пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
26 травня 2026 року Справа № 903/743/25 (167/106/26)
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу № 903/743/25(167/106/26)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика», Київ
до ОСОБА_1
про стягнення 212250,00 грн,
в межах справи № 903/743/25
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с.Дубище, Луцького району, Волинської області
про неплатоспроможність,
ухвалою Господарського суду Волинської області від 28.08.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Рожищенським РВ УМВС України у Волинській області 02.07.2011, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство - Україна, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).
05.09.2025 за № 77026 оприлюднено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 15.01.2026 затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі №903/743/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією Рабана М. Т.
Ухвалою Рожищенського суду Волинської області від 02.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано в Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_3 та про надходження від Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес позика» 26 березня 2025 року на цю картку грошових коштів у розмірі 75000 грн за договором про надання кредиту №501289-КС-004.
Ухвалою Рожищенського суду Волинської області від 25.02.2026 постановлено передати справу № 167/106/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення 212250 грн до Господарського суду Волинської області.
18.03.2026 матеріали справи № 167/106/26 надійшли до Господарського суду Волинської області.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.03.2026 матеріали справи № 903/743/25 (167/106/26) передано на розгляд судді Якушевій І.О.
Ухвалою суду від 23.03.2026 прийнято справу № 903/743/25 (167/106/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення 212250,00 грн до розгляду в межах справи № 903/743/25 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
23.02.2026 на виконання вимог ухвали Рожищенського суду Волинської області від 19.01.2026 Акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк» надійшла інформація щодо рахунків ОСОБА_1 , повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . Також на виконання вимог ухвали суду від 19.01.2026 Акціонерне товариство “Комерційний банк “Приватбанк» зазначило про зарахування 26.03.2026 на картку № НОМЕР_3 коштів на суму 75000 грн.
Ухвалою суду від 28.04.2026 виправлено допущену в ухвалі Господарського суду Волинської області від 23.03.2026 про відкриття провадження у справі №903/743/25(167/106/26) описку, зазначивши при цьому в ухвалі замість невірно зазначеного найменування позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр», вірне: Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика».
Ухвала суду від 23.03.2026 про відкриття провадження у справі, була надіслана електронною поштою в електронний кабінет позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика» та відповідно до довідки Господарського суду Волинської області була доставлена до електронного кабінету 23.03.2026.
Відповідачу-фізичній особі ОСОБА_1 ухвалу суду від 23.03.2026 надіслано на його поштову адресу: АДРЕСА_2 , яку повернуто без вручення, причина повернення: “ Одержувач відсутній за вказаною адресою ».
Згідно із відповіддю №2295558 від 02.02.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру місцезнаходження відповідача є: Україна, 45109, Волинська область, Луцький район, селище Дубище, вулиця Дібровська, будинок 15.
За таких обставин, коли встановлено, що ухвалу суду було надіслано відповідачу за адресою його державної реєстрації, яка зазначена у Єдиному державному демографічному реєстрі, слід вважати, що відповідача було повідомлено належним чином, а отримання листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 26.03.2025 ТзОВ "Бізнес позика" було направлено Юрчуку В.І. пропозицію (оферту) укласти договір №501289-КС-004 про надання кредиту. 26.03.2026 відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №501289-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Відповідно до підпункту 3.1.1 Правил після отримання заявником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту в особистому кабінеті заявника розміщається оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію". Після отримання оферти заявнику надсилається одноразовий ідентифікатор.
У випадку відмови від укладення заявником договору чи не підписання його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, оферта вважається не акцептованою заявником і втрачає силу (п.п. 3.1.2, 3.1.3 Правил).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" було направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8995, на номер телефону, що був зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті.
До матеріалів справи додано витяг від 07.01.2026 з анкети клієнта Юрчука В.І., в якому зазначені всі анкетні дані відповідача та інформація щодо бажаного кредиту. Також в матеріалах справи наявна візуальна форма послідовності дій клієнта, з якої прослідковуються послідовність дій, вчинених позивачем та відповідачем при укладанні договору №501289-КС-004 від 26.03.2025 про надання кредиту.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема, вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України “Про електронну комерцію» та Законом України “Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис; електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи; ідентифікація особи - процес використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті якого забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або уповноваженого представника юридичної особи та перевірка належності особі таких даних.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч.12, 13 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 12 Закону України “Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким чином, 26.03.2025 між ТОВ “Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №501289-КС-004 від 26.03.2025 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України “Про електронну комерцію».
Відповідно до розділу 2 договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 75000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес позика» (надалі - Правила).
Тип кредиту: кредит; строк, на який надається кредит: 16 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Комісія за видачу кредиту (надалі - комісія): 15000,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору.
Тарифи за цим договором є незмінними впродовж дії договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до цього договору, який сторони погодили іменувати у своїх відносинах додатковою угодою (далі - Додаткова угода).
Загальний розмір наданого кредиту: 75000,00 грн., строк дії договору: до 16.07.2025 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 152789,74 грн.; загальні витрати за кредитом: 77789,74 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9730,6%.
В пункті 4.2.2. договору сторони узгодили графік платежів, відповідно до якого відповідач зобов'язалась сплачувати проценти, комісію та суму наданого кредиту.
Закон України “Про електронну комерцію», який регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів та встановлює певні особливості щодо порядку та умов його укладення (підписання) у порівнянні із загальними правовими нормами щодо порядку укладення правочинів, визначені в чинному законодавстві України, у статті 12 визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Встановлені судом обставини підтверджують той факт, що пропозиція позивача укласти кредитний договір була прийнята відповідачем, а кредитний договір був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором - тобто, одним із дозволених законом варіантів (способів) підпису та у відповідності до приписів ст. ст. 11, 12 та 14 Закону України “Про електронну комерцію» та статті ст. 207 Цивільного кодексу України.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 зазначив, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
З огляду на викладене, 26.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником було укладено договір №501289-КС-004 про надання кредиту із досягненням між його сторонами згоди з усіх істотних умов, який підписано відповідачем в установленому законодавством порядку - за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора “UA8995».
Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 75000 грн. шляхом перерахування 26.03.2025 коштів у розмірі 75000 грн. на банківську картку позичальника № НОМЕР_4 , що підтверджується довідкою ТОВ “ПрофітГід» щодо здійснення переказу коштів (а.с. 53) і наданою на виконання вимог ухвали Рожищенського суду Волинської області від 02.02.2026 Акціонерним товариством “Комерційний банк “Приватбанк» інформацією про зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 (а.с. 106).
Акціонерне товариство “Комерційний банк “Приватбанк» підтверджено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_4 .
Відповідач зобов'язання за договором №501289-КС-004 не виконав.
Як зазначає позивач, станом на 16.07.2025 за відповідачем утворилась заборгованість за договором №501289-КС-004 в розмірі 212 250 грн., що складається із:
- заборгованості за кредитом - 75000 грн;
- заборгованості за процентами - 84 750 грн за період з 09.04.2025 по 16.07.2025;
- заборгованості за комісією - 15000 грн;
- заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України - 37500 грн за період з 09.04.2025 по 16.07.2025.
Розрахунки заборгованості знаходяться в матеріалах справи - а.с. 11 - 13.
За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі виникли правовідносини на підставі договору №501289-КС-004 від 26.03.2025 про надання кредиту.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 2 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
У зв'язку з тим, що відповідач не виконав належним чином зобов'язань за кредитним договором №501289-КС-004 від 26.03.2025, підлягає до задоволення вимога про стягнення з відповідача 174750 грн., з них:
- заборгованості за кредитом - 75000 грн;
- заборгованості за процентами - 84750 грн за період з 09.04.2025 по 16.07.2025;
- заборгованості за комісією - 15000 грн;
В частині позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 37500 грн на підставі ст. 625 ЦК України, слід відмовити.
Згідно з п. 7.5 договору у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, Ппозичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000% процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.
Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (ящо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотка від неповернутої позичальником суми кредиту.
Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту договору та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов'язань на підставі договору, не може перевищувати половини суми кредиту одержаної позичальником від кредитодавця за цим договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних позичальником від кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього договору, і не може бути збільшено за домовленістю сторін.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Водночас судом на підставі ст. ч. 4 ст. 236 ГПК України враховується правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 922/3578/18, згідно з яким Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду здійснила висновок про те, що системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України дозволяє дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.
Законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення), отже позивачем помилково ототожнено поняття 3% відсотків річних за ст. 625 ЦКУ та пенею.
У п. 7.5 договору сторони визначили інший спосіб обчислення процентів річних ніж той, що передбачений ст. 625 ЦК Ураїни.
Згідно з визначенням поняття неустойки, наведеним у ст.. 549 ЦК України, грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов'язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожень день прострочення, є пеня.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 18.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який безперервно продовжувався і триває досі.
За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 37500 грн коштів, які за своєю правовою природою є пенею, нарахованою за період з 09.04.2025 по 16.07.2025, тобто в період дії в Україні воєнного стану, не підлягає до задоволення.
У зв'язку із частковим задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України витрати позивача у розмірі 2662 грн 40 коп., пов'язані з оплатою судового збору, покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, ст. ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ 41084239, м. Київ, 41084239, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411)
- 75000,00 грн заборгованості за кредитом;
- 84750,00 грн заборгованості за відсотками;
- 15000,00 грн заборгованості за комісією;
- 2191 грн 95 коп витрат, визнаних з оплатою судового збору.
3. У задоволені позову про стягнення 37500,00 грн відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне рішення виготовлено і підписано 26.05.2026
Суддя І. О. Якушева