26.05.2026 року м.Дніпро Справа № 904/2771/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Іванов О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 р. у справі № 904/2771/25 (суддя Назаренко Н.Г.)
за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДІЯ ХАРКІВ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення безпідставно збережених коштів
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Криворізька міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДІЯ ХАРКІВ" (далі - відповідач) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009, за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 у загальному розмірі 462 162,45 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави зберіг (заощадив) у себе кошти, не виконав приписів законодавства та не сплатив Позивачу, як власнику земельної ділянки, кошти за користування ділянкою на рівні орендної плати на підставі статті 1212 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 у справі № 904/2771/25 зупинено провадження у справі № 904/2771/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/25282/24. Зобов'язано позивача повідомити Господарський суд Дніпропетровської області про результати розгляду справи № 160/25282/24.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа № 160/25282/24 за позовом Громадської спілки "АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ" до Криворізької міської ради про визнання незаконним з моменту прийняття рішення Криворізької міської ради № 523 від 26.05.2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу". Суд першої інстанції вказав, що рішення у справі № 160/25282/24 має безпосередній вплив на справу № 904/2771/25, оскільки впливатиме на розмір сум, які можуть бути стягнуті з Відповідача. На думку суду першої інстанції, встановлення незаконності та необґрунтованості оскаржуваного рішення Криворізької міської ради № 523 призведе до неможливості застосування вказаної нормативної грошової оцінки земельної ділянки в даній справі. З огляду на викладене та зважаючи на те, що обставини, які є предметом розгляду у справі № 160/25282/24 є суттєвими для вирішення спору у даній справі, суд першої інстанції зупинив провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, через систему "Електронний суд", Криворізька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 про зупинення провадження у справі № 904/2771/25 і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області. Судові витрати покласти на Відповідача.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Апелянт вказує, що рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу" станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали є чинним та у встановленому порядку не скасовано. Відповідно до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для застосування на відповідній території. Саме по собі судове оскарження рішення Криворізької міської ради жодним чином не свідчить про його протиправність та не може викликати сумніви у його правомірності.
Апелянт звертає увагу на те, що ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 та від 01.08.2025 у справі № 160/25282/24 було відмовлено у задоволенні заяв про забезпечення позову, при цьому адміністративний суд вказав на відсутність доказів, які б вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення.
Скаржник наголошує, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі № 160/3848/24 залишено без змін рішення про відмову в задоволенні позову про визнання протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523. В рамках вказаної адміністративної справи судом встановлено дотримання Криворізькою міською радою процедури прийняття рішення від 26.05.2021 № 523 і проходження Технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу обов'язкової державної експертизи. Зазначені обставини мають преюдиційне значення відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, проте суд першої інстанції взагалі не вмотивував причини неврахування постанови Третього апеляційного адміністративного суду.
Апелянт посилається на частину другу статті 265 КАС України, відповідно до якої нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. На відміну від скасування акта, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття, нечинність рішення передбачає втрату його чинності лише на майбутнє.
Скаржник вказує, що зупинення провадження у справі здійснюється без зазначення строку, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини.
Апелянт зазначає, що Господарський суд Дніпропетровської області в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини, що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів, не вказав які саме обставини унеможливлюють самостійне дослідження судом наданих сторонами доказів. При цьому, сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.
Скаржник посилається на постанову Вищого Господарського Суду України від 16.12.2015 у справі № 922/4144/14, згідно якої підстави для зупинення провадження відсутні, оскільки розгляд адмінсудом справи, предметом розгляду якої є затвердження нормативно-грошової оцінки земель міста, не може бути перешкодою для встановлення всіх істотних обставин у даній господарській справі. Разом з тим, результати розгляду відповідної адмінсправи можуть бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.
Позиція апелянта узгоджується із висновками Центрального апеляційного господарського суду, викладеними в постанові від 30.06.2025 у справі № 904/2963/24 з подібних правовідносин, де суд вказав, що рішення № 523 в судовому порядку нечинним не визнане, а саме по собі судове оскарження певного нормативного акту не свідчить про його нечинність. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 160/3848/24, залишеним без змін постановою від 06.11.2024, підтверджено законність Рішення № 523.
Апелянт наголошує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Безпідставне зупинення провадження у справі суперечить принципу ефективності судового процесу, перешкоджає подальшому провадженню та порушує право позивача на розгляд справи упродовж розумного строку.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АРКАДІЯ ХАРКІВ" не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Іванов О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/2771/25. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 р. у справі № 904/2771/25 (про зупинення провадження у справі) до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.
12.09.2025 р. матеріали справи № 904/2771/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 р. у справі № 904/2771/25 (про зупинення провадження у справі), для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
20.10.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання Криворізької міської ради, яким останній звертає увагу на висновки, викладені судом касаційної інстанції з питання зупинення провадження у справі №904/2963/ до розгляду адміністративної справи №160/25282/24, де Верховний Суд погодився із рішенням судів попередніх інстанцій про відсутність об'єктивної неможливості розгляду господарської справи.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
На розгляді Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа No 160/25282/24 за адміністративним позовом Громадської спілки “АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради (третя особа-1), Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст “Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя (третя особа-2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 (третя особа-3), ОСОБА_2 (третя особа-4), ОСОБА_3 (третя особа-5) про визнання незаконним (протиправним та нечинним) рішення Криворізької міської ради No523 від 26.05.2021 року “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу». Провадження по справі No 160/25282/24 відкрито відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024.
Тобто, на розгляді Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа щодо визнання незаконним (протиправним та нечинним) рішення Криворізької міської ради No523 від 26.05.2021, яким встановлено нормативну грошову оцінку плати за земельну ділянку з 01.01.2022 і яким обґрунтовані позовні вимоги Криворізької міської ради у даній справі No904/1938/25.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі № 904/2771/25 до до набрання законної сили судовим рішенням в справі №160/25282/24.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025, якою зупинено провадження у справі № 904/1938/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/25282/24.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).
Згідно з частиною третьою статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Загальновідомі факти, коли вони визнані такими судом, не потребують доказування.
Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об'єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту.
Крім об'єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб'єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові КГС ВС від 19.06.2018 у справі № 922/3946/16.
Колегія суддів визнає загальновідомою обставину той факт, що в Україні на веб сторінці (https://reyestr.court.gov.ua) розміщено інформаційний платформу Єдиний державний реєстр судових рішень, в якому за відповідними крітеріями пошуку можна віднайти справи про спір між певними сторонами.
Так, за текстом описової частини ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року Справа № 160/25282/24, якою відкрито провадження в адміністративний справі за позовом Громадської спілки «АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» (50026, м.Кривий Ріг, вул.Широківське шосе, буд.9, код ЄДРПОУ 45515644) до Криворізької міської ради (50101, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) про визнання протиправним рішення, вбачається наступне: « … 19.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Громадської спілки «АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» до Криворізької міської ради, в якому позивач просить:
- визнати незаконним (протиправним та нечинним) з моменту прийняття рішення Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу»…
… Відповідно до позовних вимог оскаржується Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу», яке є нормативно-правовим регуляторним актом…».
Відповідно до частин 1, пунктів 4-6 частини 3, частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України:
1. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
3. Відзив повинен містити:
4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується;
5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
4. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
9. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Колегія суддів зауважує, що ТОВ "АРКАДІЯ ХАРКОВ" не подавало суду першої інстанції відзив на позовну заяву.
Відповідно до частин 1, 3,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:
1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ст. 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Колегія суддів констатує, що відповідач не подавав суду першої інстанції будь -яких клопотань про зупинення провадження у справі з підстав перебування у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа № 160/25282/24 за позовом Громадської спілки "АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ" до Криворізької міської ради про визнання незаконним з моменту прийняття рішення Криворізької міської ради № 523 від 26.05.2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу".
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Водночас для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (стаття 114 ГПК України) (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №910/15364/17, від 15.03.2019 у справі №910/17243/17 та від 27.03.2019 у справі №910/15707/17).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі, у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 4 та 6 ст. 75 ГПК України).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясувати: як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов'язана зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлена неможливість розгляду справ. (аналогічні правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №922/3114/20, від 10.09.2019 у справі №922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19, від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 10.06.2019 у справі №914/1983/17, від 16.01.2020 у справі №908/1188/19 та інших).
У постанові Верховного Суду від 01.06.2018р. по справі № 922/699/17 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Досліджуючи питання про існування підстав для зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд виходить із системного аналізу цього пункту через призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у частині 1, пунктах 1, 4, 10, 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також умов застосування цього пункту, якими є:
- об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом в іншій справі;
- пов'язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення;
- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Разом з тим, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 зауважив, що за приписами пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).
Колегія суддів зазначає, що, враховуючи вимоги процесуального закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим обумовлюється неможливість розгляду спору.
При цьому, пов'язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 4-6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, яким чином пов'язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 року у справі №906/750/21.
При цьому, підставою для зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України є не лише пов'язаність справ, а і об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом, яка (неможливість) полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Відтак, сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі,
Враховуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.01.2021 у справі № 904/8122/17, від 20.01.2021 у справі № 906/129/20, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14.
Зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що на розгляді Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа про визнання незаконним (протиправним та нечинним) рішення Криворізької міської ради № 523 від 26.05.2021, яким встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з 01.01.2022. Саме на вказаному рішенні ґрунтуються позовні вимоги Криворізької міської ради у справі № 904/2771/25.
Господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі № 904/2771/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/25282/24, оскільки результати її розгляду мають істотне значення для вирішення спору у даній справі.
Колегія суддів не погоджується з викладеним вище висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:
Як убачається з матеріалів справи, 26.05.2021 Криворізькою міською радою прийнято рішення № 523, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. Відповідно до пункту 3 зазначеного рішення, воно набрало чинності з 01.01.2022.
Станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали вказане рішення Криворізької міської ради є чинним та у встановленому законом порядку не скасоване. Відтак, згідно з приписами статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», воно є обов'язковим для застосування на території міста Кривого Рогу, у тому числі при обчисленні плати за землю у 2022- 2023 роках, а також обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.
Сам по собі факт судового оскарження в межах адміністративної справи № 160/25282/24 рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523 не свідчить про його протиправність і жодним чином не ставить під сумнів його правомірність. До моменту визнання такого рішення незаконним та нечинним у встановленому законом порядку воно підлягає обов'язковому застосуванню.
Колегія суддів також враховує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №160/3848/24, залишеним без змін Третім апеляційним адміністративним судом в постанові від 06.11.2024, підтверджено законність Рішення №523.
Частиною четвертою статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Отже, рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523 є чинним, таким, що не скасоване у встановленому законом порядку, законність якого підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили, а відтак підлягає обов'язковому застосуванню при вирішенні даного спору. За таких обставин відсутні правові підстави вважати, що розгляд справи по суті є неможливим до завершення адміністративної справи № 160/25282/24, оскільки значення мають лише достеменно існуючі преюдиційні обставини, встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили на момент вирішення конкретного спору.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що у даній справі наявні всі необхідні та достатні докази для встановлення судом фактичних обставин і вирішення спору по суті, тоді як заявником не доведено існування об'єктивних підстав, що унеможливлюють розгляд справи без зупинення провадження.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У пункті 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України установлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
При цьому, підставою для зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України є не лише пов'язаність справ, а і об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом, яка (неможливість) полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог. Отже, сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі.
Реалізація судом обов'язку зупинити провадження у справі у випадку, передбаченому частиною 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, має відбуватись у межах, встановлених частиною 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20.
Разом з тим, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, з яких він дійшов висновку про неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відтак, доводи апеляційної скарги в частині: «… судове оскарження в рамках адміністративної справи №160/25282/24 рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 жодним чином не свідчить про його протиправність, та ні в якому разі не може викликати сумніви у його правомірності, а отже рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» підлягає обов'язковому застосуванню при визначенні розміру плати за користування Відповідачем земельною ділянкою протягом заявленого періоду. …
… Таким чином оскарження в судому порядку рішення Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» не свідчить про його протиправність чи то не чинність.
Натомість під час вирішення клопотання про зупинення провадження по справі врахуванню підлягає постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №160/3848/24, якою залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року про відмову в задоволенні позову про визнання протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу». …
… Таким чином, частина друга статті 265 КАС України, у нерозривному зв'язку з приписами статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», засвідчує правомірність застосування чинного як на теперішній час, так і станом на 2022 та 2023 рік, рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» при здійсненні розрахунку плати за користування Відповідачем спірною земельною ділянкою. …
… Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Однак, всупереч вказаному, Господарський суд Дніпропетровської області в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини, що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів, не вказав які саме обставини унеможливлюють самостійне дослідження судом наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи.
При цьому сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №160/25282/24, суд першої інстанції має достатньо правових підстав та доказів для розгляду та вирішення по суті справи №904/2771/25.
Також, з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали не вбачається, що обставини, які можуть бути встановлені під час розгляду справи №160/25282/24, матимуть вирішальне значення для розгляду цієї справи.
Отже, не звернувши уваги на наведені обставини, суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, так як розгляд справи №160/25282/24 не є перешкодою для встановлення та оцінки, з урахуванням вимог статті 74 ГПК України, суттєвих обставин у цій справі під час її розгляду судом. Наведене є свідченням неправильного застосування судом положень пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України. …» колегією суддів приймаються як такі, що знайшли своє відображення під час перегляду ухвали господарського суду в апеляційному порядку.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на предмет та підстави заявленого позову всі обставини даної справи можуть бути встановлені судом самостійно на підставі наявних у матеріалах справи доказів, тобто без необхідності очікування результатів розгляду справи № 160/25282/24.
З огляду на приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Заявником не наведено суду жодних належних мотивованих та аргументованих доводів щодо об'єктивної неможливості розгляду даної справи, як і не наведено мотивів про неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Отже, незалежно від результату розгляду справи №160/25282/24, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення спору по суті в межах даної справи на підставі наявних у справі доказів на момент звернення позивача до суду. Вказане вище у сукупності свідчить про відсутність саме об'єктивної неможливості розгляду даної справи.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України на господарське судочинство покладено обов'язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 27.06.2000 у справі "Фридлендер проти Франції", рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Невідповідність висновків суду обставинам справи, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на зазначені вище встановлені апеляційним судом обставини, Центральний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Криворізької міської ради слід задовольнити, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 р. у справі № 904/2771/25 скасувати, матеріали справи направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Розподіл судових витрат:
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки справа не розглядається апеляційним господарським судом по суті, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 р. у справі № 904/2771/25 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 р. у справі № 904/2771/25 - скасувати.
Справу № 904/2771/25 направити для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Чус