майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
19 травня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/288/26
Господарський суд Житомирської області у складі судді Кудряшової Ю.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом-Агро" (вх. № 01-44/1663/26 від 23.04.2026) про стягнення судових витрат у справі № 906/288/26
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом-Агро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро Бізнес"
про повернення земельної ділянки та припинення державної реєстрації права оренди
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув.
Позивач звернувся до суду з позовом про:
- зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку з кадастровим номером: 1822081500:01:000:0225 із строкового користування згідно договору оренди землі від 01.12.2015 (номер запису про інше речове право: 53971663, дата державної реєстрації 19.12.2015, рішення про державну реєстрації № 71894614 від 04.03.2024);
- скасування (припинення) державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 1822081500:01:000:0225 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро Бізнес", проведеної на підставі договору оренди землі від 01.12.2015 (номер запису про інше речове право: 53971663, дата державної реєстрації 19.12.2015, рішення про державну реєстрації № 71894614 від 04.03.2024).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач після закінчення строку оренди згаданої вище земельної ділянки не повернув її орендодавцю (позивачу).
Ухвалою господарського суду від 18.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 23.04.2026 10:00.
09.04.2026 від представника ТОВ "Полісся-Агро Бізнес" до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява (вх № 01-44/1473/26 від 09.04.2026) про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору, також просив проводити розгляд справи за його відсутності.
23.04.2026 від ТОВ "Атом-Агро" до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява (вх № 01-44/1663/26 від 23.04.2026) про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору та стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, що складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, а також заява про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.04.2026 клопотання ТОВ "Полісся-Агро Бізнес" (вх № 01-44/1473/26 від 09.04.2026) та ТОВ "Атом-Агро" (вх № 01-44/1663/26 від 23.04.2026) в частині закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору задоволено; закрито провадження у справі №906/288/26 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України; для розгляду клопотання ТОВ "Атом-Агро" (вх № 01-44/1663/26 від 23.04.2026) в частині стягнення судових витрат призначено на 19 травня 2026 р. 10:30.
24.04.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на заяву про стягнення судових витрат, відповідно до яких останній просить відмовити в задоволенні такої заяви.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що сума судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" має бути повернутою з Державного бюджету. Також ТОВ "Полісся-Агро Бізнес" відзначено, що ч. 3 ст. 130 ГПК України застосовується лише в разі відмови позивача від позову, а не в разі закриття провадження у справі за відсутністю предмету позову.
Крім наведеного вище відповідач вважає заявлені витрати не співмірними та зауважує, що суду не надано доказів фактичного понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги.
18.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про проведення судового засідання 19.05.2026 без участі представника ТОВ "Атом-Агро".
19.05.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення.
Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив. Як зазначалося раніше, скерував суду заяву про проведення судового засідання 19.05.2026 без участі його представника.
Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа.
Частиною 4 ст. 244 ГПК України унормовано, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За наведених обставин, суд ухвалив проводити розгляд заяви про стягнення судових витрат без участі представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується заява, суд вважає, що вказана заява позивача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Частиною 3 статті 130 ГПК України, передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом (ч. 1, 3 ст. 131-2 Конституції України).
Зазначеним положенням Конституції України кореспондує положенням ст. 16 ГПК України, якою передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відшкодування судових витрат сторони, у тому числі й витрат на професійну правничу допомогу, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження зазначеного принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до вирішення спору в досудовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які складаються з витрат по сплаті судового збору та вартості послуг адвоката в сумі 20 000,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 6656,00 грн., що підтверджується платіжної інструкцією № 5649 від 112.03.2026.
Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 6656,00 грн. тобто клопотання про стягнення судових витрат в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо заперечень в частині наявності норми законодавства. що дозволяє повернути сплачений судовий збір на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд відзначає, що розгляд такого питання судом можливий лише за наявності відповідного клопотання особи, яка сплатила судовий збір.
Щодо витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.
Пунктом 1 частини 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до частини 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частиною 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.
Згідно ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1156473 від 20.10.2025 (а.с. 59 зворот) правову допомогу позивачу надав адвокат Гарькавий Максим Вікторович.
Адвокат Гарькавий М.В. має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва Ради адвокатів Житомирської області серії ЖТ №001458 від 04.02.2025 (а.с. 60).
Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, на підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг, для визначення розміру витрат на правову допомогу, позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 20.10.2025, укладений між Адвокатським об'єднанням "Лігал Енд Кейс" в особі керівника Гарькавого М.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атом-Агро"; додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 20.10.2025 (а.с. 60 зворот - 62).
Отже, судом встановлено, що 20.10.2025 між Адвокатським об'єднанням "Лігал Енд Кейс" в особі керівника Гарькавого М.В. (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атом-Агро" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги.
Пунктом 1.1 договору сторони передбачили, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених даним договором.
Згідно п. 1.2. договору правова допомога надається у підготовці відповідних документів (звернень, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, тощо) направлених на повернення земельної ділянки з кадастровим номером: 1822081500:01:000:0225 та припинення державної реєстрації права оренди ТОВ "Полісся-Агро Бізнес", з подальшим представництвом інтересів клієнта у судах всіх інстанцій до моменту прийняття судового рішення, яке набере законної сили та не буде оскаржено жодною із сторін справи.
Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що за виконання роботи, що передбачена умовами цього договору, клієнт сплачує суму, в розмірі, порядку та строки, що визначені у Додатку 1 до цього договору.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та може бути розірваний згідно вимог чинного законодавства України (п. 5.1. договору).
Відповідно до п. 7.2. договору всі додатки до цього договору та додаткові угоди є його невід'ємною частиною, викладаються письмово в двох ідентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу - по одному для кожної із сторін, та підписуються сторонами.
У додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 20.10.2025 сторони погодили встановити фіксовані розміри оплати за надання правової допомоги, зокрема:
- повернення земельної ділянки з кадастровим номером: 1822081500:01:000:0225 та припинення державної реєстрації права оренди ТОВ "Полісся-Агро Бізнес" у досудовому порядку або під час розгляду справи у суді 1-ї інстанції - 20 000,00 грн.
Також сторони домовились, що розрахунки за надані адвокатом послуги проводяться протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, якщо інше не передбачено додатковою угодою сторін.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок їх задоволенням відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача (ч. 3 ст. 130 ГПК України).
За ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Посилаючи саме на наведені вище норми ГПК України позивач звернувся до суду з заявою про розподіл судових витрат.
Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Як зазначалося раніше, сторони погодили, що надання правової допомоги, зокрема: повернення земельної ділянки з кадастровим номером: 1822081500:01:000:0225 та припинення державної реєстрації права оренди ТОВ "Полісся-Агро Бізнес" у досудовому порядку або під час розгляду справи у суді 1-ї інстанції - 20 000,00 грн.
Також сторони домовились, що розрахунки за надані адвокатом послуги проводяться протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, якщо інше не передбачено додатковою угодою сторін.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Таким чином, подані суду документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі за рахунок відповідача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Відповідні докази згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно ст. 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. 75-79 ГПК України.
З огляду на наданий адвокатом обсяг послуг, суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 20 000,00грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні з виконаною роботою, отже їх розмір є необґрунтованими, а їх стягнення з позивача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.
Таким чином, беручи до уваги принципи справедливості й верховенства права, співмірності й розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши опис наданих послуг, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд дійшов висновку, що обґрунтованою та співмірною зі складністю справи та фактично наданими послугами є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача. Решта витрат у розмірі 10 000,00 грн. - покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом-Агро" (вх. № 01-44/1663/26 від 23.04.2026) про стягнення судових витрат в частині стягнення 6656,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 10000,00 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги підлягають задоволенню. В решті вимог згаданої вище заяви суд відмовляє.
Також господарський суд вважає за необхідне відзначити, що в постанові від 05.03.2026 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 917/1161/25 виснував, що терміни "відмова позивача від позову" та "позивач не підтримує своїх вимог", які використовуються в нормах ГПК України, не є тотожними за їх мовним викладенням, тому не можуть тлумачитись однаково за допомогою мовного способу тлумачення. Відмова позивача від позову передбачає його активну дію, яка проявляється шляхом подання суду відповідної заяви. Непідтримання своїх вимог може проявлятись як у вигляді активної дії з відмови від позову, так і шляхом пасивної поведінки з невчинення дій на підтримання своїх вимог.
Якщо застосовувати логічний спосіб тлумачення норм частини третьої статті 130 ГПК України можна дійти висновку, що законодавець умисно застосував різні терміни в нормах першого та другого реченнях цієї частини, оскільки не підтримувати позовні вимоги позивач може як шляхом відмови від позову, так і внаслідок відсутності предмета спору. Дійсний зміст норми другого речення частини третьої статті 130 ГПК України полягає в тому, що таке непідтримання позовних вимог сталось внаслідок їх задоволення відповідачем після пред'явлення позову, а не в тому, в який саме спосіб позивач не підтримує свої позовні вимоги.
Системний спосіб тлумачення норм частини третьої статті 130 ГПК України звертає увагу на те, що стаття 130 ГПК України містить назву "Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду". При цьому, закриття провадження у справі згідно з частиною першою статті 231 ГПК України здійснюється не лише внаслідок відмови позивача від позову, а й внаслідок відсутності предмету спору. Тому норми частини 3 статті 130 ГПК України мають застосовуватись у разі закриття провадження у справі не лише через відмову позивача від позову, а й через відсутність предмету спору (п.п. 46-48 постанови).
Наведена позиція Верхового Суду спростовує посилання відповідача на неможливість застосування ч. 3 ст. 130 ГПК України до правовідносин щодо стягнення судових витрат в даній справі.
Керуючись статтями 130, 233-235 ГПК України, господарський суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом-Агро" (вх. № 01-44/1663/26 від 23.04.2026) про стягнення судових витрат у справі № 906/288/26 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро Бізнес" (12424, Житомирська область, Житомирський район, с. Висока Піч, вул. Чуднівська, 1, код ЄДРПОУ 40030093)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом-Агро" (13001, Житомирська область, Житомирський район, с. Романів, пров. Костельний, 6, код ЄДРПОУ 43580586) 6 656,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. В решті вимог заяви ТОВ "Атом-Агро" (вх. № 01-44/1663/26 від 23.04.2026) про стягнення судових витрат у справі № 906/288/26 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.05.2026 та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 255-257 ГПК України.
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1 - позивачу в Електронний кабінет
2 - адвокату Гарькавому М.В. в Електронний кабінет
3 - відповідачу в Електронний кабінет