м. Вінниця
27 травня 2026 р. Справа № 120/2602/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Опольської Наталі Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - військова частина НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування пункту наказу,-
в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Опольської Наталі Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - військова частина НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування пункту наказу.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю пункту 2.17 наказу командира військової частини НОМЕР_2 з основної діяльності №55 від 03.07.2025 року "Про результати службового розслідування", яким позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності в розмірі 552233,30 грн. за пряму дійсну шкоду, завдану внаслідок допущення нестачі майна номенклатури продовольчої служби.
25.05.2026 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову у якій остання просила заборонити військовій частині НОМЕР_2 та військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо стягнення з позивача сум завданої шкоди на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 з основної діяльності №55 від 03.07.2025 "Про результати службового розслідування" до завершення розгляду справи судом та набранням рішенням суду законної сили.
Заява мотивована тим, що згідно з довідкою про доходи від 13.04.2026 року №1579/16/518 із грошового забезпечення позивача здійснюються утримання на підставі спірного наказу, що, на думку заявника, свідчить про наявність реальної загрози порушення його прав до ухвалення рішення у справі.
Визначаючись щодо заяви про забезпечення позову, суд виходить із наступного.
Забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Суд зазначає, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи (позовної заяви) та керуючись законом.
Предметом оскарження у даній адміністративній справі є пункт 2.17 наказу командира військової частини НОМЕР_2 з основної діяльності №55 від 03.07.2025 року "Про результати службового розслідування", яким позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності в розмірі 552233,30 грн. за пряму дійсну шкоду, завдану внаслідок допущення нестачі майна номенклатури продовольчої служби.
Із долученої до заяви про забезпечення позову довідки військової частини НОМЕР_1 від 13.04.2026 року №1579/16/518 про доходи вбачається, що, починаючи із серпня 2025 року, з грошового забезпечення позивача здійснюються утримання коштів на підставі наказу №55 від 03.07.2025 року.
Суд враховує, що такі утримання мають триваючий характер та здійснюються починаючи із серпня 2025 року, а тому заявником не наведено переконливих доводів, які на даний час вказують, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або істотно ускладнить виконання судового рішення.
З огляду на вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що подана представником позивача заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд -
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Опольської Наталі Михайлівни про забезпечення позову відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Свентух Віталій Михайлович