ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.05.2026Справа №910/5812/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства «Нататранс» (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 2-А, кв. 191) до Приватного акціонерного товариства «Волинська фондова компанія» (43023, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Скорика Мирослава, буд. 16) та Фізичної особи-підприємця Петриченко Ірини Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів
Приватне підприємство «Нататранс» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Волинська фондова компанія» (далі - відповідач-1) та Фізичної особи-підприємця Петриченко Ірини Анатоліївни (далі - відповідач-2) про стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 в порушення взятих на себе зобов'язань за договором про надання транспортно-експедиторських послуг №11/02 від 11.02.2025 не розрахувався за отримані послуги, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача-1 заборгованість в розмірі 17374,44 грн. При цьому, відповідач-2 за умовами договору поруки №15 від 11.02.2025 поручився за виконання відповідачем-1 зобов'язань за заявкою на перевезення №ІМ-002 від 06.02.2025, укладеною до договору, перед позивачем, у зв'язку з чим останній просить стягнути з відповідача-2 заборгованість у розмірі 50,00 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що заява не підсудна Господарському суду міста Києва і підлягає передачі на розгляд Господарського суду Волинської області з таких підстав.
Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція, основними видами якої є загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Згідно частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Так, у відповідності до частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною 1 статті 29 ГПК України передбачено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є стягнення заборгованості за договором про надання транспортно-експедиторських послуг №11/02 від 11.02.2025, укладеним між позивачем та відповідачем-1, на підставі якого погоджено заявку на перевезення №ІМ-002 від 06.02.2025, виконання зобов'язань за якою забезпечено договором поруки №15, укладеним між позивачем та відповідачем-2.
Отже, у позовній заяві об'єднано вимоги щодо виконання основного зобов'язання - договору про надання транспортно-експедиторських послуг №11/02 від 11.02.2025 з вимогами щодо правочину, а саме договору поруки №15 від 11.02.2025, укладеного для забезпечення виконання основного зобов'язання.
У свою чергу, частиною 15 статті 30 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку об'єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання, спір розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання.
Таким чином, суд робить висновок, що правила виключної підсудності поширюються на даний спір, а тому матеріали позовної заяви №910/5812/26 належать до територіальної підсудності господарського суду за місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Волинська фондова компанія», яке є стороною основного договору.
Місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань» внесені до Єдиного державного реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Волинська фондова компанія» (ідентифікаційний код 13356951) є 43023, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Скорика Мирослава, буд. 16.
Отже, враховуючи приписи частини 15 статті 30 ГПК України, дана позовна заява не підсудна Господарському суду міста Києва, відтак наявні підстави для передачі справи за виключною підсудністю до Господарського суду Волинської області.
У відповідності до вимог частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали (ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви №910/5812/26 підлягають передачі за виключною підсудністю до Господарського суду Волинської області.
Керуючись статтями 27, 29, 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Матеріали позовної заяви №910/5812/26 за позовом Приватного підприємства «Нататранс» до Приватного акціонерного товариства «Волинська фондова компанія» та Фізичної особи-підприємця Петриченко Ірини Анатоліївни про стягнення коштів передати за підсудністю до Господарського суду Волинської області (43010, Волинська область, м. Луцьк, просп. Волі, 54 а).
Ухвала набирає законної сили 27.05.2026 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
СуддяТ.В. Васильченко