ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
26.05.2026Справа № 910/5923/26
Господарський суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши матеріали позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА-КИЇВ»
до Головного управління Національної поліції у м. Києві та Офісу Генерального Прокурора
про зняття арешту з майна,
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА-КИЇВ» до Головного управління Національної поліції у м. Києві та Офісу Генерального Прокурора, в якому просить суд звільнити з під арешту нежиле приміщення, 12,5 % нежитлового приміщення (Літ. А), яке знаходиться на першому поверсі, адреса: м. Київ, вулиця Петропавлівська, будинок 58 та на нежитлове приміщення, 12,5% - 7/100 нежитлового приміщення, адреса: м. Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 33/1, який був накладений на підставі постанови Оболонського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 23.11.2007.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступне.
Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що 16.11.2007 року Оболонським районним управлінням ГУ МВС України в м. Києві було порушено кримінальну справу № 05-13469 за ч. 1 ст. 358 КК України. 23.11.2007 в межах зазначеної справи, за відповідною постановою на майно позивача було накладено арешт: на нежиле приміщення, 12,5 % нежитлового приміщення (Літ. А), яке знаходиться на першому поверсі, адреса: м. Київ, вулиця Петропавлівська, будинок 58 та на нежитле приміщення, 12,5% - 7/100 нежитлового приміщення, адреса: м. Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 33/1. 27.11.2007 вказаний арешт був зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно. 28.11.2008 року кримінальне провадження було закрито згідно з п. 2 ст. 6 КПК України (в редакції 1960) на підставі відсутності складу злочину. Позивач звернувся до Оболонського УПНП у м. Києві з заявою про зняття зазначених арештів та отримав відповідь про неможливість такого зняття у зв'язку з відсутністю процедури та про необхідність звернення до суду, що і стало підставою для подання цього позову.
За таких обставин позивач звернувся до господарського суду з вимогою звільнити з під арешту зазначене майно.
Згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
За змістом ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
З огляду на положення ст. 20 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
У даному випадку, як вбачається із матеріалів позовної заяви, порушене право позивача зводиться до вирішення питання про звільнення його майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства.
Разом з тим ч. 1 ст. 1 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Порядок скасування арешту майна, накладеного в порядку кримінального судочинства, визначено у ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до положень якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Вирішуючи питання щодо юрисдикційної належності спору, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що згідно з п. 9 розд. XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України 2012 року питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Таким чином, Велика Палата ВС дійшла висновку, що у разі, якщо арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року, спір щодо зняття арешту з майна є приватноправовим і має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19).
З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА-КИЇВ» має право звернутись із заявою про зняття арешту з його майна лише в порядку Кримінального процесуального судочинства, товариство не позбавлене права на такий судовий захист, адже його було обмежено у свободі розпорядження своїм майном заходами, вжитими в межах кримінального провадження.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 15.09.2020 у справі № 352/1802/18, вирішення за правилами Кримінального процесуального кодексу України питання про скасування арешту, накладеного на майно у межах кримінального провадження, не створює можливості звернення з позовом про усунення перешкод у користуванні цим майном за правилами цивільного судочинства. Кримінальний процесуальний закон не передбачає обмеження права на повторне подання клопотання про скасування арешту майна.
Таким чином, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише в порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України та є ефективним.
Разом з тим ГПК України не передбачає можливості такого захисту в порядку господарського судочинства.
На підставі викладеного судовий захист у даному спорі має здійснюватися саме в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, тому у відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА-КИЇВ» необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Отже, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
Відмовити у відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА-КИЇВ» до Головного управління Національної поліції у м. Києві та Офісу Генерального Прокурора про зняття арешту з майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 26.05.2026
Суддя ОСОБА_1