Справа № 484/2366/26
Провадження № 2/484/1798/26
27 травня 2026 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ціна позову 4 704 грн. 79 к., -
28.04.2026 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з наданим позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ціна позову 4 704 грн. 79 к.
Позов мотивований тим, що ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року та акту про придбання майна на аукціоні від 09.02.2026 року до споживачів боржників КП «Первомайськводоканал» за комунальними платежами згідно з Додатком №1 до Договору від 09.02.2026р., зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . За адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість у розмірі 3 566,66 грн., що підтверджується копією витягу з Додатка №1 до Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026р. Відповідно до нарахування за надані послуги, за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ОСОБА_3 . Нарахування за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , підтверджують, що за період з жовтня 2021 року до листопада 2023 року (включно) розмір заборгованості за надані послуги Відповідачу становить на суму 3 566,66 грн. Актом зміни показників лічильника підтверджується, що показники передавалися нарахування за надані послуги є вірними. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 470322069 від 28.03.2026р.) за адресою: АДРЕСА_1 , власником є ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 . Тож, беручи до уваги, що Відповідач не погасив заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступника КП «Первомайськводоканал», Позивач має законне право вимагати відшкодування інфляційних втрат, а також нарахування 3% річних на суму заборгованості. Загальний розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з Відповідача складає 893,35 грн. Загальний розмір 3% річних, що підлягає стягненню з Відповідача складає 244,78 грн. Виходячи із вказаного вище, загальний розмір заборгованості Відповідача перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступника КП «Первомайськводоканал», становить 4 704,79 грн., з яких: - 3 566,66 грн. заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2021 року до листопада 2023 року (включно); - 893,35 грн. інфляційні втрати; - 244,78 грн. 3 % річних. Відповідач добровільно заборгованість не погашає. За таких обставин просив стягнути вказану суму з відповідача та витрати на правову допомогу в сумі 7 000 грн., докази на підтвердження яких подасть протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України.
Ухвалою суду від 01.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз'яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів. Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі; відповідачу копію позовної заяви з додатками.
15.05.2026 року представник відповідача - адвокат Доров А.О. надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що з даним позовом ОСОБА_4 категорично не погоджується, адже позивач не довів належного переходу права вимоги; не підтвердив існування зобов'язання саме відповідача; не надав первинних документів; не довів розмір боргу; включив до позову вимоги поза межами строку позовної давності. Розрахунок є суперечливим і недопустимим доказом; значна частина вимог заявлена поза межами позовної давності; позивач намагається стягнути фактично неіснуюче право вимоги.Наданий розрахунок: містить хаотичні нарахування за різні роки (2021-2025), не містить чіткої структури, не дозволяє визначити: строк виконання зобов'язань, момент виникнення боргу, реальний залишок. Договір відступлення укладено без участі відповідача. Позивачем (ФОП ОСОБА_1 ) не надано суду та не направлено на його адресу жодних належних та допустимих доказів укладення договору про відступлення права вимоги з первісним кредитором. В порушення вимог ст. 516 та ст. 517 ЦК України, ОСОБА_4 не був письмово повідомлений про заміну кредитора, а копії відповідних угод йому не надавались. Оскільки заборгованість перед первісним кредитором повністю погашена, що підтверджується відсутністю вимог первісного кредитора, а про існування нового кредитора йому відомо не було, то його зобов'язання є припиненими в силу закону. Просив відмовити в задоволенні позову. Також зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що право вимоги на думку позивача виникло з моменту порушення зобов'язання, а саме з моменту прострочення виконання зобов'язання (останнього платежу) з лютого 2023 року, згідно довідок та розрахунків, які надав позивач, але останній платіж по підприємству, яке ліквідовано сплачений своєчасно. На думку позивача перебіг позовної давності починається з лютого 2023 року, а відповідно до відмітки в позовній заяві, позивач звернувся до суду лише в березні 2026 року, тобто позивач звернувся до суду після спливу встановленого закону трирічного строку. Тож просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності й відмовити в задоволенні позову.
20.05.2026 року представник позивача Пігулевська Є.М. надала до суду відповідь на відзив, в якому позов підтримала, просила задовольнити й зазначила про те, що на підтвердження законності переходу права вимоги дебіторської заборгованістю КП “Первомайськводоканал» від самого підприємства до Позивача, разом з позовною заявою було подано: копію протоколу про результати аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026р., копію акту про придбання майна на аукціоні від 09.02.2026р., копію договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні 09.02.2026р., копію платіжної інструкції №2557 від 05.02.2026р. про повну оплату лота відповідно до протоколу № BRD001-UA-20260121-20415 - які у своїй сукупності підтверджують що ФОП ОСОБА_1 правомірно став правонаступником Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради та відповідно набув право вимоги дебіторської заборгованості комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради на загальну суму 11 205 697,58 грн. Перебіг позовної давності зупинено спершу у зв'язку із запровадженням карантину, а опісля з 24.02.2022р. і до 04.09.2025р., перебіг строку позовної давності зупинено у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, тож строк позовної давності у даній справі не пропущений, тому не підлягають до застосування наслідки спливу такого строку. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. По-друге нарахування за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період 01.09.2021 - 09.02.2026, адреса: АДРЕСА_1 завірені печаткою підприємства «Первомайськводоканал», а також підписом ліквідатора Лозової О.М. та містить повний і чіткий розмір нарахувань за кожен місяць, коли такі здійснювались, по зазначеній послузі, та підтверджує суму заборгованості за надані послуги водопостачання за період з жовтня 2021 року до листопада 2023 року. Крім того, актом зміни показників лічильника підтверджується, що показники передавалися і нарахування за надані послуги є вірними. А також нарахування за послуги згідно тарифів підтверджено копією відомостей про послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , де чітко зазначені тарифи та послуги за які вони встановлені. А отже, у матеріалах справи містяться належні докази, що підтверджують коректність нарахувань, факт існування заборгованості, а також щомісячну динаміку зміни такої заборгованості в залежності від сплати/несплати за надані послуги. Отже, з урахуванням викладеного, підтверджено що між КП «Первомайськводоканал» та Відповідачем існували фактичні договірні відносини на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , про що також свідчать часткові оплати, а тобто були вчинені конклюдентні дії, які засвідчують факт отримання послуг з водопостачання за адресою АДРЕСА_1 . Отже, між КП «Первомайськводоканал» та Відповідачем склались правовідносини з надання послуг, в яких одна сторона зобов'язана надавати другій стороні такі послуги, а друга - зобов'язана своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами. Згідно з чинним законодавством у нового кредитора немає прямого обов'язку повідомляти боржників про зміну первісного (попереднього) кредитора, внаслідок відступлення останнім права вимоги. Проте згідно з нарахуваннями, в котрих містяться всі деталі, що стосуються нарахувань, оплат, субсидій та інш., за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 заборгованість перед комунальним підприємством «Первомайськводоканал» складає 3 566,66 грн. а останні оплати здійснювались в листопаді 2023 року; згідно з додатком №1 до Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026р. вищезгадану заборгованість не було погашено і на момент передання права вимоги ФОП ОСОБА_1 зобов'язання Відповідачем не було виконане; а також так як Відповідачем докази належної сплати заборгованості, у сумі 3 566,66 грн. на рахунок КП «Первомайськводоканал» не надані, то зобов'язання по сплаті житловокомунальних послуг не виконане належним чином та позовні вимоги підлягають задоволенню.
22.05.2026 року представник відповідача - адвокат Доров А.О. надав до суду заперечення проти відповіді на відзив, в яких зазначив, що сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не підтверджує ані обсяг переданого права, ані дійсність та безспірність заборгованості конкретного боржника. Позивачем не надано: належним чином засвідченого реєстру боржників із підписами сторін;
первинних бухгалтерських документів; документів щодо відкриття особового рахунку саме Відповідачу; доказів правових підстав виникнення саме такого розміру заборгованості; доказів передачі всієї первинної документації новому кредитору. Натомість надані копії внутрішніх розрахунків та односторонньо сформованих документів не є належними доказами існування боргу.Фактично Позивач намагається перекласти обов'язок доказування на Відповідача, що є неприпустимим. Позивач у відповіді на відзив визнає факт відсутності письмового договору між КП «Первомайськводоканал» та Відповідачем. При цьому Позивач помилково ототожнює факт проживання особи із безумовним виникненням грошового зобов'язання у заявленому розмірі. Верховний Суд дійсно неодноразово зазначав, що відсутність письмового договору сама по собі не звільняє від оплати фактично спожитих послуг. Однак така правова позиція застосовується лише за умови доведення: фактичного надання послуг; їх обсягу; правильності тарифів; належності нарахувань; фактичного споживання конкретною особою. У даній справі Позивач не довів жодної з наведених обставин належними доказами.
Не надано: актів надання послуг; актів звірки; підтверджених показників лічильників;
документів щодо кількості зареєстрованих осіб; доказів технічного обліку споживання;
документів щодо затвердження та застосування тарифів у відповідні періоди.
Посилання Позивача на внутрішні нарахування підприємства не може вважатися достатнім доказом існування боргу.Наданий Позивачем розрахунок не містить: чіткої помісячної структури; алгоритму нарахувань; розмежування основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних; даних щодо фактичних оплат; періодів виникнення кожного окремого платежу. Фактично суду подано односторонній внутрішній документ без можливості перевірки його достовірності. Позивач повинен довести: дату виникнення кожного окремого платежу; дату прострочення; період надання кожної послуги; дату початку перебігу позовної давності щодо кожного щомісячного платежу, таких розрахунків Позивачем не надано. Слід враховувати, що вимоги про оплату житлово-комунальних послуг є періодичними платежами, а тому позовна давність застосовується окремо до кожного щомісячного нарахування. Без детального помісячного розрахунку суд позбавлений можливості встановити, чи не заявлено до стягнення платежі поза межами позовної давності.Позивач визнає, що Відповідач не був повідомлений про відступлення права вимоги.
При цьому позивач помилково тлумачить положення статті 516 ЦК України.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі дійсно не припиняє зобов'язання, однак породжує для нового кредитора ризики негативних наслідків. Станом на момент подання позову Відповідач не мав жодного належного підтвердження: правового статусу нового кредитора; обсягу переданих вимог; правових підстав нарахувань; реквізитів для належного виконання зобов'язання. Така поведінка Позивача суперечить принципам добросовісності та правової визначеності. Позивач просить стягнути інфляційні втрати та 3% річних, однак не надав: детального математичного розрахунку; періодів прострочення по кожному платежу; формули нарахування; офіційних індексів інфляції. Відсутність обґрунтованого розрахунку виключає можливість перевірки правильності заявлених сум. Таким чином, вимоги у цій частині є недоведеними.Позивач зобов'язаний довести належними та допустимими доказами факт існування боргу та його розмір.
Натомість у даній справі Позивач фактично просить суд: самостійно припустити існування боргу; визнати достовірними внутрішні документи підприємства; покласти в основу рішення неперевірені односторонні розрахунки. Просив відмовити в задоволенні позову.
Сторони про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.
До початку розгляду справи будь-яких інших заяв по суті справи, клопотань і доказів сторонами не подано.
Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 року у справі №915/28/24 Комунальне підприємство «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
02.02.2026р. відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20260121-20415 з продажу майна банкрута по лоту №4, а саме: право вимоги грошової (дебіторської) заборгованості ЄДРПОУ Комунального 42700456) підприємства станом «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код на 31.03.2025р.
Відповідно до протоколу про результати аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026р. переможцем аукціону є ФОП ОСОБА_1 , ПН/РНОКПП (ФОП): НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .
Згідно з протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026р.: - ціна або частина ціни, сплачена переможцем за лот (що становить залишок гарантійного внеску за вирахуванням винагороди оператора): 666 963,13 грн без ПДВ; сума залишку від ціни продажу лота, яка підлягає сплаті переможцем електронного аукціону (за вирахуванням залишку сплаченого гарантійного внеску): 0,00 грн.; сума, яка підлягає поверненню переможцю електронного аукціону, у разі, коли сума гарантійного внеску, сплаченого таким переможцем аукціону більша за суму ціни продажу лота та винагороди оператора: 532 494,76 грн.; винагорода оператора авторизованого електронного майданчика, через який переможцем аукціону придбано майно: 5 378,73 грн. у т.ч. ПДВ 896,46 грн.;
Платіжна інструкція №2557 від 05.02.2026р. підтверджує оплату за лот №4 аукціону № BRD001-UA-20260121-20415, а саме: 134 468,37 грн.
Таким чином, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 85 КУЗПБ, в повному обсязі сплачено запропоновану ціну під час проведення аукціону з продажу майна банкрута Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради.
Частиною 1 ст. 87 КУЗПБ визначено, що придбане на аукціоні майно, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукціоні.
09.02.2026р. на підставі електронного аукціону №BRD001-UA-20260121-20415, між Комунальним підприємством «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (далі за текстом - «Продавець», «Первісний кредитор» та/або «КП «Первомайськводоканал») та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі за текстом - «Покупець», «Новий кредитор», «Позивач» та/або «ФОП ОСОБА_1 ») укладено акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким Покупець сплатив Продавцю усі необхідні до сплати кошти, Продавець передав (відступив) Покупцю право вимоги дебіторської заборгованості, а саме: право вимоги дебіторської заборгованості Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) на загальну суму 11 205 697,58 грн., в тому числі, заборгованість фізичних осіб (населення) на суму 8 294 061,14 грн., заборгованість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб на суму 2 911,636,44 грн.
09.02.2026р. КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_1 керуючись ст.ст. 82, 87 Кодексу України з процедур банкрутства, уклали Договір відступлення права вимоги банкрута на аукціоні (далі за текстом - «Договір»).
Згідно з пунктом 1 Договору, на умовах даного Договору та на підставі Протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026 року, надалі Протокол, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги дебіторської заборгованості Первісного кредитора до контрагентів (боржників/солідарних боржників) за надані послуги, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - Боржники.
Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Загальна сума вимог (дебіторської заборгованості) за цим Договором складає: 11 205 697,58 грн., обтяження відсутні.
Пунктом 2 Договору передбачено, що за цим Договором Новий кредитор в день укладання цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Первісним кредитором у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов'язань та сплати Боржниками грошових коштів. Розмір Права вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права Первісного кредитора переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги.
Пункт 5 Договору зазначає, що продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов'язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора.
Відповідно до електронної системи закупівель Prozorro щодо аукціону BRD001-UA- 20260121-20415 за посиланням: https://prozorro.sale/auction/BRD001-UA-20260121-20415/, можна переглянути інформацію лоту, зокрема публічні документи, щодо яких було згадано вище.
Відповідно до положень частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у від 20.03.2020 справі №906/703/16.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 910/5737/15-г, від 20.03.2020 у справі № 906/703/16, від 06.02.2020 у справі № 908/2251/18, від 15.08.2019 у справі № 904/4253/17, від 16.04.2020 по справі № 5023/5604/11.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Тож, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.
Згідно з положеннями чинного законодавства України, зокрема, відповідно до норм Цивільного кодексу України, передача права вимоги може здійснюватися шляхом відступлення права вимоги. У даному випадку ФОП ОСОБА_1 набув право вимоги до споживачів за комунальними платежами.
Придбавши це майно на аукціоні, ФОП ОСОБА_1 отримав право вимоги, яке раніше належало КП «Первомайськводоканал», що надає статус правонаступника, згідно з приписів ЦК України.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року та акту про придбання майна на аукціоні від 09.02.2026 року до споживачів боржників за комунальними платежами згідно з Додатком №1 до Договору від 09.02.2026р., зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно з п. 13 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житловокомунальних послуг належать: 1) житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком); комунальні послуги (послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами).
Згідно з п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Аналогічний обов'язок споживача закріплено в ст. 68 Житлового кодексу України, згідно з якою зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує. Згідно з положенням ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Власник або наймач житлового приміщення та повнолітні члени його сім'ї, що мешкають разом з ним, зобов'язані своєчасно та у повному обсязі вносити оплату за надані житловокомунальні послуги згідно з ст. 66-68 Житлового кодексу України.
Статтями 64, 156 Житлового кодексу України, передбачено, що повнолітні члени сім'ї несуть з наймачем (власником) солідарну відповідальність.
За адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість у розмірі 3 566,66 грн., що підтверджується копією витягу з Додатка №1 до Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026р.
Відповідно до нарахування за надані послуги, за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ОСОБА_3 .
Нарахування за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , підтверджують, що за період з жовтня 2021 року до листопада 2023 року (включно) розмір заборгованості за надані послуги Відповідачу становить на суму 3 566,66 грн.
Актом зміни показників лічильника підтверджується, що показники передавалися нарахування за надані послуги є правильними.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 470322069 від 28.03.2026р.) за адресою: АДРЕСА_1 , власником є ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Крім того, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні (постанова Верховного Суду від 17.11.2021 справа № 229/3118/20).
Отже, з урахуванням правових висновків викладених в постановах Верховного Суду від 17.11.2021 справа № 229/3118/20, якщо відповідачі не проживають у квартирі та не зареєстровані у ній, не звільняє від обов'язку сплачувати житлово-комунальні послуги.
Отже, якщо відповідачі не проживають у квартирі та не зареєстровані у ній, не звільняє від обов'язку сплачувати житлово-комунальні послуги.
З огляду на приписи статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.322 ЦК України, Відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг та несуть солідарний обов'язок щодо сплати житлово-комунальних послуг.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст.ст. 19-21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або в стороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області №205 від 12.06.2020 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал» які введені в дію з 01.07.2020 року, на послуги з централізованого водопостачання для населення, бюджетних установ і організацій, інших споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері центрального водопостачання 27,30 грн. за один кубічний метр, з податком на додану вартість, що підтверджено у відомостях про послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , а саме відображено, що 1 кубічний метр води за лічильником обраховується за ціною 27,30 грн.
Рішення Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області №205 від 12.06.2020 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал» розміщено на сайті Первомайської міської ради та виконкому за посиланням http://akts.pervomaisk.mk.ua/showdoc/12329/, та знаходиться в публічному доступі для всіх користувачів послуг.
Щодо позовної давності суд зазначає наступне.
Главою 19 ЦК України встановлено строки, протягом яких особа має право звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а тобто позовну давність.
Згідно з статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Порядок обчислення позовної давності визначено статтею 261 ЦК України, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами і доповненнями) у період з 12 березня 2020 року по 22 травня 2020 року встановлений карантин на всій території України. Постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, від 22 липня 2020 року №641, від 09 грудня 2020 року №1236 встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 карантин продовжений на всій території України з 22 травня 2020 року по 30 червня 2023 року.
30.03.2020р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ (далі за текстом - «Закон №540-ІХ»).
Відповідно до Закону №540-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.12 в наступній редакції: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; від 20.05.2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; та від 22.07.2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 року до 31.08.2020 року в Україні запроваджено карантин, та введено в дію відповідні карантинні обмеження.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
15.03.2022р. прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ (далі за текстом - «Закон №2120-ІХ»).
В подальшому, відповідними указами Президента України строк дії воєнного стану в України неодноразово продовжувався та режим воєнного стану в Україні діє до теперішнього часу.
Відповідно до Закону №2120-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.19 в наступній редакції: «19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
В подальшому 08.11.2023р. прийнято Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» №3450-ІХ (далі за текстом - «Закон №3450-ІХ»).
Згідно з Законом №3450-ІХ пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Отже, згідно з п.19. розділу «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
04.09.2025р. набрав чинності Закон України №4434-IX “Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025р., норми якого виключають пункт 19 з розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.
А тобто, спершу перебіг позовної давності зупинено у зв'язку із запровадженням карантину, а опісля з 24.02.2022р. і до 04.09.2025р., перебіг строку позовної давності зупинено у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні.
З аналізу вищенаведених норм, строк позовної давності у даній справі не пропущений, тому не підлягають до застосування наслідки спливу такого строку.
Відтак Позивач, як новий кредитор до Відповідачів на підставі передання права вимоги, має повне і законне право звертатися з вимогами про стягнення: основної суми боргу, інфляційних втрат за весь період прострочення, трьох процентів річних від суми боргу за час прострочення.
Щодо факту існування заборгованості суд зазначає наступне.
У відзиві на позовну заяву Представник Відповідача зазначає: “Позивач Фізична особа -підприємець Галкін Геннадій Олегович не надав: договору з відповідачем належних первинних документів, підтвердження фактичного споживання. Постанова ВС від 25.03.2020 у справі № 522/1919/17: «сам по собі розрахунок не є належним доказом існування боргу». Наданий розрахунок: містить хаотичні нарахування за різні роки (2021-2025), не містить чіткої структури, не дозволяє визначити: строк виконання зобов'язань, момент виникнення боргу, реальний залишок».
Однак пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19) та постановах Верховного Суду: від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107 св 18), від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204 св 18), від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 (провадження № 61-9449 св 22), від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22 (провадження № 61-9399 св 23).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23 зазначено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житловокомунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Нарахування за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період 01.09.2021 - 09.02.2026, адреса: АДРЕСА_1 завірені печаткою підприємства «Первомайськводоканал», а також підписом ліквідатора Лозової О.М. та містить повний і чіткий розмір нарахувань за кожен місяць, коли такі здійснювались, по зазначеній послузі, та підтверджує суму заборгованості за надані послуги водопостачання за період з жовтня 2021 року до листопада 2023 року.
Крім того, актом зміни показників лічильника підтверджується, що показники передавалися і нарахування за надані послуги є правильними. А також нарахування за послуги згідно тарифів підтверджено копією відомостей про послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , де чітко зазначені тарифи та послуги за які вони встановлені.
А отже, у матеріалах справи містяться належні докази, що підтверджують коректність нарахувань, факт існування заборгованості, а також щомісячну динаміку зміни такої заборгованості в залежності від сплати/несплати за надані послуги.
Отже, з урахуванням викладеного, підтверджено що між КП «Первомайськводоканал» та Відповідачем існували фактичні договірні відносини на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , про що також свідчать часткові оплати, а тобто були вчинені конклюдентні дії, які засвідчують факт отримання послуг з водопостачання за адресою АДРЕСА_1 .
Отже, між КП «Первомайськводоканал» та Відповідачем склались правовідносини з надання послуг, в яких одна сторона зобов'язана надавати другій стороні такі послуги, а друга - зобов'язана своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами.
Щодо неповідомлення Відповідача про існування заборгованості слід вказати наступне.
Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до правової позиції Верховного суду України що викладена в постанові від 06.02.2018р. у справі №278/1679/13-ц факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. »
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.
Таким чином, згідно з чинним законодавством у нового кредитора немає прямого обов'язку повідомляти боржників про зміну первісного (попереднього) кредитора, внаслідок відступлення останнім права вимоги.
Проте згідно з нарахуваннями, в котрих містяться всі деталі, що стосуються нарахувань, оплат, субсидій та інш., за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 заборгованість перед комунальним підприємством «Первомайськводоканал» складає 3 566,66 грн. а останні оплати здійснювались в листопаді 2023 року; згідно з додатком №1 до Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026р. вищезгадану заборгованість не було погашено і на момент передання права вимоги ФОП ОСОБА_1 зобов'язання Відповідачем не було виконане; а також так як Відповідачем докази належної сплати заборгованості, у сумі 3 566,66 грн. на рахунок КП «Первомайськводоканал» не надані, то зобов'язання по сплаті житловокомунальних послуг не виконане належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором, і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач добровільно заборгованість не погашає.
З будь-якими заявами відповідач до позивача не звертався, причин прострочення зобов'язання не пояснював.
Також згідно п. 5 Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року, зазначено, що продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов'язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора.
Тож, беручи до уваги, що Відповідач не погасив заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступника КП «Первомайськводоканал», Позивач має законне право вимагати відшкодування інфляційних втрат, а також нарахування 3% річних на суму заборгованості.
Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір інфляційних втрат наступний:
За період з жовтня 2021 року до листопада 2023 року (включно) за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за надані послуги на суму 3 566,66 грн.
Сума боргу становить: 3 566,66 грн.
Період, за який нараховуються інфляційні втрати: з 01.01.2024 р. до 15.04.2026р.
Розмір інфляційних втрат за визначений період, з урахуванням індексів інфляції, визначених Державною службою статистики України, становить:
Інф.в. = 3 566,66 грн ? 100,4 % ? 100,3 % ? 100,5 % ? 100,2 % ? 100,6 % x 102,2 % х 100,0% ? 100,6 % ? 101,5 % ? 101,8 % ? 101,9% ? 101,4% ? 101,2 % ? 100,8 % ? 101,5% ? 100,7 % ? 101,3 % ? 100,8% ? 99,8 % ? 99,8% ? 100,3 % ? 100,9 % ? 100,4 % ? 100,2 % ? 100,7 % ? 101,0% ? 101,7 % = 4 460,01 - 3 566,66 = 893,35 грн.
Загальна сума інфляційних втрат: 893,35 грн.
З урахуванням вищезазначеного підрахунку, з ОСОБА_4 , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 893,35 грн.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення (постанова Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №917/1421/18).
Розмір 3% річних наступний:
За період з жовтня 2021 року до листопада 2023 року (включно) за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за надані послуги на суму 3 566,66 грн.
Період заборгованості: 01.01.2024р. - 31.12.2024р.
Кількість днів прострочення виконання грошового зобов'язання: 366 днів
Кількість днів у році: 366 днів
Сума заборгованості: 3 566,66 грн.
3% p. = 3 566,66 грн ? 3 % / 100% ? 366 / 366 = 107,00 грн.
Період заборгованості: 01.01.2025р. - 15.04.2026р.
Кількість днів прострочення виконання грошового зобов'язання: 470 днів
Кількість днів у році: 365 днів
Сума заборгованості: 3 566,66 грн
3% p. = 3 566,66 грн ?3% / 100% ? 470 / 365 = 137,78 грн.
Загальна сума 3 (трьох) відсотків річних: 107,00 грн. + 137,78 грн. = 244,78 грн.
З урахуванням вищезазначеного підрахунку, з ОСОБА_4 , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають стягненню (три) відсотки річних у розмірі 244,78 грн.
Виходячи із вказаного вище, загальний розмір заборгованості Відповідача перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступника КП «Первомайськводоканал», становить 4 704,79 грн., з яких: - 3 566,66 грн. заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2021 року до листопада 2023 року (включно); - 893,35 грн. інфляційні втрати; - 244,78 грн. 3 % річних.
Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житловокомунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19) та постановах Верховного Суду: від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61- 11107 св 18), від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204 св 18), від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 (провадження № 61-9449 св 22), від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22 (провадження № 61-9399 св 23).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23 зазначено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування вимог позивача.
Таким чином, враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд визнає, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання порушено майнові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 4 704 грн. 79 к.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 331 грн. 20 к.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 7 000 грн, суд не вирішує дане питання при ухваленні рішення, оскільки представником позивача у позовній заяві було зазначено про подання доказів на підтвердження витрат на професійну правову допомогу протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України /а.с.5/.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 81, 89, 263-265, 268, 279, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , заборгованість в сумі 4 704 (чотири тисячі сімсот чотири) грн. 79 к., з яких: 3 566 (три тисячі п'ятсот шістдесят шість) грн. 66 к. - заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2021 року до листопада 2023 року (включно); 893 (вісімсот дев'яносто три) грн. 35 к. - інфляційні втрати; 244 (двісті сорок чотири) грн. 78 к. - 3 % річних.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 к.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Повний текст судового рішення виготовлено 27 травня 2026 року.