Справа № 420/19981/23
25 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду по справі № 420/19981/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/19981/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року по справі № 420/19981/23, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2024 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.01.2023 року №15250013607 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 02.06.2020 року, яка надійшла на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 28.06.2020 року, з урахуванням висновків суду у цій справі.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 429 грн. (чотириста двадцять дев'ять гривень) 44 копійки.
11.02.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/19981/23.
Ухвалою від 27.02.2026 року суд відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 420/19981/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 року скасовано.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протягом 15 днів з дня отримання копії даної ухвали суду подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у даній справі.
15.05.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов звіт про виконання рішення суду по справі № 420/19981/23. В поданому звіті відповідачем зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 по справі №420/19981/23, Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 02.06.2020 року, з урахуванням висновків суду у цій справі та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 04.12.2023 №155250013607 на заміну рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.01.2023 №155250013607. Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), у зв'язку із відсутністю 15 років необхідного страхового стажу та із відсутністю оригіналів документів. Страховий стаж становить 7 років. До страхового стажу позивача не враховано періоди роботи згідно сканованої копії з копії трудової книжки від 15.08.1956, яка завірена організацією за останнім місцем роботи, що суперечить пункту 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (в редакції, яка діяла на момент звернення заявника за призначення пенсії) (далі - Порядок №22-1). До страхового стажу не враховано період роботи з 08.09.1971 по 02.03.1973 згідно архівної довідки від 06.10.2020 № 392-Р/8, яка видана Архівом №1 Одеського регіону Одеської об'єднаної дирекції залізничих перевезень, оскільки ім'я позивача не відповідає паспорту громадянина України для виїзду за кордон. До заяви про призначення пенсії надано копію паспорту громадянина України для виїзду за кордон та копію ідентифікаційного коду, що суперечить вимогам пункту 2.23 Порядку №22-1.До заяви про призначення пенсії не надано документ про місце проживання (реєстрації) заявника, що передбачено підпунктом 4 пункту 2.1 Порядку № 22-1. Представнику ОСОБА_1 адвокату Вадиму Меламеду листом від 05.12.2023 № 1500-0302-8/171483 направлено рішення про відмову у призначенні пенсії від 04.12.2023 №155250013607 на заміну рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.01.2023 №155250013607, в якому зазначено які періоди роботи не враховано до страхового стажу Позивача та підстави їх незарахування, а також зазначено, що для вирішення питання щодо призначення пенсії за віком необхідно звернутися особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію за місцем проживання (реєстрації) та надати оригінали паспорту громадянина України для виїзду за кордон, ідентифікаційного коду, трудової книжки та інші документи про стаж. Також, представника позивача адвоката Вадима Меламеда, листом від 07.05.2026 №1500-0301-8/69495, повідомлено про надання необхідних документів для вирішення питання щодо призначення пенсії ОСОБА_2 . Таким чином, визначені рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 по справі №420/19981/23 зобов'язання виконані в порядку встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Ухвалою від 19.05.2026 року суд прийняв звіт до розгляду та встановив ОСОБА_1 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданого звіту.
Станом на дату розгляду поданого звіту, пояснень або заперечень з боку позивача до суду не надходило.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Тому обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безмовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
За приписами ч. 1, 2 ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст. 2 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За приписами статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).
Суд зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року по справі № 420/19981/23, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2024 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 02.06.2020 року, яка надійшла на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 28.06.2020 року, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протягом 15 днів з дня отримання копії даної ухвали суду подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у даній справі.
На виконання Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало до суду звіт, в якому заначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року по справі № 420/19981/23 було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 02.06.2020 року та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №155250013607 на заміну рішення про відмову у призначенні пенсії від від 04.12.2023 25.01.2023 №155250013607, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю 15 років необхідного страхового стажу та із відсутністю оригіналів документів.
Також, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначило, що представника позивача адвоката Вадима Меламеда, листом від 07.05.2026 №1500-0301-8/69495, повідомлено про надання необхідних документів для вирішення питання щодо призначення пенсії ОСОБА_2 .
Разом з тим, суд зазначає, що у постанові від 20.04.2026 року судом апеляційної інстанції було зазначено:
«…Так, у межах спірних правовідносин, судовими рішеннями у справі № 420/9000/21, у справі № 420/3482/22 та даній справі вже тричі суд зобов'язував пенсійний орган повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.
При цьому, як зазначено вище, суд зазначав про необхідність повідомлення пенсійним органом позивача про можливість дооформлення вже поданих документів, або повідомлення про їх неповноту, перед прийняттям рішення за заявою позивача про призначення пенсії.
В свою чергу, із заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16 лютого 2026 року не вбачається інформації про врахування вищевикладених висновків суду при повторному розгляді справи.
Між тим, з аналізу вищевикладених норм процесуального права вбачається, що в адміністративних справах за письмовою заявою заявника суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
При цьому, в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за доцільне встановити судовий контроль у даній справі для належного визнання обсягу дій, вчинених відповідачем на виконання судового рішення у даній справі…».
З огляду на зазначені висновки суду апеляційної інстанції, суд приходить до висновку, що поданий Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області звіт не містить доказів вчинення належного обсягу дій, на виконання судового рішення у даній справі.
Крім того, суд зауважує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надало доказів направлення представнику позивача адвокату Вадиму Меламеду листа від 07.05.2026 №1500-0301-8/69495.
Враховуючи зазначене, підстави для прийняття звіту про виконання рішення суду відсутні.
Приписами ч.1 ст. 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Відповідно до ч. 2 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2цього Кодексу.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 3, 10 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Положеннями ч.3 ст. 382-1 КАС України визначено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи те, що метою встановлення судового контролю за виконання судового рішення є кінцевий результат щодо факту його виконання, а не накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, суд робить висновок, що відповідачу необхідно встановити новий строк для подання звіту про виконання даного рішення та зобов'язати подати новий звіт протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали.
Керуючись ст.ст.248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд, -
В прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду по справі № 420/19981/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року по справі № 420/19981/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року по справі № 420/19981/23 протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, що наслідком не додержання вимог частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України при подачі звіту про виконання судового рішення є постановлення судом ухвали про відмову в його прийнятті.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, за винятком частини про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, яка є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Лебедєва