вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"26" травня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1018/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергопостач»
про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню
у справі № 907/1018/25
за позовом Ужгородської окружної прокуратури, м. Ужгород в інтересах держави в особі
позивача Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Холмок Ужгородського району Закарпатської області
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергопостач», м. Ужгород
до відповідача 2 Відділу житлово-комунального господарства та благоустрою Холмківської сільської ради Ужгородського району, с. Холмок Ужгородського району Закарпатської області
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 128 141,11 грн
прокурор -
представники сторін не з'явилися.
У провадженні Господарського суду Закарпатської області перебувала справа за позовом Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергопостач» та Відділу житлово-комунального господарства та благоустрою Холмківської сільської ради Ужгородського району про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 18.07.2023, № 2 від 14.08.2023, № 3 від 11.09.2023, № 4 від 10.12.2023 та № 5 від 21.12.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 010/05 від 02.05.2023 та стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 128 141,11 грн.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 31 березня 2026 року в справі №907/1018/25 позов задоволено та ухвалено визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 18.07.2023, № 2 від 14.08.2023, № 3 від 11.09.2023, № 4 від 10.12.2023 та № 5 від 21.12.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 010/05 від 02.05.2023.
Крім того, означеним рішенням суд ухвалив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергопостач» 128 141,11 грн безпідставно отриманих коштів на користь Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та 9084,00 грн у повернення сплаченого судового збору на користь Закарпатської обласної прокуратури.
На виконання вказаного рішення Господарського суду Закарпатської області від 31 березня 2026 року у даній справі судом 18 травня 2026 року видано відповідні накази.
18 травня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергопостач» надійшла заява від 18.05.2026 у якій Товариство просить суд визнати накази Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2026 від у справі № 907/1018/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергопостач» 128 141,11 грн безпідставно отриманих коштів та 9084,00 грн у повернення сплаченого судового збору, такими, що не піддягають виконанню.
В обґрунтування поданої заяви відповідач покликається на те, що 05.05.2026 р. ТОВ «Закарпатенергопостач» добровільно оплатило 128 141,11 грн безпідставно отриманих коштів на користь Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та 9084,00 грн у повернення сплаченого судового збору на користь Закарпатської обласної прокуратури.
Ухвалою від 20 травня 2026 року суд призначив заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню до розгляду в судовому засіданні 26 травня 2026 року.
Представники сторін в судове засідання 26 травня 2026 року не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча дату, час та місце розгляду заяви відповідача сторони повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що за правилами ч. 3 ст. 328 ГПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви відповідача 1 за відсутності представників сторін.
Розглянувши заяву відповідача про визнання судових наказів у цій справі такими, що не підлягають виконанню, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Виконання рішення суду проводиться лише тим способом, який визначено у рішенні, або в порядку статті 331 ГПК України цей спосіб і порядок виконання може бути змінений.
Частиною 1 статті 327 ГПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Строк видачі наказу згідно з приписами ч. 4 ст. 327 ГПК України становить п'ять днів після набрання рішенням законної сили.
Враховуючи наведені норми, Господарським судом Закарпатської області 18 травня 2026 року видано накази на примусове виконання рішення від 31 березня 2026 року у цій справі, яке набрало законної сили 11 травня 2026 року відповідно до ухвали Західного апеляційного господарського суду від 11 травня 2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Таким чином ураховуючи норми процесуального закону (ч.ч. 1,2 ст. 328 ГПК України) законодавець чітко визначив підстави для визнання судом наказу таким, що не підлягає виконанню, а саме: помилкова видача наказу судом; відсутність у боржника обов'язку повністю або частково у зв'язку з добровільним виконанням обов'язку ним або іншою особою; інші причини.
Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов'язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому суд виходить із того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком таких обставин, а пов'язується із наявністю самого обов'язку. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №914/3131/15, від 14.06.20218 у справі №914/4134/15, від 06.07.2018 у справі №918/882/15, від 18.07.2022 у справі №917/313/18.
У постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц наголошено, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2021 року у справі №824/67/20.
В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №910/8665/17.
Судом встановлено, що 05.05.2026 р. ТОВ «Закарпатенергопостач» добровільно оплатило 128 141,11 грн безпідставно отриманих коштів на користь Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та 9084,00 грн у повернення сплаченого судового збору на користь Закарпатської обласної прокуратури, що підтверджується платіжними інструкціями за №338 від 05.05.2026 на суму 128 141,11 та за №337 від 05.05.2026 на суму 9084,00 грн.
З урахуванням наведеного, вбачається, що накази від 18 травня 2026 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергопостач» 128 141,11 грн безпідставно отриманих коштів на користь Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та 9084,00 грн у повернення сплаченого судового збору на користь Закарпатської обласної прокуратури видано Господарським судом Закарпатської області вже після добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, що є підставою для визнання таких наказів такими, що не підлягають виконанню, позаяк на час їх видачі обов'язок боржника щодо сплати визначених в таких наказах грошових коштів вже був відсутній.
Таким чином, враховуючи зазначені обставини, суд погоджується з аргументами відповідача 1, що накази Господарського суду Закарпатської області від 18 травня 2026 року в справі №907/1018/25 видані після добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, а відтак, відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України їх слід вважати такими, що не підлягають виконанню.
Керуючись ст.ст. 234, 241, 242, 256, 262, 327, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергопостач» від 18 травня 2026 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
2. Визнати виконавчі документи - накази від 18 травня 2026 року у справі № 907/1018/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергопостач» на користь Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 128 141,11 грн безпідставно отриманих коштів та на користь Закарпатської обласної прокуратури 9084,00 грн у повернення сплаченого судового збору, - такими, що не підлягають виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 27 травня 2026 року.
Суддя Р.М. Лучко