Рішення від 18.05.2026 по справі 908/2108/25

номер провадження справи 17/85/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 Справа № 908/2108/25

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши матеріали справи № 908/2108/25

за первісною позовною заявою: приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47)

до відповідача: підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства “Запорізький залізорудний комбінат» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, офіс 210)

про стягнення 721 855 786,80 грн

за зустрічною позовною заявою: підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства “Запорізький залізорудний комбінат» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, офіс 210)

до відповідача 1 за зустрічним позовом: приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47)

до відповідача 2 за зустрічним позовом: акціонерного товариства “КСК Консалтінг», Мілади Горакове 116/109, Градчани, 160 00 Прага 6, Чеська Республіка (KSK Consulting a.s., Milady Horakove 116/109, Hradcany, 160 00 Praha 6, Czech Republic)

про визнання недійсним договору

У судовому розгляді (засіданні) приймали участь:

від ПрАТ “ІНГЗК»: Ботвінко Р. А., довіреність від 07.11.25 № 3800-07.11.25/06 (в режимі в/конференції)

від ПрАТ “ЗЗРК»: Балтуцька О. М., довіреність від 25.07.25 № 20/2 (в режимі в/конференції), Рябко Є.О., ордер серія АІ 1959200 від 28.07.25 (в режимі відеоконференції)

від АТ “КСК Консалтінг»: Безручко М. В., ордер серія АЕ № 1448477 від 26.11.25 (в режимі в/конференції)

СУТЬ СПОРУ:

08.07.25 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» надійшла позовна заява за вих. від 08.07.25 приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі ПрАТ «ІНГЗК») з вимогами до підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (далі ПрАТ «ЗЗРК») про стягнення заборгованості зі сплати дивідендів у розмірі 721 855 786,80 грн з утриманням з цієї суми податків та обов'язкових платежів згідно із законодавством, діючим на час виплати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.25 вказану позовну заяву у справі № 908/2108/25 визначено для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 14.07.25 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2108/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 05.08.25 о 10 год. 00 хв.

15.07.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить суд надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 05.08.25 о 10 год. 00 хв. та у всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції по справі № 908/2108/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 17.07.25 судом залишено без задоволення вказану заяву представника позивача про участь у судовому засіданні 05.08.25 о 10 год. 00 хв. та у всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції по справі з підстав викладених в тексті такої ухвали.

17.07.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява (сформована в системі “Електронний суд» 17.07.25 за вих. № 20/168) з проханням провести судове засідання, призначене на 05.08.25 о 10 год. 00 хв. та всі наступні судові засідання в режимі відеоконференції по справі № 908/2108/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 18.07.25 судом залишено без задоволення таку заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні 05.08.25 о 10 год. 00 хв. та у всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції по справі з підстав викладених в тексті такої ухвали.

28.07.25 до суду в системі «Електронний суд» від ПрАТ «ЗЗРК» надійшли:

- відзив за вих. від 28.07.25, в якому представник останнього заперечує проти позовних вимог ПрАТ «ІНГЗК» та просить суд відмовити останньому в задоволені позовних вимог у повному обсязі;

- заява за вих. від 28.07.25 № 07-25/13 про залучення третьої особи, в якій представник ПрАТ «ЗЗРК» просить суд залучити до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача акціонерне товариство «КСК Консалтінг» (Мілади Горакове 116/109, Градчани, 160 00 Прага 6, Чеська Республіка (KSK Consulting a.s., Milady Horakove 116/109, Hradcany, 160 00 Praha 6, Czech Republic);

- клопотання за вих. від 28.07.25 № 07-25/11 про витребування доказів, в якому представник ПрАТ «ЗЗРК» просить суд витребувати у АТ «КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.):

1. Інформацію щодо надання (подання) на адресу підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» заяв про виплату дивідендів у порядку та за формою, передбаченою рішенням Наглядової ради ПрАТ «ЗЗРК», оформленими протоколами № 108 від 26.02.18, № 116 від 19.07.18, № 189 від 26.07.21. У разі надання (подання) таких заяв на адресу ПрАТ «ЗЗРК», надати належним чином завірені їх копії та докази їх подання (надсилання);

2. Інформацію щодо наявності діючих банківських рахунків для зарахування дивідендів від ПрАТ «ЗЗРК», згідно з протоколами Наглядової ради № 108 від 26.02.18, № 116 від 19.07.18, № 189 від 26.07.21 та докази дійсності цих банківських рахунків у період виплати дивідендів;

- клопотання за вих. від 28.07.25 № 07-25/12 про витребування доказів, в якому представник ПрАТ «ЗЗРК» просить суд витребувати у АТ «КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.):

1. Апостильовану копію/копію виписку/із Торгового реєстру Чеської Республіки щодо АТ «КСК Консалтінг», Мілади Горакове 116/109, Градчани, 160 00 Прага 6, Чеська Республіка (KSK Consulting a.s., Milady Horakove 116/109, Hradcany, 160 00 Praha 6, Czech Republic) станом на даний час, та належним чином засвідчений переклад на українську мову, оформлений в установленому законом порядку;

2. Апостильовану копію/копію Статуту АТ «КСК Консалтінг», Мілади Горакове 116/109, Градчани, 160 00 Прага 6, Чеська Республіка (KSK Consulting a.s., Milady Horakove 116/109, Hradcany, 160 00 Praha 6, Czech Republic) від 23.07.14 та належним чином засвідчений переклад на українську мову, оформлений в установленому законом порядку;

3. Апостильовану копію/копію Статуту АТ «КСК Консалтінг», Мілади Горакове 116/109, Градчани, 160 00 Прага 6, Чеська Республіка (KSK Consulting a.s., Milady Horakove 116/109, Hradcany, 160 00 Praha 6, Czech Republic), який був чинним на час укладання договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 (якщо в цей час діяв Статут в іншій редакції ніж Статут АТ «КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.) від 23.07.14) та належним чином засвідчений переклад на українську мову, оформлений в установленому законом порядку;

4. Апостильовану копію/копію балансу АТ «КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.) станом на 31.12.24 та належним чином засвідчений переклад на українську мову, оформлений в установленому законом порядку;

5. Інформацію щодо скликання Наглядової ради АТ «КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.) з приводу схвалення договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 та прийняття/неприйняття рішення Наглядовою радою про схвалення договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25. У разі схвалення Наглядовою радою договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25, надати апостильовану копію/копію відповідного рішення Наглядової ради та належним чином засвідчений переклад на українську мову, оформлений в установленому законом порядку.

29.07.25 до суду в системі «Електронний суд» від ПрАТ «ЗЗРК» надійшли:

- зустрічна позовна заява за вих. від 29.07.25 з вимогами до приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі ПрАТ «ІНГЗК», відповідач 1) та до акціонерного товариства «КСК Консалтінг» (АТ «КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.), відповідач 2) про визнання недійсним з моменту укладення договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 укладений між ПрАТ «ІНГЗК» та АТ «КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.);

- клопотання за вих. від 29.07.25 № 29/02-07/2025 про залучення до участі у справі № 908/2108/25 як відповідача 2 - АТ «КСК Консалтінг», Мілади Горакове 116/109, Градчани, 160 00 Прага 6, Чеська Республіка (KSK Consulting a.s., Milady Horakove 116/109, Hradcany, 160 00 Praha 6, Czech Republic);

- клопотання за вих. від 29.07.25 № 29/03-07/2025 про витребування доказів, в якому представник ПрАТ «ЗЗРК» просить суд витребувати у АТ «КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.):

- клопотання за вих. від 29.07.25 № 29/04-07/2025 про витребування доказів, в якому представник ПрАТ «ЗЗРК» просить суд витребувати у АТ «КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.):

1. Інформацію щодо надання (подання) на адресу ПрАТ «ЗЗРК» заяв про виплату дивідендів у порядку та за формою, передбаченою рішенням Наглядової ради ПрАТ «ЗЗРК», оформленими протоколами № 108 від 26.02.18, № 116 від 19.07.18, № 189 від 26.07.21. У разі надання (подання) таких заяв на адресу ПрАТ «ЗЗРК», надати належним чином завірені їх копії та докази їх подання (надсилання);

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/2108/25 раніше визначеному складу суду, 30.07.25 вказану зустрічну позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 05.08.25 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.08.25 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 05.08.25 судом:

- прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву; об'єднано вимоги за зустрічним позовом ПрАТ “ЗЗРК» за вих. від 29.07.25 в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/2108/25; підготовче судове засідання призначено на 04.02.26 о/об 10 год. 00 хв. у приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, буд. 4; … Визначено звернутись до Міністерства юстиції України через Південне міжрегіональне управління юстиції (м. Одеса), з метою подальшого звернення до компетентної установи юстиції Чеської Республіки із дорученням про надання правої допомоги шляхом вручення відповідачу 2 - АТ “КСК Консалтінг», Мілади Горакове 116/109, Градчани, 160 00 Прага 6, Чеська Республіка (KSK Consulting a.s., Milady Horakove 116/109, Hradcany, 160 00 Praha 6, Czech Republic) документів, а саме: даної ухвали Господарського суду Запорізької суду від 04.08.25 у справі № 908/2108/25 та копії позовної заяви ПрАТ “ЗЗРК» за вих. від 29.07.25; … Зупинено провадження у справі № 908/2108/25 до 04.02.26 у зв'язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави. Крім того, п. 11 резолютивної частини цієї ухвали визначено поновити провадження у справі № 908/2108/25 з 04.02.26.

07.08.25 до суду в системі «Електронний суд» від представника ПрАТ «ІНГЗК» надійшла відповідь на відзив.

18.08.25 до суду в системі «Електронний суд» від представника ПрАТ «ЗЗРК» надійшли заперечення на відповідь на відзив.

18.08.25 до суду в системі «Електронний суд» від представника ПрАТ «ЗЗРК» надійшла заява з проханням залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача - KSK Consulting a.s. (місцезнаходження: Milady Horakove 116/109, Hradcany, 160 00, Ceska republika, Praha 6, реєстраційний номер компанії реєстром Чеської Республіки: ICO 25543041).

18.08.25 до суду в системі «Електронний суд» від представника ПрАТ «ЗЗРК» надійшло клопотання з проханням витребувати у KSK Consulting a.s. (Milady Horakove 116/109, Hradcany, 160 00, Ceska republika, Praha 6, ICO 25543041) наступні докази:

1. Апостильовану копію/копію виписки/ із Торгового реєстру Чеської Республіки щодо KSK Consulting a.s. (Milady Horakove 116/109, Hradcany, 160 00, Ceska republika, Praha 6, ICO 25543041) станом на даний час, та належним чином засвідчений переклад на українську мову, оформлений в установленому законом порядку.

2. Апостильовану копію/копію Статуту KSK Consulting a.s. (Milady Horakove 116/109, Hradcany, 160 00, Ceska republika, Praha 6, ICO 25543041) від 23.07.14 та належним чином засвідчений переклад на українську мову, оформлений в установленому законом порядку.

3. Апостильовану копію/копію Статуту KSK Consulting a.s. (Milady Horakove 116/109, Hradcany, 160 00, Ceska republika, Praha 6, ICO 25543041) який був чинним на час укладення Договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 (якщо в цей час діяв статут в іншій редакції ніж Статут KSK Consulting a.s. від 23.07.14) та належним чином засвідчений переклад на українську мову, оформлений в установленому законом порядку.

4. Апостильовану копію/копію балансу KSK Consulting a.s. (Milady Horakove 116/109, Hradcany, 160 00, Ceska republika, Praha 6, ICO 25543041) станом на 31.12.24 та належним чином засвідчений переклад на українську мову, оформлений в установленому законом порядку.

5. Інформацію щодо скликання Наглядової ради (Dozorci rada) KSK Consulting a.s (Milady Horakove 116/109, Hradcany, 160 00, Ceska republika, Praha 6, ICO 25543041) з приводу схвалення Договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 та прийняття/неприйняття рішення наглядовою радою (Dozorci rada) про схвалення Договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25. У разі схвалення Наглядовою радою (Dozorci rada) Договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25, надати апостильовану копію/копію відповідного рішення Наглядової ради (Dozorci rada) та належним чином засвідчений переклад на українську мову, оформлений в установленому законом порядку.

Також, 18.08.25 до суду в системі «Електронний суд» від представника ПрАТ «ЗЗРК» надійшло клопотання з проханням витребувати у KSK Consulting a.s. (Milady Horakove 116/109, Hradcany, 160 00, Ceska republika, Praha 6, ICO 25543041) наступні докази:

1. Інформацію щодо надання (подання) на адресу ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ У ФОРМІ ПрАТ «ЗЗРК» заяв про виплату дивідендів у порядку та за формою, передбаченою рішеннями наглядової ради ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ У ФОРМІ ПрАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» протоколами № 108 від 26.02.18, № 116 від 19.07.18, № 189 від 26.07.21. У разі надання (подання) таких заяв адресу ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ У ФОРМІ ПрАТ «ЗЗРК», надати належним чином завірені їх копії та докази їх подання (надсилання);

2. Інформацію щодо наявності діючих банківських рахунків для зарахування дивідендів від ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ У ФОРМІ ПрАТ «ЗЗРК» згідно протоколів наглядової ради № 108 від 26.02.18, № 116 від 19.07.18, № 189 від 26.07.21 та докази дійсності цих банківських рахунків.

22.08.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника ПрАТ «ІНГЗК» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву з проханням відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви та в порядку ст. 90 ГПК України - зобов'язати ПрАТ «ЗЗРК» надати відповіді на питання, наведені в п.6.3 Відзиву - у формі заяви свідка не пізніше як за 5 днів до підготовчого засідання, а також, в порядку ст. 81 ГПК України витребувати у ПрАТ «ЗЗРК»:

1) Інформацію та підтверджуючи її документи з наступних питань:

- Яку загальну суму дивідендів згідно Протоколу позачергових Загальних зборів акціонерів ПРАТ «ЗЗРК» №29 від 30.01.18 (нарахованих за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку, отриманого за результатами діяльності у 2014 р.) ПрАТ «ЗЗРК» перерахувало АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) в евро з відображенням еквіваленту в гривні на дату здійснення таких платежів (з наданням відповідних доказів)?

- Яка загальна сума дивідендів згідно Протоколу позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» №29 від 30.01.18 (нарахованих за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку, отриманого за результатами діяльності у 2014 р.) залишилась не сплаченою ПрАТ «ЗЗРК» на користь АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) в гривні (з наданням відповідних доказів)?

- Яку загальну суму дивідендів згідно Протоколу позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» №30 від 13.06.18 (нарахованих за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку, отриманого за результатами діяльності у 2014-2015 р.р.) ПрАТ «ЗЗРК» перерахувало АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) в евро з відображенням еквіваленту в гривні на дату здійснення платежів (з наданням відповідних доказів)?

- Яка загальна сума дивідендів згідно Протоколу позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» №30 від 13.06.18 (нарахованих за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку, отриманого за результатами діяльності у 2014-2015 р.р.) залишилася не сплаченою ПрАТ «ЗЗРК» на користь АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) в гривні (з наданням відповідних доказів)?

- Яка загальна сума дивідендів, які не були сплачені ПрАТ «ЗЗРК» на користь АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) згідно Протоколів позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» №29 від 30.01.18, №30 від 13.06.18 та №34 від 22.06.21, обліковується в бухгалтерському обліку ПрАТ «ЗЗРК» в гривні на теперішній час та обліковувалася в гривні станом на 23.06.25 (з наданням відповідних доказів)?

- Яка сума заборгованості чи не сплачених дивідендів ПРАТ «ЗЗРК» перед АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) включено в суму, яка відображена ПрАТ «ЗЗРК» у рядку 1640 «Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками» в Балансі (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.22, на 31.12.23 та на 31.12.24 (з наданням відповідних доказів)?

- Яка загальна сума заборгованості чи не сплачених дивідендів ПрАТ «ЗЗРК» перед АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) відображено ПрАТ «ЗЗРК» в бухгалтерському обліку по рахунку 671 станом на 23.06.25 та на теперішній час (з наданням відповідних доказів)?

2) Копії наступних документів:

- Баланс (Звіт про фінансовий стан) ПрАТ «ЗЗРК» на 31 грудня 2022;

- Баланс (Звіт про фінансовий стан) ПрАТ «ЗЗРК» на 31 грудня 2023;

- Баланс (Звіт про фінансовий стан) ПрАТ «ЗЗРК» на 31 грудня 2024.

3) Підписані уповноваженою особою Позивача документи, а саме:

- Оборотно-сальдову відомість по рахунку 671 за 2022 рік із зазначенням (розшифруванням) усіх осіб (контрагентів), сум заборгованостей, які обліковуються перед ними та руху по цьому рахунку за вказаний період;

- Оборотно-сальдову відомість по рахунку 671 за 2023 рік із зазначенням (розшифруванням) усіх осіб (контрагентів), сум заборгованостей, які обліковуються перед ними та руху по цьому рахунку за вказаний період;

- Оборотно-сальдову відомість по рахунку 671 за 2024 рік із зазначенням (розшифруванням) усіх осіб (контрагентів), сум заборгованостей, які обліковуються перед ними та руху по цьому рахунку за вказаний період.

29.08.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника ПрАТ «ЗЗРК» надійшла відповідь на відзив ПрАТ «ІНГЗК».

05.09.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника ПрАТ «ІНГЗК» надійшли заперечення на відповідь на відзив … В порядку ст. 90 ГПК України просив зобов'язати ПрАТ «ЗЗРК» надати відповіді на питання, наведені в п.6.3 відзиву - у формі заяви свідка не пізніше як за 5 днів до підготовчого засідання та в порядку ст. 81 ГПК України витребувати у ПрАТ «ЗЗРК»:

1) Інформацію та підтверджуючи її документи з наступних питань:

- Яку загальну суму дивідендів згідно Протоколу позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» №29 від 30.01.18 (нарахованих за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку, отриманого за результатами діяльності у 2014 р.) ПрАТ «ЗЗРК» перерахувало АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) в євро з відображенням еквіваленту в гривні на дату здійснення таких платежів (з наданням відповідних доказів)?

- Яку загальну суму дивідендів згідно Протоколу позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» №30 від 13.06.18 (нарахованих за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку, отриманого за результатами діяльності у 2014-2015 р.р.) ПрАТ «ЗЗРК» перерахувало АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) в євро з відображенням еквіваленту в гривні на дату здійснення платежів (з наданням відповідних доказів)?

- Яка загальна сума дивідендів згідно Протоколу позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» №30 від 13.06.18 (нарахованих за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку, отриманого за результатами діяльності у 2014-2015 р.р.) залишилась не сплаченою ПрАТ «ЗЗРК» на користь АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) в гривні (з наданням відповідних доказів)?

- Яка загальна сума дивідендів, які не були сплачені ПрАТ «ЗЗРК» на користь АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) згідно Протоколів позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» №29 від 30.01.18, №30 від 13.06.18 та №34 від 22.06.21, обліковується в гривні станом на 23.06.25 (з наданням відповідних доказів)?

- Яка сума заборгованості чи не сплачених дивідендів ПрАТ «ЗЗРК» перед АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) включено в суму, яка відображена ПрАТ «ЗЗРК» у рядку 1640 «Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками» в Балансі (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.22, на 31.12.23 та на 31.12.24 (з наданням відповідних доказів)?

Підписані уповноваженою особою позивача документи, а саме:

10.09.25 на адресу суду від представника ПрАТ «ЗЗРК» надійшла заява за вих. від 05.09.25 № 05/01-09/2025 про виконання вимог п. 9 резолютивної частини ухвали суду від 05.08.25.

23.09.25 на адресу суду від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) надійшов лист (повідомлення) за вих. від 17.09.25 № 39060/11.5-04.

02.12.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника АТ «КСК Консалтінг» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Також, 02.12.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника АТ «КСК Консалтінг» надійшло клопотання з проханням витребувати у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СІТІБАНК» (03150, Україна, м. Київ, вул. Ділова, буд. 16г):

1) Всю наявну інформацію щодо платежів, які у період з червня 2018 р. по лютий 2019 р. (включно) ПрАТ «ЗЗРК» зі свого рахунку, відкритого в АТ «СІТІБАНК», здійснило на рахунок АТ «КСК Консалтінг», відкритий в Expobank CZ a.s., із зазначенням стосовно кожного платежу його дати, суми та призначення.

2) Копії заяв ПрАТ «ЗЗРК» на придбання валютних коштів для здійснення вказаних платежів, а також документи, що підтверджують здійснення зазначених платежів.

12.12.25 до суду в системі «Електронний суд» від представника ПрАТ «ЗЗРК» надійшла відповідь на відзив АТ «КСК Консалтінг» на зустрічний позов по справі № 908/2108/25.

18.12.25 до суду в системі «Електронний суд» від представника АТ «КСК Консалтінг» надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов.

06.01.26 до суду в системі «Електронний суд» від представника ПрАТ «ІНГЗК» надійшла заява з проханням проводити судове засідання, яке призначене на 04.02.26 о 10 год. 00 хв. та всі наступні судові засідання в режимі відеоконференції у справі № 908/2108/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 07.01.26 судом задоволено частково заяву представника ПрАТ «ІНГЗК» (сформовану в системі «Електронний суд» 06.01.26) про участь у судовому засіданні 04.02.26 о 10 год. 00 хв. та у всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції у справі № 908/2108/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з підстав викладених у тексті такої ухвали.

07.01.26 на адресу суду надійшла заява представника ПАТ “ІІНГЗК » (документ сформований в системі «Електронний суд» 07.01.26) про забезпечення позову у справі № 908/2108/25.

08.01.26 до суду в системі «Електронний суд» від представника АТ «КСК Консалтінг» надійшла заява за вих. від 08.01.26 № 08/01/2026-2 з проханням провести судове засідання, яке призначене на 04.02.26 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у справі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

10.01.26 до суду в системі «Електронний суд» надійшов відзив за вих. від 10.01.26 на заяву про забезпечення позову (зареєстровано канцелярією суду на передано судді 12.01.26), в якому представник ПрАТ “ЗЗРК» просить суд відмовити ПрАТ «ІНГЗК» у задоволені заяви про забезпечення позову

Ухвалою від 12.01.26 судом задоволено заяву представника АТ «КСК Консалтінг» за вих. від 08.01.26 № 08/01/2026-2 (сформовану в системі «Електронний суд» 08.01.26) про участь у судовому засіданні 04.02.26 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у справі № 908/2108/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 12.01.26 судом поновлено провадження у справі № 908/2108/25 з 12.01.26 для розгляду заяви представника ПрАТ “ІНГЗК» про забезпечення позову у справі та задоволено частково вказану заяву ПрАТ “ІНГЗК» (документ сформований в системі «Електронний суд» 07.01.26) про забезпечення позову у цій справі, з підстав викладених к тексті такої ухвали.

19.01.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника ПрАТ “ЗЗРК» надійшла заява з проханням проводити судове засідання, яке призначене на 04.02.26 о 10 год. 00 хв., та всі наступні судові засідання в режимі відеоконференції у справі № 908/2108/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 21.01.26 судом задоволено частково вказану заяву представника ПрАТ “ЗЗРК» про участь у судовому засіданні 04.02.26 о 10 год. 00 хв. та у всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції у справі … з підстав викладених в тексті такої ухвали.

29.01.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника ПрАТ «ЗЗРК» надійшла заява (повідомлення) в порядку ч. 6 ст. 90 ГПК України із зазначенням про наявність підстав для відмови від відповіді та відмову в наданні відповідей на запитання.

Також, 29.01.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника ПрАТ “ЗЗРК» надійшла заява з проханням проводити судове засідання, яке призначене на 04.02.26 о 10 год. 00 хв., та всі наступні судові засідання в режимі відеоконференції у справі № 908/2108/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 30.01.26 судом задоволено частково заяву представника ПрАТ “ЗЗРК» (сформовану в системі “Електронний суд» 29.01.26) про участь у судовому засіданні 04.02.26 о 10 год. 00 хв. та у всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції у справі № 908/2108/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з підстав викладених в тексті такої ухвали.

02.02.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника АТ «КСК Консалтінг» надійшла заява з проханням проводити судове засідання, яке призначено на 04.02.26 о 10 год. 00 хв., у справі № 908/2108/25 за відсутності представника АТ «КСК Консалтінг» та з повідомленням про виконання вимог п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 05.08.25.

03.02.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника ПрАТ «ІНГЗК» надійшло клопотання з проханням визнати відсутніми підстави для відмови в наданні відповідей на запитання ПрАТ «ІНГЗК», зазначені у повідомленні ПрАТ “ЗЗРК» від 29.01.26 та зобов'язати останнє надати відповіді на питання ПрАТ «ІНГЗК», наведені в п. 6.3 відзиву від 22.08.25 на зустрічну позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 90 ГПК України.

Представник АТ «КСК Консалтінг» в судове засідання 04.02.26 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Тим більше, з урахуванням того, що такому представнику - адвокату Безручко М.В. ухвалою від 12.01.26 судом було надано можливість приймати участь у судовому засіданні 04.02.26 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у справі № 908/2108/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У засіданні 04.02.26:

представник ПрАТ “ЗЗРК» адвокат Балтуцька О.М.

- підтримала заяву за вих. від 28.07.25 № 07-25/13 про залучення третьої особи у справі № 908/2108/25, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, АТ «КСК Консалтінг», а також

- аналогічну за змістом заяву ПрАТ «ЗЗРК» (сформовану в системі «Електронний суд» 18.08.25) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, АТ «КСК Консалтінг»;

представник ПрАТ “ЗЗРК» адвокат Рябко Є.О.

- віддав вирішення вказаної (них) заяви (в) на розсуд суду.

представник ПрАТ «ІНГЗК» адвокат Ботвінко Р.А. заперечив проти задоволення вказаної заяви;

представник АТ «КСК Консалтінг» адвокат Безручко М.В. у своїй заяві сформованій у системі «Електронний суд» 02.02.26 просив задовольнити заяви ПрАТ “ЗЗРК» за вих. від 28.07.25 № 07-25/13 та сформовану в системі «Електронний суд» 18.08.25 про залучення АТ «КСК Консалтінг» до участі у цій справі в якості третьої особи без самостійних вимог (а саме на стороні ПрАТ «ІНГЗК»).

Розглянувши в засіданні 04.02.26 вказані вище в тексті цієї ухвали заяви ПрАТ “ЗЗРК» про залучення АТ «КСК Консалтінг», як третьої особи у справі № 908/2108/25, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (яким є ПрАТ «ІНГЗК») судом відмовлено у її (їх) задоволенні, з підстав викладених в тексті ухвали суду від 04.02.26.

Ухвалою від 04.02.26 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/2108/25 на 09.02.26 о 10 год. 00 хв.

У засіданні 09.02.26 судом оголошено перерву до 11.02.26 о 10 год. 00 хв. та задоволено усні клопотання представників сторін про участь у судовому засіданні 11.02.26 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

В засіданні 11.02.26 з'ясувавши думку всіх представників сторін (враховуючи відсутність жодних заперечень) судом прийнято до розгляду відповідь ПрАТ «ІНГЗК» (сформовану в системі «Електронний суд» 07.08.25) на відзив, заперечення ПрАТ «ЗЗРК» (сформовані в системі «Електронний суд» 18.08.25) на відповідь на відзив, відзив ПрАТ «ІНГЗК» (сформований в системі «Електронний суд» 22.08.25) на зустрічну позовну заяву, відзив АТ «КСК Консалтінг» (сформований в системі «Електронний суд» 02.12.25) на зустрічну позовну заяву, відповідь ПрАТ «ЗЗРК» (сформовану в системі «Електронний суд» 29.08.25) на відзив ПрАТ «ІНГЗК» на зустрічний позов, відзив ПрАТ «ЗЗРК» (сформований в системі «Електронний суд» 12.12.25) на відзив АТ «КСК Консалтінг» на зустрічний позов, заперечення ПрАТ «ІНГЗК» (сформовані в системі «Електронний суд» 05.09.25) на відповідь на відзив та заперечення АТ «КСК Консалтінг» (сформовані в системі «Електронний суд» 18.12.25) на відповідь на відзив.

Також, у засіданні 11.02.26:

- представники ПрАТ «ЗЗРК» підтримали клопотання ПрАТ «ЗЗРК» за вих. від 29.07.25 № 29/03-07/2025; за вих. від 29.07.25 № 29/04-07/2025; за вих. від 28.07.25 № 07-25/12 та сформовані в системі «Електронний суд» 18.08.25, які є аналогічними по своїй суті, про витребування доказів (проти яких заперечили представники ПрАТ «ІНГЗК» та АТ «КСК Консалтінг»;

- представники ПрАТ «ІНГЗК» та АТ «КСК Консалтінг» підтримали клопотання АТ «КСК Консалтінг» (сформоване в системі «Електронний суд» 02.12.25) про витребування доказів (проти якого заперечили представники ПрАТ «ЗЗРК»);

- представники ПрАТ «ІНГЗК» та АТ «КСК Консалтінг» підтримали клопотання ПрАТ «ІНГЗК» (сформоване в системі «Електронний суд» 03.02.26) про визнання підстав для відмови відсутніми та зобов'язання учасника справи надати відповіді на запитання у порядку, передбаченому ст. 90 ГПК України (проти якого заперечили представники ПрАТ «ЗЗРК»);

- представники ПрАТ «ІНГЗК» та АТ «КСК Консалтінг» у засіданні 11.02.26 підтримали клопотання ПрАТ «ІНГЗК», викладені у відзиві ПрАТ «ІНГЗК» (сформованому в системі «Електронний суд» 22.08.25) на зустрічну позовну заяву та уточнене клопотання в запереченнях ПрАТ «ІНГЗК» (сформованих в системі «Електронний суд» 05.09.25) на відповідь на відзив, щодо зобов'язання ПрАТ «ЗЗРК» надати відповіді на питання, наведені в п. 6.3 вказаного відзиву ПрАТ «ІНГЗК» - у формі заяви свідка та витребування інформації та документів, перелічених у вказаних процесуальних документах (проти якого заперечили представники ПрАТ «ЗЗРК»).

Представники сторін в засіданні 11.02.26 надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.

Ухвалою від 11.02.26 судом постановлено:

1. Задовольнити частково клопотання ПрАТ «ЗЗРК» (які є аналогічними за змістом) за вих. від 29.07.25 № 29/03-07/2025 (наявне в додатках до зустрічної позовної заяви), 28.07.25 № 07-25/12 (наявне в додатках до відзиву), а також сформоване в системі «Електронний суд» 18.08.25) - про витребування доказів.

Зобов'язати KSK Consulting a.s. надати у справу в термін до 09.03.26 (п. 4 клопотання) - копію балансу KSK Consulting a.s. (Milady Horakove 116/109, Hradcany, 160 00, Ceska republika, Praha 6, ICO 25543041) станом на 31 грудня 2024 р. та належним чином засвідчений переклад на українську мову, оформлений в установленому законом порядку.

В іншій частині клопотання а саме: по п. 1 клопотання - відмовити, а пункти 2, 3, 5 вказаного клопотання - залишити без розгляду.

2. Задовольнити клопотання ПрАТ «ЗЗРК» за вих. від 29.07.25 № 29/04-07/2025 (аналогічні за вих. від 28.07.25 № 07-25/11 та сформоване в системі «Електронний суд» 18.08.25).

Зобов'язати KSK Consulting a.s. надати суду в термін до 09.03.26 наступні інформацію і документи, а саме:

- інформацію щодо надання (подання) на адресу ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ У ФОРМІ ПрАТ «ЗЗРК» заяв про виплату дивідендів у порядку та за формою, передбаченою рішеннями Наглядової ради ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ У ФОРМІ ПрАТ «ЗЗРК» оформленими протоколами № 108 від 26.02.18, № 116 від 19.07.18, № 189 від 26.07.21. У разі надання (подання) таких заяв адресу ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ У ФОРМІ ПрАТ «ЗЗРК», надати належним чином завірені їх копії та докази їх подання (надсилання);

- інформацію щодо наявності діючих банківських рахунків для зарахування дивідендів від ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ У ФОРМІ ПрАТ «ЗЗРК» згідно протоколів Наглядової ради № 108 від 26.02.18, № 116 від 19.07.18, № 189 від 26.07.21 та докази дійсності цих банківських рахунків.

3. Задовольнити клопотання АТ «КСК Консалтінг» (сформоване в системі «Електронний суд» 02.12.25) про витребування у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СІТІБАНК» (03150, Україна, м. Київ, вул. Ділова, буд. 16г) інформації та документів. Зобов'язати АТ «СІТІБАНК» надати суду по справі № 908/2108/25 в термін до 09.03.26 інформацію щодо платежів, які у період з червня 2018 р. по лютий 2019 р. (включно) ПрАТ «ЗЗРК» зі свого рахунку, відкритого в АТ «СІТІБАНК», здійснило на рахунок АТ «КСК Консалтінг», відкритий в Expobank CZ a.s., із зазначенням стосовно кожного платежу його дати, суми та призначення. Крім того, надати належним чином (за наявності) посвідчені копії заяв ПрАТ «ЗЗРК» на придбання валютних коштів для здійснення вказаних платежів, а також документи, що підтверджують здійснення зазначених платежів.

4. Задовольнити клопотання ПрАТ «ІНГЗК» (сформоване в системі «Електронний суд» 03.02.26) про визнання підстав для відмови відсутніми (ч. 6 ст. 90 ГПК України) та зобов'язання учасника справи надати відповіді на запитання у порядку, передбаченому ст. 90 ГПК України.

Зобов'язати керівника ПрАТ «ЗЗРК» (або ін. посадову особу в порядку вимог ст. 90 ГПК України) надати суду в строк до 09.03.26 - відповіді на кожне поставлене питання по суті (наведені в п. 6.3 відзиву) - у формі заяви свідка, а саме:

1) Яку загальну суму дивідендів згідно Протоколу позачергових Загальних зборів акціонерів ПРАТ «ЗЗРК» №29 від 30.01.2018 (нарахованих за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку, отриманого за результатами діяльності у 2014 р.) ПРАТ «ЗЗРК» перерахувало АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) в євро з відображенням еквіваленту в гривні на дату здійснення таких платежів (з наданням відповідних доказів)?

2) Яку загальну суму дивідендів згідно Протоколу позачергових Загальних зборів акціонерів ПРАТ «ЗЗРК» №30 від 13.06.2018 (нарахованих за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку, отриманого за результатами діяльності у 2014-2015 р.р.) ПРАТ «ЗЗРК» перерахувало АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) в євро з відображенням еквіваленту в гривні на дату здійснення платежів (з наданням відповідних доказів)?

3) Яка загальна сума дивідендів, які не були сплачені ПРАТ «ЗЗРК» на користь АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) згідно Протоколів позачергових Загальних зборів акціонерів ПРАТ «ЗЗРК» №29 від 30.01.18, №30 від 13.06.18 та №34 від 22.06.21 обліковувалася в гривні станом на 23.06.25 (з наданням відповідних доказів)?

4) Яка сума заборгованості чи не сплачених дивідендів ПРАТ «ЗЗРК» перед АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) включено в суму, яка відображена ПРАТ «ЗЗРК» у рядку 1640 «Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками» в Балансі (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2022, на 31.12.2023 та на 31.12.2024 (з наданням відповідних доказів)?

5) Яка загальна сума заборгованості чи не сплачених дивідендів ПРАТ «ЗЗРК» перед АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) відображено ПРАТ «ЗЗРК» в бухгалтерському обліку по рахунку 671 станом на 23.06.2025 та на теперішній час (з наданням відповідних доказів)?

Копію такої заяви свідка у той самий строк надіслати учаснику справи, який поставив письмові запитання.

5. Задовольнити уточнене клопотання ПрАТ «ІНГЗК», викладене у запереченнях ПрАТ «ІНГЗК» (сформовано в системі «Електронний суд» 05.09.25) на відповідь на відзив, про витребування доказів.

Зобов'язати ПрАТ «ЗЗРК» надати суду у справу в термін до 09.03.26:

1) Інформацію та підтверджуючі документи з наступних питань:

- Яку загальну суму дивідендів згідно Протоколу позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» №30 від 13.06.18 (нарахованих за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку, отриманого за результатами діяльності у 2014-2015 р.р.) ПрАТ «ЗЗРК» перерахувало АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) в євро з відображенням еквіваленту в гривні на дату здійснення платежів (з наданням відповідних доказів)?

- Яка загальна сума дивідендів, які не були сплачені ПрАТ «ЗЗРК» на користь АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) згідно Протоколів позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» №29 від 30.01.18, №30 від 13.06.18 та №34 від 22.06.21, обліковується в бухгалтерському обліку ПрАТ «ЗЗРК» в гривні станом на час постановлення цієї ухвали (на теперішній час) та обліковувалася в гривні станом на 23.06.25 (з наданням відповідних доказів)?

- Яка загальна сума заборгованості чи не сплачених дивідендів ПрАТ «ЗЗРК» перед АТ «КСК КОНСАЛТІНГ» (KSK Consulting a.s.) відображена ПрАТ «ЗЗРК» в бухгалтерському обліку по рахунку 671 станом на 23.06.25 та станом на час постановлення цієї ухвали (на теперішній час) (з наданням відповідних доказів)?

Крім того, належним чином посвідчені документи, а саме:

6. Оголосити перерву в підготовчому засіданні у справі № 908/2108/25 до 10.03.26 об 11 год. 00 хв.

7. Встановити строк ПрАТ “ЗЗРК», АТ «КСК Консалтінг» та АТ «СІТІБАНК» для виконання вимог резолютивної частини цієї ухвали суду - до 09.03.26 включно з моменту отримання цієї ухвали.

8. Задовольнити усні клопотання представників ПрАТ “ІНГЗК», ПрАТ “ЗЗРК» та АТ «КСК Консалтінг» про участь у судовому засіданні, призначеному на 10.03.26 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

9. Забезпечити участь представників (які приймали участь в судовому засіданні 11.02.26) ПрАТ “ІНГЗК», ПрАТ “ЗЗРК» та АТ «КСК Консалтінг» у судовому засіданні призначеному на 10.03.26 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

19.02.26 на адресу суду від Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов лист за вих. від 16.02.26 № 4868/11.5-04 про виконання доручення.

09.03.26 до суду в системі «Електронний суд» від представника АТ «КСК Консалтінг» надійшла заява з проханням приєднати до матеріалів справи № 908/2108/25 документи на виконання вимог ухвали суду від 11.02.26.

09.03.26 на адресу суду від АТ «СІТІБАНК» надійшла відповідь за вих. від 04.03.26 № 260265-0507 БТ-3 БТ на ухвалу суду від 11.02.26.

09.03.26 до суду в системі «Електронний суд» від представника ПрАТ “ЗЗРК» надійшло клопотання з проханням приєднати до матеріалів справи № 908/2108/25 заяву свідка ОСОБА_1 , справжність підпису на якій посвідчено 05.03.26 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шемчук Н.Б. (зареєстровано в реєстрі за № 46) та додані до неї копії документів.

09.03.26 на адресу суду від представника ПрАТ “ЗЗРК» надійшло клопотання з проханням приєднати до матеріалів справи № 908/2108/25 оригінал заяви свідка ОСОБА_1 , справжність підпису на якій посвідчено 05.03.26 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шемчук Н.Б. (зареєстровано в реєстрі за № 46) та додані до неї копії документів.

Також, 09.03.26 до суду в системі «Електронний суд» від представника ПрАТ “ЗЗРК» надійшло клопотання з проханням приєднати дану заяву/клопотання (про виконання вимог п. 5 резолютивної частини ухвали суду від 11.02.26) та додані до неї документи до матеріалів справи № 908/2108/25.

У засіданні 10.03.26 судом оголошено перерву до 18.03.26 о 10 год. 00 хв. та задоволено усні клопотання представників сторін про участь у судовому засіданні 18.03.26 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції та надання можливості ознайомлення з матеріалами заяви (відповіддю) АТ «СІТІБАНК» за вих. від 04.03.26 № 260265-0507 БТ-3 БТ в електронному вигляді.

17.03.26 до суду в системі «Електронний суд» від представника ПрАТ “ІНГЗК» надійшли письмові пояснення щодо доказів, які були наданні на виконання ухвали від 11.02.26 у справі № 908/2108/25.

У засіданні 18.03.26 з'ясувавши думку присутніх представників сторін, судом задоволено та прийнято до розгляду

- заяву АТ «КСК Консалтінг» (сформовану в системі «Електронний суд» 09.03.26) про надання витребуваних судом документів;

- лист (відповідь) АТ «СІТІБАНК» за вих. від 04.03.26 № 260265-0507БТ-3 БТ; клопотання ПрАТ «ЗЗРК» за вих. від 06.03.26 про приєднання оригіналів доказів до матеріалів справи;

- клопотання ПрАТ «ЗЗРК» (сформоване в системі «Електронний суд» 09.03.26) про приєднання доказів до матеріалів справи;

- клопотання ПрАТ «ЗЗРК» (сформоване в системі «Електронний суд» 09.03.26) про виконання п. 5 ухвали суду від 11.02.26 та

- письмові пояснення ПрАТ «ІНГЗК» (сформовані в системі «Електронний суд» 17.03.26) щодо доказів, які були наданні на виконання ухвали від 11.02.26 у справі № 908/2108/25.

В засіданні 18.03.26 судом задоволено усні клопотання представників ПрАТ «ЗЗРК» про оголошення перерви в підготовчому засіданні, оголошено перерву до 25.03.26 о 10 год. 00 хв. та задоволені усні клопотання представників сторін про участь у судовому засіданні 25.03.26 о 10 год. 00 хв. в режимі відеконференції.

В засіданні 25.03.26 представники сторін надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.

Крім того, в засіданні 25.03.26 судом з'ясовано положення ст. ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.

Представниками сторін повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.

Ухвалою від 25.03.26 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/2108/25, призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.26 о 10 год. 00 хв. та задоволено усні клопотання представників ПрАТ “ІНГЗК», ПрАТ “ЗЗРК» та АТ «КСК Консалтінг» про участь у судовому засіданні, призначеному на 08.04.26 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

07.04.26 до суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання за вих. від 07.04.26 про часткове скасування заходів забезпечення позову, в якому представник ПрАТ «ЗЗРК» просив суд скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову від 12.01.26 по справі № 908/2108/25 у частині накладення арешту на грошові кошти як в національній валюті (гривня) так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках:

- у АТ «ПУМБ» (код фінансової установи: 334851) рахунки: № НОМЕР_1 (EUR), № НОМЕР_1 (USD), № НОМЕР_1 (UAH) № НОМЕР_2 (UAH), № НОМЕР_3 (UAH), № НОМЕР_4 (UAH), № НОМЕР_5 (UAH), № НОМЕР_6 (UAH), № НОМЕР_7 .000 (UAH), № НОМЕР_8 .000 (UAH), № НОМЕР_7 .001 (UAH), № НОМЕР_8 .001 (UAH);

- у АТ «УКРЕКСІМБАНК» (код фінансової установи: 322313) рахунки: № НОМЕР_9 (UAH), № НОМЕР_9 (EUR) № НОМЕР_9 (USD) та належать підприємству з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат».

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.04.26, клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 07.04.26 судом прийнято до розгляду клопотання ПрАТ “ЗЗРК» про часткове скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/2108/25. Судове засідання призначено на 08.04.26 о 10 год. 00 хв.

07.04.26 до суду в системі «Електронний суд» від представника ПрАТ “ІНГЗК» надійшли заперечення з проханням відмовити у задоволенні клопотання ПрАТ “ЗЗРК» про часткове скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/2108/25.

08.04.26 до суду в системі «Електронний суд» від представника ПрАТ “ЗЗРК» надійшли додаткові пояснення з проханням приєднати дані пояснення і додані до них докази до матеріалів справи № 908/2108/25 та врахувати їх при розгляді клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову.

У засіданні 08.04.26 представники ПрАТ “ЗЗРК» підтримали клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/2108/25, представники ПрАТ “ІНГЗК» та АТ “КСК Консалтінг» заперечили проти задоволення вказаного клопотання.

В засіданні 08.04.26 судом розпочато розгляд справи по суті.

У вступному слові представники ПрАТ “ІНГЗК», ПрАТ “ЗЗРК» та АТ «КСК Консалтінг» в усній формі стисло виклали зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, надали необхідні пояснення щодо них. Суд перейшов до з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами.

У засіданні 08.04.26 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті до 15.04.26 о 10 год. 00 хв. та задоволено усні клопотання представників сторін про участь у судовому засіданні 15.04.26 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Також, в засіданні 08.04.26 судом оголошено перерву в розгляді клопотання ПрАТ “ЗЗРК» про часткове скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/2108/25 до 13.04.26 об 11 год. 00 хв. та задоволено усні клопотання представників сторін про участь у судовому засіданні 13.04.26 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 13.04.26 судом задоволено частково клопотання ПрАТ “ЗЗРК» (сформоване в системі “Електронний суд» 07.04.26) про часткове скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/2108/25, з підстав викладених в тексті такої ухвали.

В засіданні 15.04.26 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті до 16.04.26 о 10 год. 00 хв. та задоволено усні клопотання представників сторін про участь у судовому засіданні 16.04.26 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

В засіданні 16.04.26 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті до 29.04.26 о 10 год. 00 хв. та задоволено усні клопотання представників сторін про участь у судовому засіданні 29.04.26 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

У засіданні 29.04.26 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті 06.05.26 о 10 год. 00 хв. та задоволено усні клопотання представників сторін про участь у судовому засіданні 06.05.26 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

В засіданні 06.05.26 судом завершено стадію з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов до судових дебатів.

Враховуючи положення ст. 219 ГПК України, судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладення ухвалення та проголошення судового рішення на 18.05.26 о 12 год. 00 хв.

Судом задоволено усні клопотання представників сторін про участь у судовому засіданні 18.05.26 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

В засіданні 18.05.26, на підставі ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За первісним позовом:

ПрАТ «ІНГЗК» в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві (сформованій в системі «Електронний суд» 08.07.25) та у відповіді (сформованій в системі «Електронний суд» 07.08.25) на відзив. Посилаючись на ст. 124 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст.11, 12, 13, 16, 116, 509, 512, 514, 516, 524, 526, 530, 533, ЦК України та ст. ст. 2, 4, 12, 20, 24, 27, 123, 124, 129, 162 ГПК України, ПрАТ “ІНГЗК» просив суд стягнути з ПрАТ “ЗЗРК» на користь ПрАТ “ІНГЗК» заборгованість зі сплати дивідендів у розмірі 721 855 786,80 грн з утриманням з цієї суми податків та обов'язкових платежів згідно з законодавством, діючим на час її виплати.

ПрАТ «ЗЗРК» в особі уповноважених представників, в судових засіданнях заперечили проти позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві (сформованому в системі «Електронний суд» 28.07.25) на позовну заяву та у запереченнях (сформованих системі «Електронний суд» 18.08.25) на відповідь на відзив. Просили суд відмовити ПрАТ «ІНГЗК» в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

За зустрічним позовом:

ПрАТ «ЗЗРК» в особі уповноважених представників в судових засіданнях заявлені зустрічні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених у зустрічній позовній заяві (сформованій в системі «Електронний суд» 29.07.25), відповіді (сформованій в системі «Електронний суд» 29.08.25) на відзив. Просили суд визнати недійсним з моменту укладання договір відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 укладений між ПрАТ «ІНГЗК» та АТ «КСК Консалтінг».

ПрАТ «ІНГЗК» в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заперечив проти зустрічних позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві (сформованому в системі «Електронний суд» 22.08.25) на зустрічну позовну заяву та у запереченнях (сформованих системі «Електронний суд» 05.09.25) на відповідь на відзив. Просив суд відмовити ПрАТ «ЗЗРК» в задоволенні зустрічної позовної заяви.

АТ «КСК Консалтінг» в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заперечив проти зустрічних позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві (сформованому в системі «Електронний суд» 02.12.25) на зустрічну позовну заяву та у запереченнях (сформованих системі «Електронний суд» 18.12.25) на відповідь на відзив. Просив суд відмовити ПрАТ «ЗЗРК» у задоволенні зустрічної позовної заяви.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, постійними повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Крім того, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на певній частині території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- учасники по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників ПрАТ «ІНГЗК», ПрАТ «ЗЗРК» та АТ «КСК Консалтінг», суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова (ві) вимога (ги)

за первісним позовом ПрАТ “ІНГЗК» до ПрАТ “ЗЗРК» про стягнення 721 855 786,80 грн заборгованості зі сплати дивідендів за 2014, 2014-2015, 2016-2019 р.р. з утриманням з цієї суми податків та обов'язкових платежів згідно із законодавством, діючим на час виплати та

за зустрічною позовною заявою ПрАТ “ЗЗРК» з вимогами до ПрАТ “ІНГЗК» та до АТ “КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.) про визнання недійсним з моменту укладення договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 укладеного між ПрАТ “ІНГЗК» та АТ “КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.).

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства “Запорізький залізорудний комбінат» (ПрАТ «ЗЗРК») є господарським товариством статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості корпоративні права за якими посвідчуються акціями (п. 2.5 Статуту (затв. протоколами позачергових Загальних зборів акціонерів від 30.01.18 № 29 та від 20.07.22 № 35 далі по тексті статут у відповідній редакції).

Товариство набуває прав та обов'язків з урахуванням повноважень та обмежень, визначених чинним законодавством України, цим Статутом (у відповідній чинній редакції) і внутрішніми документами Товариства (п. 2.13. Статуту ПрАТ «ЗЗРК»).

Майно товариства складається з основних засобів та фондів, обігових коштів, майнових прав, … ін. матеріальними та не матеріальними активами, цінними паперами, а також ін. активів відображених у бухгалтерському обліку товариства (п. 4.1.1. Статуту).

Майно (п. 4.1.2. Статуту) товариства формується за рахунок: 1) майнових прав, немайнових прав (що мають грошову цінність, цінних паперів та ін. майна внесених в якості оплати цінних паперів товариства; 2) майна та доходів отриманих у результаті провадження господарської діяльності; … 6) дивідендів за акціями (часток, паїв), які належать товариству …

Статутний капітал товариства складається із суми номінальної вартості 112 236 123 акцій розміщених товариством. Номінальна вартість 1 акції складає 1,00 грн (п. 5.1.2. Статуту).

Акція посвідчує корпоративні права Акціонера щодо товариства (п. 6.1.1. Статуту). Усі акції товариства є іменними та існують виключно у бездокументарній формі (п. 6.1.2. Статуту). Товариство не здійснює розміщення привілейованих акцій (п. 6.1.4. Статуту). Особа ввважається акціонером з моменту набуття права власності на акції (п. 6.1.5. Статуту). Право власності на акції переходить до нового власника з моменту зарахування акцій на рахунок власника в депозитарній установі (п. 6.1.6. Статуту).

Акціонерами Товариства (п. 7 Статуту) є фізичні та юридичні особи - резиденти та нерезиденти України, що набули право власності на акції в процесі створення та діяльності Товариства згідно з чинними законодавством України (п. 7.1.); право власності Акціонера на акції підтверджується випискою з рахунку у цінних паперах (п. 7.2.); … Акціонери мають право … брати участь в управління Товариством; у загальних зборах; у розподілу прибутку Товариства та одержувати його частину (дивіденди) (п. 7.4.).

Відповідно до п. 8.1. Статуту ПрАТ «ЗЗРК», органами Товариства є: Загальні збори, Наглядова рада та Правління.

Порядок діяльності органів Товариства, обрання та припинення повноважень, права та обов'язки посадових осіб органів Товариства визначаються чинним законодавством України, цим Статутом та внутрішніми положеннями Товариства (п. 8.2. Статуту).

Вищим органом Товариства (пункти 9.1.1., 9.1.2. Статуту) є Загальні збори, які поділяються на річні та позачергові Загальні збори.

Рішення (п. 9.1.7. Статуту) прийняті Загальними зборами, обов'язкові для Наглядової ради та правління Товариства і всіх акціонерів, як присутніх, так і відсутніх на Загальних зборах.

Загальні збори (п. 9.2.1. Статуту) мають право приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства, у т.ч. з питань, що відносяться до виключної компетенції (компетенції) Наглядової ради та Правління відповідно до цього Статуту та Закону України «Про акціонерні товариства».

До виключної компетенції Загальних зборів належить, зокрема: прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір (п.п. 17); … прийняття рішень з питань порядку проведення Загальних зборів (п.п. 21 п. 9.2.2. Статуту).

Загальні збори (п. 9.2.5. Статуту) приймають рішення з інших питань діяльності Товариства, які відповідно до цього Статуту віднесені до виключної компетенції (компетенції) Наглядової ради та компетенції Правління, у випадках включення таких питань до порядку денного Загальних зборів.

Діяльність (п. 10.1.1. Статуту) Наглядової ради, компетенція, виплата винагороди та відповідальність членів Наглядової ради визначається чинним законодавством України, цим Статутом, Положенням про Наглядову раду ПрАТ « 33РК» …

Наглядова рада підзвітна Загальним зборам. До компетенції Наглядової ради належить вирішення питань, передбачених чинним законодавством України та цим Статутом (п. 10.1.2. та п. 10.1.3. Статуту ПрАТ «ЗЗРК»).

До виключної компетенції (п. 10.1.4. Статуту) Наглядової ради належить, зокрема … визначення дати складання переліку Акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення Загальних зборів та переліку Акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах (3); … визначення дати складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах граничного строку, визначеного чинним законодавством України та цим Статутом (5).

Згідно із п. 13.1. Статуту ПрАТ «ЗЗРК», порядок розподілу прибутку та покриття збитків Товариства визначається рішенням Загальних зборів відповідно до чинного законодавства України та Статуту.

Прибуток Товариства (п. 13.2. Статуту) утворюється в результаті грошових, матеріальних та ін. надходжень від господарської діяльності Товариства після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат (у т.ч. витрати на оплату праці) …

За рахунок чистого прибутку, що залишається в розпорядженні Товариства, на підставі рішення Загальних зборів, зокрема, виплачуються дивіденди (п. 13.3. Статуту).

Рішення про виплату дивідендів за Акціями та їх розмір приймається Загальними зборами. Дивіденди розподіляються між Акціонерами пропорційно кількості належних їм Акцій. Умови виплати дивідендів однакові для всіх Акціонерів (п. 14.1. та п. 14.2. Статуту ПрАТ «ЗЗРК».

Згідно із п. 14.3. Статуту, виплата дивідендів за Акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку па підставі рішення Загальних зборів у строк, що не перевищує 6 місяців з дня прийняття Загальними зборами рішення про виплату дивідендів. У разі прийняття Загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж 6 місяців, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений у рішенні Загальних зборів.

Товариство виплачує дивіденди (п. 14.4. та п. 14.5. Статуту) виключно грошовими коштами. Виплата Товариством дивідендів здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України, через депозитарну систему України або безпосередньо Акціонерам. Спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням Загальних зборів.

Для кожної виплати дивідендів (п. 14.6. та п. 14.7. Статуту) Наглядова рада встановлює дату складення переліку Акціонерів, які мають право па отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку Акціонерів, які мають право па отримання дивідендів, визначається рішенням Наглядової ради, і не може бути встановлена раніше ніж через 10 робочих днів після дня прийняття такого рішення Наглядовою радою. Порядок повідомлення Акціонерів, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів, встановлюється Наглядовою радою.

Як свідчить Витяг з торговельного реєстру, який веде Міський суд у Празі розділ В, справа № 8936, акціонерне товариство «КСК Консалтінг» (ідентифікаційний № 25543041) створено та зареєстровано 27.10.1998, з місцезнаходженням: Мілади Горакове, 116/109, Градчани, м. Прага 6, 16000. Виконавчим органом вказаного акціонерного товариства є Правління.

Акціонерне товариство «КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.) зареєстроване за законодавством Чеської Республіки (у комерційному реєстрі, що ведеться міським судом Праги, розділ В, вкладка 8936), є акціонером ПрАТ “ЗЗРК» (відповідача за первісним позовом) і володіє 21 395 769 штук простих електронних іменних акцій, що становлять згідно із розділами VI та VIІІ Титульного аркушу від 25.04.19, який є додатком 38 до Положення про закриття інформації емітентами цінних паперів - 19,0632% статутного капіталу ПрАТ «ЗЗРК».

У відповідності до ст. 1 та ст. 4 Статуту АТ «КСК Консалтінг» (копія якого затв. 23.07.14 в місті Прага), АТ «КСК Консалтінг» створено за рішенням засновника без публічної пропозиції акцій. Предметом діяльності є виробництво, торгівля та послуги, не зазначені в додатках 1-3 Закону про торгівлю.

Статутний капітал становитиь 12 600 000 чеських крон (ст. 5 Статуту).

Частиною 2 ст. 8 Статуту АТ «КСК Консалтінг» визначено, що Товариство має такі органи: Загальні збори акціонерів; Правління; Наглядова рада.

Згідно із ст. 9 Статуту АТ «КСК Консалтінг», загальні збори акціонерів є вищим органом товариства, до його складу входять усі присутні на них акціонери. Він вирішує справи товариства, віднесені до його компетенції Статутом або законом, якщо Статут не закріплює це право за іншими органами. … Загальні збори акціонерів не можуть залишити за собою право вирішувати питання, які не належать до їхньої компетенції за законом або Статутом.

Правління (ст. 15 Статуту ) складається з 4 осіб. … Члени Правління обираються та звільняються з посади Загальними зборами акціонерів. …

Правління правомочне приймати рішення у присутності всіх його 4 членів. Кожен член Правління для прийняття рішення має 1 голос. Правління приймає рішення за згодою всіх 4 членів Правління (ст. 18 Статуту).

Правління може приймати рішення навіть поза засіданнями. Проте, всі члени Правління повинні погодитись на таку процедуру, а рішення має бути прийнято одноголосно. У такому разі допускається також письмове голосування, або голосування з використанням технічних засобів. Тоді члени із правом голосу вважаються присутніми (ст. 19 Статуту).

Згідно із ст. ст. 21, 22 Статуту АТ «КСК Консалтінг», Наглядова рада є контролюючим органом товариства. Вона контролює господарську діяльність товариства й спосіб здійснення Правлінням своїх повноважень. Наглядова рада складається з 6 осіб. … Члени Наглядової ради обираються Загальними зборами акціонерів товариства. …

Наглядова рада є правомочною (ст. 25 Статуту) приймати рішення у присутності 4 її членів. Кожен член Наглядової ради для прийняття рішень має один голос. Рішення Наглядової ради приймається 4 голосами її членів. Наглядова рада може приймати рішення і поза засіданнями. Стаття 19 цього Статуту застосовується аналогічно в цьому відношенні. Згода Наглядової ради є необхідною для укладення договору, на підставі якого товариство придбаває або відчужує майно, якщо вартість придбаного або відчужуваного майна перевищує одну третину власного капіталу за даними останнього регулярного фінансового звіту, протягом одного звітного періоду.

Статтею 28 Статуту АТ «КСК Консалтінг» визначено, що Правління товариства діє від імені товариства. Тільки 4 члени Правління разом можуть вести зовнішню діяльність та підписувати документи від імені Правління товариства.

В Переліку акціонерів від 25.01.18 № 146887зв, які мають право на участь в Загальних зборах акціонерного товариства (наданим у цю справу ПрАТ «ЗЗРК»), містяться відомості про АТ «КСК Консалтінг», як власника цінних паперів ПрАТ «ЗЗРК» з депозитарним кодом рахунку в ЦП №300517-CZ20233492.

30.01.18 відбулись позачергові загальні збори акціонерів ПрАТ «ЗЗРК», які оформлені протоколом під № 29.

Серед 15 питань затверджено порядку денного вказаних зборів були питання … :

8. Розподіл нерозподіленого прибутку Товариства за 2014 рік.

9. Прийняття рішення про виплату Товариством дивідендів, затвердження розміру дивідендів та визначення способу виплати дивідендів.

… За наслідками прийнятих рішень з питань порядку денного збори, у т.ч. вирішили:

- по п. 8 - нерозподілений прибуток, отриманий за 2014 р. у розмірі 1 129 124 тис. грн розподілити наступним чином: 850 000 тис грн спрямувати на виплату дивідендів; 279 124 тис грн. залишити не розподіленими (п. 8.1. Протоколу №29 від 30.01.18).

- по п. 9 - виплатити акціонерам Товариства дивіденди у сумі 850 000 тис. грн відповідно до рішення цих Загальних зборів щодо визначення порядку розподілу нерозподіленого прибутку за 2014 р. (п.9.1. Протоколу №29); затвердити розмір дивідендів, розрахований за одну просту іменну акцію Товариства - 7,573319 грн (п. 9.2. Протоколу №29); Товариству здійснити виплату дивідендів безпосередньо акціонерам Товариства (п.9.3. Протоколу №29); Наглядовій раді Товариства здійснити всі необхідні дії для виплати дивідендів акціонерам Товариства (п.9.4. Протоколу №29). …

Повідомленням про підсумки голосування на позачергових загальних зборах акціонерів 30.01.18 ПрАТ «ЗЗРК» повідомлено акціонерів про підсумки голосування на позачергових Загальних зборах акціонерів підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат».

26.02.18 проведено засідання Наглядової ради ПрАТ «ЗЗРК»», яке оформлено протоколом від 26.02.18 № 108.

За наслідками засідання цієї Наглядової ради, в якому приймали участь Голова Наглядової ради, Секретар Наглядової ради та 2 члени Наглядової ради, вона (рада) прийняла наступні рішення:

1. Встановити 15.03.18 датою складення переліку акціонерів ПрАТ «ЗЗРК», які мають право на отримання дивідендів;

2.1. Встановити термін виплати дивідендів з 20.03.18 по 27.07.18 (п.п. 2.1 п. 2 рішення);

2.2. Встановити наступний порядок виплати дивідендів:

1. Виплата дивідендів буде здійснюватись безпосередньо акціонерам ПрАТ «ЗЗРК», виключно грошовими коштами.

2. Дивіденди можуть виплачуватись частинами всім акціонерам, або окремо.

3. Виплата дивідендів акціонерам здійснюється на підставі письмової заяви акціонера на адресу ПрАТ «ЗЗРК» шляхом перерахування грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок, реквізити якого вказані в заяві акціонера. Заява акціонера може подаватись акціонером безпосередньо в ПрАТ «ЗЗРК» або направлятись поштою за адресою місцезнаходження ПрАТ «ЗЗРК» до 20.03.18 включно.

4. При відсутності письмової заяви акціонера, дивіденди таким акціонерам виплачуються на підставі реквізитів, зазначених у переліку акціонерів ПрАТ «ЗЗРК», які мають право на отримання дивідендів.

5. Витрати, що виникають при перерахуванні дивідендів (сплата комісійних платежів банку поштові послуги і т.і.) оплачуються за рахунок коштів ПрАТ «ЗЗРК», якщо інше не передбачено чинним законодавством України.

6. У разі повернення на ПрАТ «ЗЗРК» дивідендів, перерахованих акціонеру відповідно до реквізитів, зазначених в його заяві, або реквізитів, зазначених у переліку акціонерів ПрАТ «ЗЗРК», які мають право на отримання дивідендів, такі дивіденди будуть виплачуватись такому акціонеру через депозитарну систему України.

7. Дивіденди акціонерам-нерезидентам виплачуються відповідно до вимог валютного законодавства в гривні або в іноземній валюті в перерахунку за курсом Національного банку України на дату здійснення платежу.

2.3. Встановити порядок повідомлення акціонерів про дату, розмір, порядок і строки виплати дивідендів шляхом розміщення Товариством відповідної інформації на веб-сайті ЗЗРК у мережі інтернет.

Повідомленням про порядок виплати дивідендів акціонерам ПрАТ «ЗЗРК», яке є Додатком № 1 до Протоколу засідання Наглядової ради від 26.02.18 № 108, визначено наступне.

1. Загальними зборами акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» прийнято рішення про отримання частини нерозподіленого прибутну, отриманого за підсумками роботи у 2014 р. сумі 850 000 000,00 грн на виплату дивідендів. 2. Розмір дивідендів розрахований за 1 просту іменну акцію ПрАТ «ЗЗРК» становить 7,573319 грн. 3. Виплата дивідендів буде здійснюватись з 20.03.18 по 27.07.18. 4. Дата складання переліку акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» які мають право на виплату дивідендів - 15.03.2018. … 6. Виплата дивідендів буде здійснюватись безпосередньо акціонерам ПрАТ «ЗЗРК» виключно грошовими коштами. … 8. Виплата дивідендів акціонерам здійснюється на підставі письмової заяви акціонера на адресу ПрАТ «ЗЗРК», шляхом перерахування грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок, реквізити якого вказані в заяві акціонера. Заява акціонера може подаватись акціонером безпосередньо в ПрАТ «ЗЗРК» або направлятись поштою за адресою місцезнаходження ПрАТ «ЗЗРК» до 20.03.18 включно. 9. При відсутності письмової заяви акціонера дивіденди таким акціонерам виплачуються на підставі реквізитів зазначених у переліку акціонерів ПрАТ «ЗЗРК», які мають право на отримання дивідендів. 10. Відповідно до чинного законодавства України, податок на дивіденди утримується при виплаті дивідендів із суми дивідендів призначеної для виплати акціонеру (крім акціонерів - юридичних осіб - резидентів України). 11. Витрати, які виникають при перерахуванні дивідендів (сплата комісійних платежів банку, поштові послуги і т.і.) оплачуються за рахунок коштів ПрАТ «ЗЗРК», якщо ін. не передбачено чинним законодавством України. 12. У разі повернення на ПрАТ «ЗЗРК» дивідендів, перерахованих акціонеру відповідно до реквізитів, зазначених в його заяві, або реквізитів, зазначених в переліку акціонерів ПрАТ «ЗЗРК», які мають право на отримання дивідендів, такі дивіденди будуть виплачуватись такому акціонеру через депозитарну систему України. 13. Дивіденди акціонерам-нерезидентам виплачуються ПрАТ «ЗЗРК» відповідно до вимог валютного законодавства в гривні, або в іноземній валюті в перерахунку за курсом Національного банку України на дату здійснення платежу. 14. Акціонери - юридичні особи, які є нерезидентами України і бажають скористатись умовами міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, повинні подати до 20.03.18 в ПрАТ «ЗЗРК» виданий уповноваженим органом держави реєстрації оригінал документа, що підтверджує податкове резиденстство (сертифікат податкового президентства і т.і.). Цей документ повинен бути виданий за формою затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, належним чином легалізований і перекладений українською мовою відповідно до законодавства України.

13.06.18 відбулись позачергові загальні збори акціонерів Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат», які оформлені протоколом від 30.06.18 № 30.

Серед 6 питань затверджено порядку денного вказаних зборів були розглянуті питання: …

5. Визначення порядку розподілу чистого прибутку Товариства за підсумками роботи у 2017 році та нерозподіленого прибутку товариства за 2014 та 2015 роки.

6. Прийняття рішення про виплату товариством дивідендів та затвердження розміру дивідендів.

… За наслідками прийнятих рішень з питань порядку денного збори, у т.ч. вирішили:

- по п. 5.1. - чистий прибуток Товариства отриманий за результатами в 2017 р. в розмірі 1 286 073 тис. грн залишити не розподіленим.

- п. 5.2. нерозподілений прибуток, отриманий за підсумками роботи за 2014 р. у розмірі 279 124 тис. грн спрямувати на виплату дивідендів.

- п. 5.3. нерозподілений прибуток, отриманий за підсумками роботи за 2015 р. у розмірі 232 085 тис. грн спрямувати на виплату дивідендів.

- по п. 6.1. - затвердити зальний розмір дивідендів у сумі 511 209 тис. грн відповідно до рішення цих Загальних зборів щодо визначення порядку розподілу нерозподіленого прибутку за 2014 (у розмірі 279 124 тис. грн) та 2015 роки (у розмірі 232 085 тис. грн).

- по п. 6.2. - затвердити розмір дивідендів, розрахований за одну просту іменну акцію Товариства - 4,554763 грн.

- по п. 6.3. - товариству здійснити виплату дивідендів безпосередньо акціонерам Товариства.

- по п. 6.4. - Наглядовій раді Товариства здійснити всі необхідні дії для виплати дивідендів акціонерам Товариства.

Повідомленням про підсумки голосування на позачергових загальних зборах акціонерів 13.06.18 ПрАТ «ЗЗРК» повідомлено акціонерів про підсумки голосування на позачергових Загальних зююорах акціонерів підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат».

19.07.18 проведено засідання Наглядової ради ПрАТ «ЗЗРК», яке оформлено протоколом від 19.07.18 № 116.

За наслідками засідання цієї Наглядової ради, в якому приймали участь Голова Наглядової ради Петер Плани (представник АТ «МІНЕРФІН» (MINERFIN. a.s.), Секретар Наглядової ради Акулич Андрій Миколайович (представник ПАТ «Запоріжсталь», члени Наглядової ради Шиханов Олександр Юрійович (представник АТ «КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.) та Шкляревська Наталія Андріївна (представник АТ «МІНЕРФІН» (MINERFIN. a.s.), вона (рада) прийняла наступні рішення:

1.2.1. Встановити термін виплати дивідендів з 10.08.18 до 12.12.18.

1.2.2. Встановити наступний порядок виплати дивідендів:

1. Виплата дивідендів буде здійснюватись безпосередньо акціонерам ПрАТ «ЗЗРК», виключно грошовими коштами.

2. Виплата дивідендів акціонерам ПрАТ «ЗЗРК» здійснюється шляхом виплати всієї суми дивідендів в повному розмірі або кількома частинами, до повної виплати акціонерам, які мають право на отримання дивідендів, належних коштів.

3. Виплата дивідендів акціонерам здійснюється на підставі письмової заяви акціонера на адресу ПрАТ «ЗЗРК», шляхом перерахування грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок, реквізити якого вказані в заяві акціонера. Заява акціонера може подаватись акціонером або його представником безпосередньо в ПрАТ «ЗЗРК» або направлятись поштою за адресою місцезнаходження ПрАТ «ЗЗРК» до 10.08.18 включно.

4. При відсутності письмової заяви акціонера, дивіденди таким акціонерам виплачуються на підставі реквізитів, зазначених у Переліку акціонерів ПрАТ «ЗЗРК», які мають право на отримання дивідендів.

5. Витрати, що виникають при перерахуванні дивідендів (сплата комісійних платежів банку, поштові послуги і т. ін.) оплачуються за рахунок коштів ПрАТ «ЗЗРК», якщо інше не передбачено чинним законодавством України.

6. Невиплачені акціонерам дивіденди внаслідок відсутності письмової заяви акціонера чи відсутності коректних даних для перерахування дивідендів депонуються на рахунках ПрАТ «ЗЗРК» і виплачуються за окремим додатковим запитом акціонерів. На суму невиплачених та не отриманих акціонерами дивідендів проценти не нараховуються.

7. Дивіденди акціонерам-нерезидентам виплачуються відповідно до вимог валютного законодавства в гривні або в іноземній валюті (долари США, Євро) в перерахунку за курсом Національного банку України на дату здійснення платежу.

1.2.3. Встановити порядок повідомлення акціонерів про дату, розмір, порядок і строки виплати дивідендів шляхом розміщення Товариством відповідної інформації на веб-сайті ПрАТ «ЗЗРК» у мережі Інтернет у термін до 10.08.18.

1.3.1. Затвердити «Повідомлення про порядок виплати дивідендів акціонерам ПрАТ «ЗЗРК» (Додаток №1 до Протоколу №116 засідання Наглядової ради від 19.07.18).

1.3.2. Доручити Голові Правління - Генеральному директору Товариства ОСОБА_2 здійснити інформування акціонерів про виплату дивідендів відповідно до встановленого Наглядовою радою порядку, а також надати інформацію про виплату дивідендів згідно з вимогами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України. …».

Повідомленням про порядок виплати дивідендів акціонерам ПрАТ «ЗЗРК», яке є Додатком № 1 до Протоколу засідання Наглядової ради від 19.07.18 № 116, визначено наступне.

1. Загальними зборами акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» прийнято рішення про спрямування на виплату дивідендів: нерозподіленого прибутку, отриманого за підсумками роботи за 2014 рік у розмірі 279 124 000,00 грн та нерозподіленого прибутку, отриманого за підсумками роботи за 2015 рік у розмірі 232 085 000,00 грн. Загальний розмір дивідендів - 511 209 000,00 грн.

2. Розмір дивідендів, розрахований за одну просту іменну акцію ПрАТ «ЗЗРК» становить - 4,554763 грн.

3. Виплата дивідендів буде здійснюватись з 10.08.18 до 12.12.18.

4. Дата складання переліку акціонерів ПрАТ «ЗЗРК», які мають право на отримання дивідендів - 08.08.18.

5. Сума дивідендів, нарахованих кожному акціонеру, визначається шляхом множення кількості акцій, що належать такому акціонеру, на розмір дивідендів, розрахованих за одну просту іменну акцію (4,554763 грн), з округленням одержаного результату з використанням правил математичного округлення з точністю до двох знаків після коми.

6. Виплата дивідендів буде здійснюватись безпосередньо акціонерам ПрАТ «ЗЗРК» виключно грошовими коштами.

7. Виплата дивідендів акціонерам ПрАТ «ЗЗРК» здійснюється шляхом виплати всієї суми дивідендів в повному розмірі або кількома частинами, до повної виплати акціонерам, які мають право на отримання дивідендів, належних коштів.

8. Виплата дивідендів акціонерам здійснюється на підставі письмової заяви акціонера на адресу ПрАТ «ЗЗРК», шляхом перерахування грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок, реквізити якого вказані в заяві акціонера. Заява акціонера може подаватись акціонером або його представником безпосередньо в ПрАТ «ЗЗРК» або направлятись поштою за адресою місцезнаходження ПрАТ «ЗЗРК» до 10.08.18 включно.

9. При відсутності письмової заяви акціонера дивіденди таким акціонерам виплачуються на підставі реквізитів, зазначених у переліку акціонерів ПрАТ «ЗЗРК», які мають право на отримання дивідендів.

10. Відповідно до чинного законодавства України, податок на дивіденди утримується при виплаті дивідендів із суми дивідендів, призначеної для виплати акціонеру (крім акціонерів, юридичних осіб - резидентів України).

11. Витрати, що виникають при перерахуванні дивідендів (сплата комісійних платежів банку, поштові послуги і т. ін.) оплачуються за рахунок коштів ПрАТ «ЗЗРК». якщо інше не передбачено чинним законодавством України.

12. Невиплачені акціонерам дивіденди внаслідок відсутності письмової заяви акціонера чи відсутності коректних даних для перерахування дивідендів депонуються на рахунках ПрАТ «ЗЗРК» і виплачуються за окремим додатковим запитом акціонерів. На суму невиплачених та не отриманих акціонерами дивідендів проценти не нараховуються.

13. Дивіденди акціонерам-нерезидентам виплачуються відповідно до вимог валютного законодавства в гривні або в іноземній валюті (долари США, Євро) в перерахунку за курсом Національного банку України на дату здійснення платежу.

14. Акціонери - юридичні особи, які є нерезидентами України і бажають скористатись умовами міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, повинні подати до 10.08.18 в ПрАТ «ЗЗРК» виданий уповноваженим органом держави реєстрації оригінал документа, що підтверджує податкове резидентство (сертифікат податкового резидентства і т.і.). Цей документ повинен бути виданий за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, належним чином легалізований і перекладений українською мовою відповідно до вимог законодавства України.

15. Виплата дивідендів здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених Національним Банком України щодо купівлі/перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон дивідендів за корпоративними правами/акціями чинних на момент здійснення відповідного перерахування коштів.

22.06.21 відбулись позачергові Загальні збори акціонерів підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ «ЗЗРК», яке оформлено протоколом від 22.06.21 № 34.

Серед 11 питань затвердженого порядку денного вказаних зборів були розглянуті питання: …

4. Розподіл чистого прибутку ПрАТ «ЗЗРК» отриманого за результатами діяльності у 2020 році.

5. Розподіл нерозподіленого прибутку ПрАТ «ЗЗРК».

6. Прийняття рішення про виплату ПрАТ «ЗЗРК» дивідендів та затвердження їх розміру.

…

За наслідками прийнятих рішень з питань порядку денного збори вирішили:

- по п. 4 порядку денного - нерозподілений чистий прибуток ПрАТ «ЗЗРК» отриманий за результатами діяльності у 2020 р. у сумі 2 048 138 000,00 грн залишити нерозподіленим (п. 4.1. Протоколу №34 від 22.06.21).

- по п. 5 порядку денного

- нерозподілений прибуток, отриманий ПрАТ «ЗЗРК» за результатами діяльності у 2016 р. у сумі 434 448 995,05 грн спрямувати на виплату дивідендів (п. 5.1. Протоколу №34);

- нерозподілений прибуток, отриманий ПрАТ «ЗЗРК» за результатами діяльності у 2017 р. у сумі 1 286 073 236,26 грн спрямувати на виплату дивідендів (п. 5.2. Протоколу №34);

- нерозподілений прибуток, отриманий ПрАТ «ЗЗРК» за результатами діяльності у 2018 р. у сумі 66 820 852,70 грн спрямувати на виплату дивідендів (п. 5.3. Протоколу №34);

- нерозподілений прибуток отриманий ПрАТ «ЗЗРК» за результатами діяльності у 2019 р. у сумі 1 352 918 850,96 грн спрямувати на виплату дивідендів (п. 5.4. Протоколу №34).

- по п. 6 порядку денного - затвердити загальний розмір дивідендів у сумі 3 140 261 934,97 грн відповідно до рішення цих Загальних зборів щодо визначення порядку розподілу нерозподіленого прибутку ПрАТ «ЗЗРК», отриманого за результатами діяльності ПрАТ «ЗЗРК» за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки (п. 6.1. Протоколу №34); затвердити розмір дивідендів на 1 просту іменну акцію ПрАТ «ЗЗРК» -27,97909 грн (п. 6.2. Протоколу №34); ПрАТ «ЗЗРК» здійснити виплату дивідендів безпосередньо акціонерам ІІрАТ «ЗЗРК» (п. 6.3. Протоколу №34); Наглядовій раді ПрАТ «ЗЗРК» здійснити всі необхідні дії для виплати дивідендів акціонерам ПрАТ «ЗЗРК» (п. 6.4. Протоколу №34 від 22.06.21).

Повідомленням про підсумки голосування на позачергових загальних зборах акціонерів 22.06.21 ПрАТ «ЗЗРК» повідомлено акціонерів про підсумки голосування на позачергових Загальних зююорах акціонерів підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат».

26.07.21 проведено засідання Наглядової ради (в режимі відеоконференції) підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ «ЗЗРК», яке оформлено протоколом від 26.07.21 № 189.

За наслідками засідання цієї Наглядової ради, в якому приймали участь Голова Наглядової ради Петер Плани (представник АТ «МІНЕРФІН» (MINERFIN. a.s.), Секретар Наглядової ради Горбенко Ірина Володимирівна (представник ПАТ «Запоріжсталь», члени Наглядової ради Шиханов Олександр Юрійович (представник АТ «КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.) та Шкляревська Наталія Андріївна (представник АТ «МІНЕРФІН» (MINERFIN. a.s.), вона (рада) прийняла наступні рішення:

1.1. Встановити 10.08.21 датою складення переліку осіб (акціонерів ПрАТ «ЗЗРК»), які мають право на отримання дивідендів.

2.1. Визначити строк виплати дивідендів з 11.08.21 до 21.12.21.

2.2. Визначити наступний порядок виплати дивідендів:

1) Виплата дивідендів здійснюється виключно грошовими коштами безпосередньо акціонерам ПрАТ «ЗЗРК» зазначеним у переліку осіб (акціонерів ПрАТ «ЗЗРК»), які мають право на отримання дивідендів (надалі - Перелік).

2) ПрАТ «ЗЗРК» здійснює виплату дивідендів шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі або кількома частинами.

3) Виплата дивідендів здійснюється шляхом переказу відповідних сум коштів акціонерам, зазначеним у Переліку, на грошові рахунки акціонерів (банківські рахунки, інформація про які зазначена у Переліку) та/або шляхом поштових переказів на адреси акціонерів (у разі якщо Перелік не містить інформації про банківський рахунок), після актуалізації (уточнення) необхідної інформації акціонерами.

4) Акціонери, зазначені у Переліку, зобов'язані актуалізувати (уточнити) інформацію щодо грошових рахунків та/або поштових адрес, що міститься у Переліку, шляхом надання Заяви про виплату дивідендів із зазначенням реквізитів (банківських рахунків або поштової адреси) для виплати дивідендів.

Заява про виплату дивідендів може подаватись акціонером безпосередньо в ПрАТ «ЗЗРК» або направлятись поштою за адресою місцезнаходження ПрАТ «ЗЗРК» протягом строку, що встановлений для виплати дивідендів.

5) Дивіденди акціонерам - юридичним особам нерезидентам України, виплачуються в гривні або в іноземній валюті, відповідно до наданої таким акціонером Заяви про виплату дивідендів.

Виплата дивідендів в іноземній валюті здійснюється: у разі купівлі іноземної валюти - за курсом уповноваженого банку на дату виплати дивідендів, у разі перерахування власної іноземної валюти - за офіційним курсом, установленим Національним банком України на дату виплати дивідендів.

6) У випадку не отримання ПрАТ «ЗЗРК» від акціонера - фізичної особи Заяви про виплату дивідендів, дивіденди виплачуються за реквізитами, вказаними у Переліку.

7) Дивіденди, невиплачені акціонеру - юридичній особі (резиденту або нерезиденту) внаслідок відсутності коректних даних щодо банківського рахунку для переказу дивідендів, виплачуються ПрАТ «ЗЗРК» виключно за письмовою Заявою про виплату дивідендів, що надана таким акціонером.

8) Витрати, що виникають при перерахуванні дивідендів (сплата комісійних платежів банку, поштові послуги тощо) оплачуються за рахунок коштів ПрАТ «ЗЗРК», якщо інше не передбачено чинним законодавством України.

9) У разі повернення на ПрАТ «ЗЗРК» дивідендів, перерахованих акціонеру відповідно до реквізитів, зазначених у Переліку або його Заяві про виплату дивідендів, виплата дивідендів такому акціонеру буде здійснена через депозитарну систему України.

10) На суму невиплачених та неотриманих акціонерами дивідендів відсотки не нараховуються.

3.1. Повідомлення акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» про дату, розмір, порядок і строки виплати дивідендів здійснити шляхом розміщення Товариством «Повідомлення про виплату дивідендів акціонерам ПрАТ «ЗЗРК»» на веб-сайті ЗЗРК у мережі Інтернет.

3.2. Затвердити «Повідомлення про виплату дивідендів акціонерам ПрАТ «ЗЗРК» (Додаток №1 до цього Протоколу).

3.3. Доручити Голові Правління - Генеральному директору Товариства ОСОБА_3 або особі, яка виконує його обов'язки, забезпечити: інформування акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» про виплату дивідендів відповідно до встановленого Наглядовою радою порядку та надання інформації про виплату дивідендів відповідно до вимог Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України щодо розкриття інформації емітентами цінних паперів.

Повідомленням про виплату дивідендів акціонерам ПрАТ «ЗЗРК», яке є Додатком № 1 до протоколу № 189 засідання Наглядової ради ПрАТ «ЗЗРК» від 26.07.21, повідомлено акціонерів Товариства про наступне:

1. Позачерговими Загальними зборами акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» було прийняте рішення щодо порядку розподілу нерозподіленого прибутку за 2016-2019 р.р., відповідно до якого 3 140 261 934,97 грн спрямовано на виплату дивідендів.

2. Розмір дивідендів, розрахований за одну просту іменну акцію ПрАТ «ЗЗРК» становить 27,97909 грн.

3. Дата складання переліку осіб (акціонерів ПрАТ «ЗЗРК»), які мають право на отримання дивідендів (надалі - Перелік) - 10.08.2021.

4. Сума дивідендів, нарахованих кожному акціонеру, визначається шляхом множення кількості акцій, що належать акціонеру на розмір дивідендів, розрахованих за одну просту іменну акцію (27,97909 грн), з округленням одержаного результату з використанням правил математичного округлення з точністю до двох знаків після коми.

5. Виплата дивідендів буде здійснюватись з 11.08.21 до 21.12.21.

6. Виплата дивідендів здійснюється виключно грошовими коштами безпосередньо акціонерам ПрАТ «ЗЗРК», зазначеним у Переліку.

7. ПрАТ «ЗЗРК» здійснює виплату дивідендів шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі або кількома частинами.

8. Виплата дивідендів здійснюється шляхом переказу відповідних сум коштів акціонерам, зазначеним у Переліку, на грошові рахунки акціонерів (банківські рахунки, інформація про які зазначена у Переліку) та/або шляхом поштових переказів на адреси акціонерів (у разі якщо Перелік не містить інформації про банківський рахунок), після актуалізації (уточнення) необхідної інформації акціонерами.

9. Акціонери, зазначені у Переліку, зобов'язані актуалізувати (уточнити) інформацію щодо грошових рахунків та/або поштових адрес, що міститься у Переліку, шляхом надання Заяви про виплату дивідендів із зазначенням реквізитів (банківських рахунків або поштової адреси) для виплати дивідендів.

10. Дивіденди акціонерам - юридичним особам нерезидентам України, виплачуються в гривні або в іноземній валюті відповідно до наданої таким акціонером Заяви про виплату дивідендів.

11. У випадку не отримання ПрАТ «ЗЗРК» від акціонера - фізичної особи заяви про виплату дивідендів, дивіденди виплачуються за реквізитами, вказаними у Переліку.

12. Дивіденди, невиплачені акціонеру - юридичній особі (резиденту або нерезиденту) внаслідок відсутності коректних даних щодо банківського рахунку для переказу дивідендів, виплачуються ПрАТ «ЗЗРК» виключно за письмовою Заявою про виплату дивідендів, що надана таким акціонером.

13. Витрати, що виникають при перерахуванні дивідендів (сплата комісійних платежів банку, поштові послуги тощо) оплачуються за рахунок коштів ПрАТ «ЗЗРК», якщо інше не передбачено чинним законодавством України.

14. У разі повернення на ПрАТ «ЗЗРК» дивідендів, перерахованих акціонеру відповідно до реквізитів, зазначених у Переліку або його Заяві про виплату дивідендів, виплата дивідендів такому акціонеру буде здійснена через депозитарну систему України.

15. На суму невиплачених та неотриманих акціонерами дивідендів відсотки не нараховуються.

16. Відповідно до чинного законодавства України, податок на дивіденди утримується при виплаті дивідендів із суми дивідендів, призначеної для виплати акціонеру (крім акціонерів, юридичних осіб - резидентів України).

17. Юридичні особи, які є нерезидентами України і бажають скористатись умовами міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, повинні подати в ПрАТ «ЗЗРК» виданий уповноваженим органом держави реєстрації оригінал документа, що підтверджує податкове резидентство (сертифікат податкового резидентства тощо). Цей документ повинен бути виданий за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, належним чином легалізований і перекладений українською мовою, відповідно до вимог чинного законодавства України».

Листом за вих. від 15.06.22 № 20/67 ПрАТ «ЗЗРК» просило Східне МУ ДПС по роботі з ВПП прийняти заяву ПрАТ «ЗЗРК» про не можливість 15.06.22 своєчасного виконання будь-якого податкового обов'язку (у т.ч. щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, тощо) з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом 3 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні та врахувати зазначену заяву при веденні податкового обліку.

У газеті «Голос України» за № 127 (7877) від 21.06.22 розміщено повідомлення про те, що ПрАТ «ЗЗРК» є суб'єктом господарювання та зареєстроване за адресою: Запорізька область, Василівський район, село Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км, за якою (адресою) розміщені виробничі потужності комбінату. … Оскільки майно ПрАТ «ЗЗРК», що знаходиться за вказаною адресою, перебуває у незаконному володінні та під контролем третіх осіб, відповідно до наказу по ПрАТ «ЗЗРК» від 15.06.22 № 130 господарська діяльність комбінату з використанням майна, над яким втрачено контроль, призупинена… .

23.06.25 між акціонерним товариством “КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.), зареєстрованим за законодавством Чеської Республіки (зареєстроване у комерційному реєстрі, що ведеться міським судом Праги, розділ В, вкладка 8936) та приватним акціонерним товариством “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (ПрАТ “ІНГЗК») укладено (підписано) договір відступлення права вимоги (цесії). При цьому, з боку АТ “КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.) договір підписано з однієї сторони - Головою правління “КСК Консалтінг» Євгеном Шелєховим, а також членами Правління ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (які діють на підставі Статуту) та Генеральним директором ПрАТ “ІНГЗК» Тонєвим І.М. - з іншої.

Умовами оспорюваного у цій справі договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 сторони визначили наступне.

На дату цього Договору відступлення Цедент (АТ “КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.) є акціонером підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (ПрАТ «ЗЗРК») та володіє 21 395 769 штук простих електронних іменних акцій, що становить 19,0632% статутного капіталу ПрАТ «ЗЗРК» (п. 1 Преамбули).

Цедент (п. 2 Преамбули), як акціонер ПрАТ «ЗЗРК», має право одержати дивіденди, нараховані за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку, отриманого ПрАТ «ЗЗРК» за результатами діяльності у 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 роках в загальному розмірі 721 855 736,80 грн (рішення про нарахування яких оформлено протоколами позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» № 29 від 30.01.18, № 30 від 13.05.18 та № 34 від 22.06.21).

Цедент (п. 3 Преамбули) бажає відступити свої права Цесіонарієві за умов наведених нижче.

Ставка (п. 4 Преамбули) оподаткування податком на репатріацію операції з відступлення права вимоги за нарахованими дивідендами ПрАТ «ЗЗРК» від акціонера - Цедента на користь резидента України - Цесіонарія становить 15%.

Утримання податку в розмірі 108 278 368,02 грн здійснюється ПрАТ «ЗЗРК» з суми дивідендів визначених в п. 2 Преамбули цього Договору на момент виконання грошового зобов'язання ПрАТ «ЗЗРК» щодо виплати нарахованих дивідендів (п. 5 Преамбули).

У порядку (п. 6 Преамбули) та на умовах визначених цим договором, Цедент відступає Цесіонарієі, а Цесіонарій набуває права вимоги, належне Цедентові, стає кредитором та має право вимагати від ПрАТ «ЗЗРК» виконання його обов'язку із виплдати Загального розміру дивідендів, без врахування податку на репатріацію, а саме грошового зобов'язання у розмірі 613 577 413,78 грн (залишкові дивіденди).

У зв'язку з викладеним, сторони домовились про те, що якщо тільки контекст не вимагає іншого, в цьому договорі відступлення терміни мають такі значення:

- «Відступлення права» - усі існуючі та майбутні права вимоги Цедента до ПрАТ «ЗЗРК» щодо залишкових Дивідендів у стані, що існує на Дату Відступлення;

- «Дата Відступлення» - дата цього Договору відступлення;

- «ПрАТ «ЗЗРК» - підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «ЗЗРК» ….;

- «Робочий День» - день, окрім суботи, та неділлі або офіційного дня в Україні, коли банки в Києві (Україні) загалом відкриті для ведення звичайної банківської діяльності, а коли використовується для позначення строку виконання чи не виконання певних дій - це день, окрім суботи, та неділлі або офіційного не робочого дня в будь-якій країні, де така дія повинна чи не повинна бути вчинена;

- «Цесійна винагорода» - 613 577 4189,78 грн.

Згідно із пунктами 1.1. та 1.2. п. 1 (предмет договору відступлення), відповідно до цього договору Цедент відступає Цесіонарію Відступлені права, а Цесіонарій набуває Відступлені Права та сплачує Цеденту за відступлення Відступлених Прав Цесійну Винагороду у порядку та строки встановлені цим Договором (п. 1.1.). Цей договір відступлення є договором відступлення прав вимоги, до якого застосовуються положення ЦК україни про відступлення права вимоги, зокрема ст. ст. 512-519 ЦК України та ст. ст. 655-656 ЦК України. Для уникнення сумнівів цей Договір відступлення не є договором про послуги, зокрема не є договором факторингу в розумінні ст. 1077 ЦК України (п. 1.2.).

Порядок переходу відступлених прав визначено п. 2 вказаного Договору.

Так, зокрема, згідно із п.п. 2.1 п. 2 цього Договору, перехід відступлених прав відбувається в наступному порядку та обсязі: (а) - відступлені права переходять до Цесіонарія у повному обсязі з дати Відступлення. З дати Відступлення Цесіонарій стає новим кредитором стосовно ПрАТ «ЗЗРК» щодо всіх зобовязаньз виплати залишків Дивідендів; (b) - відступлені права переходять до Цесіонарія в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу Відступлених Прав.

Цедент не відповідає за не виконання, або неналежне виконання ПрАТ «ЗЗРК» грошової вимоги, право якої відступається Цесіонарію на підставі цього Договору і яка пред'явлена до виконання Цесіонарієм (п.п. 2.2. п. 2).

Пунктом 3 Договору визначено, що Цесіонарій сплачує чи інакше забезпечує оплату Цесіонарної Винагороди впродовж 90 робочих днів після дати відступлення шляхом банківського переказу за реквізитами, про які сторони домовляться окремо (п.п. 3.1. п. 3). Якщо Цесіонарій не виконує належним чином свої зобов'язання з оплати Цесійної Винагороди, це не впливає на дійсність відступлення Прав за цим Договором відступлення, а Цедент може на власний спільний розсуд: (а) - продовжити час, потрібний для виконання такого зобовязапння, або (b) - вимагати відшкодування збитків через затримку при сплаті Цесійної Винагороди.

Згідно із п. 4 Договору (Подальші дії), Цедент і Цесіонарій підпишуть і передадуть ПрАТ «ЗЗРК» повідомлення за формою, що додається в Додатку № 1 до цього Договору відступлення протягом 2 робочих днів з Дати Відступлення. Непередання такого повідомлення не впливає на відступлення Відступлених Прав за цим Договором відступлення (п.п. 4.1 п. 4). Кожна із Сторін сама підпише й передасть такі документи й виконає такі дії, що можуть розумно вимагатись для подальшого повного виконання цього Договору відступлення, а також вимагатиме всіх розумних заходів, щоб забезпечити такі ж дії з боку будь-якої потрібної третьої особи (п. 4.2.).

Пунктом 5 Договору (ЗАПЕВНЕННЯ) передбачено, що кожна із Сторін запевняє іншу, що має всі необхідні повноваження і правомочності на укладення та виконання цього Договору відступлення (п.п. 5.1.). Підписання, надання та виконання нею своїх відповідних зобов'язань за цим Договором відступлення не спричинить порушення будь-яких положень її статутних документів (п.п. 5.2. п. 5).

Підпунктом 7.1. п. 7 Договору сторони передбачили, що що за порушення зобов'язань, які виникли на підставі цього Договору відступлення, Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Всі спори (7.2. п. 7 Договору) між сторонами у зв'язку із цим Договором відступлення вирішуються шляхом переговорів, а у випадку не досягнення згоди - в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

Договір (п.п. 8.1., 8.4., 8.5. п. 8) відступлення набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до моменту належного і повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором відступлення … Жодна зі Сторін не вправі відступити чи передати всі, або деякі із своїх прав і обов'язків за цим Договором відступлення, або ж розпоряджатись правами та інтересами за цим Договором … без попередньої письмової згоди іншої Сторони. Цей договір відступлення та будь-який спір, або претензія, що постають із нього чи у зв'язку із ним або щодо його предмету, існування, укладення, дійсності, припинення, виконуваност чи порушення (включно з позадоговірними спорами та претензіями) регулюються та тлумачаться згідно із правом України без застосування колізійних норм.

Повідомленням про відступлення права вимоги від 23.06.25, скерованим на адресу підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ «ЗЗРК» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158 офіс 210) підписаним з боку ПрАТ «НГЗК» генеральним директором ОСОБА_7 , а також Головою правління “КСК Консалтінг» ОСОБА_8 , а також членами Правління ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ПрАТ «ІНГЗК» та АТ “КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.) повідомлялось ПрАТ «ЗЗРК» про укладення 23.06.25 між Цесіонарієм і Цедентом договору відступлення права вимоги (цесії), за яким Цедент (АТ “КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.) відступив Цесіонарію (ПрАТ «ІНГЗК») всі свої права на дивіденди нараховані за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку отриманого ПрАТ «ЗЗРК» за результатами діяльності у 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роках, а також залишок неоплачених дивідендів за результатами діяльності у 2014 році, які підлягають виплаті ПрАТ «ЗЗРК» на користь Цедента в розмірі 721 855 786,80 грн відповідно до протоколу № 29 позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 30.01.18, протоколу № 30 позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 13.06.18 та протоколу № 34 позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 22.06.21.

У вказаному повідомленні також зазначено, що:

- на момент виконання грошового зобов'язання ПрАТ «ЗЗРК» щодо виплати нарахованих дивідендів ПрАТ «ЗЗРК» утримує податок на репатріацію (15%) в розмірі 108 278 368,02 грн;

- ПрАТ «ЗЗРК» зобов'язане виплатити Цесіонарію 613 577 418,78 грн на рахунок вказаний у цьому повідомленні (міститься в частині реквізитів сторін, а саме: АТ «ПУМБ», IBAN НОМЕР_10 ).

Вимогою від 30.06.25, скерованою ПрАТ «ІНГЗК» до ПрАТ «ЗЗРК», підписант вимоги повідомляє ПрАТ «ЗЗРК» про укладення 23.06.25 договору про відступлення права вимоги (цесії), … що умовами вказаного договору передбачено, що на момент виконання грошового зобов'язання ПрАТ «ЗЗРК» щодо виплати зазначених нарахованих дивідендів останнє утримує податок на репатріацію (15%) в розмірі 108 278 368,02 грн; що ПрАТ «ЗЗРК» зобов'язане виплатити ПрАТ «ІНГЗК» 613 577 418,78 грн перерахувавши вказані кошти за наступними реквізитами:

1. Найменування отримувача: ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».

2. Ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) отримувача: 00190905.

3. Місцезнаходження отримувача: 50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47.

4. Найменування банку отримувача: АТ «Перший Український міжнародний банк», МФО 334851.

5. Реквізити рахунку: НОМЕР_10 .

Додатками до вказаної вимоги вказано: оригінал Повідомлення про відступлення права вимоги від 23.06.25 підписаного уповноваженими особами ПрАТ «ІНГЗК» та АТ «КСК Консалтінг»; засвідчена копія Договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25; засвідчена копія довіреності № 01/6141 від 26.12.24; засвідчена копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2622 від 03.09.12.

Докази направлення (накладна від 30.06.25 № 5000600119549, фіскальний чек від 30.06.25, опис вкладення в цінний лист № 5000600119549, трекінг за № 5000600119549) та отримання ПрАТ «ЗЗРК» вказаних документів (оригіналів Вимоги від 30.06.25 щодо виплати дивідендів у розмірі 613 577 418,78 грн, повідомлення про відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 вручено представнику ПрАТ «ЗЗРК» за довіреністю 04.07.25) … знаходяться у матеріалах справи та не оспорювались під час розгляду справи в суді з боку представників ПрАТ «ЗЗРК».

У заяві (документ сформований в системі «Електронний суд» 07.07.25), яка надійшла до суду за підписом ОСОБА_9 (станом на дату підписання вказаної заяви займав (займає) посаду Голови Правління-Геральний директор) зазначено наступне (дослівно):

«23.06.25 на адресу Голови Правління-Генерального директора та Заступника Горлови Правління - Фінансового директора ПрАТ «ЗЗРК» надійшло повідомлення про відступлення прав KSK Consulting a.s. на дивіденди нараховані за рахунок нерозподіленого прибутку, отриманого ПрАТ «ЗЗРК» у 2014-2019 роках, у сумі 721 855 786,80 грн на користь …. ПрАТ «ІНГЗК».

Відповідно до рішення позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» (протокол № 37 від 30.01.24), компетенція Правління та Голови Правління ПрАТ «ЗЗРК» обмежена обмежена і розпорядження коштами ПрАТ «ЗЗРК» здійснюється за рішенням Наглядової ради.

Відповідно до п. 7.16. Положення про Правління ПрАТ «ЗЗРК» Голова Правління - Генеральний директор Андрій КАРНАУХ та Заступник Голови Правління - Фінансовий директор Василь ВАРАВКА направили Вимогу № 18 від 26.06.25 про скликання засідання Наглядової ради ПрАТ «ЗЗРК» для прийняття рішення питання щодо виплати дивідендів нарахованих KSK Consulting a.s. на користь ПрАТ «ІНГЗК» за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25.

Відповідно до Положення про Наглядову раду ПрАТ «ЗЗРК» Секретар Наглядової ради Ірина ГОРБЕНКО за дорученням Голови Наглядової ради Петера ПЛАНИ повідомила членів Наглядової ради та Правління про скликання 08.07.25 засідання Наглядової ради …

Також підтверджуємо, що ПрАТ «ЗЗРК» на адресу електронної пошти … повторно отримало вимогу ПрАТ «ІНГЗК» від 30.06.2025, в якій було повідомлено про укладення між ПрАТ «ІНГЗК» та KSK Consulting a.s. Договору відступлення права вимоги (Цесії) від 23.06.2025, а також повідомлено, що ПрАТ «ІНГЗК» набуло всі права на дивіденди у розмірі 613 577 418,78 грн (без урахування податку на репатріацію) та вимагає перерахувати ПрАТ «ІНГЗК» вказані грошові кошти ...».

Листом за вих. від 25.07.25 № 07-25/10 ПрАТ «ЗЗРК» доводить до відому АТ «КСК Консалтінг» про отримання повідомлення про укладення договору про відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25, предметом якого є право вимоги за дивідендами у розмірі 613 577 418,78 грн, до якого долучено копію договору у простій письмовій формі. Крім того, виходячи із змісту вказаного листа ПрАТ «ЗЗРК» вважає, що у даному випадку, для виплати дивідендів (які належать АТ «КСК Консалтінг») на користь третьої особи, ПрАТ «ЗЗРК» повинно впевнитись, що цей правочин дійсно укладено від імені АТ «КСК Консалтінг» та отримали всі необхідні погодження на укладення договору та просить надати відповідні документи, а саме: апостильовану виписку /копію виписки/ із Торгового реєстру Чеської Республіки щодо KSK Consulting a.s станом на поточну дату та належним чином засвідчений переклад на українську мову…; Апостильовані копії Статуту KSK Consulting a.s. чинного на час укладення Договору відступлення права вимоги (цссії), а також від 23 липня 2014 року, від 23 червня 2025 року та належним чином засвідчений переклад на українську мову, оформлений в установленому законом порядку; Апостильовану копію балансу KSK Consulting a.s. станом на 31 грудня 2024 року та належним чином засвідчений переклад на українську мову, оформлений в установленому законом порядку; Інформацію щодо скликання Наглядової ради (Dozorci rada) KSK Consulting a.s з приводу схвалення Договору відступлення права вимоги (неси) від 23 червня 2025 року та прийпяття/не прийняття рішення Наглядовою радою (Dozorci rada) про схвалення Договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25; у разі схвалення Наглядовою радою (Dozorci rada) Договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 надати апостильовану копію відповідного рішення Наглядової ради (Dozorci rada) та належним чином засвідчений переклад на українську мову оформлений в установленому законом порядку; Інформацію щодо надання (подання) на адресу ПрАТ «ЗЗРК» заяв про виплату дивідендів у порядку та за формою, передбаченою рішеннями Наглядової ради ПрАТ «ЗЗРК» оформленими протоколами № 108 від 26.02.18, № 116 від 19.07.18, № 189 від 26.07.21 та докази дійсності цих банківських рахунків.

Наданою у справу довідкою від 25.07.25 за № 07-25/07 ПрАТ «ЗЗРК» повідомляє, що вказаним акціонерним товариством виплачено акціонеру АТ «КСК Консалтінг» дивіденди за період із 26.06.18 по 27.02.19 на загальну суму 383 395 191,04 грн, що відображено в обліку бухгалтерською проводкою по Дт 671 рахунку та по Кт 312 рахунку. Виплата дивідендів проводилось у валюті Євро.

Як свідчать надані у справу АТ «КСК Консалтінг» та АТ «СІТІБАНК» виписки по рахунках Expobank CZ та АТ «СІТІБАНК», АТ «КСК Консалтінг» отримало від ПрАТ «ЗЗРК» виплати дивідендів на загальну суму 12 269 882,61 євро, що на той період часу еквівалентно 383 395 191,01 грн. (за мінусом податків) згідно наступних платежів:

- 26.06.18 ПрАТ «ЗЗРК» зі свого рахунку, відкритого в АТ «СІТІБАНК», здійснило на рахунок АТ «КСК Консалтінг», відкритий в Expobank CZ a.s., платіж (який надійшов 27.06.18) на суму 85 470,08 євро, що на той період часу еквівалентно 2 617 362,31 грн. (виписка з рахунку АТ «КСК Консалтінг» від 29.06.18. В призначені зазначеного платежу ПрАТ «ЗЗРК» вказано - виплата дивідендів за 2009, 2011 рік згідно з протоколу позачергових Загальних зборів акціонерів № 24 від 09.04.2013 р.);

- 03.01.19 ПрАТ «ЗЗРК» зі свого рахунку, відкритого в АТ «СІТІБАНК», здійснило на рахунок АТ «КСК Консалтінг», відкритий в Expobank CZ a.s. платіж (який надійшов 04.01.19) на суму 2 008 032,10 євро, що на той період часу еквівалентно 63 683 007,10 грн. Вказане підтверджується випискою з рахунку АТ «КСК Консалтінг» від 31.01.19. В призначені зазначеного платежу ПрАТ «ЗЗРК» вкзано - виплата дивідендів за 2009 - 2011 р.р. згідно з протоколом позачергових Загальних зборів акціонерів № 24 від 09.04.13;

- 25.01.19 ПрАТ «ЗЗРК» зі свого рахунку, відкритого в АТ «СІТІБАНК», здійснило на рахунок АТ «КСК Консалтінг», відкритий в Expobank CZ a.s., платіж (дата зарахування коштів на рахунок 28.01.19) на суму 1 600 000,00 євро, що на той період часу еквівалентно 50 420 321,60 грн. Вказане підтверджується відповідним підтвердженням Expobank CZ a.s. (наявним у справі). В призначені зазначеного платежу ПрАТ «ЗЗРК» зазначено - виплата дивідендів за 2011 - 2012 р.р. згідно з протоколами позачергових загальних зборів акціонерів від 09.04.13 № 24 та від 14.05.14 №25;

- 31.01.19 ПрАТ «ЗЗРК» зі свого рахунку, відкритого в АТ «СІТІБАНК», здійснило на рахунок АТ «КСК Консалтінг», відкритий в Expobank CZ a.s., платіж (який надійшов 01.02.19) на суму 2 500 000,00 евро, що на той період часу еквівалентно 79 674 500,00 грн. Вказане підтверджується випискою з рахунку АТ «КСК Консалтінг» від 28.02.19. У призначені зазначеного платежу ПрАТ «ЗЗРК» зазначено - виплата дивідендів за 2012 - 2013 р.р. згідно з протоколом позачергових загальних зборів акціонерів від 14.05.14 № 25;

- 27.02.19 ПрАТ «ЗЗРК» зі свого рахунку, відкритого в АТ «СІТІБАНК», здійснило на рахунок АТ «КСК Консалтінг», відкритий в Expobank CZ a.s., платіж (який надійшов 27.02.19) на суму 6 076 380,43 евро, що на той період часу еквівалентно 187 000 000,00 грн. Вказане підтверджується випискою з рахунку АТ «КСК Консалтінг» від 28.02.19. У призначені платежу ПрАТ «ЗЗРК» вказано - виплата дивідендів за 2013 - 2014 роки згідно з протоколами позачергових загальних зборів акціонерів від 14.05.14 № 25 та від 30.01.18 №29.

Згідно із довідкою АТ «КСК Консалтінг» від 28.11.25 № 28/11, скерованою на адресу суду у цій справі, за період із 26.06.18 по 27.02.19 АТ «КСК Консалтінг» отримано від ПрАТ «ЗЗРК» грошові кошти на загальну суму 12 269 882,61 євро, що еквівалентно 383 395 191,01 грн. Згідно із даних бухгалтерського обліку АТ «КСК Консалтінг», ПрАТ «ЗЗРК» не здійснило виплату компанії дивідендів на загальну суму 613 577 419,16 грн, яка … в подальшому була відступлена ПрАТ «ІНГЗК» за договором відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25, а саме:

- 21 903 636,21 грн - залишок не сплачених дивідендів згідно із протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 30.01.18 № 29;

- 82 834 758,45 грн - дивіденди, які підлягають виплаті згідно із протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 13.06.18 № 30;

- 508 839 024,50 грн - дивіденди, які підлягають виплаті згідно із протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 22.06.21 № 34.

Відповідно із наявними у справі актами звірки взаємних розрахунків між ПрАТ «ЗЗРК» та АТ «КСК Консалтінг», станом на 31.12.19 та, окремо, станом на 31.12.20, заборгованість ПрАТ «ЗЗРК» на користь АТ «КСК Консалтінг» щодо виплати дивідендів становить 104 738 394,68 грн. При цьому, вказані акти підписані лише з боку ПрАТ «ЗЗРК» заступником голови Правління - фінансовим директором ОСОБА_10 та посвідчені відтиском печатки на вказаних актах. Підписи на вказаних актах з боку АТ «КСК Консалтінг» відсутні як і відсутні відтиски печатки на них.

Наявними у справі Виписками з рахунку відкритому в Expobank CZ a.s., АТ «КСК Консалтінг» у період із 31.01.18 по 31.12.18, з 31.01.20 по 31.03.20 мав відкритий рахунок № НОМЕР_11 у вказаному банку та сплачував щомісячні платежі за ведення такого рахунку.

Наданим у справу листом за вих. від 05.02.20, Expobank CZ a.s. було повідомлено АТ «КСК Консалтінг» про те, що на підставі положень ст. 14.2 Загальних умов та положень банку, банк розриває договір про управління рахунками АТ «КСК Консалтінг», а саме, рахунками за № №: 5133090006, 5133090022, 5133091607/4000. Строк попередження тривалістю 2 місяці починається із дати отримання цього повідомлення, а після його закінчення, рахунок буде закрито.

Як свідчить надана у цю справу копія Балансу АТ «КСК Консалтінг» станом на 31.12.24 (у тисячах чеських крон), з перекладом на українську мову, яка проведена перекладачем Цеханович Д.О., справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальовою Я.В., зокрема, всього активів - 163 628 тисяч чеських крон; рахунки в банках - 163 283 тис. чеських крон …

На виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.02.26 у справі № 908/2108/25 ПрАТ “ЗЗРК» надано заяву свідка ОСОБА_1 (який обізнаний зі змістом закону ст. ст. 383, 384, 385 КК України щодо кримінальної відповідальності за надання завідомо неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень) від 05.03.26, яка (заява) посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шемчук Н.Б. та зареєстрована в реєстрі за № 46. Згідно із її (заяви) змістом, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 … урочисто заявляє та своїм підписом підтверджує, що (дослівно):

«… є Заступником Голови Правління-Фінансовим директором ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ У ФОРМІ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» (69005, Україна, Запорізька обл., місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок, 158, офіс, 210; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00191218) (далі - «ПрАТ «ЗЗРК») з 01 лютого 2024 року. У своїй діяльності керуюсь Статутом ПрАТ «ЗЗРК», Положенням про правління ПрАТ «ЗЗРК» та маю доступ до відомостей бухгалтерського обліку товариства.

Відповіді на 1-3 питання.

З 24 лютого 2022 року виробничі потужності та офісні приміщення ПрАТ «ЗЗРК» опинились в тимчасовій окупації. Вивезення первинних документів виявилось неможливим. Доступними залишились електронні бухгалтерські регістри, в яких не ведеться облік виплачених, нарахованих дивідендів та їх не виплачених залишків у розрізі Протоколів загальних зборів акціонерів. В регістрах бухгалтерського обліку облік ведеться загальним підсумком у розрізі контрагентів. Відповідно до статті 5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік ведеться у грошовій одиниці України - гривні. Заборгованість за дивідендами обліковується в гривні і не перераховується у еквівалент іноземної валюти. У зв'язку вищенаведеними причинами у ПрАТ «ЗЗРК» немає можливості розкрити запитувану інформацію у валюті та в розрізі Протоколів загальних зборів акціонерів.

Відповідь на 4 питання.

У рядку 1640 «Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками» в Балансі (Звіті про фінансовий стан) по контрагенту «KSK Consulting а. s.» відображено:

Станом на 31.12.2022 - 613 577 419,18 грн.

Станом на 31.12.2023 - 613 577 419,18 грн.

Станом на 31.12.2024 - 613 577 419,18 грн.

Відповідь на 5 питання.

По рахунку обліку 671 «Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками» по контрагенту «KSK Consulting а. s.» станом на 23.06.2025 обліковується заборгованість на суму 613 577 419,18 грн. Станом на поточну дату 03.03.2026 сума залишається без змін та становить 613 577 419,18 грн.

До цієї заяви свідка додається:

1. Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2022 на 2 арк.

2. Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2023 на 2 арк.

3. Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2024 на 2 арк.

4. Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2025 на 2 арк.

5. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 671 за 2022 рік на 1 арк.

6. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 671 за 2023 рік на 1 арк.

7. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 671 за 2024 рік на 1 арк.

8. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 671 з 23.06.2025 по 03.03.2026 на 1 арк.

Наведені обставини у цій заяві мені відомо особисто із документів, на які є посилання у цій заяві.

Цим заявляю та запевнюю, що ця заява відповідає моєї внутрішньої волі, без будь- якого застосування фізичного чи психічного тиску; у момент підписання цієї заяви я усвідомлюю значення своїх дій і можу керувати ними; розумію природу цієї заяви та свої права і обов'язки; володію українською мовою, що дало мені можливість правильно і однозначно зрозуміти та витлумачити цю заяву; при підписанні заяви відсутні будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані мною; підписання цієї заяви не є результатом впливу тяжких для мене обставин, з намірами створення відповідних правових наслідків. …».

Як свідчать надані у справу Баланси (Звіт про фінансовий стан), поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками (код рядка 1640) ПрАТ «ЗЗРК» становить:

- станом на 31.12.22 - 614 895 млн. грн;

- станом на 31.12.23 - 614 895 млн. грн;

- станом на 31.12.24 - 614 895 млн. грн;

- станом на 31.12.25 - 614 895 млн. грн.

Згідно із оборотно-сальдовими відомостями ПрАТ «ЗЗРК» по рахунку 671, поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками по контрагенту «KSK Consulting а. s.» становить:

- за 2022 рік - 613 577 419,18 грн;

- за 2023 рік - 613 577 419,18 грн;

- за 2024 рік - 613 577 419,18 грн;

- з 23.06.25 по 03.03.26 - 613 577 419,18 грн.

Як стверджує позивач (ПрАТ «ІНГЗК») за первісним позовом, АТ «КСК Консалтінг», як акціонер, мало право на нарахування та отримання доходу у вигляді дивідендів в наступних розмірах:

1) за 2014 рік - 25 768 983,78 грн, з яких:

- 21 903 636,21 грн - частина дивідендів, які підлягали виплаті;

- 3 865 347,57 грн - податок на репатріацію за ставкою 15%.

2) за 2014 - 2015 роки - 97 452 657,00 грн, з яких:

- 82 834 758,45 грн - дивіденди, які підлягали виплаті;

- 14 617 898,55 грн - податок на репатріацію за ставкою 15%.

3) за 2016 - 2019 роки - 598 634 146,47 грн, з яких:

- 508 839 024,50 грн - дивіденди, які підлягали виплаті;

- 89 795 121,97 грн - податок на репатріацію за ставкою 15%.

ВСЬОГО: на загальну суму 721 855 787,25 грн, з яких:

- 613 577 419,16 грн - сума дивідендів, які підлягали виплаті

та

- 108 278 368,09 грн - сума податку на репатріацію за ставкою 15%, яку ПрАТ «ЗЗРК» мав сплатити при виплаті вказаних дивідендів.

З огляду на те, що:

- після укладення 23.06.25 договору про відступлення права вимоги (цесії) між АТ «КСК Консалтінг» та ПрАТ «ІНГЗК» останній фактично став новим кредитором та набув всі права, які мало АТ «КСК Консалтінг» щодо виплати (отримання) 721 855 786,80 грн дивідендів (з яких ПрАТ «ІНГЗК» має отримати 613 577 418,78 грн, а 108 278 368,02 грн ПрАТ «ЗЗРК» має сплатити в якості податку на репатріацію за ставкою 15%);

- заміна первісного кредитора на нового не впливає на виконання ПрАТ «ЗЗРК» свого зобов'язання із виплати дивідендів враховуючи, що про заміну кредитора ПрАТ «ЗЗРК» був повідомлений належним чином;

- як стверджує позивач за первісним позовом, вказаними діями ПрАТ «ЗЗРК» намагається ухилитись від виконання зазначеного зобов'язання з виплати дивідендів перед ПрАТ «ІНГЗК», як новим кредитором;

- оскільки ПрАТ «ЗЗРК» не виконав свої зобов'язання ані перед АТ «КСК Консалтінг», ані перед ПрАТ «ІНГЗК», набуті ПрАТ «ІНГЗК» права за договором потребують судового захисту, вказане стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

ПрАТ «ЗЗРК», як відповідач за первісним позовом, заперечив проти задоволення первісного позову повністю. На обгрунтування своєї доводів зазначив, що за даними бухгалтерського обліку, ПрАТ «ЗЗРК» з 26.06.18 по 27.02.19 сплатив АТ «КСК Консалтінг» дивіденди на загальну суму 383 395 191,04 грн, що значно перевищує суму дивідендів, яка підлягала виплаті; перелік акціонерів, які мають право на отримання дивідендів, не містить інформації щодо банківського рахунку АТ «КСК Консалтінг»; дивіденди АТ «КСК Консалтінг» не були виплачені, оскільки цей акціонер, не надав заяву про виплату дивідендів з інформацією про валюту та банківський рахунок, на який ПрАТ «ЗЗРК» повинен був здійснити перерахування дивідендів. А тому, ПрАТ «ЗЗРК» не мало змоги виконати свої зобов'язання зі сплати дивідендів, нарахованих АТ «КСК Консалтінг», оскільки останнім не було вчинено дій, до вчинення яких ПрАТ «ЗЗРК» міг виконати ці зобов'язання.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказами (ст. 73 ГПК України) є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та ін. обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарським судом кожній із сторін при розгляду справи № 908/2108/25 на всіх стадіях судового процесу була надана розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставили таку сторону у суттєво невигідне становище відносно інших сторін.

Судом враховано, що згідно із ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України ,зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість 2 або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 515 ЦК України наведено загальне правило визначення зобов'язань, в яких не допускається заміна кредитора, а сам: у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Отже, перелік зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, не є вичерпним. Тобто, у кожному конкретному випадку треба аналізувати зв'язок прав кредитора у зобов'язанні з його особою, з урахуванням того, що права кредитора не можуть бути передані іншій особі в зобов'язаннях, в яких це обумовлено характером самого зобов'язання (його цільовим виконанням) та особою кредитора.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов'язанні (ч. 1 ст. 517 ЦК України) повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, ін. актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 152 ЦК України унормовано, що акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній станом до 27.07.22), корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера-власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені ЦК України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається ЦК України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній станом до 27.07.22) передбачено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Статтею 30 Закону України «Про акціонерні товариства» (в чинній редакції) визначено, що дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує 6 місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Згідно із ч. 1 ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній станом до 27.07.22), загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Пунктами 12, 15, 27 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній станом до 27.07.22) передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом; вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із законом та/або статутом товариства.

Як зазначено вище в тексті цього рішення, п. 13.2. Статуту ПрАТ «ЗЗРК» передбачено, що прибуток Товариства утворюється в результаті грошових, матеріальних та інших надходжень від господарської діяльності Товариства після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат (у т.ч. витрати на оплату праці) …

Відповідно до п. 14.4. та п. 14.5. Статуту ПрАТ «ЗЗРК», Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Виплата Товариством дивідендів здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України, через депозитарну систему України або безпосередньо Акціонерам. Спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням Загальних зборів.

Пунктами 14.6. та 14.7. Статуту визначено, що для кожної виплати дивідендів Наглядова рада встановлює дату складення переліку Акціонерів, які мають право па отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку Акціонерів, які мають право па отримання дивідендів, визначається рішенням Наглядової ради, і не може бути встановлена раніше ніж через 10 робочих днів після дня прийняття такого рішення Наглядовою радою. Порядок повідомлення Акціонерів, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів, встановлюється Наглядовою радою.

Аналіз наведених норм ЦК України, Законів України «Про акціонерні товариства», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також положення Статуту ПрАТ «ЗЗРК» у відповідній чинній редакції свідчать, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління акціонерного Товариства - загальними зборами акціонерів. Прийняття такого рішення належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК».

Отже, підставою для виплати дивідендів є відповідне рішення загальних зборів акціонерів, яким визначається сума прибутку, яку вирішено спрямувати на виплату дивідендів, порядок та строки такої виплати.

При цьому, суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати, лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням. В іншому випадку дії суду призведуть до втручання у господарсько-управлінську діяльність суб'єкта господарювання. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.10.21 у справі № 910/12317/18, від 02.02.23 у справі № 910/10164/21.

Судом по справі № 908/2108/25 встановлено, що ПрАТ «ЗЗРК» взяло на себе грошове зобов'язання здійснити виплату акціонерам ПрАТ «ЗЗРК» дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства у 2014-2019 роках у визначених Наглядовою радою цього акціонерного товариства порядку та строки, а саме:

- щодо виплати дивідендів за 2014 р. - у розмірі 7,573319 грн на 1 (одну) акцію у строк з 20.03.18 по 27.07.18 (протокол від 30.01.18 № 29) на загальну суму 162 036 983,89 грн;

- щодо виплати дивідендів за період з 2014-2015 р.р. - у розмірі 4,554763 грн на 1 (одну) акцію у строк з 10.08.18 по 12.12.18 (протокол від 13.06.18 № 30) на загальну суму 97 452 657,00 грн;

- щодо виплати дивідендів за період з 2016-2019 р.р. - у розмірі 27,97909 грн на 1 (одну) акцію у строк з 11.08.21 по 21.12.21 (протокол від 22.06.21 № 34) на загальну суму 598 634 146,47 грн.

Всього 858 123 787,36 грн з урахуванням податку на репатріацію за ставкою 15 %.

Судом враховано, що з прийняттям акціонерним товариством рішення про виплату дивідендів та встановленням у такому (таких) рішенні (нях) строку (ків) проведення розрахунку (ків) з учасником (акціонером) у акціонерного товариства виникає обов'язок виплати дивідендів без будь-яких додаткових умов у встановлений у рішенні загальних зборів строк.

Акціонер не зобов'язаний звертатись до товариства із заявою про виплату дивідендів, оскільки нормами чинного законодавства такого обов'язку не встановлено.

При цьому, в протоколах Наглядової ради ПрАТ «ЗЗРК» від 26.02.18 № 108 та від 19.07.18 № 116 визначено, що виплата дивідендів акціонерам здійснюється на підставі письмової заяви акціонера на адресу ПрАТ «ЗЗРК», шляхом перерахування грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок, реквізити якого вказані в заяві акціонера. Заява акціонера може подаватись акціонером або його представником безпосередньо в ПрАТ «ЗЗРК» або направлятись поштою за адресою місцезнаходження ПрАТ «ЗЗРК» до 10.08.18 включно. При відсутності письмової заяви акціонера, дивіденди таким акціонерам виплачуються на підставі реквізитів, зазначених у переліку акціонерів ПрАТ «ЗЗРК», які мають право на отримання дивідендів.

Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про депозитарну систему України», документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Як свідчать наявні матеріали цієї господарської справи, і вказане не заперечувалось учасниками по цій справі, ПрАТ «ЗЗРК» частково виконало зобов'язання перед АТ “КСК Консалтінг» щодо виплати акціонерам дивідендів, та здійснило виплату 136 268 000,11 грн за 2014 рік (у розмірі 7,573319 грн на 1 (одну) акцію у відповідності до протоколу від 30.01.18 № 29) з урахуванням податку на репатріацію за ставкою 15 %.

А тому, як наслідок, у ПрАТ «ЗЗРК» виникла заборгованість перед АТ “КСК Консалтінг» щодо виплати дивідендів у розмірі 721 855 787,25 грн (25 768 983,78 грн за 2014 рік) + 97 452 657,00 грн (за 2014-2015 роки) + 598 634 146,47 грн (за 2016-2019 роки), з яких:

613 577 419,16 грн - сума дивідендів, що підлягає виплаті АТ «КСК Консалтінг» та

108 278 368,09 грн - сума податку на репатріацію за ставкою 15 %, яку ПрАТ «ЗЗРК» має (мав) сплатити при виплаті вказаних дивідендів.

Тобто, 858 123 787,36 грн - 136 268 000,11 грн = 721 855 787,25 грн.

При цьому, наявні у справі матеріали (докази) свідчать, що відомості про ПрАТ «ІНГЗК» відсутні у переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, оскільки ПрАТ «ІНГЗК» не є акціонером ПрАТ «ЗЗРК» в оспорюваному у цій справі періоді.

Із долучених сторонами до матеріалів цієї господарської справи документів вбачається, що АТ «КСК Консалтінг» як станом на дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за підсумками 2014-2019 р.р., так і станом на час ухвалення процесуального рішення у цій справі по суті спору (18.05.26) є і залишається акціонером ПрАТ «ЗЗРК», володіє 21 395 769 штук простих електронних іменних акцій, що становлять згідно із розділами VI та VIІІ Титульного аркушу від 25.04.19, який є додатком 38 до Полорження про закриття інформації емітентами цінних паперів - 19,0632 % статутного капіталу ПрАТ «ЗЗРК».

А тому, заперечення ПрАТ «ЗЗРК» з посиланням на те, що АТ «КСК Консалтінг», як акціонер ПрАТ «ЗЗРК», не надав останньому заяву про виплату суми дивідендів із зазначенням банківських рахунків для відповідного перерахування суми дивідендів визнаються необгрунтованими та відхиляються судом оскільки не спростовують його (ПрАТ «ЗЗРК») обов'язку (який не припинився) щодо виплати дивідендів у відповідному періоді і розмірі, які визначено наведеними вище в тексті цього рішення трьома рішеннями позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК», які (рішення) є чинними (і ця обставина не заперечувалась жодною із сторін по цій справі).

При цьому, судом погоджується та визнається обгрунтоварними твердження представника ПрАТ «ІНГЗК» в частині того, що у даному випадку подання чи неподання з боку АТ «КСК Консалтінг» до ПрАТ «ЗЗРК» заяви (яв) про виплату дивідендів не має юридичного значення, оскільки вказані обставини не припиняють зобов'язання ПрАТ «ЗЗРК» з їх виплати та не позбавляють права АТ «КСК Консалтінг» на їх отримання.

Як вже зазначалось судом вище у тексті цього рішення, 23.06.25 між акціонерним товариством “КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.), зареєстрованим за законодавством Чеської Республіки (зареєстроване у комерційному реєстрі, що ведеться міським судом Праги, розділ В, вкладка 8936) та ПрАТ “ІНГЗК» укладено та підписано договір відступлення права вимоги (цесії) на загальну суму 613 577 418,78 грн.

Відтак, суд виходить з того, що на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25, оспорюваного у цій справі, у позивача за первісним позовом виникло право вимагати від відповідача за первісним позовом сплатити відступлену грошову вимогу в частині отримання грошових коштів (дивідендів/виплати прибутку у вигляді дивідендів) у розмірі 613 577 418,78 грн, що є меншою від суми фактичної заборгованості ПрАТ «ЗЗРК перед АТ «КСК Консалтінг» щодо виплати дивідендів за вказані періоди у розмірі 721 855 787,25 грн (25 768 983,78 грн за 2014 рік) + 97 452 657,00 грн (за 2014-2015 роки) + 598 634 146,47 грн (за 2016-2019 роки), з яких:

- 613 577 419,16 грн - сума дивідендів, що підлягає виплаті АТ «КСК Консалтінг» та

- 108 278 368,09 грн - сума податку на репатріацію за ставкою 15 %, яку ПрАТ «ЗЗРК» має (мав) сплатити при виплаті вказаних дивідендів.

Відповідно до ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Статею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що згідно з принципами, які закріплені у його практиці (див., між іншим, "Пудас проти Швеції", рішення від 27.10.87), спір щодо "права", про яке можна стверджувати - принаймні на підставах, котрі можна довести, - що воно визнається в національному праві, а також є реальним і важливим. Спір може стосуватись як фактичного існування права, так і обсягів та способу його реалізації. Зрештою, результат провадження повинен безпосередньо впливати на можливість реалізації права, про яке йдеться у справі. Крім того, чи буде право розглядатись як право цивільного характеру в світлі відповідних положень Конвенції має визначатися не тільки за юридичною галузевою кваліфікацією, а й за його матеріально-правовим змістом та наслідками реалізації цього права у межах національної правової системи (див. "Кьоніг проти Німеччини", рішення від 28.06.78).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.91, "Федоренко проти України" від 01.06.06 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, сплата учаснику (акціонеру) дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення загальними зборами відповідача, надає такому учаснику, на користь якого таке рішення прийняте, "законне очікування", що йому будуть такі дивіденди виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів учаснику (акціонеру) прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

Приймаючи до уваги, що право на отримання частки прибутку (дивідендів) акціонером передбачено ст. 116 ЦК України, Законом України «Про акціонерні товариства» і з цього питання вже було прийнято 3 рішення загальними зборами акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» (наведені вище в тексті цього рішення), однак ПрАТ «ЗЗРК» виплату дивідендів не здійснив, чим порушив своє зобов'язання і права АТ «КСК Консалтінг», яке є акціонером ПрАТ «ЗЗРК», то ПрАТ «ІНГЗК» є особою, якій перейшло право грошової вимоги за договором відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 від АТ «КСК Консалтінг».

Розглядаючи справу судом враховано, що відповідно до пп. 14.1.49. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України), дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в т.ч. емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:

- платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" пп. 39.2.1.1. пп. 39.2.1. п. 39.2. ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" пп. 39.2.1.1. пп. 39.2.1. п. 39.2. ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах "а", "в", "г" пп. 39.2.1.1. пп. 39.2.1. п. 39.2. ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

- виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Відповідно до пп. 57.1-1.1. ПК України, у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПК України.

Крім випадків, передбачених пп. 57.1.-1.3 ПК України, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (абз. 1 пп. 57.1.-1.2. ПК України).

Згідно із положеннями пп. 141.4.1. п. 141.4. ст. 141 ПК України, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження в Україні, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПК України.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом (абз. "б" пп. 141.4.1. п. 141.4. ст. 141 ПК України).

Відповідно до пп. 141.4.2. п. 141.4. ст. 141 ПК України, резидент, у т.ч. фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або ін. нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у т.ч. на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1. п. 141.4. ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4. - 141.4.5. та 141.4.11. п. 141.4. ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно з положеннями п. 160.1. ст. 160 ПК України, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом (пп. "б" п. 160.1 ст. 160 ПК України).

Відповідно до положень п. 160.2. ст. 160 ПК України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у т.ч. на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 % їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України, що набрали чинності, з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.

Згідно із положеннями ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі (ч. 1). Однак, такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний одержувач є резидентом другої Договірної Держави, податок, що стягується, не повинен перевищувати: а) 5 % від загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від партнерства), і ця компанія є власником принаймні 25 % капіталу компанії, яка сплачує дивіденди; b) 15 % від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках. Компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування таких обмежень. Цей пункт не повинен торкатись оподаткування компаній стосовно прибутків, з яких сплачуються дивіденди (ч. 2). Термін "дивіденди" при використанні в цій статті означає доход від акцій чи інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також як доход від інших корпоративних прав, який підлягає такому ж оподаткуванню, як доходи від акцій відповідно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток (ч. 3).

Відповідно до п. 103.1., п. 103.2. та п. 103.4. ст. 103 ПК України, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України. Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. … (п. 103.1.). Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 цієї статті. Податкові вигоди у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, передбачені міжнародним договором, не надаються стосовно відповідного виду доходу або прибутку, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, які надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку. Ця норма не застосовується, якщо буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об'єкту та цілям міжнародного договору України. У разі якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені цим пунктом, застосовуються відповідні правила міжнародного договору п. 103.2.). Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4.).

Згідно із п. 103.10. ст. 103 ПК України, у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Як зазначалось в тексті цього рішення, у матеріалах справи є наявним Витяг з торговельного реєстру, який веде Міський суд у Празі розділ В, справа № 8936, акціонерне товариство «КСК Консалтінг» (ідентифікаційний номер 25543041) створено та зареєстровано 27.10.1998, з місцезнаходженням: Мілади Горакове, 116/109, Градчани, м. Прага 6, 16000.

Під час розгляду справи № 908/2108/25 та дослідження наданих сторонами доказів у ній представники сторін не оспорювали той факт, що АТ «КСК Консалтінг» є резидентом Чеської Республіки. Докази зворотнього в матеріалах справи № 908/2108/25 відсутні та не надані суду.

Встановивши, що дивіденди є доходом, який має бути отримано нерезидентом із джерелом походження в Україні, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 160.2 ст. 160 ПК України і сплата такого податку є обов'язком нерезидента (АТ «КСК Консалтінг»), який виконується резидентом (ПрАТ «ЗЗРК», податковий агент) під час відповідної виплати, суд дійшов висновку про необхідність утримання податку на репатріацію за ставкою 15 % від загальної суми доходів (дивідендів), який підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

З огляду на вказане суд зазначає, що позивач за первісним позовом вірно розрахував заявлену до стягнення з відповідача за первісним позовом (саме в контексті відступлених за договором відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.05) суму заборгованості в розмірі загального боргу з виплати дивідендів у сумі 721 855 786,80 грн (при наявній фактичній заборгованості ПрАТ «ЗЗРК» перед АТ «КСК Консалтінг» у розмірі 721 855 787,25 грн) з урахуванням 15 % утримання податку на репатріацію (в контексті пунктів 2, 4, 5, 6 Преамбули Договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25).

Однак, на користь позивача (ПрАТ “ІНГЗК») підлягає стягненню 85 %, а саме 613 577 418,78 грн від вказаної суми дивідендів (у даному випадку 721 855 786,80 грн), оскільки 15 % з вказаної суми (108 278 368,09 грн) є податком на доходи, який підлягає перерахуванню ПрАТ «ЗЗРК» до Державного бюджету України.

Водночас, питання оподаткування не відносяться до компетенції господарських судів України, оскільки стосуються публічно-правових відносин та не можуть бути вирішені в рамках розгляду приватноправового (в даному випадку корпоративного) спору. (Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Вищого господарського суду України від 01.10.14 у справі № 910/14601/13).

А тому, як наслідок, з огляду на вказане вище в тексті цього рішення у справі № 908/2108/25, судом позова вимога ПрАТ “ІНГЗК» до ПрАТ «ЗЗРК» за первісним позовом щодо стягнення заборгованості зі сплати дивідендів задовольняється частково в сумі 613 577 418,78 грн. В іншій частині позовної вимоги щодо стягнення суми сплати дивідендів у розмірі 108 278 368,02 грн, які є по суті податком на репатріацію за ставкою 15 % від загальної суми заборгованості невиплачених дивідендів, судом відмовляється через недоведеність.

При цьому, з підстав наведених вище в тексті цього рішення, судом визнаються необґрунтованими, не доведеними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та, як наслідок, відхиляються твердження ПрАТ «ЗЗРК» в частині того, що:

- за даними бухгалтерського обліку вказаного акціонерного товариства, ПрАТ «ЗЗРК» в період з 26.06.18 по 27.02.19 сплатив АТ «КСК Консалтінг» дивіденди на загальну суму 383 395 191,04 грн, що значно перевищує суму дивідендів, яка підлягала виплаті;

- ПрАТ “ІНГЗК» (позивачем) не надано жодних документів щодо підтвердження існування заборгованості ПрАТ «ЗЗРК» перед АТ «КСК Консалтінг» з виплати дивідендів у сумі 104 738 394,66 грн.

Підставою для вказаного висновку судом визнано наступне.

Наявні матеріали справи № 908/2108/25 свідчать, що ПрАТ «ЗЗРК» дійсно в період з 26.06.18 по 27.02.19 сплатив АТ «КСК Консалтінг» дивіденди на загальну суму 383 395 191,04 грн.

При цьому, не зважаючи на не заперечення вказаної обставини з боку ПрАТ «ІНГЗК» та АТ «КСК Консалтінг», всупереч положенням ч. 1 ст. 73 ГПК України (доказами є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи), а також ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України (кожна сторона подинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. … Докази подаються сторонами та ін. учасниками справи), жодних доказів у вигляді бухгалтерських документів (зокрема, але не виключно - платіжних доручень (платіжних інструкцій), банківських виписок та ін.) на підтвердження того, що ПрАТ «ЗЗРК» було проведено у повному обсязі сплату на користь АТ «КСК Консалтінг» саме на виконання рішень позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 30.01.18 (протокол № 29), від 13.06.18 (протокол № 30) та від 22.06.21 (протокол № 34) щодо виплати залишку не виплачених дивідендів за результатами господарської діяльності вказаного ПрАТ «ЗЗРК» у 2014 р., а також виплати дивідендів нарахованих за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку, отриманого вказаним акціонерним товариством за результатами господарської діяльності у 2015-2019 р.р. - ПрАТ «ЗЗРК» суду не надав обмежившись лише наданням бухгалтерської довідки про сплату на користь АТ «КСК Консалтінг» 383 395 191,04 грн дивідендів (вказавши загальну суму виплати дивідендів, але без деталізації такого (ких) платежу (жів), без зазначення призначення платежу, за який період, а також в частині того, що такі платежі здійснювались саме на виконання рішень загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК», які є предметом розгляду у цій справі, а не на виконання рішень інших зборів акціонерів цього ПрАТ «ЗЗРК», які, наприклад, оформлені протоколами загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 09.04.13 №24 чи від 14.05.14 №25).

Тобто, заперечуючи проти тверджень іншої сторони (сторін) у цій справі, ПрАТ «ЗЗРК» жодних доказів на підтвердження своїх доводів та на спростування тверджень ПрАТ «ІНГЗК», позивача за первісним позовом, суду не надав.

Зокрема, ПрАТ «ЗЗРК» не спростовано доводів ПрАТ «ІНГЗК» та АТ «КСК Консалтінг» про те, що вказані проплати (у сумі 383 395 191,04 грн дивідендів) були, але сплата вказаної суми дивідендів не стосувалась залишку не виплачених дивідендів за результатами господарської діяльності вказаного ПрАТ «ЗЗРК» у 2014 р. та за результатами діяльності ПрАТ «ЗЗРК» за 2015-2019 роки у розмірі 721 855 786,80 грн., які заявлені до стягнення за первісним позовом у цій справі.

Поряд з цим, наявні у справі виписки по рахунках Expobank CZ та АТ «СІТІБАНК» щодо сплати ПрАТ «ЗЗРК» на рахунок АТ «КСК Консалтінг» дивідендів у розмірі 12 269 882,61 євро, що на той період часу еквівалентно 383 395 191,01 грн (за мінусом податків), а саме:

- за період 2009 р, 2011 р. згідно з протоколом позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРЕК» від 09.04.23 № 24 на суму на суму 85 470,08 євро, що на той період часу еквівалентно 2 617 362,31 грн;

- за період 2009-2011 р.р. згідно з протоколом позачергових Загальних зборів акціонерів від 09.04.13 № 24 на суму 2 008 032,10 євро, що на той період часу еквівалентно 63 683 007,10 грн;

- за період 2011-2012 р.р. згідно з протоколами позачергових загальних зборів акціонерів від 09.04.13 № 24 та від 14.05.14 № 25 на суму 1 600 000,00 євро, що на той період часу еквівалентно 50 420 321,60 грн;

- за період 2012-2013 р.р. згідно з протоколом позачергових загальних зборів акціонерів від 14.05.14 № 25 на суму 2 500 000,00 евро, що на той період часу еквівалентно 79 674 500,00 грн;

за період 2013 - 2014 р.р. згідно з протоколами позачергових загальних зборів акціонерів від 14.05.14 № 25 та від 30.01.18 №29 на суму 6 076 380,43 евро, що на той період часу еквівалентно 187 000 000,00 грн.

В той же час, згідно з наявними у справі актами звірки взаємних розрахунків між ПрАТ «ЗЗРК» та АТ «КСК Консалтінг» за період січень 2019 р. - грудень 2020 р., наданих АТ «КСК Консалтінг» разом із відзивом на зустрічну позовну заяву (документ сформований у системі «Електронний суд» 02.12.25), станом на 31.12.19 та, окремо, станом на 31.12.20, заборгованість ПрАТ «ЗЗРК» на користь АТ «КСК Консалтінг» щодо виплати дивідендів становить 104 738 394,68 грн.

Тобто, саме вказана сума заборгованості щодо виплати дивідендів у вказаних актах звірки взаємних розрахунків підтверджена підписом заступника голови Правління - фінансовим директором ПрАТ «ЗЗРК» А. Косеги та посвідчена відтиском печатки цього акціонерного товариства.

При цьому, не підписання вказаних актів звірки з боку уповноваженої особи АТ «КСК Консалтінг», на що вказували представники ПрАТ «ЗЗРК» в суді, не спростовує наявну заборгованість ПрАТ «ЗЗРК» перед АТ «КСК Консалтінг» щодо виплати дивідендів у сумі 104 738 394,68 грн, яка на 2 копійки більша від суми, яка ставилась під сумнів з боку ПрАТ «ЗЗРК» із зазначенням: «не надано жодних документів щодо підтвердження існування заборгованості ПрАТ «ЗЗРК» перед АТ «КСК Консалтінг», а саме 104 738 394,66 грн».

Судом також враховано, що при розгляді цієї справи зі сторони ПрАТ «ЗЗРК» не ставилась під сумнів правомочність заступника голови Правління - фінансового директора ПрАТ «ЗЗРК» А. Косеги на підписання вказаних актів звірки з боку ПрАТ «ЗЗРК».

Крім того, враховуючи, що сторонами у цій справі за первісним позовом є ПрАТ «ІНГЗК» (позивач) та ПрАТ «ЗЗРК» (відповідач), в контексті заявленої позовної вимоги про стягнення суми дивідендів з урахуванням укладеного договору про відступлення права вимоги (цесії), судом залишаються поза увагою твердження ПрАТ «ЗЗРК» про те, що:

- в матеріалах справи відсутні докази виконання АТ «КСК Консалтінг» зобов'язань щодо актуалізації (уточнення) інформації стосовно грошових рахунків та/або поштових адрес, що міститься у переліку акціонерів, шляхом надання ПрАТ «ЗЗРК» Заяви про виплату дивідендів із зазначенням реквізитів (банківських рахунків або поштової адреси) для виплати дивідендів;

- не виконання ПрАТ «ЗЗРК» зобов'язання зі сплати дивідендів на корисить АТ «КСК Консалтінг» відбулось у наслідок прострочення кредитора, а саме не вчинення дій, до вчинення яких ПрАТ «ЗЗРК» не міг виконати свого обов'язку;

- АТ «КСК Консалтінг» мало беззаперечну можливість отримати дивіденди, оскільки відповідно до ч.2 ст. 30 Закону у разі невиплати дивідендів у визначений строк, в акціонера виникає право звернення до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса на документах, за якими стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Розглядаючи заявлений ПрАТ «ЗЗРК» зустрічний позов про визнання договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.05 недійсним судом враховано наступне.

Право України (на яке є посилання в п. 8.5. оспорюваного у цій справі договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25), це вся сукупність загальнообов'язкових правил поведінки, які встановлює або санкціонує держава Україна. Воно виступає єдиним регулятором суспільних відносин та поділяється на об'єктивне право (законодавство) та суб'єктивне право (конкретні можливості людини).

Право України має чітку структуру та ознаки. Головними ознаки такого права є:

- Верховенство права - панування закону, де людина, її життя та здоров'я визнаються найвищою соціальною цінністю;

- Загальнообов'язковість - норми є обов'язковими для всіх громадян, бізнесу та органів влади на території України;

- Забезпеченість державою - у разі порушення правил, держава застосовує примусові чи охоронні заходи.

Основними джерелами права є:

Конституція України (Основний Закон, що має найвищу юридичну силу, всі ін. закони мають відповідати їй);

Закони України (нормативно-правові акти, що регулюють найважливіші суспільні відносини;

міжнародні договори (ратифіковані Україною договори є невіддільною частиною національного законодавства)…

Право поділяється на окремі галузі залежно від того, які відносини воно регулює:

- Публічне право регулює відносини за участю держави (конституційне, адміністративне, фінансове, кримінальне право …).

- Приватне право захищає інтереси окремих осіб (сімейне, трудове, господарське право та ін.)…

Преамбулою Закону України «Про міжнародне право» від 23.06.05 № 2709-IV (далі Закон №2709 у відповідній редакції чинній станом на час спірних правовідносин у цій справі) визначено, що цей Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових правовідносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Згідно із ст. 1 Закону №2709, 1) приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи; ... 3) колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом; 4) вибір права - право учасників правовідносин визначати право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом; … 6) правова кваліфікація - визначення права, що підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом; … 11) міжнародний договір України - чинний міжнародний договір України згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Цей Закон застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: визначення застосування права (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону №2709).

Статтею 4 Закону №2709 унорморвано, що право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно із колізійними нормами та ін. положеннями колізійного права цього Закону, ін. законів, міжнародних договорів України (ч, 1). Якщо згідно з ч. 1 цієї статті неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв'язок із приватноправовими відносинами (ч. 2). Визначене згідно з ч. 1 цієї статті право, як виняток, не застосовується, якщо за всіма обставинами правовідносини мають незначний зв'язок з визначеним правом і мають більш тісний зв'язок з іншим правом. Це положення не застосовується, якщо сторони (сторона) здійснили вибір права відповідно до ч. 1 цієї статті (ч. 3). Правила цього Закону про визначення права, що підлягає застосуванню судом, поширюються на інші органи, які мають повноваження вирішувати питання про право, що підлягає застосуванню (ч. 4). Визначення права, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин на підставі колізійних норм, не здійснюється, якщо міжнародним договором України передбачено застосування до відповідних відносин матеріально-правових норм (ч. 5).

Згідно із ст. 5 Закону №2709, у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин (ч. 1). Вибір права згідно з ч. 1 цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом (ч. 2). Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини (ч. 3). Вибір права (ч. 5) щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим (ч. 4). Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо. Вибір права або зміна раніше обраного права, які зроблені після вчинення правочину, мають зворотну дію і є дійсними з моменту вчинення правочину, але не можуть: 1) бути підставою для визнання правочину недійсним у зв'язку з недодержанням його форми; 2) обмежити чи порушити права, які набули треті особи до моменту вибору права або зміни раніше обраного права. Вибір права (ч. 6) не здійснюється, якщо відсутній іноземний елемент у правовідносинах.

Застосування права (Закон №2709) іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини (ч. 1 ст. 6). Застосування норми права іноземної держави не може бути обмежене лише на тій підставі, що ця норма належить до публічного права (ч. 2 ст. 6).

При визначенні (ч. 1 ст. 7 Закону №2709) права, що підлягає застосуванню, суд чи ін. орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом. Якщо норми і поняття, що потребують правової кваліфікації, не відомі праву України або відомі під іншою назвою або з іншим змістом і не можуть бути визначені шляхом тлумачення правом України, то при їх правовій кваліфікації також враховується право іноземної держави (ч. 2 ст. 7).

Правочин та інші дії учасників приватноправових відносин, спрямовані на підпорядкування цих відносин праву іншому, ніж те, що визначається згідно із цим Законом, в обхід його положень, є нікчемними. У цьому разі застосовується право, яке підлягає застосуванню відповідно до норм цього Закону (ст. 10 Закону №2709).

Суд чи ін. орган (ст. 11 Закону №2709) застосовує право іноземної держави незалежно від того, чи застосовується у відповідній іноземній державі до подібних правовідносин право України, крім випадків, якщо застосування права іноземної держави на засадах взаємності передбачене законом України або міжнародним договором України (ч. 1). Якщо застосування права іноземної держави залежить від взаємності, вважається, що вона існує, оскільки не доведено інше (ч. 2).

Згідно із ст. 14 Закону №2709, правила цього Закону не обмежують дії імперативних норм права України, що регулюють відповідні відносини, незалежно від права, яке підлягає застосуванню (ч. 1). Суд, незалежно від права, що підлягає застосуванню відповідно до цього Закону, може застосовувати імперативні норми права іншої держави, які мають тісний зв'язок з відповідними правовідносинами, за винятком, встановленим ч. 1 цієї статті. При цьому, суд повинен брати до уваги призначення та характер таких норм, а також наслідки їх застосування або незастосування (ч. 2).

Статтею 25 Закону №2709 визначено, що особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи (ч. 1). Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави (ч. 2). За відсутності таких умов або якщо їх неможливо встановити, застосовується право держави, у якій знаходиться виконавчий орган управління юридичної особи (ч. 3).

Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи (ст. 26 Закону №2709).

Статтею 31 Закону №2709 унормовано, що якщо ін. не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, але достатньо дотримання вимог права місця його вчинення, а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, - права місця проживання або місцезнаходження сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором (ч. 1). … Зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України. Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми зовнішньоекономічного договору визначаються правом, що застосовується до змісту правочину (ч. 3 ст. 31).

У відповідності до ст. 32 Закону №2709, зміст правочину може регулюватись правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом (ч. 1). У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином (ч. 2). Якщо ін. не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження (ч. 3).

Дійсність правочину, його тлумачення та правові наслідки недійсності правочину визначаються правом, що застосовується до змісту правочину (ст. 33 Закону №2709).

Згідно із ст. 47 Закону №2709, право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює: 1) дійсність договору; 2) тлумачення договору; 3) права та обов'язки сторін; 4) виконання договору; 5) наслідки невиконання або неналежного виконання договору; 6) припинення договору; 7) наслідки недійсності договору; 8) відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором (ч. 1 ст. 47). Якщо при визначенні способів та порядку виконання договору, а також заходів, які мають бути вжиті в разі невиконання або неналежного виконання договору, неможливе застосування права, зазначеного в ч. 1 цієї статті, може бути застосоване право держави, у якій здійснюється виконання договору (ч. 2 ст. 47). Право, що застосовується до форми договору, визначається відповідно до ст. 31 цього Закону (ч. 3).

Аналіз положень ст.ст. 15, 16 ЦК України свідчить, що підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відтак, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу) та факту його порушення.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27.06.18 у справі № 910/11255/16, від 14.05.19 у справі № 916/465/18, від 19.02.20 у справі № 910/16448/18.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладені в п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340).

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право.

Одним із загальних способів захисту цивільного права або інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, є визнання правочину недійсним (п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

У ст. 215 ЦК України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, правом оспорювати правочин ЦК України законодавець наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, які не є сторонами правочину, визначаючи статус цих осіб як «заінтересовані особи».

У п. 53 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.21 у справі № 904/2979/20 міститься висновок про те, що вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, ін. актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Невідповідність правочину актам законодавства, як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватись на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/5425/18).

При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права особи чи інтересу. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи чи інтерес, за захистом якого позивач звернувся до суду; яке саме право порушено чи інтерес та в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права чи інтересу, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права особи чи інтересу є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

З аналізу ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України вбачається, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою (у даному випадку такою особою є ПрАТ «ЗЗРК»); наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці (подібні висновки містяться у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20).

Недійсність договору, як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (аналогічний висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).

Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву ПрАТ «ЗЗРК» зазначає, що при укладенні договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 відповідачами (якими є АТ «КСК Консалтінг» та ПрАТ «ІНГЗК») не було дотримано вимоги частин 1, 5 ст. 203, ст. ст. 961, 234, 241, 515, 517 ЦК України, а тому договір має бути визнаний судом недійсним. При цьому, порушення прав та законних інтересів ПрАТ «ЗЗРК», як заінтересованої особи за оспорюваним Договором, за доводами позивача за зустрічним позовом, полягає в наступному:

- посилаючись на ст. 961 ЦК України позивач за зустрічним позовом стверджує, що в разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а новий кредитор вступає до цього зобов'язання. Вказане допускає передання новому кредитору лише частини прав старого кредитора, але таке є можливим лише в разі подільності права вимоги у відповідному правовідношенні. У такому випадку зобов'язання перетворюється на зобов'язання з множинністю осіб на стороні кредитора. Однак, право на отримання дивідендів (яке включає й право вимагати їх виплати) входить до сукупності майнових і немайнових прав акціонера, що разом складають його корпоративні права, та не може бути відокремлене від них. Тобто акціонер не може відокремити та передати іншій особі лише одну зі своїх правомочностей, які випливають з права власності на акції. Не набувши статусу акціонера у встановленому законом порядку, жодна особа не може стати учасником відповідних корпоративних правовідносин, а відтак і повноцінним кредитором щодо якогось зобов'язання у цих правовідносинах;

- зобов'язання з виплати дивідендів є таким, що нерозривно пов'язане з особою відповідного кредитора - акціонера товариства, а тому кредитор у зазначеному окремому зобов'язанні не може бути замінений ін. особою згідно з положеннями ст. 515 ЦК України;

- із оспорюваного Договору та повідомлення про відступлення від 23.06.25 не вбачається, що Цедент передав, а Цесіонарій набув акції Відповідача, що засвідчує набуття Цесіонарієм корпоративних прав, зокрема права на отримання дивідендів;

- договір та повідомлення про відступлення права вимоги від 23.06.25 не містить інформації про його схвалення Наглядовою радою АТ «КСК Консалтінг» і повноваження посадових осіб, що його підписали не підтверджені;

- ПрАТ «ЗЗРК» не були сплачені дивіденди KSK Konsulting a.s., оскільки останній не виконував рішення Наглядової ради та не надавав заяви про виплату дивідендів з інформацією про валюту та банківський рахунок, на який ПрАТ «ЗЗРК» повинен був здійснити перерахування дивідендів;

- через військову агресію рф проти України НБУ введено мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів (крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань) та Уряду окремих дозволів НБУ, що встановлено постановою НБУ № 18, яка набрала чинності з 24.02.22;

- оспорюваний договір укладено виключно із метою обійти встановлені законодавством України обмеження на виплату дивідендів нерезидентам та отримати дивіденди, які мали бути виплачені АТ «КСК Консалтінг» як дивіденди, на рахунки іншої особи. Завідомо не зазначено місце складання Договору та його підписання сторонами, що ставить під сумнів його фактичне підписання сторонами у певному місці;

- аналіз умов оспорюваного договору доводить, що відсутній будь-який сенс в укладенні такого правочину з відступлення, крім уникнення встановлених законодавством заборон та правил;

- посилаючись на ст. 234 ЦК України (фіктивність правочину) стверджує, що … узагальнена позиція Верховного Суду зводиться до того, що приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення встановлених законодавством обмежень, правил та заборон. Спірний договір відступлення права вимоги укладений також без дотримання вимог ч. 6 ст. 6 та ст. 13 ЦК України...

Вирішуючи справу по суті спору в частині обставин викладених у зустрічній позовній заяві судом враховано наступне.

Згідно із ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 509 ЦК України унормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1). Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 (у даному випадку цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів) цього Кодексу (ч. 2). Зобов'язання має грунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3).

Згідно із ст. 616 ЦК України, договором є домовленість двох, або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Договір (ст. 626 ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторонами у зобов'язанні (ст. 510 ЦК України) є боржник і кредитор (ч. 1). У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб (ч. 2). Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч. 3).

Згідно із вимогами ст. 511 ЦК України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Статтею 512 ЦК України унормовано, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (ч. 2). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3).

Статтею 513 ЦК України унормовано, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях (ст. 515 ЦК України), нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Отже, перелік зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, не є вичерпним. Тобто, у кожному випадку слід аналізувати зв'язок прав кредитора у зобов'язанні з його особою, з урахуванням того, що права кредитора не можуть бути передані іншій особі в зобов'язаннях, в яких це обумовлено характером самого зобов'язання (його цільовим виконанням) та особою кредитора.

Заміна кредитора у зобов'язанні (ст. 516 ЦК України) здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1).

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України). Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ч. 2).

Наявні матеріали цієї господарської справи свідчать, що боржник, тобто особа (у даному випадку ПрАТ «ЗЗРК»), право вимоги до якої було відступлено за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25, не входить до складу учасників цього договору.

Виходячи із змісту ч. 3 ст. 215 ЦК України про те, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), позивач за зустрічним позовом у цій справі має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину (угоди) і настанням відповідних наслідків.

Судом досліджено зміст оспорюваного договору, який свідчить, що:

- … Цедент (АТ “КСК Консалтінг» є акціонером ПрАТ «ЗЗРК» (п. 1 Преамбули).

- Цедент (п. 2 Преамбули), як акціонер ПрАТ «ЗЗРК», має право одержати дивіденди, нараховані за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку, отриманого ПрАТ «ЗЗРК» за результатами діяльності у 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 р.р. в загальному розмірі 721 855 736,80 грн (рішення про нарахування яких оформлено протоколами позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» № 29 від 30.01.18, № 30 від 13.05.18 та № 34 від 22.06.21).

- Цедент (п. 3 Преамбули) бажає відступити свої права Цесіонарієві за умов наведених нижче.

- Ставка оподаткування податком на репатріацію операції з відступлення права вимоги за нарахованими дивідендами (п. 4 Преамбули) ПрАТ «ЗЗРК» від акціонера - Цедента (АТ “КСК Консалтінг») на користь резидента України - Цесіонарія (ПрАТ «ІНГЗК») становить 15%.

- Утримання податку в розмірі 108 278 368,02 грн здійснюється ПрАТ «ЗЗРК» з суми дивідендів визначених в п. 2 Преамбули цього Договору на момент виконання грошового зобов'язання ПрАТ «ЗЗРК» щодо виплати нарахованих дивідендів (п. 5 Преамбули).

- У порядку (п. 6 Преамбули) та на умовах визначених цим договором, Цедент відступає Цесіонарієі, а Цесіонарій набуває права вимоги, належне Цедентові, стає кредитором та має право вимагати від ПрАТ «ЗЗРК» виконання його обов'язку із виплдати Загального розміру дивідендів, без врахування податку на репатріацію, а саме грошового зобов'язання у розмірі 613 577 418,78 грн (залишкові дивіденди).

- «Дата Відступлення» - дата цього Договору відступлення;

- «Цесійна винагорода» - 613 577 418,78 грн.

Таким чином, аналіз положень вказаного договору свідчить, що предметом оспорюваного у ній (справі) договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 є те, що Цедент (АТ «КСК Консалтінг») відступає Цесіонарію (ПрАТ «ІНГЗК») Відступлені Права (у даному випадку усі існуючі та майбутні права вимоги Цедента до ПрАТ «ЗЗРК» щодо Залишкових Дивідендів (якими є виконання обов'язку ПрАТ «ЗЗРК» із виплати Загального розміру дивідендів, без врахування податку на репатріацію, а саме грошового зобов'язання у розмірі 613 577 418,78 грн) у стані, що існує на дату відступлення (якою є дата 23.06.25) та оплачує Цеденту за відступлення Відступлених Прав Цесійну Винагороду (яка становить 613 577 418,78 грн).

Крім того, згідно із пунктом 1.2. п. 1, оспрюваного договору, цей договір відступлення є договором відступлення прав вимоги, до якого застосовуються положення ЦК України про відступлення права вимоги, зокрема ст. ст. 512-519 ЦК України … Для уникнення сумнівів цей Договір відступлення не є договором про послуги, зокрема не є договором факторингу в розумінні ст. 1077 ЦК України.

А згідно із п.п. 2.1 п. 2 цього Договору, перехід відступлених прав відбувається в наступному порядку та обсязі: (а) - відступлені права переходять до Цесіонарія у повному обсязі з дати Відступлення. З дати Відступлення Цесіонарій стає новим кредитором стосовно ПрАТ «ЗЗРК» щодо всіх зобов'язань з виплати залишків Дивідендів; (b) - відступлені права переходять до Цесіонарія в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу Відступлених Прав.

Згідно із п. 4 Договору (Подальші дії), Цедент І Цесіонарій підпишуть і передадуть ПрАТ «ЗЗРК» повідомлення за формою, що додається в Додатку № 1 до цього Договору відступлення протягом 2 робочих днів з Дати Відступлення. Непередання такого повідомлення не впливає на відступлення Відступлених Прав за цим Договором відступлення (п.п. 4.1 п. 4). Кожна із Сторін сама підпише й передасть такі документи й виконає такі дії, що можуть розумно вимагатися для подальшого повного виконання цього Договору відступлення, а також вимагатиме всіх розумних заходів, щоб забезпечити такі ж дії з боку будь-якої потрібної третьої особи (п. 4.2.).

Пунктом 5 Договору (ЗАПЕВНЕННЯ) передбачено, що кожна із Сторін запевняє іншу, що: має всі необхідні повноваження і правомочності на укладення та виконання цього Договору відступлення (п.п. 5.1.). Підписання, надання та виконання нею своїх відповідних зобов'язань за цим Договором відступлення не спричинить порушення будь-яких положень її статутних документів (п.п. 5.2. п. 5).

Як свідчить ст. 2 ЦК України, учасниками цивільних відносин є: фізичні та юридичні особи; держава Україна, АР Крим, територіальні громади, іноземні держави та ін. субєкти публічного права.

Згідно із ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1).

Зміст правочину (ст. 203 ЦК України) не може суперечити цьому Кодексу, ін. актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2).

У зв'язку із вказаним, суд виходить з того, що органи юридичної особи, зокрема, загальні збори акціонерів, у цивільному праві не визнаються учасниками цивільних відносин. Тому, не будучи особою (суб'єктом) цивільного права та не будучи наділеним цивільною дієздатністю, загальні збори акціонерів не можуть вчиняти дії, які в цивільному праві визначаються як правочини.

Натомість, учасником правочину виступає юридична особа, що наділена цивільною дієздатністю, а загальні збори учасників (акціонерів) у цивільному праві не визнаються учасниками цивільних відносин. Тому, не будучи особою (суб'єктом) цивільного права на не будучи наділеним цивільною дієздатністю, загальні збори учасників (акціонерів) не можуть вчиняти дії, які в цивільному праві визначаються як правочини.

Учасником правочину виступає юридична особа, яка наділена цивільною дієздатністю, а загальні збори учасників (акціонерів), як орган юридичної особи, беруть участь у формуванні внутрішньої волі цієї особи на вчинення правочину.

Оскільки загальні збори акціонерів не є суб'єктом цивільних правовідносин, їх рішення не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України.

Вказане відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.12.24 по справі № 916/379/23.

Судом враховано, що під час розгляду справи № 908/2108/25 в суді жодною із сторін по ній не заперечувалась та обставина, що Цедент (АТ “КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.) є акціонером ПрАТ «ЗЗРК» та володіє 21 395 769 штук простих електронних іменних акцій, що становить 19,0632% статутного капіталу ПрАТ «ЗЗРК».

Згідно із положеннями Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній станом до 27.07.22), в контексті заявлених позовних вимог у цій справі, правовою (юридичною) підставою для для нарахування і виплати дивідендів є рішення загальних зборів акціонерів, оформлене відповідним протоколом.

Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 із послідуючими змінами (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 14.12.99 за № 860/4153) передбачено, що дохід … визнається у вигляді процентів, … дивідендів, якщо … дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

А тому, приймаючи до уваги:

- що за нормами у т.ч. п. 14.4. та п. 14.5. Статуту ПрАТ «ЗЗРК», за якими … Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами;

- що виплата Товариством дивідендів здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України, через депозитарну систему України або безпосередньо Акціонерам;

- що спосіб виплати дивідендів визначено відповідними рішеннями Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК», які оформлені протоколами позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 30.01.18 № 29, від 13.06.18 № 30 та від 22.06.21 № 34;

- що рішеннями Наглядової ради ПрАТ «ЗЗРК», оформлених протоколами від 26.02.18 № 108, від 19.07.18 № 116 та від 26.07.21 № 189 був встановлений термін виплати дивідендів та відповідний порядок виплати дивідендів;

суд виходить з того, що рішення Загальних зборів ПрАТ «ЗЗРК», які оформлені протоколами позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 30.01.18 № 29, від 13.06.18 № 30 та від 22.06.21 № 34, є первинними і обов'язковими документами, на підставі яких ПрАТ «ЗЗРК» проводились та мають проводитись всі подальші операції з нарахування та виплати дивідендів.

Крім того, судом:

- враховано, що жодною із сторін не заявлялось про не чинність рішень Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК», які оформлені протоколами позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 30.01.18 № 29, від 13.06.18 № 30 та від 22.06.21 № 34 чи рішень Наглядової ради ПрАТ «ЗЗРК», оформлених протоколами від 26.02.18 № 108, від 19.07.18 № 116 та від 26.07.21 № 189, якими був встановлений термін виплати дивідендів та відповідний порядок виплати дивідендів який (термін виплати) сплинув;

- встановлено, що чинне законодавство в редакції чинній станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору не забороняє акціонеру товариства відступити третій особі належне йому, акціонеру, право грошової вимоги на дивіденди, рішення про виплату яких було прийнято ПрАТ «ЗЗРК», а також не встановлює жодних заборон на можливість заміни кредитора в зобов'язанні (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.19 у справі № 910/13263/18, від 05.11.19 у справі № 910/14113/18, вцід 12.12.19 у справі № 910/13266/18, від 29.01.25 справа № 910/2886/24).

Крім того, матеріали цієї справи свідчать, що ПрАТ «ЗЗРК» прийняло на себе фактично грошове зобов'язання здійснити виплату акціонерам цього ПрАТ «ЗЗРК» дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності, у т.ч., з виплати залишку неоплачених дивідендів за результатами діяльності у 2014 році, а також дивіденди, нараховані за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку отриманого ПрАТ «ЗЗРК» за результатами діяльності у 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 роках у визначеному Наглядовою радою ПрАТ «ЗЗРК» порядку і строки.

Вказане підтверджується відповідними рішеннями Загальних зборів ПрАТ «ЗЗРК», які оформлені протоколами позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 30.01.18 № 29, від 13.06.18 № 30 та від 22.06.21 № 34, а також рішеннями Наглядової ради ПрАТ «ЗЗРК», оформлених протоколами від 26.02.18 № 108, від 19.07.18 № 116 та від 26.07.21 № 189, якими було встановлено термін виплати дивідендів та відповідний порядок виплати дивідендів.

Тобто, саме загальні збори акціонерів ПрАТ «ЗЗРК», в межах наданих їх повноважень визначених Законом України «Про акціонерні товариства» та Статутом ПрАТ «ЗЗРК» у чинній редакції, прийняли рішення про виплату залишку несплачених дивідендів за результатами діяльності у 2014 р., а також дивіденди, нараховані за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку отриманого ПрАТ «ЗЗРК» за результатами діяльності у 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 роках у визначеному Наглядовою радою ПрАТ «ЗЗРК» порядку і строки.

Аналіз положень статей 512-519 ЦК України, відсутність прямої норми закону (зокрема, але не виключно, за якою кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом), яка б забороняла акціонеру товариства відступити третій особі належне йому, акціонеру, право на отримання дивідендів (тобто право грошової вимоги на дивіденди нараховані за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку отриманого акціонерним товариством за результатами діяльності за той чи інший період року (років), рішення про виплату яких було прийнято загальними зборами акціонерів ПрАТ «ЗЗРК», а також не встановлює жодних заборон на можливість заміни кредитора в зобов'язанні (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.19 у справі № 910/13263/18, від 05.11.19 у справі № 910/14113/18, від 12.12.19 у справі № 910/13266/18, від 29.01.25 справа № 910/2886/24), надають суду підстави для висновку про те, що оспорюваний договір про відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 укладений між сторонами у спосіб визначений нормами матеріального права (у даному випадку відповідно до норм чинного ЦК України, зокрема ст. ст. 512-519) є договором відступлення прав вимоги, до якого застосовуються положення ЦК України про відступлення права вимоги.

А тому, судом, через недоведеність, відхиляються твердження (з посиланням на ст. 961 ЦК України) представників ПрАТ «ЗЗРК» викладені у зустрічному позові (як на підставу для задоволення позову про визнання договору відступлення права вимоги (цесії) недійсним в частині того, що … акціонер не може відокремити та передати ін. особі лише одну зі своїх правомочностей, які випливають з права власності на акції; не набувши статусу акціонера у встановленому законом порядку жодна особа не може стати учасником відповідних корпоративних правовідносин, а відтак і повноцінним кредитором щодо якогось зобов'язання у цих правовідносинах; … зобов'язання з виплати дивідендів є таким, що нерозривно пов'язане з особою відповідного кредитора - акціонера товариства, а тому кредитор у зазначеному окремому зобов'язанні не може бути замінений ін. особою згідно з положеннями ст. 515 ЦК України; … із Договору та повідомлення про відступлення від 23.06.25 не вбачається, що Цедент передав, а Цесіонарій набув акції Відповідача, що засвідчує набуття Цесіонарієм корпоративних прав, зокрема права на отримання дивідендів.

Крім того, в контексті заявленої позовної вимоги за зустрічним позовом у цій справі, суд виходить з того, що договір відступлення права вимоги (цесії) безпосередньо не впливає на права і обов'язки боржника (у даному випадку ПрАТ «ЗЗРК»), який (боржник) має виконати свій обов'язок зі сплати дивідендів в обсязі та на умовах, що встановлені договором та на залишок неоплачених дивідендів за результатами діяльності ПрАТ «ЗЗРК» у 2014 році та на дивіденди нараховані за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку отриманого ПрАТ «ЗЗРК» за результатами діяльності у 2015-2019 р.р. у загальному розмірі 721 855 787,25 грн (рішення про нарахування яких оформлені протоколами позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 30.01.18 (протокол № 29), від 15.08.18 (протокол № 30), від 22.06.21 (протоклол № 34), оскільки у цьому випадку не встановлюється, не припиняється та не змінюється зобов'язання боржника (ПрАТ «ЗЗРК»), який має виконати свій обов'язок в обсязі та на умовах визначених відповідними рішеннями позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 30.01.18 (протокол № 29), від 15.08.18 (протокол № 30), від 22.06.21 (протокол № 34), а також рішень наглядової ради ПрАТ «ЗЗРК» наведених вище в тексті цього рішення суду.

А тому, виходячи із змісту доводів позивача за зустрічним позовом, як на підставу для задоволення зустрічного позову, місцевий господарський суд виходить з того, що ПрАТ «ЗЗРК» не доведено того, що укладений договір відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 порушує його інтерес з легітимного прагнення виконати зобов'язання з виплати залишку неоплачених дивідендів (які відповідно до п. 14.4. та п. 14.5. Статуту ПрАТ «ЗЗРК» виплачуються виключно грошовими коштами) за результатами діяльності у 2014 рокі, а також право виплатити дивіденди, нараховані за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку отриманого ПрАТ «ЗЗРК» за результатами діяльності у 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 роках в загальному розмірі 721 855 787,25 грн та рішення про нарахування яких оформлене протоколами позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 30.01.18 № 29, від 13.06.18 № 30 та від 22.06.21 № 34, строк виплати яких (дивідендів) сплинув.

Більш того, саме у зв'язку з не виконанням позивачем за зустрічним позовом (тобто ПрАТ «ЗЗРК», який одночасно є відповідачем за первісним позовом у цій справі) грошових зобов'язань Цесіонарій (ПрАТ ІНГЗК», позивач за первісним позовом у цій справі) у 2025 році звернувся з первісним позовом у цій справі до суду з вимогою про стягнення із ПрАТ «ЗЗРК» сум несплачених дивідендів за відповідний період у загальному розмірі 721 855 786,80 грн з урахуванням 15% податку на репатріацію, тобто суми, визначеної договором про відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25.

Як наслідок, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини, а також те, що відсутність порушеного або оспорюваного права особи чи інтересу є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, судом відмовляється у задоволенні зустрічної позовної заяви у цій справі.

Судом визнаються необґрунтованими та відхиляються наступні доводи позивача за зустрічним позовом з огляду на наступне.

Оскільки з підстав наведених в тексті цього рішення, з урахуванням правової позиції викладеної у постанові ВП ВС від 18.12.24 у справі № 916/379/23 про те, що загальні збори акціонерів не є суб'єктом цивільних правовідносин, і їх рішення не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України, судом визнаються необґрунтованими, не доведеними та, як наслідок, відхиляються твердження представників ПрАТ «ЗЗРК» з посиланням на ст. 513 ЦК України в частині того, що всупереч вказаній нормі статті ЦК України оспорюваний у цій справі договір відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 вчинено не у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передано новому кредитору.

Однією із підстав для визнання недійсним оспорюваного у цій справі договору ПрАТ «ЗЗРК» вказувалось на те, що право на отримання дивідендів закріплено виключно за акціонерним товариством, а отже, зобов'язання з виплати дивідендів нерозривно з особою кредитора і договір про заміну кредитора в такому зобов'язанні суперечить ст. 515 ЦК України…

Судом у справі № 908/2108/25, через необґрунтованість, відхиляються доводи представників ПрАТ «ЗЗРК», як на одну із підстав для задоволення зустрічного позову у цій справі, викладені у відповіді (документ сформований у системі «Електронний суд» 12.12.25) на відзив (з посиланням на п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.21 у справі № 906/1174/18, а також на ст. 961, 515 ЦК України про те, що відповідач 2 (АТ “КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.) за оспорюваним договором фактично відступив ПрАТ «ІНГЗК» свої корпоративні права, а саме право на одержання дивідендів (як стверджує представник ПрАТ «ЗЗРК», акціонер не може відокремити і передати іншій особі лише одну із своїх правомочностей, які випливають з права власності на акції) того, що перелік зобов'язань нерозривно пов'язаних з особою кредитора не є вичерпним, тобто в кожному разі потрібно аналізувати зв'язок прав кредитора у зобов'язанні з його особою, з урахуванням того, що права кредитора не можуть бути передані іншій особі в зобов'язаннях, в яких це обумовлено характером самого зобовязаненея (його цільовим виконанням) та особою кредитора

Підставою для такого висновку у відповідній частині місцевим господарським судом є те, що чинне законодавство України не забороняє акціонеру товариства відступити третій особі належне йому право грошової вимоги на дивіденди, рішення про виплату яких було прийнято акціонерним товариством, та не встановлює жодних інших заборон на можливість заміни кредитора у відповідному зобов'язанні (тобто у зобов'язанні про виплату дивідендів нарахованих за рахунок розподілу не розподіленого прибутку отриманого акціонерним товариством за результатами діяльності за відповідний період). Таке зобов'язання є грошовим та не є таким, що нерозривно пов'язане з особою кредитора, а тому заборона, встановлена ст. 515 ЦК України на спірні правовідносини за зустрічним позовом не поширюється.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 23.10.19 у справі № 910/12363/18, від 12.12.19 у справі № 910/13266/18, а також у постанові від 29.01.25 у справі № 910/2886/24, тобто в ухваленому судовому рішенні у формі постанови, яке (судове рішення)датоване у строк понад 3,6 років від дати постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.21 у справі № 906/1174/18 та йому судовому рішенню не суперечить.

Оскільки сторонами договору відступлення права вимоги (цесії) є АТ «КСК Консалтінг» та ПрАТ «ІНГЗК», судом через необгрунтованість, відхиляються твердження ПрАТ «ЗЗРК» про те, що в частині дослідження обставин за спірними правовідносинами у цій справі вказаним АТ не були сплачені дивіденди KSK Konsulting a.s. у зв'язку з тим, що останній не виконав рішення Наглядової ради та не надавав заяви про виплату дивідендів з інформацією про валюту та банківський рахунок, на який ПрАТ «ЗЗРК» повинен був здійснити перерахування дивідендів.

Як свідчить зміст цього рішення з посиланням на досліджені у цій справі докази, АТ «КСК Консалтінг» є юридичною особою, яка зареєстрована на території Чеської Республіки.

Правління, як статутний орган (ст. 14 Статуту АТ «КСК Консалтінг»), здійснює керівництво діяльністю товариства. Індивідуальні члени Правління обираються строком на 5 років. Правління вирішує всі питання товариства, якщо тільки законодавчі положення або цей Статут не доручають їх іншому органу товариства. Правління дотримується принципів та інструкцій, затверджених Загальними зборами акціонерів, якщо вони відповідають правовим нормам та Статуту. Правління (ст. 15 Статуту ) складається з 4 осіб. … Члени Правління обираються та звільняються з посади Загальними зборами акціонерів. … Правління правомочне приймати рішення у присутності всіх його 4 членів. Кожен член Правління для прийняття рішення має 1 голос. Правління приймає рішення за згодою всіх 4 членів Правління (ст. 18 Статуту).

Згода Наглядової ради є необхідною для укладення договору, на підставі якого товариство придбаває або відчужує майно, якщо вартість придбаного або відчужуваного майна перевищує одну третину власного капіталу за даними останнього регулярного фінансового звіту, протягом одного звітного періоду (ст. 25 Статуту).

Згідно із Меморандумом юридичної фірми «PRK Partneps s.r.o.» до АТ «КСК Консалтінг» від 20.10.25 про чинність правочинів комерційних корпорацій, укладених без внутрішнього схвалення та відповідальність за ведення бухгалтерського обліку комерційних корпорацій визначено, що (дослівно):

«… Відповідно до розділу 164 (1) Закону № 89/2012 3б., Цивільного кодексу Чеської Республіки, з урахуванням змін (далі - «Цивільний кодекс»), член виконавчого органу може представляти юридичну особу стосовно будь-яких питань. Розділ 162 Цивільного кодексу передбачає, що «якщо юридичну особу представляє член їі органу як визначено у публічному реєстрі, не може стверджуватися, що юридична особа не прийняла необхідне рішення, що рішення було дефектним або що член органу порушив прийняте рішення».

Згідно з актуальною інформацією з Чеського торговельного реєстру:

(а) Виконавчим органом Компанії є Правління (далі - «Правління»), що складається з 4 (чотирьох) членів (ст. 14 (1) та ст. 15 (1) Статуту);

(b) 4 (чотири) члени Правління діють від імені Компанії спільно (ст. 28 (1) Статуту);

I. Пан ОСОБА_11 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , Україна, також призначений на посаду голови Правління;

II. ОСОБА_12 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , Україна, також призначений на посаду заступника голови Правління;

III. Пані АЛЛА ТІМОНОВА, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , Україна; та

IV/ ОСОБА_13 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , Україна,

та

(d) членів Правління було призначено 9 листопада 2023 року, а строк їхніх повноважень як членів Правління становить 5 (п'ять) років відповідно до ст. 14(1) Статуту.

Положення Цивільного кодексу, наведені вище, застосовуються до всіх юридичних осіб незалежно від їхньої організаційно-правової форми. Крім того, Закон № 90/2012 3,., Закон про комерційні корпорації, з урахуванням змін (далі - «Закон про КК»), є спеціальним законом (/ex specialis), який регулює діяльність саме комерційних корпорацій (включно з Компанією).

Розділ 47 Закону про КК передбачає (підкреслення додане): «обмеження виконавчих повноважень органу комерційної корпорації, встановлені статутом або будь-якою іншою домовленістю чи рішенням органу компанії, є недійсними стосовно третіх осіб, навіть якщо вони були оприлюднені».

Чіткий висновок із наведених положень, підтверджений також усталеною судовою практикою, полягає в тому, що можливість (право) контрагента або третьої сторони оспорювати дійсність Договору відступлення на підставі корпоративних чхвалень Компанії обмежується встановленням того, чи був Договір відступлення підписаний усіма членами Правління, зареєстрованими в Торговельному реєстрі на дату відповідного підписання, відповідно до ст. 28(1) Статуту та відповідної реєстрації порядку вчинення дій Компанії в Чеському торговельному реєстрі.

Оскільки Договір відступлення був належним чином підписаний усіма членами Правління, зареєстрованими в Чеському торговельному реєстрі на дату підписання, слід зробити висновок, що будь-яка вимога щодо схвалення відповідно до статуту не має юридичного значення для контрагентів або третіх осіб згідно з чеським законодавством (тобто законодавством, що регулює повноваження діяти від імені Компанії). Така вимога щодо схвалення не впливає на чинність правочинів Компанії, включно з Договором відступлення, і має виключно внутрішній характер у межах самої Компанії. …».

Згідно із Додатком 1 «Припущення та застереження» до вказаного Меморандуму … , цим Меморандумом юридична фірма «PRK Partneps s.r.o.» надає висновки щодо чинності договорів та інших документів виключно на підставі тексту цих документів і, за наявності текстів інших документів, на які посилається Меморандум … Меморандум стосується виключно питань права, що застосовується в країні, де зареєстрована юридична особа, яка видає меморандум.

ПрАТ «ЗЗРК» на спростування висновку із вказаного Меморандуму про те, що:

- будь-яка вимога щодо схвалення відповідно до статуту не має юридичного значення для контрагентів або третіх осіб згідно з чеським законодавством (тобто законодавством, що регулює повноваження діяти від імені Компанії);

- така вимога щодо схвалення не впливає на чинність правочинів Компанії, включно з Договором відступлення, і має виключно внутрішній характер у межах самої Компанії жодних висновків крім тверджень (заперечень викладених в заявах з процесуальних питань у цій справі) - суду не надав.

З огляду на вказане, а також приймаючи до уваги вимоги ст. 79 ГПК України (в частині наявних обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази надані на її спростування, а також що питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання) суд вважає обставини, на які посилається АТ «КСК Консалтінг» та ПрАТ «ІНГЗК» (як відповідачі за зустрічним позовом) доведеними та такими, що спростовують твердження ПрАТ «ЗЗРК» про необхідність отримання згоди Наглядової ради АТ «КСК Консалтінг» для укладення оспорюваного у цій справі договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25.

Крім того, на переконання суду, не зазначення сторонами договору у тексті договору місця складання Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 та його підписання сторонами, не є достатньою підставою для визнання такого договору недійсним.

З огляду на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.24 по справі № 757/23249/17 учасниками спору у правовідносинах є юридична особа та фізична особа, судом у справі № 908/2108/25 визнається таким, що не підлягає врахуванню посилання ПрАТ «ЗЗРК» на вказану постанову ВП ВС від 13.03.24 у справі № 757/23249/17 з огляду на те, що правовідносини між сторонами по таких справах не є подібними (тобто у справі № 757/23249/17 існував спір між ТОВ і фізичною особою, громадянином Ізраілю про визнання недійсним іпотечного договору, а у справі № 908/2108/25 спір між Цедентом і Цесіонарієм, сторонами за договором про відступлення права вимоги (цесії), відсутній). Крім того, у справі № 908/2108/25 правомірність договору оспорюється третьою особою, тобто не стороною за договором від 23.06.25.

При цьому, твердження ПрАТ «ЗЗРК» викладені у відповіді на відзив ПрАТ «ІНГЗК» щодо нерелевантності постанов Верховного Суду від 05.11.19 у справі №910/14113/18, від 10.12.19 у справі №910/13891/18, від 12.12.19 у справі №910/13266/18, від 14.01.20 у справі № 904/4009/18, від 11.08.20 у справі № 910/13193/19, від 23.10.19 у справі №910/13263/18, від 29.01.25 у справі № 910/2886/24 до справи № 908/2108/25 … не спростовують доводів ПрАТ «ІНГЗК» про те, що чинне законодавства України не забороняє акціонеру товариства відступити третій особі належне йому право грошової вимоги на дивіденди, а також не встановлює жодних заборон на можливість заміни кредитора у відповідному зобов'язанні (тобто, зобов'язанні по виплаті дивідендів, розподілених акціонерним товариством).

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає її зовнішньому прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину (такі правові висновки сформулювала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.19 у справі № 369/11268/16-ц.

Отже, суд у справі № 908/2108/25 виходить з того, що при кваліфікації оспорюваного правочину, як фіктивного, судам необхідно встановити факт його вчинення для годиться (про людське око) обома сторонами, позаяк якщо одна зі сторін діяла лише для годиться, а інша намагалася досягти правового результату - такий правочин не можна визнати фіктивним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому, необхідно враховувати, що саме собою невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання договору недійсним без застосування будь-яких наслідків. Якщо на виконання правочину було передано майно або майнові права, такий правочин не може розцінюватись як фіктивний (подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.01.2025 у справі №925/1459/23, від 13.03.2024 у справі №906/525/23).

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин 1 та 5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.

Матеріали справи свідчать, що повідомленням про відступлення права вимоги від 23.06.25, скерованим на адресу підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ «ЗЗРК» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158 офіс 210) підписаним з боку ПрАТ «ІНГЗК» генеральним директором Тонєвим І.М., а також Головою правління АТ “КСК Консалтінг» ОСОБА_8 , а також членами Правління ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ПрАТ «ІНГЗК» та АТ “КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.) повідомлялось ПрАТ «ЗЗРК» про укладення 23.06.25 між Цесіонарієм і Цедентом договору відступлення права вимоги (цесії), за яким Цедент (АТ “КСК Консалтінг» (KSK Consulting a.s.) відступив Цесіонарію (ПрАТ «ІНГЗК») всі свої права на дивіденди нараховані за рахунок розподілу нерозподіленого прибутку отриманого ПрАТ «ЗЗРК» за результатами діяльності у 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роках, а також залишок неоплачених дивідендів за результатами діяльності у 2014 році, які підлягають виплаті ПрАТ «ЗЗРК» на користь Цедента в розмірі 721 855 786,80 грн відповідно до протоколу № 29 позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 30.01.18, протоколу № 30 позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 13.06.18, та протоколу № 34 позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЗЗРК» від 22.06.21.

У вказаному повідомленні також зазначено, що:

- ПрАТ «ЗЗРК» зобов'язане виплатити Цесіонарію 613 577 418,78 грн.

Вимогою від 30.06.25, скерованою ПрАТ «ІнГЗК» до ПрАТ «ЗЗРК», підписант вимоги повідомляє ПрАТ «ІнГЗК» про укладення 23.06.25 договору про відступлення права вимоги (цесії), … що умовами вказаного договору передбачено, що на момент виконання грошового зобов'язання ПрАТ «ЗЗРК» щодо виплати зазначених нарахованих дивідендів останнє утримує податок на репатріацію (15%) в розмірі 108 278 368,02 грн; що ПрАТ «ЗЗРК» зобов'язане виплатити ПрАТ «ІнГЗК» 613 577 418,78 грн перерахувавши вказані кошти за наступними реквізитами:

1. Найменування отримувача: Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».

2. Ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) отримувача:00190905.

3. Місцезнаходження отримувача: 50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47.

4. Найменування банку отримувача: акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», МФО 3343851.

5. Рекувізити рахунку: НОМЕР_10 .

Додатками до вказаної вимоги вказано: оригінал Повідомлення про відступлення права вимоги від 23.06.25 підписаного уповноваженими особами ПрАТ «ІнГЗК» та АТ «КСК Консалтінг»; засвідчена копія Договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25; засвідчена копія довіреності № 01/6141 від 26.12.24; засвідчена копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2622 від 03.09.12.

Вказане вище в тексті цього рішення надає суду підстави вважати, що при дослідженні оспорюваного договору (правочину) на предмет фіктивності судом не встановлено обставин його вчинення для годиться (про людське око) сторонами. Крім того, судом не встановлено наявність умислу в діях чи бездіяльності сторін такого договору (правочину).

Водночас, судом враховано, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постановах колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС від 09.10.25 у cправі № 916/2554/24, а також від 22.03.23 у справі № 916/1932/20.

Більш того, визначення у Спірному договорі певних строків виконання зобов'язань є правом його сторін та не свідчить про те, що він вчинений без наміру створення правових наслідків.

З огляду на те, що на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25, Цидентом (АТ “КСК Консалтінг») відступлено право вимоги Цесіонарію (ПрАТ «ІНГЗК») на умовах і в порядку визначених оспорюваним договором, судом, через необґрунтованість, відхиляються доводи ПрАТ «ЗЗРК» з посиланням на постанову Національного Банку України від 24.02.22 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», положенням якої уповноваженим установам було заборонено здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України …, у зв'язку з чим виплата ПрАТ «ЗЗРК» спірних дивідендів на користь АТ “КСК Консалтінг» була унеможливлена через встановлені НБУ заборони.

Підставою для такого висновку суду є те, що після укладання договору відступлення права вимоги (цесії) від 23.06.25 кредитором став ПрАТ «ІНГЗК», місцезнаходженням якого є: м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області та який є резидентом України. А тому, заборона здійснювати транскордонні перекази валютних цінностей у ПрАТ «ЗЗРК» у розумінні постанови Національного Банку України від 24.02.22 № 18 не є актуальною у спірних правовідносинах.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.05).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.08 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.97 (п. 40) по справі “Горнсбі поти Греції» зазначено: «… Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 ст. 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення ст. 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію».

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.19 у справі № 902/761/18, від 20.08.20 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

При цьому, в контексті положень ст. 55 Конституції України (кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань), а також вимог ст. 4 ГПК України (право на звернення до суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується …), через надуманість та безпідставність, судом відхиляється твердження представника ПрАТ «ЗЗРК», які викладені увідзиві (сформованому в системі «Електронний суд» 28.07.25) на позовну заяву та у запереченнях (сформованих системі «Електронний суд» 18.08.25) на відповідь на відзив.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому, позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також, у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судом досліджено усі обставини справи № 908/2108/25 та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.

Крім того, враховуючи спірний характер правовідносин між сторонами суд вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового процесуального рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається:

- за первісним позовом - на сторін пропорційно задоволеним вимогам;

- за заявою про забезпечення позову - на відповідача за первісним позовом.

- за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 123, 129, 180, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства “Запорізький залізорудний комбінат» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, офіс 210, код ЄДРПОУ 00191218) на користь приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, код ЄДРПОУ 00190905) - 613 577 418 (шістсот тринадцять мільйонів п'ятсот сімдесят сім тисяч чотириста вісімнадцять) грн 78 коп. заборгованості зі сплати дивідендів та судовий збір у розмірі 720 664 (сімсот двадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

У задоволені зустрічних позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв'язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію рф проти України, термін дії якого (воєнного стану) неодноразово продовжувався і триває, враховуючи безпекову ситуацію у м. Запоріжжі, триваючими повітряними тривогами … повний текст рішення складено 26.05.2026.

Суддя В.Л. Корсун

Попередній документ

136865269

Наступний документ

136865271

Інформація про рішення:

№ рішення:	136865270
№ справи:	908/2108/25
Дата рішення:	18.05.2026
Дата публікації:	29.05.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Запорізької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (01.06.2026)
Дата надходження:	01.06.2026
Предмет позову:	Заява про ухвалення додаткового рішення та повернення надміру сплаченого судового збору

Розклад засідань:

Минулі засідання (19)

05.08.2025 10:00	Господарський суд Запорізької області
04.02.2026 10:00	Господарський суд Запорізької області
10.02.2026 16:30	Центральний апеляційний господарський суд
11.02.2026 10:00	Господарський суд Запорізької області
18.02.2026 17:00	Центральний апеляційний господарський суд
10.03.2026 11:00	Господарський суд Запорізької області
11.03.2026 11:00	Господарський суд Запорізької області
18.03.2026 10:00	Господарський суд Запорізької області
25.03.2026 10:00	Господарський суд Запорізької області
08.04.2026 10:00	Господарський суд Запорізької області
13.04.2026 11:00	Господарський суд Запорізької області
15.04.2026 10:00	Господарський суд Запорізької області
16.04.2026 10:00	Господарський суд Запорізької області
29.04.2026 10:00	Господарський суд Запорізької області
06.05.2026 10:00	Господарський суд Запорізької області
18.05.2026 12:00	Господарський суд Запорізької області
03.06.2026 12:00	Господарський суд Запорізької області
03.06.2026 12:20	Господарський суд Запорізької області
03.06.2026 12:40	Господарський суд Запорізької області