490/4556/26
нп 1-кс/490/2201/2026
26.05.2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/4556/26
про скасування арешту майна
26 травня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 21 лютого 2019 року по справі № 766/1421/19 (н/п 1-кс/766/3038/19), на майно, а саме: на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 (980 українська гривня), № НОМЕР_1 № НОМЕР_2 (980 (978 українська № НОМЕР_1 (980 українська євро), гривня), гривня), № НОМЕР_1 (978 євро), відкритих у АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (МФО НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (код НОМЕР_4 ). Зазначає, що потреба в накладеному арешті на даний час відпала.
Представник та заявник в судові засідання за викликом не з'явилися, повідомлялися належним чином, представник просив проводити засідання без їх участі.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи, вважаю, що в задоволені клопотання слід відмовити виходячи з наступних підстав.
Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений незалежно від суб'єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Як вбачається з поданого клопотання, представник просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21 лютого 2019 року по справі № 766/1421/19 (н/п 1-кс/766/3038/19), на майно, а саме: на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 (980 українська гривня), № НОМЕР_1 № НОМЕР_2 (980 (978 українська № НОМЕР_1 (980 українська євро), гривня), гривня), № НОМЕР_1 (978 євро), відкритих у АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (МФО НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (код НОМЕР_4 ), оскільки потреба в накладеному арешті на даний час відпала.
При цьому, в мотивувальній частині представник обґрунтовує безпідставність накладеного арешту та на підтвердження своїх доводів зазначає, що ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 25 січня 2019 року по справі № 766/1421/19 (н/п 1 кс/766/1585/19) частково задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУФР ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, підполковника податкової міліції ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 32019230000000006 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, та накладено арешт на грошові кошти в сумі 835158,00грн.
При цьому, якщо вважати, що представник просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді від 21.02.2019 року, то арешт саме на такі рахунки не накладався.
Так, згідно ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 21 лютого 2019 року по справі № 766/1421/19 (н/п 1-кс/766/3038/19), накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках, відкритих у АТ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (МФО НОМЕР_3 ) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (код НОМЕР_5 ) № НОМЕР_6 (українська гривня), ОСОБА_3 (код НОМЕР_4 ) № НОМЕР_7 (українська гривня, євро, долар США), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (код НОМЕР_8 ): № НОМЕР_9 (українська гривня) крім коштів, призначених для виплати заробітної плати, сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)
Разом з тим, слідчий суддя наголошує, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Завданням слідчого судді відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України, є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Так, у постанові пленуму ВССУ від 7 лютого 2014 року № 4 «Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» запропоновано інший спосіб дій слідчого судді за подібних обставин. Зокрема, частина четверта статті 163 КПК містить імперативну вимогу щодо розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів за участю особи, яка його подала, аналогічну приписам частини третьої статті 306 цього Кодексу про обов'язкову участь скаржника у судовому розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. На предмет застосування частини четвертої статті 163 КПКВССУ зазначив, що неявка без поважної причини в судове засідання сторони кримінального провадження, яка подала клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, свідчить про фактичне не підтримання клопотання і має розцінюватись як підстава для відмови в його задоволенні. Застосування такого підходу було визнано правильним незалежно від того, яка зі сторін кримінального провадження (обвинувачення чи захисту) звернулась до слідчого судді з відповідним клопотанням (підпункт 8 пункту 2.5 узагальнення).
Так, ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.05.2026 учасників провадження, в тому числі представника та заявника, було викликано в судові засідання, проте вони в засідання не з'явилися, не роз'яснили та не уточнили свої вимоги щодо якої ухвали слідчого судді вони зверталися та з яких рахунків треба скасувати арешт.
Згідно зі ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, майно на яке накладено арешт, відповідає визначеним у ч. 2, 3 ст.170 КПК України критеріям та має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного, керуючись принципами змагальності і диспозитивності кримінального процесу, слідчий суддя приходить до переконання, що неявка заявника та його представника до суду за викликом, а також не конкретизація своїх вимог щодо якої ухвали слідчого судді вони зверталися та з яких рахунків треба скасувати арешт, позбавляє можливості слідчого суддю задовольнити таке клопотання.
Керуючись вимогами ст.117, 170-173, 309, 395 КПК України, -
В задоволені клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Відповідно до ст.309 КПК України, ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1