про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
25 травня 2026 р. Справа № 120/7266/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмільницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмільницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частинами першою - другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів “дізнався» та “повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як свідчать матеріали позовної заяви, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 80788991 від 16.04.2026 року, винесену головним державним виконавцем Тростянецько-Ладижинського відділу ДВС Задоянчук Оленою Василівною.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В обґрунтування дотримання строку звернення до суду з цим позовом позивач зазначає, що копія вказаної постанови на його адресу засобами поштового зв'язку не надходила, що позбавило його можливості ознайомитися з її змістом у день винесення.
При цьому позивач вказує, що 05.05.2026 року він за допомогою мобільного застосунку «ДІЯ» отримав цифрове повідомлення про відкриття стосовно нього виконавчого провадження № 80788991, а також отримав доступ до електронної копії постанови про відкриття виконавчого провадження з відповідними ідентифікаторами доступу та саме з цієї дати - 05.05.2026 року фактично дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів оскаржуваним рішенням суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не надано доказів наведеного, які б підтверджували, що лише 05.05.2026 року він в мобільному застосунку «ДІЯ» отримав цифрове повідомлення про відкриття виконавчого провадження № 80788991.
Наведене не дає суду можливості встановити момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність оскаржуваного рішення та, відповідно, встановити дотримання позивачем строків звернення до суду з цією позовною заявою.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Як свідчать подані матеріали, позовна заява разом із доданими до неї матеріалами подана позивачем через систему "Електронний суд". Однак, позивачем не долучено до позовної заяви доказ надсилання копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів відповідачу та третій особі ( квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС - відповідача в справі та третьої особи ).
Виявлені недоліки позовної заяви позбавляють суд можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви шляхом:
надання заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням підстав для поновлення строку, а також наданням відповідних доказів, які, на думку позивача, вказують на поважність причин пропуску строку звернення у разі порушення строку звернення до суду з цим позовом або надання доказів, які б достовірно вказували на дату, коли позивач дізнався про порушення своїх прав;
надання доказу надсилання позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами відповідачу та третій особі ( квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС - відповідача та третьої особи в справі ).
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмільницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна