Справа № 486/473/26
Провадження № 2/486/968/2026
(заочне)
27 травня 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2026 року ТОВ «Споживчий Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 12.06.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №12.06.2025-100001124 в електронній формі шляхом підписання заявки до договору. Позичальником 12.06.2025 електронним цифровим підписом пропозицією про укладення кредитного договору (оферти), заявкою на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 15000, 00 грн., а отже акцептовано умови договору. Позичальником ОСОБА_2 під час укладення кредитного договору №12.06.2025-100001124 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. За п.3.1. Договору, кредитор зобов'язався надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник в свою чергу зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Відповідно до умов даного договору позичальнику надано кредит у розмірі 15000,00 грн., строком на 217 днів. Відповідно до даного договору, остання отримала кредит у розмірі 15000, 00 грн., за фіксованою незмінною процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом; «Економ» у розмірі 0,5% за 1(один) користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується «Стандарт». Комісія, пов'язана з надання кредиту - 9% від суми кредиту в розмірі 1350 грн. та комісія за обслуговування кредиту - 1350 грн. Позивач надав відповідачу кредит на умовах його строковості, платності і поворотності шляхом перерахування коштів на банківський рахунок споживача. Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на дату позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 43800 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000, 00 грн., по процентам в розмірі 18600,00 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 2700 грн., неустойки 7500,00 грн., чим порушив права та інтереси позивача. Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23.03.2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 27.04.2026 відкладено розгляд справи на 27.05.2026 з повідомленням учасників судового процесу, у зв'язку з нез'явленням відповідача.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Споживчий Центр» не з'явився, в позовній заяві просив суд про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не заявила, відзив не подавала.
У зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) предметом якого є надання кредиту позичальнику у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Реквізити для перерахування позичальнику коштів: 4149-51ХХ-ХХХХ-7026.
Також 12.06.2025 року відповідач підписала заявку, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii, згідно ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію». В цій заяві остання підтвердила, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід'ємною частиною якого є заявка до кредитного договору №12.06.2025-100001124 від 12.06.2025, з яким попередньо ознайомилася. За умовами вказаними в цій заявці ОСОБА_1 погодилася на отримання кредитних коштів на таких умовах: сума кредиту 15000 грн.; строк, на який надається кредит 217 днів; ставка 1% день користування кредитом яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом; «Економ» у розмірі 0,5% за 1(один) користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується «Стандарт». Комісія, пов'язана з надання кредиту - 9% від суми кредиту в розмірі 1350 грн. та комісія за обслуговування кредиту - 1350 грн. Неустойка, пов'язана з невиконанням зобов'язання, 225 грн. за кожен день невиконання зобов'язання.
Відповідно до договору №12.06.2025-100001124 від 12.06.2025 року про споживчий кредит укладеного між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 , остання зобов'язалася повернути кредитні кошти до 14.01.2026 року.
Підписання договору №12.06.2025-100001124 від 12.06.2025 про надання кредиту здійснено електронним підписом позичальника, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора Е528 (12.06.2025) відповідно до умов цього договору.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про всі умови кредитування, а саме: сукупну вартість кредиту, розмір та порядок сплати відсотків, а також умови повернення кредитних коштів.
Відповідно до довідки №244-0203 від 02.03.2026, згідно з Договором про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення», ТОВ «Споживчий Центр» 12.06.2025 року перерахувало кредитні кошти у розмірі 15000, 00 грн. на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 , з призначенням «видача за договором кредиту №12.06.2025-100001124.
Вбачається з матеріалів справи, що відповідачем частково слачено в рахунок погашення заборгованості 6000 грн.
Згідно з довідкою-розрахунком, наданим позивачем про стан заборгованості за кредитним договором №12.06.2025-100001124 від 12.06.2025 року, у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 43800 грн., з яких: 15000 грн. сума основного боргу/ тілу кредиту; 18600 грн. сума процентів, 2700 грн. комісія за обслуговування, 7500 грн. сума неустойки.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до абз.2 ч.2 статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
З наявних у матеріалах справи доказів слідує, що ТОВ «Споживчий Центр» виконало умови договору укладеного з ОСОБА_1 та надало відповідачу у користування кредитні кошти шляхом зарахування суми кредиту у розмірі 15000 грн. на рахунок відповідача, а відповідач отримав у користування вказані кошти, та користувався ними, що підтверджується довідкою переказу коштів, однак не виконав своїх зобов'язань щодо їх повернення, внаслідок чого утворилася заборгованість за договором №12.06.2025-100001124 від 12.06.2025 року про надання кредиту за тілом кредиту у розмірі 15000 грн. та відсотками у розмірі 18600 грн.
Дослідивши вказаний розрахунок та графік платежів кредиту в межах строку кредитуванн, які відповідачем не спростовано, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15000 грн. та відсоткам у розмірі 18600 грн.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача додаткової комісії за обслуговування кредиту, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що сама по собі наявність у кредитному договорі умови про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості не є безумовною підставою для її стягнення. Така комісія може бути стягнута лише за умови, якщо кредитодавцем доведено, що вона встановлена за конкретні додаткові чи супутні послуги, які фактично надавалися позичальнику, їх зміст є визначеним, зрозумілим та погодженим сторонами.
Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, які саме послуги включає плата за обслуговування кредитної заборгованості, у чому полягає їх зміст, обсяг та періодичність надання, а також доказів погодження таких умов із відповідачем. Фактично зазначена комісія зводиться до плати за супроводження кредиту та інформування позичальника про стан заборгованості, що не може розглядатися як самостійна платна послуга.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача у частині стягнення додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2700 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягає.
Щодо нарахування вирішенні питання про стягнення з відповідача суми неустойки, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки кредитний договір №12.06.2025-100001124 укладений 12.06.2025, тому з відповідача не підлягає стягненню неустойка в сумі 7500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №12.06.2025-100001124 від 12.06.2025 року про надання кредиту у розмірі 33600 грн., яка складається з основного боргу 15000 грн., процентів 18600 грн.
Також, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Так, позов заявлено на суму 43800 грн., позов задоволено на суму 33600 грн., тобто 76,7 %, таким чином з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 2 042,1 грн. (2662,4 х 76,7 % = 2 042,1).
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором №12.06.2025-100001124 від 12.06.2025 року у розмірі 33 600 (тридцять три тисячі шістсот) гривень 00 копійок, з яких: 15000 грн. сума основного боргу/тіла кредиту та 18600 грн. сума відсотків.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) 2042 (дві тисячі сорок дві) гривні 10 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя О.О. Волощук