Справа № 711/111/26 Суддя (судді) першої інстанції: Демчик Р.В.
26 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О. Епель О. В.
за участю секретаря: Волошка О. Л.
представника позивача Попової І. П., представника відповідача Зерщикової Т. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 березня 2026 року місце ухвалення: місто Чернігів, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту 16.03.2026 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного інспектора відділу з питань безпеки праці управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бабанського С.В. № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/П/ПС від 19.12.2025 року якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 1884 КУпАП;
- закрити провадження у адміністративні справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 1884 КУпАП.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 березня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позов залишити без задоволення.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є керівником підприємства, а саме - директором Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради, а отже є посадовою особою, відповідальною за організацію роботи з охорони праці. Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» встановлені обов'язки роботодавця (в особі його керівника) щодо забезпечення функціонування системи управління охороною праці, а також те, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
31.10.2025 року, за наслідками проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради головним державним інспектором відділу з питань безпеки праці управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бабанським С.В. складено припис №Ц/ЧК/23514/550/П про усунення виявлених порушень.
В пункті 8 припису зазначене правопорушення: роботодавець КП «Черкасиелектротранс» не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме: працівники підприємства, яке виконувало роботи з вимірювання магомметром, не пройшли спеціальну підготовку і перевірку знань схем випробувань і вимірювань та НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів» в обсязі Розділу 7.6 «Проведення випробувань. Вимірювання». Порушено п.7.6.2. та п.7.6.27 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів». Порушено ст.13 ЗУ №2694. Термін усунення порушень -01.12.2025.
Наказом директора КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради ОСОБА_1. від 31.102025 року затверджений план заходів щодо усунення недоліків, зазначених в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони праці, що додається. Контроль за виконання наказу покладено на начальника відділу охорони праці Євтушенко В.В.
Відповідно до направлення від 16.12.2025 №Ц/2/37750-25, виданого на підставі наказу від 15.12.2025 року №1251/Ц-ЗК «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у Комунальному підприємстві «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради», відповідачем у період з 14.00. год. 18.12.2025 по 14.00. год. 19.12.2025 було проведено позапланову перевірку на предмет виконання вимог припису від 31.10.2025 №Ц/ЧК/23514/550/П.
19.12.2025 року головним державним інспектором відділу з питань безпеки праці управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бабанським С.В. складений протокол про адміністративне правопорушення № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/ПТ стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуваючи на посаді директора КП «Черкасиелектротранс» вчинив адміністративне правопорушення, 19.12.2025 року, що передбачено статтею 188-4 КУпАП (дата, час, місце вчинення, суть адміністративного правопорушення із зазначенням абзаців, пунктів, частин, статтей КУпАП, за порушення яких встановлено відповідальність), а саме: відповідно до ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не виконав вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, а саме не виконано пункт №8 припису Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № Ц/ЧК/23514/550/П.
Із змісту протоколу вбачається, що до нього додається акт Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550 від 19.12.2025 року.
Протокол складений 19.12.2025 року о 14.00 год.
В протоколі мається помітка про те, що ОСОБА_1 відмовився давати пояснення.
Також, особистим підписом Бабанський С.В. підтвердив, що 19.12.202 року о 14.30 год. ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу.
Як вбачається з акту Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550 від 19.12.2025 року, акт містить опис виявлених порушень, виявлених головним державним інспектором Бабанським С.В., а саме: порушення ст.13 Закону України «Про охорону праці» ЗУ №2694. Опис фактичних обставин та відповідних доказів, що підтверджують наявність порушення вимог законодавства: роботодавець КП «Черкасиелектротранс» не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме: працівники підприємства, яке виконувало роботи з вимірювання магомметром, не пройшли спеціальну підготовку і перевірку знань схем випробувань і вимірювань та НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів» в обсязі Розділу 7.6 «Проведення випробувань. Вимірювання». Порушено п.7.6.2. та п.7.6.27 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів» Опис негативних наслідків, шо настали в результаті порушення вимог законодавства (за наявності): настання нещасного випадку зі смертельним наслідком. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (зазначається згідно з формою визначення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності): шкода, завдана життю та здоров'ю працюючої особи.
Вказаний примірник акту не містить підпису інспектора та підпису ОСОБА_1 .
Акт зареєстрований КП «ЧЕТС» 19.12.2025 за вхідним № 609.
Як вбачається з іншого примірника акту Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550 від 19.12.2025 року головним державним інспектором Бабанським С.В., зазначені вже інші порушення, а саме:
- ст.13 Закону України «Про охорону праці» ЗУ №2694. Опис фактичних обставин та відповідних доказів, що підтверджують наявність порушення вимог законодавства: роботодавець КП «Черкасиелектротранс» не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме: працівники підприємства, яке виконувало роботи з вимірювання магомметром, не пройшли спеціальну підготовку і перевірку знань схем випробувань і вимірювань та НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів» в обсязі Розділу 7.6 «Проведення випробувань. Вимірювання». Порушено п.7.6.2. та п.7.6.27 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів» Опис негативних наслідків, шо настали в результаті порушення вимог законодавства (за наявності): настання нещасного випадку зі смертельним наслідком. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (зазначається згідно з формою визначення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності): шкода, завдана життю та здоров'ю працюючої особи.
- ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ЗУ №877. Опис фактичних обставин та відповідних доказів, що підтверджують наявність порушення вимог законодавства: не виконано, в повній мірі, пункт 8 припису Центрального міжрегіонального управління Держпраці від 31.10.2025 року Ц/ЧК/23514/550/П а саме, працівники підприємства, яке виконувало роботи з вимірювання магомметром, не пройшли спеціальну підготовку і перевірку знань схем випробувань і вимірювань та НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів» в обсязі Розділу 7.6 «Проведення випробувань. Вимірювання». Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (зазначається згідно з формою визначення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності): шкода, завдана життю та здоров'ю працюючої особи.
Отже, два примірника акту від 19.12.2025 року містять суперечності у виявлених порушеннях, а тому є незрозумілим, який саме акт був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення.
В подальшому, постановою головного державного інспектора відділу з питань безпеки праці управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бабанського С.В. № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/П/ПС від 19.12.2025 року, ОСОБА_1 , директора КП «Черкасиелектротранс» притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 1884 КУпАП та накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., за те що ОСОБА_1. , не виконав пункт № 8 припису Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № Ц/ЧК/23514/550/П від 31.10.2025 року.
Вважаючи вказану постанову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.
Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 188-4 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів, тягне за собою накладення штрафу на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 231 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, розглядає справи: про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про порушення законодавства про надра, а також невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (частини п'ята (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) і шоста статті 41, статті 47, 57, 58, 93, 94, 188-4).
Від імені органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47, 58, 94 і 188-4:
державні інспектори - штраф до тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
головні державні інспектори, начальники інспекцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники - штраф до п'ятдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
начальники управлінь і відділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники - штраф до шістдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та його заступники - штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 статті 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 2772 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Статтею 279 КУпАП визначено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно цієї статті розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно із нормами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Отже, провадження у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі і за ст.1884 КУпАП передбачає, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, розгляд 19.12.2025 справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.1884 КУпАП відбувся без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з порушенням прав, визначених ст. 268 КУпАП.
Особливу у вагу суд звертає на те, що розгляд справи відбувся в день складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Із змісту протоколу вбачається що протокол складено 19.12.2025 року о 14.00 год. В протоколі мається помітка про те, що ОСОБА_1 відмовився давати пояснення. Також, особистим підписом Бабанський С.В. підтвердив, що 19.12.202 року о 14.30 год. ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу, протокол не містить відомостей про те, що він належним чином повідомлений про дату, час розгляду адміністративної справи.
Крім цього, як вірно встановлено судом першої інстанції, що хоча перевірка здійснювалась за місцем знаходження КП «Черкасиелектротранс», протокол про адміністративне правопорушення № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/ПТ, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності № Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550/П/ПС та два примірники акту №Ц/ЧК/23514/550/-Ц/ЧК/29074/550 складені головним державним інспектором Бабанським С.В. за допомогою комп'ютерного набору тексту, що як вірно зауважено судом першої інстанції може свідчити про складення таких заздалегідь до 19.12.2025 року, або вже після проведеного заходу.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що головний державний інспектор Бабанський С.В. формально розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, без повідомлення такої особи про розгляд справи про адміністративне правопорушення, не забезпечив можливості реалізації позивачем його прав, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП.
Вказані процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, неповідомлення особи про розгляд справи, незабезпечення участі захисника є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Як наслідок, позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та ст.268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися професійною правничою допомогою.
Таким чином, недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, статтями 278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Відтак, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта, що допущення незначних порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення не може слугувати підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, адже у даному випадку допущені порушення при винесенні оскаржуваної постанови не можна вважати незначними.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
СуддяО. В. Епель
(Повний текст постанови складено 26.05. 2026)