ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.05.2026Справа № 910/2113/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Акрон Сервіс» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2113/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Акрон Сервіс» (Україна, 01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 32; ідентифікаційний код 41923392)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" (Україна, 01011, місто Київ, вулиця Печерський узвіз, будинок 19; ідентифікаційний код 36520848)
про стягнення 123 404,33 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" про стягнення 123 404,33 грн, з яких: 43 183,93 грн інфляційних втрат та 10 042,48 грн трьох відсотків річних за договором № 21.09/19 від 21.09.2019 про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта; та 56 645,30 грн інфляційних втрат та 13 532, 62 грн трьох відсотків річних за договором №4.02/20 від 04.02.2020 про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, заперечення на відповідь на відзив, та позивачу - відповідь на відзив.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» 43 183 грн 93 коп. інфляційних втрат та 10 042 грн 48 коп 3% річних, нарахованих за неналежне виконання зобов'язань за договором № 21.09/19 від 21.09.2019 про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта, 56 645 грн 30 коп інфляційних втрат та 13 532 грн 62 коп 3% річних, нарахованих за неналежне виконання зобов'язань за договором № 4.02/20 від 04.02.2020 про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта.
13.05.2026 через підсистему «Електронний суд» позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2113/26. У поданій заяві позивач просить суд покласти на відповідача 25 000,00 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи.
Ухвалою Господарського суду від 14.05.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Акрон Сервіс» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2113/26; встановлено відповідачу строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі у строк до 26.05.2026 (включно).
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Акрон Сервіс» про вирішення питання розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що розгляд справи № 910/2113/26 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає за необхідне розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/2113/26 без виклику сторін.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу України, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.
Водночас у даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому, з огляду на розгляд справи № 910/2113/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, вказаний строк обчислюється з урахуванням дати отримання стороною копії рішення суду.
У позовній заяві позивачем зазначено, що ним можуть бути понесені витрати, пов'язані з розглядом даної справи, в тому числі на професійну правничу допомогу, такі докази будуть подані у строки встановлені ч.8 ст. 129 ГПК України.
За приписами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 25/25 від 27.01.2025 (далі - договір), укладеного між ТОВ "АКРОН СЕРВІС" (далі - клієнт) та Адвокатським бюро "Дмитра Штепи" (далі - бюро).
Відповідно до п. 1.1 договору, бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правничу допомогу щодо:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань;
- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;
- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);
- представництва, та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм класності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах пре адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.
Згідно п. 4.1 договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього Договору правничу допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін. Бюро залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно.
Заявником до матеріалів заяви також долучено копія додаткової угоди № 24, Копію рахунку фактури № 458 від 06.03.2026, Копію рахунку фактури № 459 від 06.03.2026, Копію рахунку фактури № 460 від 06.03.2026, Копію платіжної інструкції № 1456 від 11.03.2026, копію платіжної інструкції № 1454 від 11.03.2026, копію платіжної інструкції № 1455 від 11.03.2026, та копію акту про прийняття-передачу наданої правничої допомоги
Згідно з п. 2 додаткової угоди № 24 вартість послуг з професійної правничої допомоги становить 25 000,00 грн.
Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 24 оплата послуг з надання правничої допомоги здійснюється частинами у наступному порядку:
- 15000,00 грн сплачується протягом розгляду справи судом першої інстанції, але не пізніше 5-ти днів після отримання повного тексту рішення суду;
- 10000,00 грн сплачується протягом 30 днів після набрання рішенням у справі законної сили.
Пунктом 5.1 договору визначено, що правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).
Відповідно до акту про прийняття - передачу наданої допомоги від 13.05.2026 року загальна вартість наданих послуг складає 25 000,00 грн.
Об'єднана палата Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, не підтверджено неспівмірність розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу зі складністю спору.
Крім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у справі №910/7032/17.
Суд зазначає, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що розмір фактично понесених витрат на правничу допомогу є значно завищеним, оскільки дана справа є розрахунковою і не потребує спеціальних знань.
Суд наголошує на тому, що складність справи не полягає в ціні позову, а у категорії спору, а також у затрачених часі та зусиллях.
Так, судом встановлено, що у провадженні господарського суду наявні тотожні справи з позовною заявою у справі 910/2113/26.
Отже, за висновком суду, підготовка справи до розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль на підготовку позовної заяви.
Крім того, судом враховано, що дана справа є незначної складності та має розрахунковий характер.
Дослідивши наданий заявником обсяг послуг, врахувавши характер правовідносин, а також те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути ані способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються (тим паче за рахунок держави), ані становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, критерієм розумності їхнього розміру, а також заважаючи на часткове задоволення судом позовних вимог, суд дійшов висновку про необґрунтованість розміру витрат стягувача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 25 000,00 грн. На думку суду, витрати на правову допомогу, заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю “Акрон Сервіс» до стягнення, мають бути зменшені до 5 000,00 грн.
З огляду на усі вищевикладені обставини, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 000,00 грн покладаються на відповідача, у зв'язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Акрон Сервіс» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2113/26 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 244 ГПК України, господарський суд
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Акрон Сервіс» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2113/26 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" (Україна, 01011, місто Київ, вулиця Печерський узвіз, будинок 19; ідентифікаційний код 36520848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Акрон Сервіс» (Україна, 01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 32; ідентифікаційний код 41923392) витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
3. У задоволенні заяви у решті суми витрат на правову допомогу відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Додаткове рішення складено 26.05.2026
Суддя І.О. Андреїшина