26 травня 2026 р. № 400/2025/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
26 лютого 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 21.07.2025 по 31.07.2025 з урахуванням фактично виплачених сум;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 21.07.2025 по 31.07.2025 з урахуванням фактично виплачених сум.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що у 2024 року при безпосередній участі у бойових діях отримав поранення. У період з 29.09.2024 по 31.07.2025 він перебував на стаціонарному лікуванні у медичних закладах. Однак, за період з 21.07.2025 по 31.07.2025 відповідач протиправно не виплатив йому додаткову грошову винагороду, установлену Постановою № 168, з розрахунку 100000,00 грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні.
У відзиві на позовну заяву від 17.03.2026 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити у повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що у період з 21.07.2025 по 31.07.2025 позивач проходив медичний огляд військово-лікарською комісією (далі - ВЛК), а не стаціонарне лікування. Перебування у стаціонарі для огляду ВЛК не змінює мети такого перебування та суперечить нормам Постанови № 168, яка чітко визначає підставу для виплати 100000,00 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні, а саме отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
02.03.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви, про відкриття провадження в адміністративній справі, а також про її правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
У Довідці відповідача від 02.10.2024 № 145 про обставини травми (порання, контузії, каліцтва) зазначено, що 29.09.2024 під час виконання бойового завдання позивач, які військовослужбовець відповідача, отримав поранення.
За період з 30.09.2024 по 18.07.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманим тяжким пораненням і йому виплачувалась відповідачем додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, що підтверджується довідкою відповідача від 05.01.2026 № 11, виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та наказами командира відповідача від 09.10.2024 № 785, від 09.11.2024 № 901, від 09.12.2024 № 1021, від 09.01.2025 № 41, від 09.03.2025 № 300, від 09.04.2025 № 412, від 09.05.2025 № 538, від 09.06.2025 № 628, від 07.07.2025 № 756 і від 08.08.2025 № 858.
Згідно з наказами командира відповідача (по стройовій частині) від 31.07.2025 № 207 і від 01.08.2025 № 218, Виписки ДЕРЖАВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) ТЕРИТОРІАЛЬНЕ МЕДИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ПО МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ» із медичної карти амбулаторно (стаціонарного) хворого позивач у період з 21.07.2025 по 31.07.2025 проходив в умовах стаціонару медичний огляд ВЛК.
15.12.2025 представник позивача звернувся до відповідача про виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168, за період його стаціонарного лікування.
У листі від 14.01.2026 № 3/39/12-С-7 відповідач повідомив представника позивача про відсутність правових підстав для виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168, у розмірі 100000,00 грн за період з 21.07.2025 по 31.07.2025, оскільки перебував у медичному закладі для визначення ступеня придатності до військової служби.
Вважаючи, що відповідач протиправно не нарахував і не виплатив йому додаткову грошову допомогу, встановлену Постановою № 168, у розмірі 100000,00 грн, за вказаний період , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 2 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктом 11 статті 101 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров'я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.
Не пізніше закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про його придатність до військової служби.
Після закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.
Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не надається.
Таким чином, за військовослужбовцем, який отримав поранення, зберігається грошове забезпечення на загальний час безперервного його перебування в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) строком, що не може перевищувати 12 місяців поспіль.
Відповідно до підпункту «а» пункту 1 статті 92 Закону № 2011-ХІІ на період дії воєнного стану (особливого періоду) військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025, від 14.07.2025 № 478/2025, від 20.10.2025 № 793/2025, від 12.01.2026 № 40/2026 і від 27.04.2026 № 342/2026 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб, з 16.11.2023 строком на 90 діб, з 14.02.2024 строком на 90 діб, з 14.05.2024 строком на 90 діб, з 12.08.2024 строком на 90 діб, з 10.11.2024 на 90 діб, з 08.02.2025 строком на 90 діб, з 09.05.2025 строком на 90 діб, з 07.08.2025 на 90 діб, з 05.11.2025 на 90 діб, з 03.02.2026 на 90 діб та з 04.05.2026 на 90 діб.
Тобто воєнний стан в Україні діє з 24.02.2022 по 02.08.2026. В цей період відповідним військовослужбовцям підлягає виплаті вищезазначена додаткова винагорода.
Абзацом другим пункту 11 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), членам груп протиповітряної оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Згідно з абзацами третім-четвертим пункту 12 Постанови № 168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 11, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до підпункту 1 пункту 15 Особливостей виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.9.2023 № 729, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 1544/40600 (далі - Особливості № 729), відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або за час такої відпустки.
Пунктом 18 Особливостей № 729 визначено обставини, за яких не виплачується військовослужбовцям Національної гвардії України додаткова винагорода, установлена Постановою № 168.
У постанові від 19.03.2026 у справі № 600/367/24 Верховний Суд звернув увагу, що Постанова № 168 не вимагає безперервного перебування на стаціонарному лікуванні безпосередньо з моменту отримання поранення. У разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за медичними показниками, пов'язаними з раніше отриманим пораненням (контузією, травмою), що пов'язане із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі до 100000 гривень.
Таким чином, військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я внаслідок тяжкого поранення (контузію, травму або каліцтву), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 грн, установлена Постановою № 168.
Суд встановив, що у 29.09.2024 позивач при виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини, у період дії воєнного стану отримав тяжке порання та з 30.09.2024 по 18.07.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у різних медичних закладах, що підтверджується довідкою відповідача від 02.10.2024 № 145 про обставини травми (порання, контузії, каліцтва), довідкою відповідача від 05.01.2026 № 11, виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та наказами командира відповідача від 09.10.2024 № 785, від 09.11.2024 № 901, від 09.12.2024 № 1021, від 09.01.2025 № 41, від 09.03.2025 № 300, від 09.04.2025 № 412, від 09.05.2025 № 538, від 09.06.2025 № 628, від 07.07.2025 № 756 і від 08.08.2025 № 858.
Згідно з наказами командира відповідача (по стройовій частині) від 31.07.2025 № 207 і від 01.08.2025 № 218 позивач проходив в умовах стаціонару медичний огляд ВЛК.
У Виписці ДЕРЖАВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) ТЕРИТОРІАЛЬНЕ МЕДИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ПО МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ» із медичної карти амбулаторно (стаціонарного) хворого зазначено, що позивач у період з 21.07.2025 по 31.07.2025 також проходив стаціонарне лікування, результати лікування - без змін, продовжує хворіти.
Тобто вищенаведеною випискою спростовується твердження відповідача про те, що позивач у спірний період не перебував на стаціонарному лікуванні, а лише проходив медичний огляд ВЛК.
За таких обставин, відповідач зобов'язаний був виплатити позивачу додаткову винагороду, встановлену Постановою № 168, у розмірі 100000,00 грн за період з 21.07.2025 по 31.07.2025.
Крім того, пунктом 18 Особливостей № 729 не передбачено такої підстави для невиплати додаткової винагороди, установленої Постановою № 168, як проходження медичного огляду ВЛК.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пунктів 1 і 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді, а тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 21.07.2025 по 31.07.2025 з урахуванням фактично виплачених сум.
3. Зобов'язати військову НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, установлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 (Сто тисяч) гривень 00 копійок у розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 21.07.2025 по 31.07.2025 з урахуванням фактично виплачених сум.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
7. Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
8. Повний текст рішення суду складений 26.05.2026.
Суддя В.Г.Ярощук