Рішення від 26.05.2026 по справі 420/11530/26

Справа № 420/11530/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не застосування при розрахунку розміру пенсії заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 за 60 календарних місяців страхового стажу підряд, а саме: з 31.05.1983 по 01.04.1993 на підставі архівної довідки № М-02 від 23.02.2022 року, яка видана ДП «ДНІПРО-СЕРВІС» ВАТ «Компанія «ДНІПРО» та архівної довідки № 22 від 23.02.2022 року, яка видана ДП «ДНІПРО-СЕРВІС» ВАТ «Компанія «ДНІПРО»;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 19.11.2025 із застосуванням при розрахунку заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу підряд а саме: з 31.05.1983 по 01.04.1993 на підставі архівної довідки № М-02 від 23.02.2022 року, яка видана ДП «ДНІПРО-СЕРВІС» ВАТ «Компанія «ДНІПРО» та архівної довідки № 22 від 23.02.2022 року, яка видана ДП «ДНІПРО-СЕРВІС» ВАТ «Компанія «ДНІПРО» та здійснити виплату перерахованої пенсії з 19.11.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулася із заявою через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії відповідно до Закону № 1058-IV, а саме зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 27.11.2025 року відмовлено у перерахунку пенсії. Вважаючи відмову протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Згідно з ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та з листопада 2025 року отримує пенсію за віком на умовах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

19.11.2025 року позивач звернулась із заявою через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії відповідно до Закону №1058- IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000 року. До заяви додано, зокрема, довідка про заробітну плату від 23.02.2022 року № М-02, видана ДП «Дніпро-Сервіс».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 27.11.2025 року відмовлено у перерахунку пенсії.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 1 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі Порядок №22-1), передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу.

За змістом підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. (пункт 2.10 Порядку).

Висновки суду.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 року у справі № 341/1132/17.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Пенсійного фонду України із відповідною заявою, до якої долучив архівну довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №22 від 23.02.2022 року.

У довідці №22 від 23.02.2022 року відображено відомості про суми заробітної плати позивача за період з травня 1984 року по квітень 1989 року. Також зазначено, що довідка видана на підставі архівних документів створених на ХЗНП ім. 50-річчя СРСР ВО "Дніпро", що знаходяться на зберіганні в ДП "Дніпро-сервіс» ВАТ "Компанія "Дніпро" за адресою: 73027, м. Херсон, вул. Робоча. 66 та не проти проведення перевірки первинних документів за період, який вказаний в цій довідці. Довідка підписана т,в,о, директора ДП «Дніпро-сервіс» ВАТ «Компанія «Дніпро» Микола Биховець.

В подальшому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення від 27.11.2025 року про відмову у перерахунку пенсії.

Так, в рішенні зазначено, що відповідно до ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або за умови, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Враховуючи вищезазначене, питання щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням наданої довідки можливо розглянути після проведення перевірки первинних документів, на підставі яких вона видана.

Таким чином, суд зазначає, що підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ДП «Дніпро-сервіс» ВАТ «Компанія «Дніпро» №22 від 23.02.2022 року відповідно до ст. 40 Закону № 1058-IV слугувала необхідність проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України перевірки первинних документів, на підставі яких вона видана.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 суд дійшов наступного висновку, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Суд не знаходить підстав для відступу від вказаних правових висновків у справі, що розглядається.

Крім того, у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Враховуючи вищевикладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 27.11.2025 року, щодо відмови у перерахунку пенсії є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок розміру пенсії, суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, у якій колегія суддів дійшла висновку про те, що дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що призначив позивачу пенсію.

З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати зазначеної у довідці ДП «Дніпро-сервіс» ВАТ «Компанія «Дніпро» №22 від 23.02.2022 року.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 27.11.2025 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати зазначеної у довідці ДП «Дніпро-сервіс» ВАТ «Компанія «Дніпро» №22 від 23.02.2022 року.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати зазначеної у довідці ДП «Дніпро-сервіс» ВАТ «Компанія «Дніпро» №22 від 23.02.2022 року.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко

Попередній документ
136854577
Наступний документ
136854579
Інформація про рішення:
№ рішення: 136854578
№ справи: 420/11530/26
Дата рішення: 26.05.2026
Дата публікації: 29.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.05.2026)
Дата надходження: 22.04.2026
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії