12 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/56/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Судді Зварич О.В.,
Кравчук Н.М.,
Секретар судового засідання: Фарина Х.І.
за участю представників сторін:
від скаржника: Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - Клебан М.А.;
арбітражний керуючий: Литвиненко С.С.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області б/н від 27.10.2025 (вх. №01-05/3158/25 від 28.10.2025)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.10.2025 (повний текст ухвали складено 17.10.2025)
у справі № 909/56/25 (суддя Михайлишин В.В.)
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1
Короткий зміст вимог заяви і ухвали суду першої інстанції.
У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за заявою представника фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
25.07.2025 Головне управління ДПС у Івано-Франківській області подало клопотання вх. № 12770/25 про закриття провадження у справі №909/56/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , посилаючись на наявність підстав визначених частиною 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.10.2025 у справі №909/56/25 розгляд справи відкладено на 24.10.2025 об 11:00 год. Відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про закриття провадження у справі (вх.№12770/25 від 25.07.2025). Зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника Литвиненка С. С., в строк до 18.10.2025 подати до суду заяву про затвердження плану реструктуризації боргів або клопотання про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів, або клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала мотивована тим, що сам по собі факт недосягнення мети процедури реструктуризації у тримісячний строк не є безумовною підставою для закриття провадження. Закон наділяє суд дискреційними повноваженнями обрати найбільш оптимальне рішення (перехід до процедури погашення боргів або закриття справи) з огляду на об'єктивні причини неподання такого плану.
Крім того, суд не встановив у діях боржника жодних ознак недобросовісності. Більше того, боржник своєчасно розробив та запропонував план реструктуризації, який передбачав повне (стовідсоткове) погашення вимог єдиного кредитора ГУ ДПС в Івано-Франківській області. Натомість відсутність погодженого плану у встановлений строк була зумовлена виключно неналежною реалізацією кредитором власних правомочностей та його недобросовісною поведінкою (неявкою на збори кредиторів, безпідставною відмовою у схваленні вигідного для нього плану, а також тривалим невиконанням ухвал суду).
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 28.10.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.10.2025 у справі № 909/56/25 у частині відмови у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про закриття провадження у справі (вх.№12770/25 від 25.07.2025) і закрити провадження у справі про неплатоспроможність.
Зазначає, що провадження у справі відкрито 25.02.2025. Відповідно, граничний строк для подання погодженого плану реструктуризації сплив 26.05.2025. Оскільки станом на дату подання клопотання податкового органу (25.07.2025) та дату винесення оскаржуваної ухвали (14.10.2025) такого плану до суду не подано, суд першої інстанції був зобов'язаний у межах своїх дискреційних повноважень прийняти рішення про закриття провадження або перехід до процедури погашення боргів, а не безпідставно відкладати розгляд справи.
Скаржник стверджує, що керуючий реструктуризацією порушив порядок скликання зборів кредиторів (ст. 48 КУзПБ), надіславши повідомлення на 09.05.2025 та 16.05.2025 лише через «Електронний суд», без обов'язкового письмового повідомлення. Крім того, 16.05.2025 керуючий безпідставно склав акт про неможливість проведення зборів кредиторів, проігнорувавши позицію єдиного кредитора (податкового органу), який прямо відмовив у схваленні плану та наголошує, що запропонований боржником план є економічно необґрунтованим, формальним та містить суттєві недоліки. Зокрема, у ньому не відображено достовірні дані про доходи боржника (планований дохід 3 000 000 грн є нереалістичним) та придбання ним у червні 2024 року автомобіля "Ford F 150" вартістю 1 671 197 грн (що спростовує факт неплатоспроможності). Також план не враховує поточних витрат на сплату податків та кредиторських вимог ОСОБА_2 , визнаних ухвалою від 18.09.2025. Усе це свідчить про відсутність у боржника ефективного прагнення до компромісу та реального механізму погашення боргів.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Кравчук Н.М.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області б/н від 27.10.2025 (вх. №01-05/3158/25 від 28.10.2025) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.10.2025 у справі № 909/56/25.
Ухвалою суду від 05.12.2025 призначено розгляд справи на 03.02.2026.
Ухвалою суду від 03.02.2026 відкладено розгляд справи на 17.03.2026.
Ухвалою суду від 01.04.2026 призначено розгляд справи на 12.05.2026.
12.05.2026 від арбітражного керуючого Литвиненка С.С. клопотання вих.№651/01-32 від 11.05.2025 (вх.№01-05/1456/26) про зупинення провадження у справі №909/56/25. Клопотання мотивовано тим, що у даний момент триває розгляд Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи №908/1194/24 за заявою ФОП Халача Олександра Георгійовича про неплатоспроможність, у якій судова палата для розгляду справ про банкрутство має надати правову оцінку аналогічним правовідносинам та сформувати правову позицію щодо застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства та враховуючи існування різних підходів стосовно застосування вимог ч. 2 ст. 125 КУзПБ під час вирішення питання щодо визнання податкового боргу безнадійним і його подальше списання, а правовий висновок Верховного Суду у справі № 908/1194/24 впливає та має суттєве значення для вирішення питання у даній справі.
Порадившись, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.
Частина 4 ст. 236 ГПК України передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, подібність правовідносин слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об'єкт. При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Колегія суддів зазначає, що предмет перегляду у справі №908/1194/24 Касаційним господарським судом не є подібним та/або тотожним предмету перегляду у даному апеляційному провадженні, а отже, клопотання про зупинення провадження у справі №909/56/25 слід залишити без задоволення.
У судовому засіданні 12.05.2026 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Арбітражний керуючий заперечив доводи апеляційної скарги.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ч 6 ст. 12 ГПК України господарський суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Враховуючи положення ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 14.10.2025 у справі №909/56/25 переглядається в частині відмови у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про закриття провадження у справі про неплатоспроможність .
Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 КУзПБ).
Погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (ст. 1 КУзПБ).
Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.
Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (ч. 5 ст. 119 КУзПБ).
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 2 ст. 122 КУзПБ).
Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у ст. 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (ч. 3 ст. 124 КУзПБ).
Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (ч. 2, ч. 3 ст. 123 КУзПБ).
Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у ст. 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з для її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.
Господарський суд зобов'язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Утім частиною 8 вказаної статті передбачені підстави для постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 10 ст. 126 КУзПБ).
Водночас якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 11 ст. 126 КУзПБ).
Окрім загальних підстав закриття провадження у справі про банкрутство, встановлених ч. 1 ст. 90 КУзПБ (з урахуванням ст. 113 КУзПБ тією мірою, якою вони можуть стосуватися боржника - фізичної особи), відповідно до ч. 7 ст. 123 КУзПБ суд також приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї; 2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Частиною 1 ст. 130 КУзПБ передбачено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах ст.ст. 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України).
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст. 128 КУзПБ).
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 ч. 4 ст. 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених ч. 7 ст. 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 ч. 7 ст. 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з ч. 3 ст. 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 ч. 8 ст. 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (ч. 11 ст. 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 звернув увагу на те, що конструкція ч. 7 ст. 123 КУзПБ побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом. До того ж розширене коло ініціаторів застосування вказаної норми та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
Враховуючи призначення зазначеної норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, Верховний Суд наголосив на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за ч. 7 ст. 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
Щодо застосування ч. 11 ст. 126 КУзПБ у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі №925/473/20 викладена правова позиція, що також підтримана судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, за змістом якої суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов'язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (ч. 1 ст. 130 КУзПБ). Суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених ст.ст. 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Також, Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що приписи ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч. 1 ст. 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.04.2025 по справі №909/56/25 визнано кредиторські вимоги Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області у загальному розмірі 1 081 826, 41 гривень, з яких: 1 075 770, 41 гривень (податковий борг) - вимоги другої черги, в розмірі 6 056, 00 гривень (сплаченого судового збору) позачергово.
Згідно із матеріалами справи, керуючим реструктуризацією боргів організовано проведення зборів кредиторів, про що надіслано до суду та ГУ ДПС в Івано-Франківській області повідомлення про скликання зборів на 09.05.2025, на порядок денний якого зокрема було винесено питання щодо розгляду та погодження плану реструктуризації боргів ФОП Табахарнюк О. Я.
Як вбачається із проєкту плану реструктуризації боргів боржника, у розділі рухоме майно боржника зазначено Mercedes-Benz Vito 116 CDI 2013 р.в., Tesla Model S 2016 р.в., Ford F 150 2022 р.в., Автокран КС3575А база ЗИЛ 133ГЯ 1988 р.в. та екскаватор гусеничний Volvo EC 160 CL 2007 р.в.
Господарським судом встановлено, що збори кредиторів , скликані на 09.05.2025, не відбулися, що зафіксовано Актом керуючого реструктуризацією про неможливість проведення зборів.
Враховуючи зазначене, керуючий реструктуризацією Литвиненко С. С. скликав повторні збори кредиторів у справі № 909/56/25 на 16.05.2025 шляхом проведення відеоконференції (із використанням платформи Zoom).
На порядок денний зборів кредиторів, призначених на 16.05.2025, було винесено питання щодо розгляду та схвалення плану реструктуризації боргів ФОП Табахарнюка О. Я. Зазначений проект плану, розроблений спільно боржником та керуючим реструктуризацією, передбачав повне погашення заборгованості перед контролюючим органом протягом двох років.
Загальна сума до погашення становила 1 081 826,41 грн, з яких: 1 075 770,41 грн - вимоги другої черги (податковий борг), та 6 056,00 грн - вимоги, що задовольняються позачергово (судовий збір). Вказаний проект плану разом із запрошенням був завчасно надісланий ГУ ДПС в Івано-Франківській області для ознайомлення.
16.05.2025 керуючий реструктуризацією склав акт про неможливість проведення зборів кредиторів. Водночас у цьому документі було зафіксовано офіційну позицію ГУ ДПС в Івано-Франківській області з питань порядку денного: щодо другого питання (погодження плану реструктуризації) контролюючий орган відмовив у його схваленні, пославшись на передчасність такого рішення.
Господарським судом Івано-Франківської області в оскаржуваної ухвалі встановлено, що заяву Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання грошових вимог було направлено до Господарського суду Івано-Франківської області засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» (цінним листом з описом вкладення).
При дослідженні матеріалів поштового відправлення суд виявив розбіжність у датах: на описі вкладення міститься відбиток календарного штемпеля франкувальної машини від 26.03.2025, тоді як на самому конверті та у системі трекінгу на офіційному сайті АТ «Укрпошта» (за штрихкодовим ідентифікатором № 7601800699869) датою прийняття кореспонденції зазначено 28.03.2025.
Оскільки достовірне встановлення фактичної дати подання заяви мало істотне значення для визначення наявності у єдиного кредитора права вирішального голосу, суд першої інстанції направив відповідний запит до Івано-Франківської дирекції АТ «Укрпошта». Відповідь від АТ "Укрпошта" надійшла на адресу місцевого господарського суду 11.06.2025.
Окрім цього, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.05.2025 було відкладено розгляд справи та зобов'язано ГУ ДПС в Івано-Франківській області (на виконання ч. 2 ст. 125 КУзПБ) прийняти рішення щодо податкового боргу ФОП Табахарнюка О. Я. у розмірі 1 075 770,41 грн, що виник протягом трьох років до відкриття провадження у справі, та подати відповідне рішення до суду.
Не погоджуючись із цим, ГУ ДПС в Івано-Франківській області звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій просив скасувати ухвалу від 22.05.2025 та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 апеляційну скаргу ГУ ДПС в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 22.05.2025 - без змін.
В подальшому, ухвалою від 03.07.2025 суд задовольнив заяву ГУ ДПС в Івано-Франківській області та продовжив процесуальний строк на виконання вимог суду (встановлених ухвалами від 22.05.2025 та 10.06.2025 щодо прийняття рішення стосовно податкового боргу) до моменту завершення апеляційного перегляду.
Заява Головного управління ДПС у Івано-Франківській області щодо виконання ухвали суду від 22.05.2025 надійшла до суду 12.08.2025.
Відповідно до матеріалів справи, звертаючись до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ФОП Табахарнюк О. Я. подав проект плану реструктуризації боргів, чим дотримався вимог статті 116 КУзПБ.
У подальшому боржником спільно з керуючим реструктуризацією було розроблено план, який передбачав повне (стовідсоткове) погашення боргу перед податковим органом.
Господарський суд в оскаржуваної ухвалі дійшов правомірного висновку, що той факт, що розроблений та погоджений боржником план реструктуризації не був схвалений кредитором (з огляду на вищевикладені обставини), свідчить про відсутність у діях саме боржника ознак недобросовісності. Відповідно, відсутні й передбачені статтями 123, 126, 128 КУзПБ підстави для закриття провадження у справі, колегія суддів вважає, що клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в даному випадку подано кредитором передчасно.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2025 визнані кредиторські вимоги ОСОБА_2 до боржника у загальному розмірі 5006056,00 грн, з яких 5000000,0 грн. (основний борг) - вимоги другої черги , в розмірі 6056,00 грн. (сплаченого судового збору) - позачергово.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника внести зміни до плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 шляхом включення кредиторських вимог ОСОБА_2 .
Судом першої інстанції встановлено, що станом на 14.10.2025 керуючий реструктуризацією долучив до матеріалів справи погоджений боржником план реструктуризації боргів та протокол зборів кредиторів від 03.10.2025, на яких розглядалося питання щодо його схвалення.
Як вбачається з доданого протоколу зборів кредиторів від 03.10.2025, на зборах кредиторів були присутні представники кредиторів: Головного управління ДПС у Івано-Франківської області та ОСОБА_2 .
Як вбачається з матеріалів справи в проект нового плану реструктуризації були внесені кредиторські вимоги ОСОБА_2 до боржника.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 126 КУзПБ керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського суду заяву про затвердження плану реструктуризації боргів.
Однак, станом на вказану дату (14.10.2025) обов'язкову заяву про затвердження плану реструктуризації боргів керуючий реструктуризацією до Господарського суду Івано-Франківської області не подав.
Згідно з ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Приписи ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за ч. 11 ст. 126 КУзПБ з процедур банкрутства є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч. 1 ст. 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи обставини справи , колегія суддів, зокрема, в зв'язку зі зміною складу кредиторів у справі, погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність надання керуючому реструктуризацією часу для подання до суду заяви про затвердження плану реструктуризації боргів або клопотання про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів, або клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 14.10.2025 у справі №909/56/25 в частині відмови у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про закриття провадження у справі ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для її скасування в цій частині відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області б/н від 27.10.2025 (вх. №01-05/3158/25 від 28.10.2025) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.10.2025 у справі №909/56/25 в частині відмови у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про закриття провадження у справі (вх.№12770/25 від 25.07.2025) - залишити без змін.
3. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 27.05.2026.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Зварич О.В.,
Кравчук Н.М.