Справа № 420/13870/26
26 травня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 14.05.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 що виразилась у не здійсненні належного розгляду спрямованих на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 запиту на доступ до публічної інформації від 17.03.2026 р.;
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити належний розгляд спрямованого на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 запиту на доступ до публічної інформації від 17.03.2026 р. та прийняти одне з нормативно вмотивованих рішень, передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ухвалою судді від 18.05.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі 1064,96 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
22.05.2026 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бащука В.С. надійшла заява (вх. №ЕС/56939/26) в якій висловив незгоду із ухвалою судді від 18.05.2026 та зазначив, що відповідно висновку КГС ВС в ухвалі від 23.04.2025 р. у справі № 905/1426/23, де в свою чергу ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2025 р. у тій же справі зроблено висновок про необхідність відступу від висновку щодо обмеженого застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Таким чином, висновок Одеського окружного адміністративного суду про незмінність правової позиції не відповідає дійсності.
Дослідивши позовну заяву в новій редакції суд констатує, що позивачем не вчинено належних дій для усунення недоліків позовної заяви, які зазначені в ухвалі від 18.05.2026.
Суд вважає за необхідне звернути увагу адвоката, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа № 905/1426/23 для відступлення від висновку щодо обмеженого застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, однак ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2025 зазначена справа була повернута на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, зазначивши, що із часу ухвалення нею 09.10.2019 постанови у справі № 9901/311/19 і постанови від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» немає підстав стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого висновок із цих постанов втратив би зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Відтак покликання на висновок КГС ВС в ухвалі від 23.04.2025 р. у справі № 905/1426/23 про необхідність відступу від висновку щодо обмеженого застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є безпідставними та необґрунтованими, оскільки Велика Палата Верховного Суду не встановила об'єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.
Ознайомившись з отриманою заявою, суддя акцентує увагу позивача на тому, згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, застосовуючи аналогію закону згідно ст.7 КАС України суддя вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
За таких обставин позивачу має бути продовжений строк для усунення недоліків позовної заяви.
Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позивачу слід продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 5-денний строк для усунення.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя
Продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА