Справа № 490/10189/24
нп 2/490/226/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
26 травня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
за участі секретаря судових засідань Шведюк Д.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
Позивач ОСОБА_4 звернулася до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_2 , в кому з урахуванням заяв про зміну предмету позову від 24 червня 2025 року та від 26 листопада 2025 року просила:
стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію вартості частини у праві власності та транспортний засіб марки Fiat TIPO, сірого кольору, кузов № НОМЕР_1 у розмірі 166 258, 60 грн;
залишити у власності ОСОБА_2 на житловий будинок літ. А, загальною площею 106,9 кв.м., житловою площею 57,3 кв.м.; навіс літ. Ж, навіс літ. И, вбиральня літ. К, гараж літ. В, огорожа 2,3,45, споруди І, ІІ, ІІІ, що розташований на неприватизованій земельній ділянці загальною площею 560, кв.м., кадастровий номер 4810137200:13:085:0006 за адресою АДРЕСА_1 ;
залишити у власності ОСОБА_2 грошові кошти, які знаходяться на вкладних депозитних рахунках ОСОБА_2 в ПУАТ «КБ «Акордбанк» в загальній сумі 131 123, 01 грн;
залишити у власноті ОСОБА_4 , грошові коши , які знаходяться на вкладних депозитних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_4 , в АТ «Комінбанк» та ПУАТ «КБ» Акордбанк» в загальній сумі 400 000,00 грн;
визнати за ОСОБА_4 право власності на грошові кошти, які знаходяться на вкладних депозитних рахунках ОСОБА_2 в АТ «Комінбанк» в загальній сумі 1 096 172, 19 грн;
визнати за ОСОБА_4 право власності на грошові кошти, які знаходяться на вкладних депозитних рахунках ОСОБА_2 в ПУАТ «КБ «Акорбанк» в загальній сумі 909 781,43 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 листопада 2024 року для розгляд справи визначено головуючого суддю Шолох Л.М.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2024 року справу прийнято до провадження та відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 листопада 2024 року задоволено заяву ОСОБА_4 та вжито заходів забезпечення позову у вигляді арешту на майно.
Від ОСОБА_2 02 грудня 2024 року надійшов зустрічний позов до ОСОБА_4 , в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 16 грудня 2025 року, просить: грошові кошти, які знаходяться на вкладних депозитних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_4 , та на ім'я ОСОБА_2 , в АТ «Комінбанк», ПУАТ «КБ «Акордбанк» та АТ «КБ» Приватбанк» визнати спільною власністю подружжя; визнати за ОСОБА_2 , право власності на частину грошових коштів які знаходяться на вкладних депозитних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_4 в АТ «Комінбанк», ПУАТ «КБ «Акордбанк» та АТ «КБ» Приватбанк»; визнати за ОСОБА_4 право власності на частину які знаходяться на вкладних депозитних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_2 в АТ «Комінбанк», ПУАТ «КБ «Акордбанк» та АТ «КБ» Приватбанк»; стягнути з ОСОБА_4 на його користь судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.
Ухвалами Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 грудня 2025 року задоволено клопотання задоволено клопотання про виклик свідків, витребування доказів.
Також ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 грудня 2025 року закрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
У удове засідання з'явився представник позивача за первинним позовом ОСОБА_1 , який вимоги первинного позову підтримав з урахуванням поданих заяв про зміну предмета позову від 24 червня 2025 року та від 26 листопада 2025 року.
Відповідач за первинним позов ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позов ОСОБА_4 в частині поділу майна у порядку визначеному нею у заяві про зміну предмета позову від 26 листопада 2025 року визнали у повному обсязі. Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_4 компенсації вартості спірного транспортного засобу не визнав, просив відмовити у задоволенні цих позовних вимог, оскільки вартість транспортного засобу завищена. Також ОСОБА_2 зазначив, що просить свій зустрічний позов залишити без розгляду.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2026 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя залишено без розгляду.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.
Сторони у період з 06 червня 2012 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 січня 2025 року.
Відповідно до інформації, наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомості 325048101) загальною площею 106,9 кв.м., житловою 57,3 кв.м. Дата набуття права власності 10 січня 2013 року.
Під час розгляду справи судом встановлено, що в ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» ОСОБА_4 має такі відкриті вкладні (депозитні) рахунки (відповідь ПАТ «КБ «Акордбанк» від 08 травня 2025 року № БТ-2244-011203-2025):
НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ;
НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ;
НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ;
НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ;
НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ;
НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ;
НОМЕР_16 .
Також ОСОБА_4 має відкриті вкладні (депозитні) рахунки в АТ «Комінбанк», а саме (відповідь АТ «Комінбанк» від 13 травня 2024 року №04.9/1112/БТ):
НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 .
Відповідач за первинним позовом ОСОБА_2 має в АТ «Комінбанк» такі відкриті вкладні (депозитні) рахунки (відповідь АТ «Комінбанк» від 17 жовтня 2025 року № 04.9/2296/БТ):
НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 ;
НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ;
НОМЕР_24 .
ОСОБА_2 є власником таких відкритих (депозитні) рахунків в ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» (відповідь ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» від 20 жовтня 2025 року № БТ-5365-011203-2025):
НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 ;
НОМЕР_27 ; НОМЕР_28 ;
НОМЕР_29 ; НОМЕР_30 ;
НОМЕР_31 ; НОМЕР_32 ;
НОМЕР_33 ; НОМЕР_34 ;
НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 ;
НОМЕР_37 ; НОМЕР_38 ;
НОМЕР_39 ; НОМЕР_40 ;
НОМЕР_41 ; НОМЕР_42 ;
НОМЕР_43 .
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Частиною другою статті 60 Сімейного кодексу України визначено, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 61 Сімейного кодексу України визначено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 Сімейного кодексу України).
Частина друга статті 68 Сімейного кодексу України визначає, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України (частина друга статті 68 Сімейного кодексу України).
З наявних у справі доказів слідує, житловий будинок АДРЕСА_1 та зазначені депозитні рахунки в ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та АТ «Комінбанк» є спільним сумісним майном подружжя, що не заперечується сторонами та визнається відповідачем за первинним позовом ОСОБА_2 .
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 Сімейного кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 70 Сімейного кодексу України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Частинами першою та другою 71 Сімейного кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними внатурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 71 Сімейного кодексу України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
За такого, визнання позову відповідачем ОСОБА_2 у частині поділу житлового будинку та коштів, розміщених на належних подружжю рахунках, є таким, що відповідає вимогам законодавства та може бути прийняте судом.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та здійснити поділ майна подружжя таким чином:
у власності ОСОБА_2 залишити житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомості 325048101) загальною площею 106,9 кв.м., житловою 57,3 кв.м.;
залишити у власності ОСОБА_2 грошові кошти, розміщені на вкладних (депозитних) рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_2 , в ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» в загальній сумі 131 123, 01 грн.
У порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_4 визнати право власності: на грошові кошти, розміщені на вкладних (депозитних) рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_4 в АТ «Комінбанк» та ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк»; грошові кошти, розміщені на вкладних (депозитних) рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_2 в АТ «Комінбанк» в загальній сумі 1 096 172,19 грн; грошові кошти, розміщені на вкладних (депозитних) рахунках ОСОБА_2 в ПУАТ «КБ «Акордбанк» в сумі 909 781, 43 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 компенсації частини у праві власності на транспортний засіб марки Fiat TIPO, суд зазначає таке.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частина четверта та п'ята статті 71 Сімейного кодексу України).
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
З відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, (філія ГСЦ МВС) (РСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях) від 23 січня 2026 року №31/30/15-879-2026 слідує, що у період з 06 червня 2012 року до 26 листопада 2024 року у власності ОСОБА_2 , перебував транспортний засіб Fiat TIPO, 2020 року випуску, днз НОМЕР_44 . Дата державної реєстрації 16 листопада 2021 року, загальна вартість становить 551 900, 00 грн.
Зазначений транспортний засіб придбано під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, відтак він є спільним майном подружжя, яке підлягає поділу між, виходячи і принципу рівності часток (по за кожним).
Проведеної позивачем за первинним позовом ОСОБА_4 експертизою встановлено, що ринкова вартість транспортного засобу Fiat TIPO, 2020 року випуску, днз НОМЕР_44 станом на 30 квітня 2025 року (на час проведення експертизи) становить 332 517,00 грн. Суд відхиляє доводи відповідача ОСОБА_2 , про необґрунтованість та захищеність такої суми вартості транспортного засобу на час проведення оцінки, як недоведені належними та допустими доказами.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 компенсації вартості чатсини у праві власності на транспортний засіб є обґрунтованим та таким що підлягають задоволенню з огляду на відчуження відповідачем ОСОБА_2 , цього майна іншій особі. З ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_4 слід стягнути 166 258,50 грн компенсації вартості частини у праві власності на транспортний засіб Fiat TIPO, 2020 року випуску, днз НОМЕР_44 .
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_4 та про необхідність задоволення їх у повному обсязі.
Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_2 частково визнав позов, в частині позовних вимог, крім стягнення з нього компенсації за транспортний засіб Fiat TIPO.
Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи із обсягу визнаних позовних вимог відповідачем ОСОБА_2 (89%) судовий збір у сумі пропорційній до цих позовних вимог у сумі 14 013,30 грн підлягає розподілу за правилами статті 142 ЦПК України. Відтак 7006, 80 грн підлягає поверненню позивачу ОСОБА_4 з державного бюджету, а сума 7006, 80 грн - стягненню на її користь з відповідача ОСОБА_2 .
Решта суми судового збору, яка пропорційна до невизнаний ОСОБА_2 позовних вимог у сумі 1732, 00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Всього з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_4 слід стягнути 8738,80 грн сплаченого нею судового збору.
Частина друга статті 141 ЦПК України визначає, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час розгляду справи позивачем ОСОБА_4 понесені судові витрати з проведення оцінки житлового будинку та транспортного засобу у загальній сумі 4500,00 грн (1500,00 грн +3000,00 грн а.с. 48, 242 том.1). Враховуючи що суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі, з відповідача ОСОБА_2 , на користь позивача ОСОБА_4 слід стягнути понесені нею судові витрати у сумі 4500,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Згідно із чатсиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як свідчать матеріали справи між позивачем ОСОБА_4 та адвокатом Пугаченком С.Ю. укладено договір про надання правничої допомоги від 04 листопада 2024 року № 39/24, на виконання якого сторонами складено акт прийому-передачі виконаних робіт, відповідно до якого адвокатом надані такі послуги: складення позовної заяви про поділ майна подружжя; виготовлення позовної заяви з додатками відповідно до кількості сторін у справі; складення клопотання про витребування доказів; складення заяви про забезпечення позову; усні консультації. Під час розгляду справи адвокат Пугаченко С.Ю. брав участь у судових засіданнях протягом усього часу розгляду справи. Відповідно до наданої суду квитанції Сольська І.В. сплатила за послуги з правничої допомоги 57 000,00 грн.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із скудністю справи, обсягом наданих послуг, заперечення відповідача щодо суми витрат н правничу допомогу відсутні. За такого вказану суму слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_4 .
Всього з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 слід стягнути 61 500 грн 00 коп. судових витрат.
Керуючись ст. ст. 141, 142, 259-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити повністю.
У порядку поділу майна подружжя залишити у власності ОСОБА_2 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 106,9 кв.м., житловою площею 57,3 кв.м.
У порядку поділу майна подружжя залишити у власності ОСОБА_2 грошові кошти, розміщені на вкладних депозитних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_2 в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Акордбанк» у загальній сумі 131 123 (сто тридцять одна тисяча сто двадцять три) грн 01 коп.
У порядку поділу майна подружжя залишити у власності ОСОБА_4 грошові кошти, розміщені на вкладних депозитних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_4 в Акціонерному товаристві «Комінбанк» в загальній сумі 400 000 (чотириста тисяч) грн 00 коп.
У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_4 право власності на грошові кошти, розміщені на вкладних депозитних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_2 в Акціонерному товаристві «Комінбанк» у загальній сумі 1 096 172 (один мільйон дев'яності шість тисяч сто сімдесят дві) грн 19 коп.
У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_4 право власності на грошові кошти, розміщені на вкладних депозитних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_2 в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Акордбанк» в загальній сумі 909 781 (дев'ятсот дев'ять тисяч сімсот вісімдесят одна) грн 43 коп.
У порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 166 258 (сто шістдесят шість тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн 60 коп. компенсацію вартості частини у праві власності на транспортний засіб Fiat TIPO, 2020 року випуску, днз НОМЕР_44 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 8738 грн 80 коп. судового збору.
Повернути з державного бюджету на користь ОСОБА_4 7006 грн 80 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 61 500 грн 00 коп. судових витрат.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 листопада 2024 року у вигляді накладення арешту на транспортний засіб та грошові кошти.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 грудня 2024 року у вигляді накладення арешту на розрахункові рахунки.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2024 року у вигляді накладення арешту на розрахункові рахунки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Миколаївського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Інформація про сторони:
Позивач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_45 , АДРЕСА_2 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_46 , АДРЕСА_2 .
Суддя Л.М. Шолох