номер провадження справи 22/18/26
19.05.2026 Справа № 908/329/26
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.
За участю представників учасників справи:
від позивача - Сергеєва Г.О., самопредставництво, довіреність від 13.06.2025, витяг з наказу № 233 від 21.10.2024, наказ № 19 від 10.06.2025 (у режимі відеоконференцзв'язку)
від відповідача - адвокат Гріщенко А.О., ордер АР № 1205322 від 01.11.2024
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/329/26
за позовом: ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), має зареєстрований електронний кабінет
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “АКВІ-БУД» (69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 27/29, кабінет 49), має зареєстрований електронний кабінет
про стягнення 376' 887,03 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
12.02.2026 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № 22/142-204 від 12.02.2026) ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “АКВІ-БУД» про стягнення 376887,03 грн. неустойки за Договором підряду від 24.03.2025 № 160/4Д, у тому числі: 155188,78 грн. - пеня за порушення строків завершення будівництва, 221698,25 грн. - штраф у розмірі 7% за прострочення завершення будівництва понад тридцять днів.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем строків завершення будівництва за Договором підряду від 24.03.2025 № 160/4Д.
09.03.2026 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, відхилено заперечення відповідача. Договір № 160/4Д сторонами було підписано 24.03.2025, відповідно, відповідач знав та розумів усі ризики, що можуть виникати під час виконання умов Договору, а також під час придбання матеріалів, необхідних для будівництва об'єкта. Жодного повідомлення, звернення з підтвердженням про неможливість виконувати будівельні роботи у визначені строки, розгляд питання про перенесення/продовження строків виконання будівельних робіт на підставі сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, на адресу замовника не надходило.
13.04.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій викладено пояснення. Вважає наданий відповідачем висновок Рівненської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин від 10.03.2026 № 56.01/86 неналежним доказом, так як зобов'язання за Договором виконано у 2025 році з порушенням умов Договору у частині строків виконання, а наданий висновок міг би бути актуальним на момент виконання таких зобов'язань та розуміння відповідача про неможливість виконання та той момент.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
05.03.2026 через систему «Електронний суд» надійшов відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Визнано обставину укладення Договору підряду від 24.03.2025 № 160/4Д з додатковими угодами до нього. Відповідачем було порушено строки завершення будівництва фортифікаційних споруд, оскільки відповідач зіткнувся з обставинами непереборної сили, які мали надзвичайний характер та унеможливлювали виконання зобов'язань за Договором у визначені строки, не залежали від волі відповідача. А саме: будівництво фортифікаційних споруд здійснювалось на перетині Дніпропетровської та Донецької областей у Покровському напрямку бойових дій, де відбулося загострення воєнної ситуації з початку травня 2025 року, тобто вже після підписання Договору сторонами. З травня 2025 року було розпочато обов'язкову евакуацію дітей з їх батьками з окремих населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області. Під час будівництва застосовувались ворожі ударні дрони по будівельній техніці та персоналу. Ділянки, визначені для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних споруд, розміщені до лінії фронту на такій відстані, що в умовах активної фази бойових дій та повітряної загрози, вони відносились до зони підвищеного ризику ураження. Це істотно підвищувало ризики для життя та здоров'я працівників, створювало загрозу пошкодження чи знищення матеріалів та техніки, а також ускладнювало своєчасне та безперервне виконання робіт за Договором, незважаючи на роботу працівників відповідача у кілька змін та у нічний час. Підрядник на момент укладення Договору не мав об'єктивної можливості передбачити, що за такий короткий проміжок часу ворог зможе настільки швидко просунутися вперед по лінії фронту саме у цьому напрямку, створивши безпосередню загрозу виконанню робіт і логістиці постачання матеріалів. Збільшення кількості і тривалості повітряних тривог, оголошених у Дніпропетровській та Донецькій областях, також було обставиною непереборної сили, яку було важко передбачити та неможливо уникнути. На повторну організацію будівельного процесу фактично втрачається щонайменше 1-1,5 години продуктивного часу після кожного сигналу повітряної тривоги, що обумовлено потребою у поверненні працівників до об'єкта, повторному запуску обладнання, налагодженні технологічних процесів, перевірці конструкцій тощо. На неможливість завершення будівельних робіт згідно з графіком також суттєво впливали несприятливі погодні умови. Для належного та своєчасного виконання укладених договорів підряду, ТОВ “ПБК “АКВІ-БУД» були укладені договори на поставку будівельних матеріалів, а також надання супутніх послуг, необхідних для виконання загального обсягу робіт. Однак, у зв'язку з дією воєнного стану, нестабільністю логістичних ланцюгів та гострим дефіцитом будівельних матеріалів, частина контрагентів повідомила про неможливість вчасного виконання взятих на себе договірних зобов'язань. Було надзвичайно важко залучити фахівців високого рівня кваліфікації, оскільки певні професії в умовах мобілізації та загальної нестачі фактично зникли з цивільного сектору. Про виникнення форс-мажорних обставин відповідач регулярно інформував позивача під час робочих нарад. Позивач не скористався своїм правом дострокового розірвання Договору з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язань відповідачем. Будівництво було завершено 09.07.2025, про що свідчить підписання акту приймання-передачі виконаних робіт № 1 та відсутність претензій з боку позивача. Зважаючи на викладене вважає, що вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій на підставі п. 13.5 Договору є безпідставними; їх застосування суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.
23.03.2026 через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на відповідь на відзив. На момент підписання Договору підряду відповідач врахував відповідні обставини, проте через короткий проміжок часу з моменту укладення Договору настала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися у момент укладення Договору, і які відповідач не міг передбачити, а саме: загострення воєнної ситуації на Слов'янському напрямку Дніпропетровської області та Покровському напрямку Донецької області; рух фронту в сторону населених пунктів, де велися будівельні роботи, та можливість ворога використовувати FPV-дрони; значна тривалість повітряних тривог; наявність несприятливих погодних умов, таких як значні та тривалі опади, надмірне зволоження ґрунту, сильні пориви вітру, грози, туман; дефіцит будівельних матеріалів та на ринку праці в умовах мобілізації кваліфікованої робочої сили. Такі обставини засвідчені висновком Рівненської ТПП про істотну зміну обставин від 10.03.2026 № 56.01/86. Поданий висновок у поєднанні з іншими доказами у справі вважає належним підтвердженням існування обставин, що об'єктивно вплинули на виконання зобов'язань. Факт не направлення окремого повідомлення у формі, передбаченій Договором, не спростовує наявності форс-мажорних обставин.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 12.02.2026 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/329/26 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.02.2026 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/329/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 23.03.2026, за клопотанням відповідача, здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/329/26 за правилами загального позовного провадження в стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 21.04.2026.
Ухвалою суду від 21.04.2026 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні 19.05.2026.
У судове засідання 19.05.2026 з'явилися представники сторін.
Відповідно ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 19.05.2026 судом справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують
24 березня 2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “АКВІ-БУД» (підрядник, відповідач у справі) та Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник, позивач у справі) укладено Договір підряду № 160/4Д на будівництво фортифікаційних споруд.
Відповідно п. 1.1 Договору, у порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об'єкту: “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 219» (далі - об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015:45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи .
У пункті 1.4 Договору визначено, що роботи виконуються за етапами:
І етап - Проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно - геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії “Робочий проєкт» (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід'ємною частиною Договору.
ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).
Згідно п. 2.1 Договору, вартість робіт по Договору визначена за договірною ціною (додаток № 1) і складає 3167174,00 грн., у тому числі ПДВ 527862,33 грн., та є складовою частиною вартості робіт по об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта.
Згідно п. 3.1 Договору, строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (додаток 4).
Строки виконання робіт можуть змінюватися з внесенням відповідних змін у Договір у разі виникнення обставин непереборної сили (які засвідчуються відповідно до розділу 14 Договору) (п. 3.3).
Після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це замовника. Датою закінчення робіт за Договором вважається дата підписання акту готовності об'єкта до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом з представниками підрядника (п. 3.4 Договору).
За змістом пункту 3.5 Договору, підрядник передає замовнику по І етапу: технічні звіти про вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), проєктну документацію стадії “Робочий проєкт», позитивний експертний звіт. Замовник протягом 10 календарних днів з дня отримання документації та акту виконаних робіт зобов'язаний прийняти роботи шляхом підписання акту виконаних робіт.
Згідно пп. 4.3.6, 4.3.7, 4.3.8 п. 4.3, пп. 4.4.3, 4.4.6, 4.4.15 п. 4.4, підрядник має право: ініціювати внесення змін до Договору; забезпечити дотримання працівниками підрядника сигналів повітряної тривоги під час виконання робіт: забезпечити сигнальними повідомленнями повітряної тривоги на об'єктах виконання робіт/надання послуг, провести з працівниками інструктаж про дії під час повітряної тривоги; визначити місця перебування/можливі укриття для максимального убезпечення працівників під час повітряної тривоги; реалізовувати інші права, передбачені цим Договором та нормами чинного законодавства України. Підрядник зобов'язаний: виконувати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки всі роботи, обумовлені Договором у відповідності з затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об'єкта за актом у визначений Договором строк (пункт 3.1 Договору); своєчасно забезпечувати об'єкт будівельним матеріалами, дотримуючись календарного графіка виконання робіт; залучати до виконання робіт інженерно-технічний персонал та робітників в необхідній кількості та відповідної кваліфікації і забезпечувати дотримання трудового законодавства, зокрема створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку працівників, а також проведення відповідного їх інструктажу.
Згідно п. 6.4, підрядник зобов'язаний забезпечувати будівництво об'єкта необхідними матеріально-технічними (зокрема будівельними матеріалами, обладнанням, устаткуванням, виробами і конструкціями тощо) та енергетичними ресурсами.
Відповідальність за дотримання техніки безпеки та за безпеку праці під час виконання робіт, санітарних та пожежних вимог, визначених чинним законодавством та Договором, несе підрядник (п. 8.7).
Згідно п. 8.1 Договору, замовник за актом приймання-передачі об'єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об'єкт (будівельний майданчик/фронт робіт).
Відповідно до п. 10.1 Договору, приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів, тощо, шляхом підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3.
За умовами п. 13.2 Договору, підрядник несе відповідальність за строки виконання робіт по об'єкту, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
Пунктом 11.1 Договору встановлено, що розрахунки за виконані роботи з будівництва об'єкта проводяться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, протягом 10 календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок замовника) та надання підрядником проміжного пакету документів, а саме: проміжних актів прихованих робіт, затверджених інженером технічного нагляду. Після виконання підрядником робіт з будівництва замовник приймає виконану роботу та протягом 5 робочих днів з дати отримання пакету документів, підписує акти приймання будівельних виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, якщо вони повністю відповідають об'ємам виконаних робіт на ділянці будівництва, в іншому випадку акти повертаються підряднику для усунення зауважень та коригування.
Відповідно до п. 17.2, Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), але не пізніше ніж до 31 грудня 2025 року. У частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Зміни та доповнення до цього Договору будуть дійсні за умови, якщо вони укладені в письмовій формі і підписані уповноваженими на це представниками сторін та скріплені печатками (за наявності) (п. 18.4 Договору). Усі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі, направляються адресатові рекомендованим або цінним листом або вручаються під розписку (п. 18.2).
У підписаному сторонами Календарному графіку виконання робіт (додаток № 4 до Договору) визначені строки виконання робіт по об'єкту - окремо за І та ІІ етапами.
23.03.2025 замовником було передано підряднику будівельний майданчик для початку будівництва, про що сторонами складений та підписаний Акт приймання-передачі об'єкта (будівельного майданчика) “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 219».
За актом від 01.06.2025 № 1ПКД здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 219» підрядником передано замовнику проектні роботи на загальну суму 57274,36 грн. з ПДВ.
Сума у розмірі 57274,36 грн. була перерахована замовником на рахунок підрядника згідно платіжної інструкції № 785 від 27.06.2025.
Додатковою угодою № 1 від 10.06.2025 до Договору сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт у бік її зменшення на 56,11 грн., у зв'язку з чим виклали пункт 2.1 Договору в іншій редакції, визначивши, що вартість робіт по Договору визначена за договірною ціною (додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 від 11.06.2025) і складає 3167117,89 грн., у тому числі ПДВ 527852,98 грн., та є складовою частиною вартості робіт по об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта.
14.07.2025 сторонами був підписаний Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2025 року форми № КБ-2в на суму 3016469,53 грн. та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 на вказану суму.
Згідно платіжної інструкції № 1293 від 15.07.2025 позивачем здійснено оплату відповідачу у розмірі 3016469,53 грн. за виконані будівельні роботи за Договором.
23.07.2025 сторонами був підписаний Акт № 1А здачі-приймання виконаних робіт зі здійснення авторського нагляду за будівництвом по об'єкту на суму 12000,00 грн., яка була перерахована позивачем на рахунок відповідача згідно платіжної інструкції № 1423 від 24.07.2025.
Додатковою угодою № 2 від 03.11.2025 до Договору сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт у бік її зменшення на 81374,00 грн., у зв'язку з чим виклали пункт 2.1 Договору в іншій редакції, визначивши, що вартість робіт по Договору визначена за договірною ціною (додаток № 1 до Додаткової угоди № 2 від 03.11.2025) і складає 3085743,89 грн., у тому числі ПДВ 514290,65 грн., та є складовою частиною вартості робіт по об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта.
У підписаному представниками сторін Акту готовності об'єкта до експлуатації від 10.11.2025 визначено, що будівельні роботи по об'єкту “Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 219» виконано у строк: початок робіт - 04 травня 2025, закінчення робіт - 14 липня 2025.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України, цивільні права і обов'язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК).
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 883 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Як встановлено судом, та не заперечувалося сторонами у справі, відповідач був зобов'язаний виконати роботи по 2-му етапу (будівельні роботи) у строк до 26.05.2025, фактично роботи були виконані та здані позивачу за актом 14.07.2025.
Відповідач не заперечив укладення Договору підряду № 160/4Д від 24.03.2025 з Додатковими угодами до нього, фактичну здачу робіт по 2-му етапу 14.07.2025 та викладені у позові обставини щодо встановлених Договором строків виконання робіт за етапами.
Разом з тим вважає, що прострочення строку виконання робіт з боку відповідача сталося внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Суд відхиляє ці заперечення відповідача, виходячи з такого.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 55.1 постанови від 29.06.2022 у справі № 477/874/19 зазначила про те, що за змістом частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання - це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання, зокрема для запобігання заподіянню шкоди.
До форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) належать обставини, визначені у частині другій ст. 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні», а саме: форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема: збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, вторгнення, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо).
Згідно ч. 1 ст. 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати України», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним (п. 38 Постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).
У постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила наступні висновки: “Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу».
Згідно усталеної судової практики, сертифікат ТПП не є єдиним або обов'язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом або договором, та мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи.
Пунктом 14.1 Договору підряду № 160/4Д встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). На час дії таких обставин жодна зі сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання взятих на себе за Договором обов'язків, якщо невиконання їх стало наслідком непереборної сили. Обставинами непереборної сили визначаються техногенні аварії, стихійні лиха і природні явища, загальні страйки, війни і військові дії, повінь, терористичні акти тощо, які визнані компетентними органами офіційно; а також - обмеженість та неналежне бюджетне фінансування, рішення Уряду, введення законодавчих обмежень або прийняття законодавчих актів, що безпосередньо вплинули на належне виконання цього Договору, якщо їх неможливо було усунути діями Сторін.
Згідно пункту 14.2 Договору, сторона, виконанню обов'язків якої перешкоджають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зобов'язана: не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх настання письмово повідомити про це іншу сторону; протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту їх настання надати іншій стороні належні підтвердні документи, видані компетентними (уповноваженими) органами. Повідомлення про настання форс-мажорних обставин має містити дані про час настання і характер обставин непереборної сили. Підтвердження обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) засвідчується відповідним документом компетентного (уповноваженого) органу згідно з чинним законодавством із зазначенням у ньому строку дії цих обставин та обґрунтованого строку усунення їх наслідків. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП України) або регіональною торгово-промисловою палатою (далі - регіональна ТПП) та інформація про внесення сертифікату до Реєстру сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), надана ТПП України. Сертифікат надається в межах строку повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Відповідно до п. 14.3 Договору, сторона, яка посилається на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), як на причину неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором, звільняється від відповідальності за таке невиконання або неналежне виконання зобов'язань тільки у разі, якщо ті обставини, на які посилається сторона, виникли після укладення цього Договору, їх виникнення викликано подіями, що не залежать від волі цієї сторони, цією стороною було вжито усіх необхідних заходів для того, щоб уникнути або усунути негативні наслідки таких обставин.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення другої сторони стороною, для якої стало неможливим виконання зобов'язань за договором через настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які звільняють її від відповідальності, позбавляє її права посилатися на ці обставини та вимагати зміни (перенесення) строку виконання своїх зобов'язань (п. 14.6).
Тобто, сторонами було встановлено обов'язок письмового повідомлення одна одної не пізніше 5 календарних днів з моменту настання форс-мажорних обставин для однієї з сторін.
Також Договором (пункт 3.3) передбачено, що строки виконання робіт можуть змінюватися з внесенням відповідних змін у Договір у разі виникнення обставин непереборної сили (які засвідчуються відповідно до розділу 14 Договору).
Матеріали справи не містять та сторонами не надано доказів того, що відповідач повідомляв позивача про виникнення форс-мажорних обставин; звертався до позивача з пропозицією внесення змін до Договору у частині перенесення (збільшення) строку будівельних робіт, тобто будь-яким чином повідомляв про неможливість виконання ним будівельних робіт у строк.
Відповідач не надав суду будь-яких переконливих пояснень щодо його не звернення до позивача з питання зміни (перенесення) строку виконання будівельних робіт.
Суд акцентує увагу, що предметом Договору було нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту у визначений конкретний строк. В умовах активних військових дій та постійної наступальної операції з боку російської федерації будівництво цих споруд та здача їх у визначений строк є надважливим, оскільки забезпечує обороноздатність нашої Держави та збереження життя військовослужбовців Збройних Сил України.
Відповідач надав до матеріалів справи копію Висновку про істотну зміну обставин, виданий 10.03.2026 № 56.01/86 Рівненською торгово-промисловою палатою на заяву відповідача від 26.02.2026 № 26/2-6/1 щодо підтвердження настання істотної зміни обставин, зокрема за Договором підряду № 160/4Д від 24.03.2025.
Тобто, за отриманням цього Висновку відповідач звернувся до торгово-промислової палати лише після звернення позивача до господарського суду з цим позовом.
Торгово-промислова палата у цьому Висновку керуючись, зокрема ст. 652 ЦК України, підтвердила настання істотної зміни обставин за Договором підряду № 160/4Д від 24.03.2025 щодо зміни термінів виконання зобов'язань по договору або його розірвання у зв'язку з істотною зміною обставин для ТОВ “ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “АКВІ-БУД».
Вказаний Висновок суд вважає юридично неспроможними, оскільки він засвідчує істотну зміну обставин, як підставу для внесення змін до договору щодо термінів виконання робіт за Договором на час, коли ці роботи вже були виконані та здані замовнику.
Щодо посилань відповідача на відмову контрагентів від здійснення перевезень матеріалів та їх поставки, суд зазначає, що відповідач, як підрядник, мав заздалегідь потурбуватися про придбання та перевезення матеріалів до об'єкта будівництва у Донецьку область, на території якої військові дії проводяться ще з 2014 року.
Згідно пункту 6.4 Договору підряду № 160/4Д, підрядник зобов'язаний забезпечувати будівництво об'єкта необхідними матеріально-технічними (зокрема будівельними матеріалами, обладнанням, устаткуванням, виробами і конструкціями тощо) та енергетичними ресурсами.
Щодо листа від 07.06.2025 № 7-6/1 ТОВ «АЛЬЯНС СОМ», адресованого відповідачу на його замовлення, то у даному листі зазначено про неможливість здійснити поставку продукції з бетону, металевих виробів та інших матеріалів у раніше погоджений термін - до 30.06.2025.
Разом з тим, строк виконання робіт по Договору підряду № 160/4Д встановлено до 26.05.2025. Тобто, з даного листа слідує, що відповідач завідомо замовляв поставку виробів у строк, що перевищує кінцевий строк виконання будівельних робіт за Договором № 160/4Д.
Аналогічна ситуація вбачається з листа ТОВ «ФУНДАМЕНТ-Л» від 07.06.2025 № 7-6/1, де строк поставки визначений до 30.06.2025 (очікувана дата поставки матеріалів).
Крім того, проаналізувавши ці листи судом встановлено, що вони мають один і той же вихідний номер: 7-6/1, датовані однією датою: 07.06.2025 та містять посилання на договір поставки з однаковими реквізитами: № 3 від 19.02.2024, що викликає обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, викладеної у цих листах. Договорів поставки матеріалів, укладених із ТОВ «АЛЬЯНС СОМ» та ТОВ «ФУНДАМЕНТ-Л», відповідач суду не надав.
Крім того, як слідує з матеріалів справи, ТОВ “ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “АКВІ-БУД» було укладено близько 25 договорів підряду, окрім Договору підряду № 160/4Д, а отже, з наданих листів неможливо встановити за яким саме договором підряду не відбулася поставка матеріалів у встановлений строк.
Відповідач посилався на погіршення військової ситуації на напрямках, де здійснювалося будівництво за Договором, евакуацію населення та необхідність забезпечення для робітників безпечних умов праці при оголошених сигналах «Повітряна тривога». Надав до матеріалів справи копію затвердженої директором ТОВ “ПБК “АКВІ-БУД» інструкції дій на будівельному майданчику для працівників під час оголошення сигналу «Повітряна тривога».
Однак, на поставлене судом питання, яким саме чином діяли працівники Товариства під час оголошення сигналу «Повітряна тривога», як та де були облаштовані укриття чи інші безпечні місяця, та скільки часу потребувалося, щоб дістатися до них та повернутися на місце проведення робіт після сигналу «Відбій тривоги», представник відповідача відповісти не зміг.
Так, у пункті 4.2 наданої відповідачем інструкції зазначено, у разі неможливості дістатися капітального укриття використовуються найпростіші укриття (погреби, підземні переходи, заглиблені приміщення, траншеї, складені з мішків з піском загородження).
Отже, фактично найпростішими укриттями для працівники Товариства могли бути фортифікаційні споруди, траншеї, що будувалися останніми.
Відтак, посилання відповідача на те, що на повторну організацію будівельного процесу після кожного сигналу повітряної тривоги фактично втрачалося щонайменше 1-1,5 години часу, не підтверджено жодними доказами.
Суд зазначає, що забезпечення підрядником безпеки його працівників не може слугувати підставою невиконання Договору у строк.
Щодо перепон у залученні до виконання робіт за Договором фахівців високого рівня кваліфікації, на що посилався відповідач як на неможливість виконання робіт у строк, суд зазначає.
Відповідач є підрядною організацією, а отже укладаючи договір підряду був зобов'язаний мати у своєму штаті чи забезпечити іншим чином залучення відповідних фахівців до виконання робіт за договором.
Як визначено умовами Договору (пункт 4.4), підрядник зобов'язаний: виконувати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки всі роботи, обумовлені Договором у відповідності з затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об'єкта за актом у визначений Договором строк; своєчасно забезпечувати об'єкт будівельним матеріалами, дотримуючись календарного графіка виконання робіт; залучати до виконання робіт інженерно-технічний персонал та робітників в необхідній кількості та відповідної кваліфікації і забезпечувати дотримання трудового законодавства, зокрема створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку працівників, а також проведення відповідного їх інструктажу.
Відповідач не був позбавлений права залучити до виконання робіт субпідрядників за письмовою згодою замовника. Однак, за такою згодою відповідач до позивача не звертався.
Неналежна організація відповідачем своєї господарської діяльності не може покладатися на контрагента - Військову частину.
Підрядник зобов'язався, згідно пп. 4.4.16 п. 4.4 Договору, завчасно у письмовій формі інформувати замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин (не менші ніж за 10 днів).
Жодного відповідного письмового повідомлення відповідачем позивача матеріали справи не містять.
Отже, суд до означених вище обставин ставиться критично, оскільки фактично відповідачем не враховано, що ч. 1 ст. 617 ЦК України унормовано, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Тобто, чинним законодавством чітко визначено перелік обставин, які не можна вважати такими, що є підставою для звільнення від відповідальності. До таких обставин віднесено, зокрема, і недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника.
Як передбачено у п. 14.8 Договору, сторони усвідомлюють, що даний Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, де повинні вчинятися сторонами дії на виконання умов Договору, знищення безпосередньо об'єктів сторін тощо) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які надаються відповідним уповноваженим органом.
У даному випадку наведені відповідачем обставини: загострення на Покровському напрямку воєнної ситуації з початку травня 2025 року, застосування ворожих ударних дронів по будівельній техніці та персоналу, оголошення сигналів «Повітряна тривога» не можуть вважатися надзвичайними обставинами, тобто обставинами, настання яких не очікується сторонами за умови ведення на території України, зокрема на Покровському напрямку, активних воєнних дій, та за умови укладення Договору підряду № 160/4Д на третьому році воєнних дій. Жодна із наведених відповідачем обставин не оцінена судом як надзвичайна та невідворотна.
Зазначення відповідачем того, що позивач не скористався своїм правом дострокового розірвання Договору з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язань відповідачем, судом розцінюється як перекладання відповідальності на позивача за дії (бездіяльність) відповідача.
Суд зазначає, що будівництво фортифікаційних споруд було важливим для Військової частини конкретно та для всієї Держави Україна, та дострокове розірвання Договору напевно призвело б ще до більших строків їх будівництва, оскільки потребувався час для укладення договору з іншим підрядником, якому б, у свою чергу, потребувався б час для купівлі матеріалів, обладнання, наймання працівників тощо.
Щодо погодних умов, які заважали виконанню робіт у строк, суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України доказів на підтвердження несприятливих погодних умов для здійснення будівельних робіт у строк, зокрема довідки Гідрометцентру. Долучені до відзиву копії фотокарток «підтоплень об'єктів на будівельному майданчику», які досліджувалися у судовому засіданні, не можуть вважатися такими доказами, оскільки з них неможливо встановити ані дати їх виготовлення, ані геолокації зйомки, ані за яким договором підряду був цей будівельний майданчик. Зокрема, з однієї фотокартки вбачається побудована споруда, в яку йде дощ, та яка від попадання дощу ніяким чином не захищена. Крім того, опади у вигляді дощу у квітні-травні для України є звичайним погодним явищем, а отже, могли бути очікуваним та передбачуваним для відповідача.
За таких обставин, виходячи з наведеного вище у сукупності, суд дійшов висновку про не доведення відповідачем наявності підстав для звільнення від відповідальності за порушення строків виконання робіт за Договором підряду № 160/4Д від 24.03.2025.
Відповідно ст.ст. 610-611 ЦК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання і заходу відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) й захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання. Водночас застосування неустойки має здійснюватися з дотриманням принципів розумності та справедливості.
Судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язання з виконання будівельних робіт за Договором підряду, а саме: строк звершення будівельних робіт за Договором - 26.05.2025, роботи фактично виконані на здані замовнику - 14.07.2025. Отже, відповідачем виконані роботи на 49 днів пізніше, ніж було встановлено Договором.
У пункті 13.5 Договору сторони визначили, що за порушення строків завершення будівництва по Договору, підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з підрядника додатково стягується штраф на користь замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за період із 27.05.2025 по 14.07.2025 (49 днів прострочення), що є правомірним, оскільки відповідно до п. 3.4 Договору датою закінчення робіт за Договором вважається дата підписання Акту готовності об'єкта до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом з представниками підрядника.
Акт готовності об'єкта до експлуатації складений та підписаний між сторонами 10.11.2025.
При здійсненні розрахунку позивачем взято за основу договірну ціну за Договором у редакції Додаткової угоди № 1 від 11.06.2025, чинної на час прострочення (з 26.05.2025 по 14.07.2025) - 3167117,89 грн.
Суд зауважує, що договірна ціна до суми 3085743,89 грн. була змінена сторонами лише додатковою угодою № 2 від 03.11.2025, тобто за результатом виконаних робіт саме на цю суму 3085743,89 грн.
Судом встановлено, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів, тому штраф нарахований позивачем правомірно.
Перевіривши наведені у позовній заяві розрахунки, суд встановив, що їх зроблено арифметично правильно, а тому з урахуванням усього вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 155188,78 грн. пені та 221698,25 грн. штрафу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Під час судових дебатів представник відповідача заявив усне клопотання про зменшення розміру неустойки, якщо суд не знайде підстав для відмови у задоволенні позову. Мотивував тим, що позивачу не було завдано жодних збитків та роботи по Договору були виконані.
Представник позивача проти зменшення заперечив, заявивши при цьому про ненастання для позивача негативних матеріальних наслідків, пов'язаних із порушенням відповідачем умов Договору підряду.
Відповідно до 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Як визначено у ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують як наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, так і заперечення щодо такого зменшення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміром неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання, незначного прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення стороною порушення та/або його наслідків тощо.
Водночас ні у зазначеній нормі, ні у чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (ч. 3 ст. 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Такий підхід є усталеним у судовій практиці.
Відповідачем не наведено будь-яких обставин та не надано жодних доказів щодо встановлення обставин, які б слугували підставою для зменшення розміру штрафних санкцій. Зокрема не зазначено та не доведено існування незадовільного фінансового стану Товариства, не вказано про те, що стягнення суми неустойки буде непомірним тягарем для відповідача. Відповідачем також не зазначено до якої суми, на його думку, слід зменшити неустойку, яка сума неустойки буде справедливою та розумною. Відсутність у даному спорі виключного випадку (відсутність документального підтвердження) для зменшення неустойки є підставою для відмови у задоволенні клопотання відповідача.
Суд зазначає, що не завдання позивачу саме матеріальних збитків у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язання за договором не може слугувати підставою для зменшення неустойки.
Відповідно ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи наведене, судом відмовляється у задоволенні клопотання відповідача про зменшення неустойки.
6. Розподіл судових витрат
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір у сумі 4522,64 грн. покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “АКВІ-БУД» (69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 27/29, кабінет 49; код ЄДРПОУ 41400018) на користь ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 155188 (сто п'ятдесят п'ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 78 коп. пені, 221698 (двісті двадцять одна тисяча шістсот дев'яносто вісім) грн. 25 коп. штрафу та 4522 (чотири тисячі п'ятсот двадцять дві) грн. 64 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 27 травня 2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко