймаються як належні та допустимі докази у розумінні статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до умов договору та специфікації до нього, строк поставки товару становив до 90 календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати, тобто - до 14.11.2024.
Разом з тим, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів поставки товару у визначений договором строк, що свідчить про невиконання ним зобов'язання.
Суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність заявки позивача на поставку товару, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач вчиняв дії, спрямовані на отримання товару, зокрема направляв відповідні звернення та вимоги, а відповідач не довів належними доказами відсутність такої заявки або неможливість виконання зобов'язання з цієї підстави.
Більше того, сам факт отримання відповідачем попередньої оплати та відсутність поставки товару свідчить про наявність у відповідача обов'язку або поставити товар, або повернути отримані кошти.
Доводи відповідача про розірвання договору 11.11.2024 суд відхиляє, оскільки такі обставини не звільняють відповідача від обов'язку повернути отримані грошові кошти, а також не спростовують факту невиконання зобов'язання у встановлений строк.
Судом встановлено, що відповідач частково повернув позивачу грошові кошти у сумі 4106151,55 грн, що підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами.
Водночас залишок неповернутих коштів становить 5949771,65 грн, який відповідачем не повернуто.
Доводи відповідача щодо прострочення кредитора (позивача) у зв'язку з ненаданням банківських реквізитів суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки відповідач не довів, що саме ці обставини унеможливлювали повернення коштів, а також часткове повернення коштів свідчить про наявність у відповідача можливості виконати зобов'язання.
Судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 № 918/631/19 (12-42гс20) у подібних правовідносинах: Велика Палата Верховного Суду погоджується з доводами про те, що відповідач прострочив своє грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку покупець зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 Цивільного кодексу України. Посилання відповідача на домовленість сторін про постачання товару виключно на підставі листів-замовлень на кожну окрему партію товару, що мали б складатися позивачем, однак ним не складалися та не направлялися, не свідчить про те, у відповідача не виникло зобов'язання з повернення суми попередньої оплати товару. Вказане зобов'язання, відповідно до положень частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, фактично виникло у відповідача у зв'язку із закінченням обумовленого сторонами у контракті строку поставки, який виходячи із суті зобов'язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів. Таким чином у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, частини першої статті 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки. Водночас Велика Палата Верховного Суду не погоджується з доводами скаржника про те, що прострочення зобов'язання з повернення суми попередньої оплати пов'язано також із датою закінчення строку дії контракту, оскільки відсутні підстави ототожнювати цю дату із строком (терміном) виконання постачальником (продавцем) обов'язку повернути суму попередньої оплати, а згідно з положеннями контракту останній в частині невиконаних зобов'язань діє до їх повного виконання сторонами.
З огляду на подібність правовідносин у цій справі та у справі № 918/631/19 (12-42гс20), що переглянута Великою Палатою Верховного Суду, суд бере до уваги вищевикладені висновки для оцінки доводів сторін та обставин цієї справи щодо наявності прострочення кредитора, доводів про дострокове розірвання договору та настання строку, з якого позивач має право вимагати повернення авансу та правову природу такого повернення, відтак, доводи відповідача щодо відсутності у нього обов'язку з повернення попередньої оплати спростовуються вищевикладеними висновками, а право на повернення спірних у справі коштів позивач має з наступного дня після закінчення визначеного договором строку поставки, тобто, з 15.11.2024.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
Посилання відповідача на реалізацію ним права самозахисту також не приймаються судом, оскільки утримання грошових коштів не є належним способом захисту у спірних правовідносинах, в яких у позивача відсутнє невиконане зобов'язання, виконання якого відповідач мав би право забезпечити таким самозахистом, наявність між сторонами інших спірних правовідносин не звільняє відповідача від обов'язку виконання грошового зобов'язання з повернення коштів.
Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, оскільки у визначений договором строк відповідач не поставив товар, а прострочення кредитора з боку позивача спростовується вищевказаними обставинами справи, позивач має право обирати альтернативну поведінку відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу Українина: вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, у тому числі, шляхом подання позову до суду, відтак, позовні вимоги грунтуються на законі та підтверджуються встановленими судом обставинами справи.
Також оскільки спірні правовідносини сторін виникли з виконання сторонами умов укладеного між ними договору, спростовуються доводи відповідача про неналежність обраного позивачем способу захисту: без урахування позадоговірного характеру спірного зобов'язання з повернення попередньої оплати.
Правова природа спірних у справі коштів - це аванс, який сплачений за договором, відтак, вони не є безпідставно набутими коштами, оскільки на момент їх перерахування існувала правова підстава - договір, у разі, якщо правова підстава відпала: якщо договір був розірваний або зобов'язання за ним припинилися, правова підстава набуття коштів відпадає, проте, у такому разі діють спеціальні договірні норми, зокрема, стаття 693 Цивільного кодексу України щодо купівлі-продажу, а не загальні норми про безпідставне збагачення.
Оцінюючи подані сторонами докази в їх сукупності відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позивачем доведений факт порушення відповідачем зобов'язання з поставки товару та наявність заборгованості з неповернутого авансу.
Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання у встановлений строк є його порушенням та свідчить про прострочення боржника.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення основного боргу у розмірі 5949771,65 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Інші доводи та докази сторін оцінені судом у сукупності з вищевикладеними та не наводяться у рішенні суду, позаяк не спростовують вказаних у рішенні висновків суду та не покладені судом в його основу.
6. Результати розгляду справи
6.1. Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов'язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).
6.2. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
7. Розподіл судових витрат
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у повному розмірі, а саме: 71397,26 грн.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов (вх.№164/25 від 11.02.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІ-ФЛАЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СОТИ" про стягнення суми попередньої оплати задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «СОТИ» (08141, Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівське, вулиця Господарська, будинок 7-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелі - Флай» (21034, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Гетьмана Мазепи, будинок 6) суму попередньої оплати у розмірі 5949771,65 грн (п'ять мільйонів дев'ятсот сорок дев'ять тисяч сімсот сімдесят одна гривня шістдесят п'ять копійок) та витрати зі сплати судового збору у розмірі 71397,26 грн (сімдесят одна тисяча триста дев'яносто сім гривень двадцять шість копійок).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 27.05.2026.
Суддя С.О. Саванчук