ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
м. Київ
27.05.2026Справа № 910/5688/26
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСКОМ"
проспект Перемоги, 67, м. Київ, 03062
код ЄДРПОУ 23739647
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПРІОРА"
вул. Героїв Севастополя, 10-Б, кв. 45, м. Київ, 03065
код ЄДРПОУ 35715139
про стягнення заборгованості у розмірі 309 015,00 грн та 38 759,76 грн
штрафних санкцій
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІСКОМ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПРІОРА" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за Договором оренди нежитлових приміщень №От-4760 від 02.12.2024 у розмірі 309 015,00 грн та 38 759,76 грн штрафних санкцій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 у справі №910/5688/26 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСКОМ" залишено без руху, надано строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 у справі №910/5688/26 було зобов'язано позивача усунути недоліки у вказаний в ухвалі спосіб та в строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви через відділ діловодства суду, надати належні докази на підтвердження виконання вимог ухвали суду від 19.05.2026 з дотриманням вимог ст. 91 ГПК України.
22.05.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСКОМ" надійшла заява про усунення недоліків, до якої позивачем додано платіжне доручення про сплату судового збору, позовну заяву з вказаною ціною позову.
Водночас, залишаючи позовну заяву без руху ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 судом встановлено спосіб усунення виявлених недоліків поданого позову, за умови усунення яких у спосіб, встановлений судом, позовна заява підлягає прийняттю до розгляду, а провадження у справі за таким позовом - відкриттю в силу приписів ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, Суд зазначає, що всупереч вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 Позивачем не повністю сплачений судовий збір.
Оскільки позивач подав заяву про усунення недоліків разом з позовною заявою з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 19.05.2026, яка була прийнята судом до розгляду, то ціна позову становить 347 774, 76 грн, отже розмір судового збору, який повинен бути сплачений становить 5 216, 62 грн (без урахування коефіцієнта 0,8).
Так як позивач сплатив судовий збір у розмірі у розмірі 5 216, 16 грн., відповідно до платіжної інструкції № 209 від 21.05.2026, суд дійшов висновку, що Позивачем не виконані вимоги згідно з частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити докази підтвердження сплати судового збору у встановленому Законом розмірі.
Крім того, Суд звертає увагу Позивача, що відповідно до ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 у справі №910/5688/26, якою встановлено Позивачу строк для подання до суду платіжного доручення про сплату судового збору, позовну заяву з вказаною ціною позову.
Проте, Суд зазначає, що всупереч вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 Позивачем не сплачений судовий збір в повному обсязі.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі “Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі “Наталія Михайленко проти України», зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов'язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.
Згідно з п.п.44, 46 даної Доповіді:
“ 44. Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов'язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
46. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб'єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику “приватного правосуддя», що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.»
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи вищевикладене, Суд доходить висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСКОМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПРІОРА" про стягнення заборгованості за Договором оренди нежитлових приміщень №От-4760 від 02.12.2024 у розмірі 309 015,00 грн та 38 759,76 грн штрафних санкцій підлягає поверненню.
При цьому, Суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 162, 163, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСКОМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПРІОРА" про стягнення заборгованості за Договором оренди нежитлових приміщень №От-4760 від 02.12.2024 у розмірі 309 015,00 грн та 38 759,76 грн штрафних санкцій вважати неподаною та повернути Заявникові.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню.
Суддя М.О. Лиськов