м. Вінниця
27 травня 2026 р. Справа № 120/7289/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що 19.02.2025 при оновленні ним свого електронного військово-облікового документу через підсистему Резерв+ відобразилась інформація про порушення правил військового обліку, у зв'язку із чим, 20.02.2025 він особисто, для з'ясування даних обставин, з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де було складено протокол №Т/25/402 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку з неявкою з метою уточнення даних (хоча дані позивач оновив вчасно), який 25.02.2025 закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позивач вважає, що оскільки він не вчиняв жодного адміністративного правопорушення, до адміністративно відповідальності не притягався, а тому, на думку позивача, відповідач протиправно вніс до Реєстру відомості про його розшук у зв'язку із порушенням військового обліку. Просить позов задовольнити повністю.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р25/02/1151 від 15.02.2025 та повістки №Р25/02/1151/19, військовозобов'язаний громадянин України ОСОБА_1 повинен був прибути 18.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому останній не прибув, тим самим не виконав свій обов'язок, чим порушив абз.3 п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 ЗУ «Про оборону України». З метою притягнення до адміністративної відповідальності, посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим солдатом ОСОБА_2 , 20.02.2025 відносно ОСОБА_1 було складено протокол №Т/25/402 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. 25.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , було прийнято рішення справу, відкриту відносно громадянина ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р25/03/1138 від 07.03.2025, військовозобов'язаний громадянин України ОСОБА_1 повинен був прибути 24.03.2025 року о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою уточнення своїх персональних даних. Однак, будучи належним чином повідомленим, про необхідність з'явитися 24.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не прибувши у зазначену дату, час та місце, громадянин ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, чим порушив абз.3 п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 ЗУ «Про оборону України», за що передбачена адміністративна відповідальність у відповідності до вимог чинного законодавства. З огляду на вказане, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_1 відповідно до витягу з електронного військово-облікового документу Резерв+, перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У військово-обліковому документі Резерв+, сформованому 11.04.2025, є інформація про порушення ОСОБА_1 військового обліку.
Також у цьому ж документі є інформація, що ОСОБА_1 дані уточнив вчасно, 21.06.2024.
Позивач вважаючи протиправними дії відповідача в частині внесення до Реєстру недостовірних відомостей про порушення правил військового обліку звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (частина третя статті 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстр) це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Частиною восьмою статті 5 Закону № 1951-VIII встановлено, що органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев'ята статті 5 Закону № 1951-VIII).
Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Відповідно до абзацу двадцять першого пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Абзацом вісімнадцятим пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього положення забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на відповідній території, та внесення відповідних відомостей про них до Реєстру.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1951-VIII держатель та адміністратори Реєстру, органи адміністрування та ведення Реєстру під час ведення Реєстру забезпечують його захист, зокрема захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних, відповідно до цього Закону, законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «;Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною другою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.
Відповідно до частини третьої стаття 12 Закону № 1951-VIII персональні та службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису сукупності всіх даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.
Статтею 7 Закону № 1951-VIII визначено виключний перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, які можуть бути внесені в Реєстр, а статтею 8 Закону № 1951-VIII виключний перелік службових даних.
Пунктом 201 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII передбачено внесення до Реєстру відомостей про притягнення призовника, військовозобов'язаного, резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення). Будь-яких інших відомостей щодо порушення призовником, військовозобов'язаним та резервістом правил військового обліку, що підлягають внесенню до Реєстру, статтями 7 і 8 Закону № 1951-VIII не передбачено.
Як встановлено судом у цій справі, у відзиві представником відповідача зазначено, що що відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р25/02/1151 від 15.02.2025 та повістки №Р25/02/1151/19, військовозобов'язаний громадянин України ОСОБА_1 повинен був прибути 18.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому останній не прибув, тим самим не виконав свій обов'язок, чим порушив абз.3 п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 ЗУ «Про оборону України». З метою притягнення до адміністративної відповідальності, посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим солдатом ОСОБА_2 , 20.02.2025 відносно ОСОБА_1 було складено протокол №Т/25/402 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. 25.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , було прийнято рішення справу, відкриту відносно громадянина ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р25/03/1138 від 07.03.2025, військовозобов'язаний громадянин України ОСОБА_1 повинен був прибути 24.03.2025 року о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою уточнення своїх персональних даних. Однак, будучи належним чином повідомленим, про необхідність з'явитися 24.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не прибувши у зазначену дату, час та місце, громадянин ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, чим порушив абз.3 п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 ЗУ «Про оборону України», за що передбачена адміністративна відповідальність у відповідності до вимог чинного законодавства.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені в Законі №1951-VIII.
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру.
Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Частиною дев'ятою статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру заносяться та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів: 1) персональні дані; 2) службові дані.
У свою чергу пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Отже, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
При цьому суд зауважує, що частина перша статті 7 Закону №1951-VIII оперує такими поняттями, як «притягнення до адміністративної відповідальності» та «притягнення до кримінальної відповідальності», що підтверджується законодавчо визначеними документами.
Доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку за порушення правил військового обліку відповідач не надав.
Суд уже звертав увагу на те, що частиною першою статті 7 Закону №1951-VIII визначено вичерпний перелік персональних даних, які вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Такий запис як «порушення правил військового обліку» не відповідає положенням статті 7 Закону №1951-VIII, є абстрактним та не підтверджується жодним документом.
З огляду на наведені законодавчі норми та встановлені судом обставини на підставі письмових доказів, наданих сторонами, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку позивачем, тому суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити, визнати протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та зобов'язати відповідача виключити відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович