27.05.2026 Справа № 908/1238/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТІС-ЮНІОН», м. Запоріжжя про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1238/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТІС-ЮНІОН», (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 58, кв. 44), представник позивача адвокат Штабовенко Денис Всеволодович, (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 76)
до відповідача Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)
про визнання протиправними дій з припинення дії договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та визнання договору чинним
Без виклику учасників справи
25.05.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 25.05.2026, (вх. № 1463/08-07/26 від 25.05.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТІС-ЮНІОН», м. Запоріжжя до Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м. Запоріжжя про:
- визнання протиправними дії Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» з одностороннього припинення дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 15641 від 01.10.2020, оформлені повідомленням № 007.5-52/2869 від 20.05.2026;
- визнання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 15641 від 01.10.2020, укладеного між Акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГАТІС-ЮНІОН», таким, що не припинений з 27.05.2026 та продовжує діяти.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 справу № 908/1238/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Федько О.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.05.2026 у справі № 908/1238/26 суддею Федько О.А. заявлений самовідвід від розгляду справи № 908/1238/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТІС-ЮНІОН» до відповідача: Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» про визнання протиправними дій з припинення дії договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та визнання договору чинним. Справу № 908/1238/26 передано для повторного автоматизованого розподілу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями віл 26.07.2026 справу № 908/1238/26 розподілено судді Зінченко Н.Г.
25.06.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТІС-ЮНІОН», м. Запоріжжя надійшла заява (вх. № 11495/08-08/26 від 26.06.2026) про вжиття заходів забезпечення позову, якою позивач на підставі ст., ст. 136-138 ГПК України просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
заборони Акціонерному товариству «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130926), його посадовим особам, працівникам, а також особам, які діють за його дорученням, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі вчиняти такі дії: припинення, обмеження або відключення розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт ТОВ «АГАТІС-ЮНІОН» - будівлю автомийки літ. А за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107в (EIC-код точки розподілу 62Z8583166537589, особовий рахунок № 55915641), у тому числі на підставі попередження № 007.4-52/2870 від 20.05.2026.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2026 заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1238/26 розподілено судді Зінченко Н.Г.
Як зазначено в заяві про вжиття заходів забезпечення позову підставами для звернення до суду із даною заявою стали наступні обставини:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГАТІС-ЮНІОН» та Акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 15641 від 01.10.2020. Договір є публічним договором приєднання (пункт 1.1 Договору; статті 633, 634, 641 ЦК України) і визначає умови розподілу електричної енергії на об'єкт Споживача - будівлю автомийки літ. А за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107в (EIC-код точки розподілу 62Z8583166537589, особовий рахунок №55915641).
29.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГАТІС-ЮНІОН» та Акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою у зв'язку із введенням об'єкта в експлуатацію уточнено його найменування - з «Будівельний майданчик» на «Будівля автомийки літ. А».
Позивач належно та безперервно виконує свої зобов'язання за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 15641 від 01.10.2020. Заборгованість за послуги з розподілу та за спожиту електричну енергію відсутня; на особовому рахунку № 55915641 наявна переплата, що підтверджується відповідними розрахунковими документами.
07.04.2026 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано припинення речового права на об'єкт - на виконання судового рішення про скасування державної реєстрації права власності.
При цьому відчуження об'єкта на користь іншої особи не відбувалося, новий власник у Реєстрі відсутній, а сам об'єкт фізично існує та продовжує використовуватися позивачем, який залишається його законним володільцем і користувачем земельної ділянки (договір оренди землі № 202107000100162 від 23.12.2021, кадастровий номер 2310100000:07:027:0060).
Повідомленням № 007.5-52/2869 від 20.05.2026 відповідач повідомив позивача про припинення з 27.05.2026 дії договору, пославшись на пункт 11.2 договору та на те, що позивач «втратив право власності на об'єкт».
Попередженням № 007.4-52/2870 від 20.05.2026 відповідач повідомив про відключення об'єкта від електропостачання 28.05.2026 о 09:00 год.
Отжеё предметом спору у справі № 908/1238/26 є правомірність дій відповідача щодо припинення з 27.05.2026 дії договору № 15641 від 01.10.2020 та подальшого відключення від розподілу електричної енергії об'єкта Позивача - будівлі автомийки літ. А за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107в (EIC-код точки розподілу 62Z8583166537589, особовий рахунок №55915641).
Враховуючи, що відповідач повідомленням № 007.5-52/2869 від 20.05.2026 повідомив про припинення дії договору з 27.05.2026, а попередженням № 007.4-52/2870 від 20.05.2026 - про відключення об'єкта від електропостачання 28.05.2026 о 09:00 год., позивач вважає, що існує реальна та безпосередня загроза припинення розподілу електричної енергії на об'єкт ще до вирішення спору по суті.
Зазначені обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТІС-ЮНІОН» з метою захисту своїх прав до Господарського суду Запорізької області із позовом про визнання протиправними дій з припинення дії договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та визнання договору чинним.
З огляду на всі зазначені обставини, позивач вважає, що забезпечення позову у спосіб, який наведено в заяві про вжиття заходів забезпечення позову, буде справедливим та співмірним заявленим вимогам, сприятиме відновленню порушених прав позивача та недопущення їх порушень в подальшому, а також відповідатиме принципам процесуальної доцільності.
При цьому, позивач зазначає, що електрична енергія є товаром, що споживається в момент її отримання. Припинення розподілу електричної енергії на об'єкт призведе до негайної та повної зупинки роботи автомийки, а саме: припинення господарської діяльності та щоденних втрат доходу; простою та вимушеного припинення трудових відносин з працівниками; ризику пошкодження обладнання (насосного, водоочисного, систем водопідготовки внаслідок застою та води у трубопроводах).
Окремо позивач наголошує на загрозі безпеці: об'єкт приєднаний до комплексу інженерних мереж і розташований у щільній житловій забудові між багатоповерховими будинками. Системи контролю загазованості, примусової вентиляції та аварійної сигналізації функціонують виключно за умови безперебійного електроживлення. Раптове, непроцедурне знеструмлення об'єкта створює реальну та передбачувану загрозу аварії, життю та здоров'ю працівників і мешканців прилеглих будинків. Саме збереження електропостачання є умовою підтримання безпечного режиму експлуатації об'єкта.
Зазначені наслідки є невідворотними: навіть у разі задоволення позову відновлення електропостачання потребуватиме значного часу, а завдані збитки та загроза безпеці настануть негайно. Це свідчить, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить, а почасти й унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав Позивача.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТІС-ЮНІОН» про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши та оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України, додані до неї матеріали у їх сукупності, суд вважає подану заяву такою, що підлягає задоволенню судом, виходячи з наступного.
Порядок вжиття судом заходів забезпечення позову врегульований нормами ст. ст. 136, 137, 140, 144 ГПК України.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.
Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України ( ст. 137 ГПК України).
Відповідно до частини другої статті 137 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є:
1) існує ризик та ймовірність того, що без вжиття заходів забезпечення позову:
- стане суттєво складніше або неможливо виконати рішення;
- позивач не зможе ефективно захистити, поновити свої порушені або оспорювані права та інтереси, за якими він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) законом передбачені інші підстави.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх постановах констатувала, що ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (пункти 47-48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22).
Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання протиправними дії АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» з одностороннього припинення дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 15641 від 01.10.2020, оформлені повідомленням № 007.5-52/2869 від 20.05.2026, та про визнання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 15641 від 01.10.2020, укладеного між АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та ТОВ «АГАТІС-ЮНІОН», таким, що не припинений з 27.05.2026 та продовжує діяти.
Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19 та від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 921/333/23).
Абзацом 4 пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії (затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312) встановлено, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Норма права, встановлена в абзацу 4 пункту 7.11 ПРРЕЕ, є імперативною для суб'єкта постачання електричної енергії, якому належить право відключити споживача від електропостачання та відновити його. Вказана норма права діє самостійно за наявності визначених в її гіпотезі умов, незалежно від наявності підстав для застосування судом заходів забезпечення позову (пункт 41 постанови Верховного Суду від 06.05.2024 у справі № 922/5196/23).
Суд вважає, що у спірних правовідносинах вжиття заходів забезпечення позову щодо яких позивачем подана відповідна заява є виправданим, оскільки їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача в майбутньому, діяльність якого буде паралізована внаслідок припинення електропостачання.
Ключовим для суду є те, що спірний об'єкт електропостачання приєднаний до комплексу інженерних мереж і розташований у щільній житловій забудові між багатоповерховими будинками. Системи контролю загазованості, примусової вентиляції та аварійної сигналізації функціонують виключно за умови безперебійного електроживлення. Раптове, непроцедурне знеструмлення об'єкта створює реальну та передбачувану загрозу аварії, життю та здоров'ю працівників і мешканців прилеглих будинків. Саме збереження електропостачання є умовою підтримання безпечного режиму експлуатації об'єкта.
Зазначені наслідки є невідворотними: навіть у разі задоволення позову відновлення електропостачання потребуватиме значного часу, а завдані збитки та загроза безпеці настануть негайно.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.02.2026 у справі № 344/13201/23 (пункт 89) прямо визнала, що процедура відновлення постачання електричної енергії є тривалою, а тому безпідставне припинення з подальшим тривалим відновленням саме по собі порушує права споживача. Це свідчить, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить, а почасти й унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.
Отже, шкода, яка може бути завдана внаслідок не вжиття заходів забезпечення позову, значно більша, ніж ті негативні наслідки для відповідача, які можуть настати внаслідок вжиття цих заходів.
У даному випадку АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» надіслало попередження про припинення, що підтверджує обґрунтованість побоювання позивача щодо порушення його права, і наявність підстав для вжиття відповідних заходів забезпечення позову у даному спорі.
Тобто, забезпечення позову виконує не лише функцію гарантування виконання потенційного позитивного рішення суду на користь позивача, але й превентивну функцію, запобігаючи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся, в рамках даного судового провадження без подання нових позовів.
Зважаючи на вище викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах конкретний захід забезпечення позову (заборона вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії №15641 від 01.10.2020) співмірний позовним вимогам, оскільки при його застосуванні забезпечується:
- можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача;
- збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору. Така заборона не є надмірним втручанням в права та обов'язки відповідача (встановлена судом заборона узгоджується з законодавчою);
- співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 ГПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.
Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Отже, заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», його посадовим особам, працівникам, а також особам, які діють за його дорученням, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі вчиняти дії з припинення, обмеження або відключення розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт ТОВ «АГАТІС-ЮНІОН» - будівлю автомийки літ. А за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107в (EIC-код точки розподілу 62Z8583166537589, особовий рахунок № 55915641), у тому числі на підставі попередження № 007.4-52/2870 від 20.05.2026, є розумним, адекватним та ефективним способом забезпечення позову та відповідають меті вжиття заходів щодо забезпечення позову, якою є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.
Керуючись ст., ст. 73, 74, 86, 137, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТІС-ЮНІОН», м. Запоріжжя про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної 00130926), його посадовим особам, працівникам, а також особам, які діють за його дорученням, вчиняти такі дії: припинення, обмеження або відключення розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт ТОВ «АГАТІС-ЮНІОН» - будівлю автомийки літ. А за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107в (EIC-код точки розподілу 62Z8583166537589, особовий рахунок № НОМЕР_1 ), у тому числі на підставі попередження № 007.4-52/2870 від 20.05.2026, до постановлення у даній справі рішення суду та набрання ним законної сили.
Цей захід забезпечення позову не поширюється на: (а) обмеження чи припинення розподілу електричної енергії у зв'язку із застосуванням графіків аварійних, погодинних або планових (стабілізаційних) відключень, запроваджених НЕК «Укренерго» та/або оператором системи відповідно до законодавства в умовах воєнного стану; (б) короткострокові планові переривання для технічного обслуговування та ремонту електричних мереж; (в) виконання судових рішень у встановленому законом порядку
Боржником за даним заходом забезпечення позову є: Акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної 00130926).
Стягувачем за даним заходом забезпечення позову є: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТІС-ЮНІОН», (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 58, кв. 44, ідентифікаційний код юридичної особи 32341221).
3. Дана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення та набрання законної сили, а саме з 27.05.2026, виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, є виконавчим документом зі строком пред'явлення до 27.05.2029.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 27.05.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Суддя Н.Г. Зінченко