Ухвала від 27.05.2026 по справі 904/11028/15

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання про зменшення судового збору

27.05.2026 м. Дніпро Справа № 904/11028/15 (904/1845/25)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),

суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,

розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду клопотання Носенко Тетяни Сергіївни - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" про зменшення судового збору за подання апеляційної скарги

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 (ухвалене суддею Первушиним Ю.Ю. у м. Дніпрі, повне рішення складене 16.04.2026) у справі №904/11028/15 (904/1845/25)

за позовом ОСОБА_1 (село Золота Поляна, Криворізький район, Дніпропетровська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" (село Надеждівка, Криворізький район, Дніпропетровська область)

про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 13 055 928 грн 48 коп.,

в межах справи №904/11028/15

про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Мік" (село Надеждівка, Криворізький район, Дніпропетровська область)

за заявою Фізичної особи-підприємця Петренко Валерія Миколайовича, с.Бережинка, Кіровоградська область,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 у справі №904/11028/15 (904/1845/25):

- позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено частково;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" на користь ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої заробітної плати за період з 01.12.2016 по 01.04.2025 у сумі 10 787 860 грн 50 коп.

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" в дохід Державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 129 454 грн 33 коп. - судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Носенко Тетяна Сергіївна - ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" звернулась до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх. № суду 50122 від 07.05.2026), в якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області 16.04.2026 у справі № 904/11028/15 (904/1845/25) у частині задоволення позову;

- ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 28.11.2024 по 01.04.2025 у розмірі 33 066 грн 67 коп.;

- в іншій частині позову відмовити;

- здійснити новий розподіл судових витрат;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" витрати зі сплати судового забору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Апеляційну скаргу було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху та скаржнику надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали подати до суду:

- докази сплати судового збору у сумі 193 586 грн 29 коп.;

- клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана скаржнику в його електронний кабінет та отримана ним 13.05.2026 о 16:52 год., що підтверджується довідкою суду про доставку електронного листа.

25.05.2026 у системі "Електронний суд" надійшла заява скаржника (вх. № суду 6802/26 від 25.05.2026) на виконання ухвали суду від 13.05.2026 про залишення апеляційної скарги без руху, до якої додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також платіжна інструкція про сплату судового збору за подання апеляційної скарги від 23.05.2026 у сумі 10 000 грн 00 коп., що є меншим, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір" та визначено судом.

Між тим, разом з заявою про усунення недоліків, скаржником подано клопотання про зменшення судового збору до 10 000 грн 00 коп., яке обґрунтовано наступним:

- ТОВ "Мік" знаходиться в ліквідаційній процедурі;

- вимоги кредиторів не погашаються через відсутність коштів, лише частково задоволено вимоги заставних кредиторів за рахунок майна, яке було реалізовано на аукціоні;

- станом на 23.05.2026 на рахунку ТОВ"Мік" знаходиться 34 340 грн 18 коп., а на рахунку арбітражного керуючого - 0 грн 00 коп.

На підтвердження вказаних обставин скаржником подано: поточну інформацію по рахунку ТОВ"Мік" та інформацію по рахунку ОСОБА_2 .

Розглянувши заяву Носенко Тетяни Сергіївни - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" та додані до неї докази, колегія суддів зазначає наступне.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовані статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Зокрема, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 по справі № 925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи, за висновками Європейського суду з прав людини, не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.

Характер порушення, встановленого Європейським судом з прав людини у справі "Король та інші проти України" від 09.10.2025, в частині заяви № 36465/21 (обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви.

Таким чином, аналіз вище наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.

Тобто право відстрочення сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов'язком, що випливає з вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір".

Подібні правові висновки містять постанова Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №303/7754/21 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20.

В той же час, необхідно враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах (такий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі № 910/14313/23).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 зазначено, що: "сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено".

Отже, суд може відстрочити, розстрочити, звільнити заявника від сплати судового збору або зменшити його розмір з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Як вже зазначалось, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 01.04.2026 у справі №925/7/24 (925/1011/25), від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 тощо).

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 21.10.2022 у справі №905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі № 320/2083/21), оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26.07.2005; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26.07.2005).

Отже, скрутний майновий стан може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 911/2728/23.

Разом з тим, частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 75 цього Кодексу.

Таким чином, для зменшення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору заявник апеляційної скарги, має довести належними засобами доказування суду існування у нього фінансових труднощів та такого майнового стану, що надають підстави вважати за можливе відстрочити такій особі сплату судового збору при наявності для цього підстав, встановлених вищевказаним законом.

Суд наголошує, що відповідні докази фінансового становища заявника мають бути подані апеляційному суду на загальних підставах.

При зверненні з вимогою про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги (розстрочення, зменшення його розміру або звільнення від його сплати) необхідним є надання комплексної інформації про фактичний майновий стан заявника.

Сам факт перебування юридичної особи у процедурі банкрутства не є безумовною підставою для зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги. Це питання вирішується з урахуванням конкретних, належно підтверджених обставин, що свідчать про реальну фінансову неспроможність боржника сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.

Між тим, у даному випадку, скаржником не надано суду належних доказів, які дають можливість оцінити комплексно реальний та актуальний майновий стан боржника та підтверджують неможливість сплати судового збору на момент подання апеляційної скарги, зокрема, не надано: даних про активи підприємства (відомостей про склад майна, його вартість, результати інвентаризації), фінансової звітності (балансу) за останні звітні періоди, відомостей про наявність чи відсутність дебіторської заборгованості та заходів щодо її стягнення, даних податкового органу щодо фінансово-господарської діяльності (довідки про доходи чи їх відсутність, податкової звітності), довідки ДПС щодо усіх наявних у боржника рахунків чи інших доказів, які б дозволили суду оцінити дійсний майновий стан скаржника.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що заявником не доведено належними доказами наявність підстав для зменшення розміру судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду; підстави для задоволення клопотання скаржника про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги відсутні, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Таким чином, з урахуванням вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху від 13.05.2025, відповідно до Закону України "Про судовий збір", з урахуванням часткового задоволення позову, вимог апеляційної скарги та часткової оплати скаржником судового збору, судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 183 586 грн 29 коп. (10 754 793 грн 83 коп. оскаржувана сума х 1.5% х 150% х 0,8 - 10 000 грн 00 коп.).

Разом з цим, останнім днем строку, встановленого судом на усунення недоліків апеляційної скарги є 23.05.2026 включно.

Відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи, що скаржник звернувся з відповідним клопотанням 23.05.2026 та відмову у задоволенні його клопотання про зменшення розміру судового збору, колегія суддів вважає за доцільне продовжити скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 119, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Носенко Тетяни Сергіївни - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" про зменшення судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 у справі №904/11028/15 (904/1845/25) - відмовити.

2. Продовжити Носенко Тетяні Сергіївні - ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів до 01.06.2026.

3. Скаржнику виконати вимоги ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2026 та надати суду:

- докази сплати судового збору у сумі 183 586 грн 29 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем - 27.05.2026 та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Я.С.Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк