12 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 0740/847/18 пров. № А/857/10070/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіМатковської З. М.
суддів -Гуляка В. В.
Ільчишин Н. В.
за участю секретаря судового засідання: Рибачука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №0740/847/18 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
головуючий суддя першої інстанції - Микуляк П.П., час ухвалення - не вказано,
місце ухвалення - м. Ужгород, дата складання повного тексту - 26.01.2026
Представником ОСОБА_1 до суду було подано заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року по справі №0740/847/18 про стягнення з розрахункових рахунків фізичної особи ОСОБА_1 коштів у сумі 462 143,81 грн.
Заява мотивована тим, що 09.01.2019 року з метою виконання вказаного рішення суду від 04.12.2018 року Закарпатським окружним адміністративним судом по справі №0740/847/18 видано виконавчий лист, який був пред'явлений до примусового виконання Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у зв'язку із чим 10.09.2024 року відкрито виконавче провадження №76001554 в межах якого ОСОБА_1 є боржником, а Головне управління ДПС у Закарпатській області - стягувачем.
Зазначає, що станом на момент розгляду справи №0740/847/18 так і по сьогоднішній день, у боржника відсутній будь-який обов'язок зі сплати на користь податкового органу додаткового блага за списання кредитної заборгованості за кредитним договором №82706/5 від 27.06.2008 р. у відповідності до пп.164.2.17 д п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, оскільки зі сторони банку, як кредитора, продовжується здійснення стягнення боргу за вказаним кредитним договором.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист у справі №0740/847/18 виданий Закарпатським окружним адміністративним судом 09 січня 2019 року про стягнення з розрахункових рахунків фізичної особи ОСОБА_1 коштів у сумі 462 143,81 грн.
Не погоджуючись із рішенням су першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права.
Апелянт зазначає, що у відповідача у справі податковий обов'язок виник на підставі податкових повідомлень - рішень №0055041311 від 13.09.2017 року та №0055051311 від 13.09.2017 року прийнятих контролюючим органом на підставі акту перевірки від 01.08.2017 року №765/07-16- 13-11/2502701312.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення податкового боргу у розмірі 462143,81 грн., у тому числі пеня - 181750,52 грн. по платежу 8511010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Підставою виникнення податкового боргу стали податкові повідомлення- рішення від 13.09.2017: №0055041311, яким визначено грошове зобов'язання у сумі 280 223,29грн., а саме за податковими зобов'язаннями у розмірі - 224 178,63грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 56 044,66грн; №0055051311, яким нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 170,00грн. та нарахованої пені у розмірі 181750,52грн. по платежу 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувались відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Таким чином, податковий борг по даним податковим повідомленням-рішенням є узгодженим.
У поданій заяві заявник не навів обставин викладених у статті 37 ПК України, які свідчать про припинення податкового обов'язку у ОСОБА_1 податкового обов'язку зі сплати податків на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року по справі №0740/847/18.
З урахуванням наведеного просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні зави про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Відповідач правом подання відзиву не скористався.
Відповідач та його представник подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суд встановлено та з матеріалів справи слідує, що Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області у 2018р. звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до фізичної особи ОСОБА_1 було задоволено та стягнуто з розрахункових рахунків фізичної особи ОСОБА_1 кошти у сумі 462143,81 грн.
Судом також встановлено, що 09.01.2019 року з метою виконання вказаного рішення суду від 04.12.2018 року Закарпатським окружним адміністративним судом по справі №0740/847/18 видано виконавчий лист, який був пред'явлений до примусового виконання Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у зв'язку із чим 10.09.2024 року відкрито виконавче провадження №76001554 в межах якого ОСОБА_1 є боржником, а Головне управління ДПС у Закарпатській області - стягувачем.
Суд першої інстанції заяву про в знання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задовольнив з тих підстав, що Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року по справі №0740/847/18 про стягнення з розрахункових рахунків фізичної особи ОСОБА_1 коштів у сумі 462143,81 грн. було скасовано за результатами перегляду справи за нововиявленими обставинами та ухвалено нове рішення 12.11.2025, яким у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Закарпатській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 462143,81 грн. було відмовлено.
Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції невірними та зазначає наступне.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 14, 370 КАС України.
За правилами ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 373 КАС України, виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Тобто, причинами визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можуть бути: 1) якщо виконавчий лист було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою; 3) з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
- матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);
- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Отже, як уже зазначалось апеляційним судом вище, суд першої інстанції заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнив з тих підстав, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року по справі №0740/847/18 про стягнення з розрахункових рахунків фізичної особи ОСОБА_1 коштів у сумі 462143,81 грн. було скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 462143,81 грн. було відмовлено, тобто заяву задоволено у зв'язку із скасуванням рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий лист.
Судом також встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року заяву представника фізичної особи ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - задоволено. Скасовано Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року по справі №0740/847/18. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 462143,81 грн. - відмовлено.
Водночас, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2026 р. задоволено апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 12 листопада 2025 року у справі №0740/847/18 скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні заяви представника фізичної особи ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Таким чином, наведені вище обставини справи та норми законодавства свідчать про відсутність підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Вказані вище обставини є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та відмови у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 361, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задовольнити
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №0740/847/18 скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Повний текст постанови складений та підписаний 25.05.2026, оскільки головуючий суддя Матковська З.М. перебувала у черговій відпустці з 20.05.2026 по 22.05.2026 включно.