вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
25.05.2026м. ДніпроСправа № 904/2145/26
за позовом ОСОБА_1 , с-ще Глеваха, Київська область
до Відповідача-1: ОСОБА_2 , с-ще Глеваха, Київська область
Відповідача-2: ОСОБА_3 , с-ще Глеваха, Київська область
про визнання недійсним договору дарування; визнання недійсним акту приймання-передачі частки; скасування державної реєстрації
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: ОСОБА_2 , Відповідача-2: ОСОБА_3 про:
- визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТГ Солар 5» у розмірі 394 150 грн., що у відсотковому еквіваленті становить 39,415% статутного капіталу, укладеного 05 грудня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТГ Солар 5» у розмірі 394 150 грн., що у відсотковому еквіваленті становить 39,415% статутного капіталу, укладеного 05 грудня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- скасування державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про учасника та кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_3 , розмір частки якої у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТГ Солар 5» становить у розмірі 394 150 грн., що у відсотковому еквіваленті становить 39,415% статутного капіталу.
Ухвалою суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 18.05.2026.
В підготовчому засіданні від 18.05.2026 було оголошено перерву до 15.06.2026.
Позивачем, 21.05.2026 було надано до суду заяву про забезпечення позову. У поданій заяві позивач просить суд:
- накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТГ Солар 5» у розмірі 394 150,00 грн., що становить 39,415 % статутного капіталу Товариства, яка зареєстрована за ОСОБА_3 ;
- заборонити ОСОБА_3 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/2145/26 або до скасування заходів забезпечення позову судом, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі, дарування, продажу, міни, внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, застави, обтяження або іншого розпорядження часткою у статутному капіталі ТОВ «ЕТГ Солар 5» у розмірі 394 150,00 грн., що становить 39,415 % статутного капіталу Товариства;
- заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, посадовим особам Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а також будь-яким іншим суб'єктам державної реєстрації до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/2145/26 або до скасування заходів забезпечення позову судом, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зміни складу учасників, розміру часток учасників, власника частки, кінцевого бенефіціарного власника або інших відомостей щодо ТОВ «ЕТГ Солар 5» у частині, що стосується частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 394 150,00 грн., що становить 39,415 % статутного капіталу Товариства, яка зареєстрована за ОСОБА_3 ;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕТГ Солар 5» до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/2145/26 або до скасування заходів забезпечення позову судом, здійснювати виплату дивідендів саме ОСОБА_3 виключно в частині дивідендів, нарахованих або таких, що можуть бути нараховані за спірною часткою у статутному капіталі ТОВ «ЕТГ Солар 5» у розмірі 394 150,00 грн., що становить 39,415 % статутного капіталу Товариства;
- заборонити ОСОБА_3 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/2145/26 або до скасування заходів забезпечення позову судом, отримувати від ТОВ «ЕТГ Солар 5» дивіденди, нараховані або такі, що можуть бути нараховані за спірною часткою у статутному капіталі ТОВ «ЕТГ Солар 5» у розмірі 394 150,00 грн., що становить 39,415% статутного капіталу Товариства.
В обґрунтування вказаної заяви позивач вказав, що в період перебування у шлюбі з Позивачем ОСОБА_2 набув у власність частку у статутному капіталі ТОВ «ЕТГ Солар 5» у загальному розмірі 394 150,00 грн., що становить 39,415% статутного капіталу Товариства.
Позивач стверджує, що ця частка була сформована внаслідок набуття ОСОБА_2 корпоративних прав у ТОВ «ЕТГ Солар 5» на підставі оплатних правочинів, укладених у період шлюбу.
Позивач вказав, що, 05 грудня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ «ЕТГ Солар 5» у розмірі 394 150,00 грн., що становить 39,415% статутного капіталу Товариства. Того ж дня, 05 грудня 2024 року, між Відповідачами було складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЕТГ Солар 5».
Позивачка наполягає на тому, що жодної письмової нотаріально засвідченої згоди на відчуження спірної частки не надавала.
Таким чином, предметом спору є корпоративний актив, який, за доводами позивача, є спільним сумісним майном подружжя, однак був безоплатно відчужений одним із подружжя без згоди іншого.
Позивач вважає, що сам факт укладення оспорюваного договору дарування вже свідчить про реальність ризику подальшого розпорядження спірною часткою. Такий ризик не є припущенням або абстрактним побоюванням, оскільки спірна частка вже була один раз відчужена без згоди позивача.
Позивач вказав, що за відсутності заходів забезпечення позову ОСОБА_3 , яка наразі формально значиться учасником ТОВ «ЕТГ Солар 5» щодо спірної частки, може в будь-який момент:
- відчужити спірну частку третій особі;
- передати її в заставу або іншим чином обтяжити;
- внести її до статутного капіталу іншої юридичної особи;
- ініціювати нові реєстраційні дії щодо зміни учасника, розміру частки або кінцевого бенефіціарного власника;
- реалізовувати корпоративні права за спірною часткою у спосіб, який ускладнить або унеможливить ефективне поновлення прав Позивачки у разі задоволення позову.
Крім того, на думку позивача, окремий ризик у цій справі пов'язаний із можливістю нарахування та виплати дивідендів за спірною часткою.
Позивач зазначив, що представник ТОВ «ЕТГ Солар 5» у відповіді на адвокатський запит повідомив, що у 2023, 2024 та 2025 роках у Товаристві проводилися загальні збори учасників, на яких приймалися рішення щодо розподілу прибутку Товариства та виплати дивідендів учасникам Товариства. Також Товариство повідомило, що дивіденди за відповідні періоди виплачувалися учасникам Товариства, у тому числі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Отже, за твердженням позивача, ризик виплати дивідендів за спірною часткою є реальним та підтверджується поведінкою самого Товариства у попередні періоди.
Позивач вказав, що якщо до вирішення справи по суті ТОВ «ЕТГ Солар 5» здійснить виплату дивідендів ОСОБА_3 за часткою, правомірність набуття якої оспорюється у цій справі, ефективний захист прав Позивачки буде істотно ускладнений.
У такому випадку, на думку позивача, навіть задоволення позову не відновить його становище повністю, оскільки виникне необхідність ініціювання нових спорів щодо повернення вже виплачених коштів, з'ясування їх подальшого руху, доведення підстав безпідставного набуття, залучення нових предметів доказування та подолання наслідків фактичного вибуття грошових коштів.
Тобто, за твердженням позивача, без забезпечення позову спірний корпоративний актив може бути не лише повторно відчужений або обтяжений, але й використаний для отримання майнових вигод у вигляді дивідендів особою, право якої на цей актив прямо оспорюється позивачем.
Саме тому, на думку позивача, для збереження реальної можливості ефективного судового захисту необхідним є вжиття заходів забезпечення позову як щодо самої частки, так і щодо дивідендів, нарахованих або таких, що можуть бути нараховані за цією часткою.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п.4).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Положеннями статті 138 ГПК України передбачено, зокрема, що заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, заявник не довів шляхом подання належних та допустимих доказів унеможливлення виконання рішення суду, прийнятого за результатами розгляду цієї справи, у разі невжиття заходів забезпечення позову, а лише висловив припущення про можливість ухилення відповідачами від виконання судового рішення.
Наведені у заяві про забезпечення позову обставини, в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, не свідчать про унеможливлення виконання рішення суду взагалі або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.
За таких обставин, через необґрунтованість поданої ОСОБА_1 про забезпечення позову, в задоволенні вказаної заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.05.2026 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.О. Ніколенко