вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову в забезпеченні позову
"27" травня 2026 р. Cправа № 902/689/26
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (б/н від 21.05.2026) (вх.канц. №01-30/5341/26 від 25.05.2026) про забезпечення позову у справі
за позовом: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )
до: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )
про стягнення (витребування з володіння) частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1"
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Господарського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_3 про:
- стягнення (витребування з володіння) ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" у розмірі 51%, що складає 6018,00 грн, зобов'язавши суб'єкти державної реєстрації , визначені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" внести зміни щодо відомостей складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- стягнення (витребування з володіння) ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" у розмірі 24,49%, що складає 2890,00 грн, зобов'язавши суб'єкти державної реєстрації , визначені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" внести зміни щодо відомостей складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову б/н від 21.05.2026) (вх.канц. №01-30/5341/26 від 25.05.2026), в якій просять вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- заборони суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» відносно/щодо СТОВ "Україна-1", а саме заборонити вносити зміни щодо розміру статутного капіталу, зміни щодо засновників (учасників) або відомостей про таких осіб, зміни про керівника або відомостей про керівника, зміни щодо особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, або відомостей про таку особу до набрання законної сили рішенням Господарського суду Вінницької області у даній справі.
- накладення арешту на частку засновника (учасника) СТОВ "Україна-1" (код 05527717) у розмірі 91.83% статутного капіталу, а саме: частку ОСОБА_3 .
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд відзначає наступне.
Згідно із ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зауважує, що саме на заявника покладено тягар доказування доцільності вжиття заходів забезпечення позову, їх своєчасності та достатньої обґрунтованості.
В даному випадку, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник зазначає, що позовними вимогами у даній справі є вимоги позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про:
- стягнення (витребування з володіння) ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" у розмірі 51%, що складає 6018,00 грн, зобов'язавши суб'єкти державної реєстрації , визначені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" внести зміни щодо відомостей складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- стягнення (витребування з володіння) ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" у розмірі 24,49%, що складає 2890,00 грн, зобов'язавши суб'єкти державної реєстрації , визначені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" внести зміни щодо відомостей складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За твердженням заявника, ОСОБА_3 не набув у законному порядку право власності на частку статутного капіталу СТОВ "Україна-1" у розмірі 91.83% та його протиправно внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до відомостей щодо складу засновників (учасників) юридичної особи СТОВ "Україна-1" з розміром частки статутного капіталу товариства 91.83%.
На думку заявника, існує висока ймовірність того, що за час розгляду вказаної справи ОСОБА_3 , маючи 91.83% статутного капіталу СТОВ "Україна-1", може змінити розмір статутного капіталу, керівника товариства, осіб, які уповноважені вчиняти юридичні дії від імені СТОВ "Україна-1", а також ухвалювати рішення щодо поточної діяльності товариства, його функціонування та управління.
З огляду на майновий характер позовних вимог вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій та накладення арешту на 91.83% частки в статутному капіталі СТОВ "Україна-1" відповідає вимогам норм статей 136, 137 ГПК, зокрема в частині співмірності із заявленими позивачами 1, 2 позовними вимогами.
Суд зазначає, що Господарським судом Вінницької області здійснювалось проводження у справі №902/905/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 (відповідач 1), ОСОБА_1 (відповідач 2), ОСОБА_4 (відповідач 3), ОСОБА_5 (відповідач 4), ОСОБА_6 (відповідач 5), ОСОБА_7 (відповідач 6) та до СТОВ "Україна-1" (відповідач 7) про:
- визнання дійсними договорів купівлі-продажу частки (долі) в статутному фонді Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" від 09 червня 2005 року, укладених між: ОСОБА_3 та ОСОБА_8 щодо частки в статутному капіталі у розмірі 964 грн, що становить 8,17% статутного фонду; ОСОБА_3 та ОСОБА_5 щодо частки в статутному капіталі у розмірі 963,00 грн, що становить 8,16% статутного фонду; ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо частки в статутному капіталі у розмірі 964,00 грн, що становить 8,17% статутного фонду; ОСОБА_3 та ОСОБА_6 щодо частки в статутному капіталі у розмірі 963,00 грн, що становить 8,13% статутного фонду; ОСОБА_3 та ОСОБА_9 щодо частки в статутному капіталі у розмірі 6018,00 грн, що становить 51% статутного фонду;
- визнання недійсним договору дарування часток у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" та Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" від 31 жовтня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
- витребування з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" у розмірі 24,49%, що складає 2890,00 грн;
- визнання в повному обсязі недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 03.01.2024 приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Орлюк В.К. на частку в статутному капіталі сільськогосподарського товариства "Україна-1", у розмірі 6018,00 грн, що складає 51% статутного капіталу;
- витребування з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" у розмірі 51%, що складає 6018,00 грн;
- визначення розміру статутного капіталу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" та розміру частки в статутному капіталі товариства ОСОБА_3 , яка становить 10836,00 грн, що відповідає 91,83% статутного капіталу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1".
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.01.2026 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Зазначене рішення оскаржувалось в апеляційному порядку.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2026 у справі №902/905/25 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів дарування часток у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1", укладених 31.10.2023 між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 як дарувальниками та ОСОБА_2 як обдаровуваним, Акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства від 31 жовтня 2023 року, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, витребування часток у статутному капіталі товариства з володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також визначення розміру частки ОСОБА_3 у статутному капіталі СТОВ "Україна-1".
У цій частині ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано недійсними договори дарування часток у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" (код ЄДРПОУ 05527717) та Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" (код ЄДРПОУ 05527717) від 31.10.2023, укладені між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 частку у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" у розмірі 24,49%, що складає 2 890,00 грн.
Визнано в повному обсязі недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 03 січня 2024 року приватним нотаріусом Могилів - Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Орлюк В.К. на частку в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна - 1", код ЄДРПОУ 05527717, у розмірі 6018.00 гривень, що складає 51 % статутного капіталу.
Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 частку у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" у розмірі 51%, що складає 6018,00 грн.
Визначено розмір статутного капіталу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" та розмір частки в статутному капіталі товариства ОСОБА_3 становить 10 836,00 грн., що відповідає 91,83% статутного капіталу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-1" (Код ЄДРПОУ: 05527717).
В іншій частині рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2026 року у справі №902/905/25 залишено без змін.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №267082838139 від 27.05.2026 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 20.05.2026 №1001781070020000875, на підставі постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026.
Тобто державним реєстратором проведено реєстраційну дію саме на виконання рішення суду. У свою чергу наявність корпоративного судового спору між тими ж учасниками процесу з тими ж віндикаційними вимогами не є безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Відхиляючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись статтями 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (б/н від 21.05.2026) (вх.канц. №01-30/5341/26 від 25.05.2026) про забезпечення позову - відмовити.
2. Примірник ухвали надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий господарський суд.
Ухвала підписана 27.05.2026
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи